Єдиний державний реєстр судових рішень
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
24 січня 2012 року <Час проголошення >№ 2а-14922/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді ПащенкаК.С. при секретарі судового засідання Шмігелю Т.В., розглянувши адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС-А ЛТД»
доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва
провизнання протиправними дій та зобовязання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій, з урахуванням клопотання про уточнення позовних вимог, просить:
-визнати протиправними дії (бездіяльність) ДПІ у Шевченківському районі міста Києва щодо проведення перевірки в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за грудень 2010 року, лютий-квітень 2011 року;
-визнати протиправними дії (бездіяльність) ДПІ у Шевченківському районі міста Києва щодо внесення в акт податкової перевірки №1952/23-07/33443792 від 01.09.2011 року інформації, яка не відповідає чинному законодавству України та фактичним обставинам справи;
-зобов'язати ДПІ у Шевченківському районі міста Києва відобразити в електронній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», в базі даних АІС співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту, в базі АІС аудит включно, але не обмежуючись, суми податкового кредиту та суми податкових зобовязань з ПДВ, які ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД»включило до податкових декларацій з ПДВ за грудень 2010 року, лютий 2011 року, березень 2011 року, квітень 2011 року;
-зобовязати ДПІ у Шевченківському районі міста Києва виключити з акта податкової перевірки №1952/23-07/33443792 від 01.09.2011 року інформацію, яка не відповідає чинному законодавству України та фактичним обставинам справи, та заборонити ДПІ у Шевченківському районі міста Києва використовувати та передавати іншим податковим органам інформацію, викладену в акті податкової перевірки №1952/23-07/33443792 від 01.09.2011 року, в тому числі:
«Враховуючи вищевикладене перевіркою ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД»не встановлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання товарів у контрагентів-покупців. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту для інших суб'єктів підприємницької діяльності. З вищезазначених фактів, вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД»здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про ненабуття належним чином цивільної праводієздатності ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД», фінансово-господарські взаємовідносини між контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД»за період грудень 2010 року та лютий-квітень 2011 року є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст. 234 Цивільного кодексу України (ЦКУ)»(стор.23);
«Таким чином, «ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД»порушено ст. 228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже, є нікчемним. Вищевикладене свідчить про відсутність у ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД»адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по поставці товарів (робіт, послуг) та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру у ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД»створення правових наслідків. ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД»здійснювали діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб. Вищевикладене свідчить про відсутність у ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД»адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру у ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД»створення правових наслідків. Тобто, такі угоди носять фіктивних характер»(стор.23);
«Таким чином, у результаті порушення ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД»своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), угоди укладені з контрагентами-покупцями та продавцями мають протиправний характер. А такий правочин, внаслідок якого неправомірно віднесений ПДВ до складу податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД»по суті спрямований на незаконне заволодіння майном держави, протиречить інтересам держави і суспільства, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 статті 228 Цивільного кодексу є нікчемним. У зв'язку з вищевикладеним договір доручення від 01.12.2010 року №01/12-УС укладений у м. Києві між ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД»«ДОВІРИТЕЛЬ»та ТОВ«БКС ІМПЕКС ГМБХ»«ПОВІРЕНИЙ»та договір доручення від 09.02.2011 року №02/02-УС укладеного у м. Києві між ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД»та ТОВ«ІТС Груп ЛТД»є нікчемними»(стор. 24);
«ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД»порушено ст. 93 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. №435-ІV (зі змінами та доповненнями) та ст. 1 Закону України від 15.05.2003р. №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»(далі Закон) «Місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від його імені, за юридичною адресою ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД», немає можливості встановити, тому факт виписки податкових накладних від ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД»переліченим вище підприємствам не можливо»(стор.11);
«На порушення ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД»п.п. 7.2.3. п. 7.2, пп.7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями, за грудень 2010 року не можливо підтвердити податкові зобов'язання з ПДВ у розмірі 6625322,00 грн.»(стор. 12);
«Перевіркою встановлено, що підприємством ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД»на порушення п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ зі змінами та доповненнями, за лютий-квітень 2011 року не можливо підтвердити податкові зобов'язання з ПДВ у розмірі 25 469 289 грн., а саме по періодам: Лютий 2011 року на загальну суму ПДВ 9965628,00 грн.; Березень 2011 року на загальну суму ПДВ 5371782,00 грн.; Квітень 2011 року на загальну суму ПДВ 10131879,00 грн.»(стор. 13);
