Постанова № 21737122, 30.01.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 січня 2012 року 09:30 № 2а-18394/11/2670

за позовомПублічного акціонерного товариства «КБ «Надра»

доСпеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

провизнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000764310 від 08.07.11р.

Суддя Смолій І.В.

Секретар судових засідань Саратова О.В.

За участю представників:

Від позивача:ОСОБА_2п/к (дов. № вих.13-11-23963, від 23.11.11р.);

Від відповідача: ОСОБА_3 п/к(довіреність № 2305/9/10-028, від 28.10.11р.);

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 30.01.2012р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач ПАТ «КБ «Надра»звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000764310 від 08.07.11р..

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2011 року відкрито провадження у адміністративній справі та призначено справу до розгляду по суті на 27.12.2012 року.

В судових засіданнях 27.12.11р. та 26.01.12р. оголошувалось перерви для надання сторонам можливості подати додаткові докази необхідні для повного та всебічного зясування усіх фактичних обставин справи.

В судове засідання 30.01.12р. зявились сторони.

В судовому засіданні представник позивача в повній мірі підтримав заявлений позов. В обґрунтування позовних вимог послався на обставини викладені в позовній заяві, та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судових засіданнях позовні вимоги заперечив в повному обсязі, в обґрунтування заперечень зіслався на обставини викладені у письмових запереченнях на позов.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Працівниками Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків проведено невиїзну документальну перевірку Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Чорнухинський комбікормовий завод». За результатами перевірки складено акт від 22.06.11р. за № 470/43-10/20025456 (надалі- акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем порушень п.п. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7, абз. 8 п. 9.8.ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення податкового кредиту за березень 2009 року на суму 364317,00грн. та до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумком поточного звітного періоду, а саме : за березень 2009року в сумі 330581,00грн. та за жовтень 2010р. на суму 33736,00грн.

У звязку із встановлення допущення позивачем зазначеного вище порушення податкового законодавства, Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києва по роботі з великими платниками податків 08.07.2011р. винесено податкове повідомлення-рішення за № 0000764310 яким позивачу донараховано податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 455396,25грн. в тому числі 364317,00грн. за основним платежем та штрафні (фінансові) санкції в сумі 91079,25грн.

Позивач не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням оскаржив його в адміністративному порядку, однак в результаті розгляду скарг останнього спірне рішення податкового органу було залишено без змін, у звязку з чим позивач звернувся з позовом до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про безпідставність позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

З наявних матеріалів справи та пояснень сторін, судом встановлено, що позивачем в березні 2009 року, отримано цілісний майновий комплекс від ТОВ «Чорнухинський комбікормовий завод»в рахунок погашення кредитної заборгованості.

Позивачем 09.09.10р. подано уточнюючий розрахунок (вх. №18831) податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправлення самостійно виявлених помилок за березень 2009р. на суму 364 317 грн., у якому в рядку 8.2. зменшення суми, яка підлягала сплаті до бюджету " відображено 364 317 грн., та у рядку 8.5 збільшення суми, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" відображено 33 736 грн. розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів від 09.09.2010р. №18830, у якій в розділі II "податковий кредит" -"операції з придбання з ПДВ, які надають права на формування податкового кредиту" відображено суму 364 317 грн. з кодом 006874016280, що відповідає контрагенту ТОВ "Чорнухинський комбікормовий завод".

Крім того до вказаного уточнюючого розрахунку позивачем подано заяву від 09.09.2010 №1-5-17613 про відмову постачальника ТОВ "Чорнухинський комбікормовий завод" надати податкову накладну по переданому у власність майна та скаргу від 09.09.2010 №1-5-17615 на арбітражного керуючого - керуючого санацією ТОВ "Чорнухинський комбікормовий завод".

Також ПАТ КБ "Надра" було подано податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2010р., за даними якої позивачем зменшено суму позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на 33 736 грн., що перейшла з рядка 8.5 "збільшення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з, виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2009р. (рядок 27).

Наведені обставини свідчать, що позивачем за рахунок взаємовідносин з ТОВ Чорнухинський комбікормовий завод" зменшено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 364317,00грн. в тому числі за березень 2009року в сумі 330581,00грн. та за жовтень 2010р. на суму 33736,00грн.

