Постанова № 21736967, 31.01.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 січня 2012 року 12:56 № 2а-17811/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 01.07.2011 р.)

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 20.01.2012 р. № 223/9/10-114)

від третьої особи: Крикунов Д.О. (голова ліквідаційної комісії)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Офіс Лайн»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва

Третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрея Агро»

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.07.2011 № 0004822303,- ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Офіс Лайн»з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.07.2011 № 0004822303, яким збільшено позивачу суму грошового зобовязання з ПДВ за січень 2011 року за основним платежем у розмірі 120867 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1,00 грн., та яке в свою чергу прийнято за результатами перевірки взаємовідносин позивача з ТОВ «Фрея Агро».

Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним та зазначає, що спірні операції, за якими сформовано спірні суми податкового кредиту, фактично проведені, позивач має всі необхідні супроводжуючи ці операції первинні документи на підтвердження їх фактичного виконання, у т.ч. податкові накладні, які підписані уповноваженими особами, на підставі яких сформовано спірні суми податкового кредиту.

При цьому, як зазначає позивач, ДПІ підтверджує факт придбання позивачем, фактичну наявність придбаного обладнання у позивача, а також введення його в експлуатацію з метою забезпечення функціонування належної позивачу будівлі.

Зокрема, в обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що ТОВ «Офіс Лайн»було укладено з ТОВ «Фрея Агро»договір поставки, відповідно до якого позивачем придбано у даного контрагента два пристрої безперебійного живлення GALAXY 5000 100 KVA на суму 604333,33 грн. (без ПДВ 120866,67 грн.); вказана операція з передачі обладнання підтверджується видатковою накладною; обладнання введено в експлуатацію, як основні фонди для використання у власній господарській діяльності; позивачем отримано належним чином оформлену податкову накладну; спірна сума ПДВ відображена у податковій декларації за січень 2011 року як позивачем так і ТОВ «Фрея Агро». Відтак, позивач вважає, що оскаржуване рішення не ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України та просить його скасувати.

Відповідач у свою чергу зазначає, що на підставі висновку ДПІ у Дарницькому районі м. Києва та за результатами автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, встановлено відхилення між сумами податкових зобовязань та податкового кредиту ТОВ «Фрея Агро»та його контрагентами за період з 01.12.2010 по 31.01.2011.

У той же час, під час розгляду справи представник ДПІ зазначив, що за конкретною операцією з позивачем відхилень не встановлено.

В Акті перевірки крім того відповідачем зазначено та визнано, що ТОВ «Фрея Агро»задекларувало податкові зобовязання з ПДВ у розмірі 120867 грн. по спірним операціям з ТОВ «Офіс Лайн», що також було зазначено представником ДПІ у судовому засіданні під звукозапис. У той же час за актом перевірки ДПІ зазначає про відсутність у контрагента трудових ресурсів, одночасно в акті перевірки ДПІ у Дарницькому районі м. Києва зазначаючи про наявність у цього контрагента працівників у кількості 11 осіб. З огляду на відсутність, як вважає ДПІ, трудових та матеріальних ресурсів у контрагента позивача, відповідач прийшов до висновку про нездійснення спірних операцій та відсутність підстав для формування податкового кредиту з ПДВ, одночасно зазначаючи те, що фактично продукція поставлена та введена в експлуатацію.

Голова ліквідаційної комісії ТОВ «Фрея Агро»у судовому засіданні по суті зазначив, що фактично операція з поставки виконана та у сторін цієї операції не має претензій щодо її виконання.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 31 січня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Офіс Лайн»зареєстровано Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією 03.07.2003 року (код ЄДРПОУ 32560054). Місцезнаходження позивача 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21.

Позивач взятий на облік в органах ДПС 22.07.2003 та станом на час проведення перевірки перебував на податковому обліку.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва проведено невиїзну позапланову перевірку ТОВ «Офіс Лайн»в частині дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Фрея Агро»(код ЄДРПОУ 35199071) за період з 01.01.2011 по 31.01.2011, про що складено Акт перевірки № 1575/2303/32560054 від 29.06.2011 (далі-Акт перевірки).

Відповідно до Акту перевірки (стор. 15) встановлено порушення позивачем п. 198.1, 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту за січень 2010 року на загальну суму 120867 грн., тобто за період який взагалі не перевірявся.