«Враховуючи вище викладене підприємством завищено суму податкового кредиту в розмірі 4 080 891,00 грн., в т.ч. за період грудень 2010 року на загальну суму ПДВ 4080891,00 грн.»(стор. 21);
«Враховуючи вище викладене підприємством завищено суму податкового кредиту в розмірі 25 418 601,00 грн., в т.ч. по періодам: Лютий 2011 року на загальну суму ПДВ 9950694,00 грн.; Березень 2011 року на загальну суму ПДВ 5 353 820,00 грн.; Квітень 2011 року на загальну суму ПДВ 10 114 087,00 грн.»(стор. 21);
для використання в якості доказу у адміністративних, цивільних, господарських процесах, як підставу для проведення податкових перевірок, внесення такої інформації в акти перевірок, у тому числі, але не виключно.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 24.01.2012 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 30.01.2012, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
01.09.2011 за результатами документальної невиїзної перевірки ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД»в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за період грудень 2010 року, лютий-квітень 2011 року ДПІ у Шевченківському районі міста Києва складено Акт №1952/23-07/33443792 (далі Акт перевірки), у якому зазначає, зокрема, наступне:
«Враховуючи вищевикладене перевіркою ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД»не встановлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання товарів у контрагентів-покупців. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту для інших суб'єктів підприємницької діяльності. З вищезазначених фактів, вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД»здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про ненабуття належним чином цивільної праводієздатності ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД», фінансово-господарські взаємовідносини між контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД»за період грудень 2010 року та лютий-квітень 2011 року є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст. 234 Цивільного кодексу України (ЦКУ)»(стор.23);
«Таким чином, «ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД»порушено ст. 228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже, є нікчемним. Вищевикладене свідчить про відсутність у ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД»адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по поставці товарів (робіт, послуг) та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру у ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД»створення правових наслідків. ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД»здійснювали діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб. Вищевикладене свідчить про відсутність у ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД»адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру у ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД»створення правових наслідків. Тобто, такі угоди носять фіктивних характер»(стор.23);
«Таким чином, у результаті порушення ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД»своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), угоди укладені з контрагентами-покупцями та продавцями мають протиправний характер. А такий правочин, внаслідок якого неправомірно віднесений ПДВ до складу податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД»по суті спрямований на незаконне заволодіння майном держави, протиречить інтересам держави і суспільства, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 статті 228 Цивільного кодексу є нікчемним. У зв'язку з вищевикладеним договір доручення від 01.12.2010 року №01/12-УС укладений у м. Києві між ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД»«ДОВІРИТЕЛЬ»та ТОВ«БКС ІМПЕКС ГМБХ»«ПОВІРЕНИЙ»та договір доручення від 09.02.2011 року №02/02-УС укладеного у м. Києві між ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД»та ТОВ«ІТС Груп ЛТД»є нікчемними»(стор. 24);
«ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД»порушено ст. 93 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. №435-ІV (зі змінами та доповненнями) та ст. 1 Закону України від 15.05.2003р. №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»(далі Закон) «Місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від його імені, за юридичною адресою ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД», немає можливості встановити, тому факт виписки податкових накладних від ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД»переліченим вище підприємствам не можливо»(стор.11);
«На порушення ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД»п.п. 7.2.3. п. 7.2, пп.7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями, за грудень 2010 року не можливо підтвердити податкові зобов'язання з ПДВ у розмірі 6625322,00 грн.»(стор. 12);
«Перевіркою встановлено, що підприємством ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД»на порушення п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ зі змінами та доповненнями, за лютий-квітень 2011 року не можливо підтвердити податкові зобов'язання з ПДВ у розмірі 25 469 289 грн., а саме по періодам: Лютий 2011 року на загальну суму ПДВ 9965628,00 грн.; Березень 2011 року на загальну суму ПДВ 5371782,00 грн.; Квітень 2011 року на загальну суму ПДВ 10131879,00 грн.»(стор. 13);
«Враховуючи вище викладене підприємством завищено суму податкового кредиту в розмірі 4 080 891,00 грн., в т.ч. за період грудень 2010 року на загальну суму ПДВ 4080891,00 грн.»(стор. 21);
«Враховуючи вище викладене підприємством завищено суму податкового кредиту в розмірі 25 418 601,00 грн., в т.ч. по періодам: Лютий 2011 року на загальну суму ПДВ 9950694,00 грн.; Березень 2011 року на загальну суму ПДВ 5 353 820,00 грн.; Квітень 2011 року на загальну суму ПДВ 10 114 087,00 грн.»(стор. 21).