Підпунктом 7.2.3. пункту 7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97р. № 168/97-ВР встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 ст. 7 цього ж Закону визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) відповідно до п.п 7.4.5. п. 7.4. ст..7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97р. № 168/97-ВР, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п. 7.3.1. п.7.3 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”від 03.04.97р. № 168/97-ВР датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Суд погоджується з посиланнями позивача на п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст.. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” яким визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Однак при цьому суд вважає за необхідне зазначити, що законодавцем також і передбачено заходи впливу на недобросовісних постачальників товарів (послуг).

Зокрема підпунктом 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 цього ж Закону визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

Виходячи з зазначеної вище норми, суд приходить до висновку, що позивач в разі не отримання вчасно від постачальника податкових накладних вправі був включити суми сплаченого податку на додану вартість в поточний податковий період та одночасно з такою декларацією подати до податкового органу і скаргу.

Як встановлено судом вище, взаємовідносини позивача та ТОВ "Чорнухинський комбікормовий завод", що призвели до спірного збільшення відємного значення податкового зобовязання, та в подальшому зменшення суми, яка підлягала сплаті до бюджету мали місце в березні 2009 року, при цьому уточнюючий розрахунок та скарга на підприємство щодо ненадання податкової накладної подано позивачем лише 09.09.10р.

При цьому слід зауважити, що передумовою для подання до податкового органу скарги до податкового органу на постачальника товарів (послу) є відмова останнього у наданні податкової накладеної.

Представником позивача у судових засіданнях вказувалось на неодноразові звернення позивача до ТОВ "Чорнухинський комбікормовий завод" з приводу надання податкової накладної, а також на звернення до суду з цього приводу.

Судом під час розгляду справи по суті не знайдено підтвердження таких доводів позивача, натомість встановлено, що з приводу надання податкової накладної позивач звертався в 2010році не до ТОВ "Чорнухинський комбікормовий завод", а до арбітражного керуючого керуючого санацією ТОВ "Чорнухинський комбікормовий завод".

Однак арбітражний керуючий не є власником цілісного майнового комплексу переданого позивачу, а лише на підставі ухвали суду здійснює повноваження по управлінню ТОВ "Чорнухинський комбікормовий завод", таким чином звернення до арбітражного керуючого щодо видачі податкової накладної є безпідставними.

Саме з наведених підстав Рішенням Господарського суму Полтавської області і відмовлено позивачу у позові, щодо зобовязання арбітражного керуючого ТОВ "Чорнухинський комбікормовий завод" надати податкову накладну.

При цьому судом встановлено з пояснень позивача що зокрема до ТОВ "Чорнухинський комбікормовий завод" з приводу надання податкової накладної позивач не звертався.

Також слід зауважити, що як вбачається з акту перевірки, та не заперечується позивачем, свідоцтво платника ПДВ ТОВ "Чорнухинський комбікормовий завод" анульовано 31.08.10р., при цьому скарга до податкового органу подана позивачем лише 09.09.10р., тобто після анулювання свідоцтва.

Враховуючи наведене, зокрема те, що позивачем не підтверджено податковою накладної право на віднесення до податкового кредиту суми податку на додану вартість сформовану в рамках правовідносин з ТОВ "Чорнухинський комбікормовий завод", звернень безпосередньо до ТОВ "Чорнухинський комбікормовий завод" з приводу надання податкової накладної позивачем не подавалось, більш того на момент подання скарги до податкового органу свідоцтво платника ПДВ ТОВ "Чорнухинський комбікормовий завод" було анульовано, суд приходить до переконання про безпідставність формування позивачем податкового кредиту, а в подальшому і зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість, сум не підтверджених податковими накладними чи митними деклараціями, або іншими подібними документами. За таких обставин суд в повній мірі погоджується з висновками податкового органу, а тому заявлений позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При розгляді справи, суд перевіряє відповідність оскаржуваного рішення принципам, визначеним ч.3 ст.2 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.185-187 КАС України.

Суддя Смолій І.В.