Висновки, покладені в основу оскаржуваного рішення викладені вище, виходячи з яких ДПІ прийшла до висновку, що спірна операція є нікчемною, а отже відсутні умови та підстави з якими Податковий кодекс України повязує можливість виникнення у позивача права на формування спірних сум податкового кредиту.

Відповідач, крім зазначеного, в акті перевірки позивача не наводить інших доводів в обґрунтування оскаржуваного рішення та не наводить будь-яких прямих та безпосередніх обставин щодо неправомірного формування позивачем податкового кредиту.

Окрім того, як вже було зазначено вище, відповідач не заперечує той факт, що ТОВ «Фрея Агро»задекларувало спірну суму ПДВ у розмірі 120867 грн. по взаємовідносинам з позивачем та відповідну декларацію було прийнято ДПІ 21.02.2011. При цьому доказів неприйняття або невизнання декларації з ПДВ контрагента позивача з боку органів ДПС під час розгляду справу суду не надано.

На підставі зазначеного Акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яке за результатами адміністративного оскарження залишено без змін.

У взаємозвязку з вищенаведеним та з метою встановлення фактичних взаємовідносин між сторонами спірних операцій, під час розгляду справи встановлено наступне.

11 січня 2011 року між позивачем (Покупець) та ТОВ «Фрея Агро»(Постачальник) укладено договір про поставку товарів № 1/11-кп.

Відповідно до додатку № 1 до договору від 11.01.2011 «Специфікація»постачальник зобовязувався передати у власність покупцеві товар, а саме пристрій безперебійного живлення GALAXY 5000 100 KVA 5 min back-up unit power extension CX00446 у кількості 2 штуки, ціна без ПДВ 604333,33 грн. (ПДВ 120866,67 грн.), всього з ПДВ 725200,00 грн., а покупець в свою чергу зобовязувався прийняти вказаний товар та оплатити його.

На підтвердження передачі (поставки) товару під час розгляду справи надано видаткову та податкову накладну:

- в/н № 5000037 від 25.01.2011 на поставку пристрою безперебійного живлення GALAXY 5000 100 KVA 5 min back-up unit power extension CX00446 у кількості 2 штуки, ціна без ПДВ 604333,33 грн. (ПДВ 120866,67 грн.), всього з ПДВ 725200,00 грн., у звязку з чим видано п/н № 5000037 від 25.01.2011 з тими ж показниками та значеннями.

Між сторонами проведено розрахунки, що підтверджується залученою до справи карткою з рахунку позивача за січень 2011 по контрагенту ТОВ «Фрея Агро», платіжними дорученнями, а також висновками в акті перевірки.

При цьому, в матеріалах справи також наявна податкова декларація з ПДВ за січень 2011 року власне контрагента позивача ТОВ «Фрея Агро», в додатку № 5 «Розшифровка податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»якої задекларовано суму податкових зобовязань по операціям з позивачем у розмірі 120866,67 грн. відповідно, а відтак, як встановлено в ході розгляду даної справи та не заперечується сторонами, будь-яких відхилень чи неточностей у декларуванні спірних сум ПДВ у позивача та контрагента немає, що, як зазначено вище, визнається і ДПІ. Зазначені податкові декларації прийняті податковим органом та доказів їх неприйняття чи невизнання, як зазначено вище, відповідачем не надано.

В той же час, щодо фактичного виконання спірних операцій та подальшого встановлення і введення в експлуатацію придбаних товарів, а саме пристроїв безперебійного живлення GALAXY 5000 100 KVA 5 min back-up unit power extension CX00446, позивач надав суду наказ директора ТОВ «Офіс Лайн»№ 5-Б від 25.01.2011 про введення в експлуатацію підприємства два зазначених вище пристрою, а також про забезпечення належного обліку основного засобу в бухгалтерському та податковому обліку, що (введення в експлуатацію) також підтверджується і ДПІ.

Окрім того, в контексті фактичного придбання та використання вказаних пристроїв безперебійного живлення, позивачем надано акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 25.01.2011 № ВЄ-0000001, інвентарну картку обліку основних засобів № ІК-65 від 25.01.2011, а також технічну документацію по установці та керівництву користувача щодо пристрою безперебійного живлення GALAXY 5000 100 KVA 5 min back-up unit power extension CX00446.