Таким чином, за результатами перевірки ДПІ у Шевченківському районі міста Києва встановлено та відображено у Акті перевірки порушення ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД»:
-пп. 7.2.3 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та, як наслідок, завищення задекларованих показників податкових зобов'язань в декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року в розмірі 6625322,00грн.;
-п. 187.1 ст.187 ПК України та, як наслідок, завищення задекларованих показників податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 25469289,00грн., в т.ч. за періоди - лютий 2011 року на суму 9965628,00грн., березень 2011 року 5371782,00грн., квітень 2011 року 10131879,00грн.
-пп. 7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та, як наслідок, завищення задекларованих показників податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року в розмірі 4080891,00грн.;
-п. 187.1 ст.187, п. 198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.49.18 ст.49 ПК України та, як наслідок, завищення задекларованих показників податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 25418601,00 грн., в т/ч за періоди лютий 2011 року на суму 9950694,00грн., березень 2011 року 5353820,00грн., квітень 2011 року 10114087,00грн.
Відповідно до ст.79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.
Судом встановлено, що документальна невиїзна перевірка ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД»в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за період грудень 2010 року, лютий-квітень 2011 року була проведена ДПІ у Шевченківському районі міста Києва на підставі наказу про призначення експертизи №2328/23-07 від 29.08.2011 та направлення на перевірку №11597/10/23-729 від 29.08.2011 з дотриманням порядку, встановленого ст. 79 ПК України, з урахуванням чого суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги про визнання протиправними дій (бездіяльності) ДПІ у Шевченківському районі міста Києва щодо проведення перевірки в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за грудень 2010 року, лютий-квітень 2011 року.
Як видно з Акту перевірки, підставою для висновку ДПІ у Шевченківському районі міста Києва про порушення позивачем пп. 7.2.3 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3, пп. 7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 187.1 ст.187, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.49.18 ст.49 ПК України стало встановлення податковим органом нікчемності усіх договорів, укладених ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД»протягом грудня 2010 року та лютого-квітня 2011 року внаслідок:
по-перше, відсутності ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД»за зареєстрованим місцезнаходженням;
по-друге, інформації ГВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, що надійшла службовою запискою від 28.07.2011 року №4630/ДПІ/26-10/90 щодо одного з основних постачальників ТОВ«АЛЕКС-А АТЛ», а саме ТОВ«БКС ІМПЕКС ГМБХ»(код ЄДРПОУ 37119883) та додатку до неї - протоколу допиту свідка від 25.07.2011 року о/у ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва майора податкової міліції ОСОБА_1, громадянина ОСОБА_2, в якому зазначено, що ОСОБА_2 - який є директором та головним бухгалтером ТОВ«БКС ІМПЕКС ГМБХ», надав пояснення, що був директором та головним бухгалтером за винагороду;
по-третє, акту від 08.07.2011 року №508/23-80-37119883 про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ«БКС ІМПЕКС ГМБХ»(код ЄДРПОУ 37119883) з питань підтвердження отриманих від платника податків (іншої особи) ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД», за змістом якого проведення зустрічної звірки ТОВ«БКС ІМПЕКС ГМБХ»з питань підтвердження господарських відноси з платником податків та зборів ТОВ„АЛЕКС-А ЛТД", що мав правові відносини із ТОВ«БКС ІМПЕКС ГМБХ»неможливо у звязку з ти, що стан платника відмінний від основного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
При цьому суд зауважує, що вчинення платником податків дій, що мають своїм результатом одержання податкової вигоди (звільнення від оподаткування, зменшення бази або ставки оподаткування, одержання права на залік або відшкодування податку на додану вартість тощо), саме по собі по собі не означає, що відповідні правочини були вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Тому, для встановлення факту вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, з метою ухилення від сплати податків, необхідно встановити необґрунтованість отриманої платником податків податкової вигоди, наприклад, внаслідок її виникнення не у зв'язку із здійсненням реальної підприємницької або іншої економічної діяльності.
При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобовязання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.