Позивачем також додано до матеріалів справи та залучено судом витяг з реєстру документів щодо видачі 24.01.2011 р. довіреності на отримання матеріальних цінностей у ТОВ «Фрея Агро».

Щодо належності позивачу будівлі, де встановлено зазначені пристрої, позивачем надано також правовстановлюючі документи (свідоцтво про право власності), фактична наявність в яких придбаних пристроїв ДПІ не заперечується.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Згідно з п/п. 14.1.178 Податкового кодексу України (в редакції на час вчинення спірних операцій та видачі податкової накладної) податок на додану вартість, це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Згідно з п/п. 14.1.181 ПК України податковий кредит, це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 185.1. об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Відповідно до п/п. 14.1.191. ПК України під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Порядок формування податкового кредиту визначено ст. 198 ПК України.

Відповідно до п. 198.1. ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: (1) дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; (2) дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2. ПК України на час вчинення спірних операцій та видачі податкової накладної).

При цьому, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3. ПК України).

В контексті взаємозвязку економічного змісту та призначення операцій з поставки з формуванням податкового кредиту, слід зазначити, що відповідно до п/п. 14.1.231. під розумною економічною причиною (діловою метою) розуміється, причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності, наявність якої (розумної економічної мети), як слідує з наведених правових норм в сукупності, має прямий вплив на визначення правомірності формування податкового кредиту.

У взаємозвязку з наведеним, слід зазначити, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (п. 198.6 ПК України в редакції на час здійснення операцій та оформлення податкової накладної).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4. ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ПК України). Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

В цьому контексті під час розгляду справи ДПІ не надано доказів виявлення у встановлений строк розбіжностей між даними позивача та ТОВ «Фрея Агро» та повідомлення платників податків про ці розбіжності, при цьому факт відсутності розбіжностей між задекларованими даними позивача і його контрагентом було зазначено представником ДПІ у судовому засіданні.

Слід додати, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7. ПК України).

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10. ПК України).

Відтак, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це: не повязаність здійсненої операції з господарською діяльністю, фіктивність операцій/нездійснення поставок, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником ПДВ (відсутність податкової правосубєктності).

При цьому, суд враховує, що виходячи з наведених вище положень законодавства, при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, а також те, що норми податкового законодавства не містять приписів, відповідно до яких результати «автоматизованого співставлення» є підставою для змін у структурі податкового кредиту покупця навіть у випадку, якщо контрагентом відповідача не відображено податкових зобовязань за відносинами з покупцем.

У той же час, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що сукупність наданих позивачем первинних, платіжних, звітних документів та інших (у т.ч. технічного характеру, керівництва по експлуатації) документів, які зазвичай супроводжують такого роду операції, підтверджує фактичне здійснення спірних операцій та реальність поставки. Сукупність підтверджуючих поставки документів не дає підстав для сумніву у реальності здійснення вищенаведених операцій або висновку про їх нездійснення.

Характер спірних операцій відповідає звичайній господарській діяльності позивача та його основним видам діяльності на що вказує аналіз операції з придбання обладнання та його подальшого використання позивачем у власній господарській діяльності для обслуговування будинку, що належить на правах власності ТОВ «Офіс Лайн», для забезпечення будинку безперебійним струмом. Окрім того, в контексті реальності здійснення спірних операцій позивачем надано суду докази щодо введення даних пристроїв безперебійного живлення GALAXY 5000 100 KVA 5 min back-up unit power extension CX00446 в експлуатацію підприємства, а також докази забезпечення належного обліку основного засобу в бухгалтерському та податковому обліку товариства.

Зазначена вище податкова накладна за формою та змістом відповідає вимогам, встановленим наведеним ПК та Порядком заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 № 969 та зареєстрованого в Мінюсті України 29.12.2010 р. за № 1401/18696 стосовно порядку оформлення та підстав її видачі, наведені в ній дані відповідають та кореспондуються з даними первинних та банківських документів.

Контрагент позивача на момент вчинення господарських операцій, видачі податкових накладних був зареєстрований платником ПДВ (у т.ч. згідно даних з офіційного сайту ДПС України), а отже видача ним податкових накладних за вчиненою операцією є правомірною.

Щодо доводів ДПІ про відсутність у контрагента трудових ресурсів та відсутності матеріальних ресурсів, суд зазначає, що з акту перевірки контрагента позивача вбачається, що кількість працівників ТОВ «Фрея Агро»складає 11 чоловік (п. 2.12. акту перевірки контрагента) і відповідачем під час розгляду справи не доведено, що даної кількості працівників недостатньо для здійснення спірної операції з позивачем. При цьому, в порядку виконання обовязку, визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, під час розгляду справи ДПІ не надано податкової звітності контрагента на аналіз якої посилається ДПІ в акту перевірки зазначаючи про відсутність у контрагента відповідних ресурсів, а також відповідачем не наведено та не доведено структури інших ресурсів, які були необхідні на думку ДПІ для виконання спірних операцій, але були відсутні у контрагента.

В даному випадку, як вже зазначалося вище, ДПІ підтверджує фактичне придбання позивачем обладнання та його введення в експлуатацію з метою використання у господарській діяльності позивача.

При цьому, щодо зазначення в актах перевірок позивача та його контрагента про відсутність останнього за місцезнаходженням, суд зазначає, що ухвалою суду від 19.01.2012 р. ТОВ «Фрея Агро»залучено до участі у справі в якості третьої особи. Зазначена ухвала отримана ТОВ «Фрея Агро»за зареєстрованою адресою, тобто зазначене підприємство знаходиться за своїм місцезнаходженням. При цьому, під час розгляду справи ДПІ так і не було надано акту про відсутність цього контрагента за своїм місцезнаходженням на що посилаються ДПІ в актах перевірок позивача та його контрагента.

Підсумовуючи, суд зазначає, що відповідачем по суті не надано будь-яких доказів та не зазначено будь-яких обставин, які б ставили під сумнів фактичне здійснення спірної операції.

На підтвердження доводів ДПІ щодо суперечності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, ДПІ не надала рішення суду про визнання спірного правочину недійсним, як то встановлено ч. 3 ст. 228 ЦК України. Під час розгляду справи судом також не встановлено обставин, які б свідчили про нікчемність спірної операції.

В акті перевірки та під час розгляду справи відповідач не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цієї операції для учасників операції, збитковості спірної операції, або інших обставин, які б в окремо або сукупності могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, відсутність факту поставки, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

В даному випадку відповідачем не наведено обставин та не надано доказів на їх підтвердження, які б відповідно до положень ПК України унеможливлювали формування позивачем податкового кредиту за вищезгаданими операціями.

Виходячи з вищенаведеного в сукупності, при наявності документального підтвердження фактичного здійснення спірних операцій, наявності у позивача первинних та інших документів, що супроводжують такого роду операції, у т.ч. податкової накладної, суд приходить до висновку, що позивач здійснював податковий облік та формував податковий кредит відповідно до вимог чинного законодавства України, а отже правових підстав для невизнання права позивача на спірні суми податкового кредиту не має, що в свою чергу зумовлює висновок суду про те, що висновки відповідача в акті перевірки та, відповідно, оскаржуване рішення, не враховують фактичних обставин взаємовідносин позивача з його контрагентом та вищезазначених приписів законодавства, а отже оскаржуване рішення є необґрунтованим та протиправним. Доводи ДПІ, поскладені в основу оскаржуваного рішення, не спростовують наведеного та не доводять зворотного.

Відповідно до п. 56.1. Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані позивачем та відповідачем докази в контексті наведених вище вимог законодавства, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено обґрунтованості та відповідності законодавству оскаржуваного рішення. В свою чергу, судом не встановлено порушень податкового законодавства з боку позивача, які б спричиняли невизнання права позивача на спірні суми податкового кредиту з ПДВ. У звязку з цим та виходячи з положень п.1 ч. 2 ст. 162 та ч. 2 ст. 11 КАС України позов підлягає задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Офіс Лайн»(код ЄДРПОУ 32560054, адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 21.07.2011 № 0004822303.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Офіс Лайн»на відшкодування сплаченого судового збору 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст постанови суду складено та підписано 06 лютого 2012 р.