Оскільки наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що повязані з рухом активів, зміною зобовязань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, то факт виконання поставки товару входить до предмету доказування у справі. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 31.03.2011 у справі №К-12509/08.
Судом враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява №803/02), «Булвес»АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), які відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.
Як видно з матеріалів справи, податкові зобовязання з ПДВ за грудень 2010 року у розмірі 6625322,00грн та за лютий-квітень 2011 року у розмірі 25469289,00грн. були задекларовані ТОВ«АЛЕКС-А»за результатами здійснення господарських операцій з поставки природного газу на підставі договорів з ТОВ«Завод «ТехноНіколь»№02/12/01-ПГ від 02.12.2010, з ПП «Епіцентр»№02/12/02-ПГ від 02.12.2010, з ТОВ«Компанія «ЮКОС»№09/12/01-ПГ від 09.12.2010, з ТОВ«Спільно Укракїнсько-Азербайджанське підприємство «Укр.-Аз-Ойл»№20/12/02-ПСГ від 20.12.2010, з ПП «Епіцентр»№21/01/01-Пг від 21.01.2011, з ТОВ«Компанія «Інтраст»№21/01/02-ПГ від 21.01.2011, з ТОВ«Агропромгаз»№24/01/01-ПГ від 24.01.2011, з ЗАТ-БК «Содружество»№24/01/02-ПГ від 24.01.2011, з ТОВ«Енерго-Альянс-2005»№24/01/04-ПГ від 24.01.2011, з ТОВ«Завод»ТехноНІКОЛЬ»№27/01/01-ПГ від 27.01.2011, з ТОВ«Газонафтова компанія «Система»№01/02/01-ПГ від 01.02.2011, з ВАТ«Укрзакордонгеологія»№02/02/01-ПГ від 02.02.2011, з ТОВ«Октоген»№ПГ02/1 від 09.02.2011, з ТОВ«Приватенерготрейд»№ПГ02/16 від 15.02.2011, з ТОВ«Приват-Енерго»№ПГ02/15 від 15.02.2011, з ВАТ«Мелітопольгаз»№04/28-ПГ від 26.04.2011, з ТОВ«Цукрово-рафінадний комбінат «Володимирцукор» №04/23-ПГ від 20.04.2011, з ТОВ«Енергоінвестпроект»№04/21-ПГ від 19.04.2011, з ТОВ«Компанія «Укргазбуд»№24/11/02-ПГ від 24.11.2010, №29/12/01ПГ від 29.12.2010, №02/13-ПГ від 25.02.2011, з ТОВ«Енергосервіс Україна»№27/12/01ПГ від 27.12.2010; з ТОВ«Веста»№02/18ПГ від 25.02.2011, з ВАТ«Володимир волинський цукровий завод»№ПГ02/4 від 21.02.2011, з ТОВ«Промсервіс»№02/19-ПГ від 28.02.2011, №04/15-ПГ від 30.03.2011, з ТОВ«Торгова база «Укрбуд» №02/20-ПСГ від 28.02.2011, №04/16-ПГ від 08.04.2011, з ТОВ«Баварія Груп»№04/07-ПГ від 29.03.2011, з ТОВ«Енергоінвестпроект»№04/12-ПГ від 30.03.2011, №04/21-ПГ від 19.04.2011, №04/29-ПСГ від 29.04.2011, з ТОВ«Укрнафтагазенерго»№04/11-ПГ від 29.03.2011, з ТОВ«ПРИВАТЕНЕРГОТРЕЙД»(36149634) - №22/11/02-ПГ від 22.11.2010 року; №04/06-ПГ від 28.03.2011, №ПГ02/16 від 15.02.2011, з ТО«гоніт»№31/03 від 31.03.2011, з ТОВ«Альтаір-Трейд»№03/06-ПГ від 29.03.2011, №04/08-ПГ від 29.03.2011; №04/13-А від 29.03.2011, з ПАТ«Євроцемент-Україна»№04/13-ПГ від 01.04.2011, з ПП «Тиса Оіл»- СФ0000018 від 16.02.2011, №СФ0000061 від 14.04.2011, з ВАТ«Мелітопольгаз»№04/14-ПГ від 07.04.2011, з ПП«Профі консалт Центр» №ДГ-0000001 від 28.12.2010.
До складу податкового кредиту у періоді, що перевірявся, ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД»віднесено суми податку на додану вартість, сплачені контрагентам у грудні 2010 року у розмірі 4080891,00 грн. та у лютому-квітні 2011 року у розмірі 25418601,00 грн. у звязку з поставкою газу та наданням посередницьких послуг на підставі договорів з ДК«Укртрнасгаз»№110-137 від 21.05.2010, з ЗАТ«Видобувна компанія «Укрнафтобуріння»№КП-10/77 від 30.12.2010, з ТОВ«Енерго-Сервісна компанія «Еско-Північ» №165-10/10 від 14.10.2010, з ТОВ«Укренергохолдінг»№ГТ-10/132 від 29.10.2010, з ТОВ«Прайм-Газ»№01-11 ПГ від 05.01.2011, з ТОВ«Пласт»№2/11-ПГ від 21.01.2011, з ТОВ«Оберон Трейд»№02/02-РЛ від 25.01.2011, з ТОВ«Куб-Газ»№6КГ11 від 07.02.2011, з ТОВ«Октоген»№04/22-ПГ від 20.04.2011, з ДК «Укртрнасгаз»№ ДГ-0000255 від 21.05.2010, № 110501691 від 10.05.2011, № ЗКП-000352 від 01.02.2011, з ТОВ «Укренергохолдінг» № ГТ10/132 від 29.10.2010, з ТОВ«Енерго-Сервісна компанія «Еско-Північ»№ 165-10/10 від 14.10.2010; з ТОВ «Альянс-Холдинг»№ ДГ-0000131 від 10.09.2009, з ТОВ «Астеліт»№ ДГ-0000069 від 09.06.2009, з ТОВ «Баркон-Плюс»№ СВ-0000302 від 01.12.2010, № 0000012 від 22.02.2011, з ТОВ «Спец-Енергомаш»№ ДГ-0000264 від 01.06.2010, з ТОВ «Український сертифікаційний цент»№СВ-0000303 від 01.12.2010. з ТОВ «БКС Імпекс ГМБХ» № 01/12-УС від 01.12.2010, з ТОВ «Укрпетролконсалтинг»№ СВ-0000307 від 27.12.2010, з ТОВ «Технарі»№ СВ -0000008 від 01.02.2011, № СВ-0000014 від 01.03.2011, № СВ-0000015 від 01.03.2011, № СВ-0000017 від 05.04.2011, № СВ-0000018 від 16.02.2011, з ТОВ «Унт»№ 8446 від 02.02.2011, з ТОВ«ІТС Груп ЛТД»№ 02/02-УС від 09.02.2011, з ПАТ «ДХЛ Інтернешнл Україна»№СВ-0000311 від 09.09.2010, з ТОВ «Ріоніт»№ 02/17ПГ від 01.03.2011, з ТОВ «БК «Укрбуд»№18/03-ДТ від 14.03.2011, з ТОВ «Промсервіс»№57/11ПСГ від 01.04.2011, з ПП«Ріф»№07/04-УС від 07.04.2011, з ТОВ «Торгівельна фірма «Діаніт»№ 06/04-УС від 06.04.2011.
Як встановлено судом, зобовязання за вищевказаними договорами виконувались сторонами у повному обсязі, що підтверджується належним чином оформленими видатковими накладними, актами прийому-передачі, податковими накладними та банківськими виписками, копії яких залучені до матеріалів справи.
Твердженні відповідача про відсутність позивача за зареєстрованим місцезнаходженням не відповідає дійсним обставинам справи та спростовується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №11145030 від 16.09.2011, копія якого залучена до матеріалів справи.
Судом також не береться до уваги посилання відповідача на відсутність протокол допиту свідка від 25.07.2011 року о/у ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, за змістом якого ОСОБА_2, який є директором та головним бухгалтером постачальника позивача ТОВ«БКС ІМПЕКС ГМБХ», надав пояснення, що був директором та головним бухгалтером за винагороду; а також на акт від 08.07.2011 року №508/23-80-37119883 про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ«БКС ІМПЕКС ГМБХ», а також на відсутність у ТОВ«БКС ІМПЕКС ГМБХ»та ТОВ«ІТС Груп ЛТД»матеріальних та трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарських операцій у відповідних обсягах, оскільки, по-перше, факти вчинення злочину, в тому числі у вигляді фіктивного підприємництва та ухилення від сплати податків, можуть встановлюватись виключно відповідним рішенням суду, по-друге, порушення позивачем та його контрагентами вимог господарського, трудового законодавства та законодавства про бухгалтерський облік не може бути підставою для висновку про безтоварність відповідних господарських операцій, по-третє, відповідачем всупереч ч. 2 ст.71 КАС України не надано доказів на підтвердження існування вказаних обставин.
Таким чином, судом встановлено, що вищезазначені договори поставки та надання послуг за участю ТОВ«АЛЕКС А», за результатами виконання умов яких позивачем було задекларовано податкові зобовязання та податковий кредит за грудень 2010 року та лютий-квітень 2011 року, були укладені з метою здійснення передбаченої законодавством підприємницької діяльності, наявність у ТОВ«АЛЕКС А»та його контрагентів умислу на укладення вказаних договорів з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, відповідачем не доведено, натомість судом встановлено факт здійснення відповідних господарських операцій, а тому вказані правочини не можуть розглядатись як нікчемні з мотивів їх завідомої суперечності інтересам держави і суспільства відповідно до ст. 228 ЦК України.
Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з пп.14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до пп.14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Аналогічні положення містяться у п. 1.7, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у ПК України та Законі України «Про податок на додану вартість»передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.
Відповідно до змісту п.п. 201.4. та 201.8 ст. 201 ПК України, пп. 7.2.3 та 7.2.4 п. 7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в встановленому порядку.
Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України, п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.
Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №969 від 21.12.2010, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за №1401/18696 (далі Порядок №969), п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №165 від 30.05.1997р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. за №233/2037 (далі Порядок №165) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Як видно з матеріалів справи, на момент складання відповідних податкових накладних ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД», а також контрагенти позивача були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства, з урахуванням чого суд приходить до висновку про наявність у них права на складання податкових накладних.
Таким чином, суми податку на додану вартість у розмірі 4080891,00 грн. та 25418601,00 грн. віднесені ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД»до податкового кредиту у грудні 2010 року у лютому-квітні 2011 року відповідно, підтверджуються податковими накладними, оформленими відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість», ПК України, Порядку №969 та Порядку №165.
Враховуючи викладене, декларування позивачем податкових зобовязань в декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року в розмірі 6625322,00грн., за лютий-квітень 2011 року в розмірі 25469289,00грн., а також декларування податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року в розмірі 4080891,00грн., за лютий-квітень 2011 року в розмірі 25469289,00грн., за висновком суду, є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства. Відтак, викладена ДПІ у Шевченківському районі м.Києва в Акті перевірки інформація про порушення ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД»пп. 7.2.3 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3, пп. 7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 187.1 ст.187, п. 198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.49.18 ст.49 ПК України, та, відповідно, про завищення позивачем задекларованих показників податкових зобов'язань в декларації з ПДВ за грудень 2010 року в розмірі 6625322,00грн.; завищення задекларованих показників податкових зобов'язань з ПДВ за період лютий-квітень 2011 року на загальну суму 25469289,00грн.; завищення задекларованих показників податкового кредиту в декларації з ПДВ за грудень 2010 року в розмірі 4080891,00 грн.; завищення задекларованих показників податкового кредиту з ПДВ за період лютий-квітень 2011 року на загальну суму 25418601,00 грн., є такою, що не відповідає чинному законодавству України та фактичним обставинам справи.
За таких умов, протиправним є і не відображення ДПІ у Шевченківському районі в електронній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», в базі даних АІС співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту, в базі АІС аудит сум податкового кредиту та сум податкових зобовязань з ПДВ, які ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД»включило до податкових декларацій з ПДВ за грудень 2010 року, лютий 2011 року, березень 2011 року, квітень 2011 року.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності вчинення ним дій із включення до Акту перевірки спірної інформації.
Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню частково.
З огляду на викладене, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються на користь позивача з Державного бюджету України згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України пропорційно до задоволених вимог.
Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
ПОСТАНОВИВ:
1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС-А ЛТД»задовольнити частково.
2.Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва щодо внесення в акт податкової перевірки №1952/23-07/33443792 від 01.09.2011 року інформації, яка не відповідає чинному законодавству України та фактичним обставинам справи.
3.Зобовязати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі міста Києва виключити з акта податкової перевірки №1952/23-07/33443792 від 01.09.2011 року інформацію, яка не відповідає чинному законодавству України та фактичним обставинам справи, та заборонити Державній податковій інспекції у Шевченківському районі міста Києва використовувати та передавати іншим податковим органам для використання, у тому числі, але не виключно, в якості доказу у адміністративних, цивільних, господарських процесах, як підставу для проведення податкових перевірок, для внесення в акти перевірок таку інформацію, викладену в акті податкової перевірки №1952/23-07/33443792 від 01.09.2011 року, в тому числі:
-«Враховуючи вищевикладене перевіркою ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД»не встановлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання товарів у контрагентів-покупців. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту для інших суб'єктів підприємницької діяльності. З вищезазначених фактів, вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД»здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про ненабуття належним чином цивільної праводієздатності ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД», фінансово-господарські взаємовідносини між контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД»за період грудень 2010 року та лютий-квітень 2011 року є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст. 234 Цивільного кодексу України (ЦКУ)»(стор.23);
-«Таким чином, «ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД»порушено ст. 228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже, є нікчемним. Вищевикладене свідчить про відсутність у ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД»адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по поставці товарів (робіт, послуг) та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру у ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД»створення правових наслідків. ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД»здійснювали діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб. Вищевикладене свідчить про відсутність у ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД»адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру у ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД»створення правових наслідків. Тобто, такі угоди носять фіктивних характер»(стор.23);
-«Таким чином, у результаті порушення ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД»своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), угоди укладені з контрагентами-покупцями та продавцями мають протиправний характер. А такий правочин, внаслідок якого неправомірно віднесений ПДВ до складу податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД»по суті спрямований на незаконне заволодіння майном держави, протиречить інтересам держави і суспільства, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 статті 228 Цивільного кодексу є нікчемним. У зв'язку з вищевикладеним договір доручення від 01.12.2010 року №01/12-УС укладений у м. Києві між ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД»«ДОВІРИТЕЛЬ»та ТОВ«БКС ІМПЕКС ГМБХ»«ПОВІРЕНИЙ»та договір доручення від 09.02.2011 року №02/02-УС укладеного у м. Києві між ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД»та ТОВ«ІТС Груп ЛТД»є нікчемними»(стор. 24);
-«ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД»порушено ст. 93 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. №435-ІV (зі змінами та доповненнями) та ст. 1 Закону України від 15.05.2003р. №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»(далі Закон) «Місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від його імені, за юридичною адресою ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД», немає можливості встановити, тому факт виписки податкових накладних від ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД»переліченим вище підприємствам не можливо»(стор.11);
-«На порушення ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД»п.п. 7.2.3. п. 7.2, пп.7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями, за грудень 2010 року не можливо підтвердити податкові зобов'язання з ПДВ у розмірі 6625322,00 грн.»(стор. 12);
-«Перевіркою встановлено, що підприємством ТОВ«АЛЕКС-А ЛТД»на порушення п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ зі змінами та доповненнями, за лютий-квітень 2011 року не можливо підтвердити податкові зобов'язання з ПДВ у розмірі 25 469 289 грн., а саме по періодам: Лютий 2011 року на загальну суму ПДВ 9965628,00 грн.; Березень 2011 року на загальну суму ПДВ 5371782,00 грн.; Квітень 2011 року на загальну суму ПДВ 10131879,00 грн.»(стор. 13);
-«Враховуючи вище викладене підприємством завищено суму податкового кредиту в розмірі 4 080 891,00 грн., в т.ч. за період грудень 2010 року на загальну суму ПДВ 4080891,00 грн.»(стор. 21);
-«Враховуючи вище викладене підприємством завищено суму податкового кредиту в розмірі 25 418 601,00 грн., в т.ч. по періодам: Лютий 2011 року на загальну суму ПДВ 9950694,00 грн.; Березень 2011 року на загальну суму ПДВ 5 353 820,00 грн.; Квітень 2011 року на загальну суму ПДВ 10 114 087,00 грн.»(стор. 21).
4.Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі міста Києва відобразити в електронній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України в базі даних АІС співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту, в базі АІС аудит включно, але не обмежуючись, суми податкового кредиту та суми податкових зобовязань з ПДВ, які Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС-А ЛТД»включило до податкових декларацій з ПДВ за грудень 2010 року, лютий 2011 року, березень 2011 року, квітень 2011 року.
5.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
6.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС-А ЛТД»(04053, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 13/2Б) витрати зі сплати судового збору у розмірі 21 грн. 17 коп. (двадцять одна гривня 17 коп.).
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
СуддяК.С. Пащенко
Судове рішення № 21736953, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 24.01.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-14922/11/2670. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: