Постанова № 21736947, 30.01.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 січня 2012 року <Час проголошення >№ 2а-19347/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді ПащенкаК.С. при секретарі судового засідання Шмігелю Т.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

доКомунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна»

прозобовязання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна», у якому просив зобовязати відповідача скасувати реєстрацію права власності на домоволодіння АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач подав суду письмові заперечення проти позову, у яких просив відмовити у його задоволенні, проте явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, а відтак справа відповідно до ст. 128 КАС України розглядається у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 звернувся до Київської міської ради з заявою про надання йому у власність вільної від забудов земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3.

За результатами розгляду вказаного звернення Головним управлінням земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було повідомлено позивача про необхідність подання копій матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених КП„Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації власності на обєкти нерухомого майна”.

Як видно з матеріалів справи, домоволодіння АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, що підтверджується довідкою належності будівель домоволодіння АДРЕСА_2, зареєстрованого інвентаризаційним бюро у реєстраційній книзі під реєстровим №9331, копія якої залучена до матеріалів справи. Домоволодіння АДРЕСА_3 зареєстровано за НПП «Ентер»на підставі договору купівлі-продажу від 22.02.1993, копія якого залучена до матеріалів справи. Станом на 04.09.2007 року встановлено, що вказані земельні ділянки вільні від забудов у звязку із знесенням відповідних будівель.

Враховуючи, що позивачу стало відомо, що власники домоволодіння АДРЕСА_2 ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 померли, спадкоємці відсутні; а власника домоволодіння АДРЕСА_2 НПП «Ентер»ліквідовано без правонаступництва, ОСОБА_6 звернувся до відповідача з заявою про скасування права реєстрації на домоволодіння АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3.

Листом КП„Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації власності на обєкти нерухомого майна” №47725 (И-2011) від 20.10.2011 позивача було повідомлено про відмову у скасуванні реєстрації права власності на вищевказані обєкти нерухомого майна з посиланням на п.п. 1.2 та 3.5 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 (у редакції наказу Міністерства юстиції України №1692/5 від 28.07.2010), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за №157/6445 (далі Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно).

Відповідно до п. 1.2 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об'єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Згідно з п. 3.5 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно 3.5. Реєстратор БТІ відмовляє у проведенні державної реєстрації прав, якщо: заявлене право не є таким, що підлягає державній реєстрації відповідно до Положення; із заявою про державну реєстрацію прав звернулась особа (особи), яка не може бути заявником відповідно до Положення; об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, розташований у межах території, на якій свою діяльність здійснює інше БТІ відповідно до договору з Адміністратором Реєстру прав; подані документи не відповідають вимогам, установленим Положенням та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства; заявлене право вже зареєстроване; не проведено технічну інвентаризацію об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або вона проведена не тим БТІ, що здійснює свою діяльність на території, у межах якої розташований такий об'єкт; право власності та інші речові права на нерухоме майно виникли на підставі правочинів за наявності в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомостей про накладення заборони та/або арешту нерухомого майна, що підтверджується відповідним витягом; право власності на нерухоме майно, що перебуває у податковій заставі, виникло з порушенням встановленого порядку відчуження; відчуження або інше визначення юридичної долі об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, у випадках, встановлених нормативно-правовими актами, відбулося без отримання витягу з Реєстру прав або строк його дії закінчився; у тридцятиденний строк з моменту надіслання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав заявником (заявниками) не усунено обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АБ №416910 від 25.01.2012 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відсутні записи про підприємство НПП «Ентер», а згідно з листом відділу державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві у реєстрі відсутні відомості стосовно громадян ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

В судовому засіданні представником позивача повідомлено про те, що зазначені фізичні особи на даний час померли.

Відповідно до ст. 349 ЦК України право власності на майно припиняється в разі його знищення. У разі знищення майна, права на які підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.

Матеріали справи не містять доказів звернення власників зруйнованих будинків із відповідною заявою до КП«Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна».

Згідно з пп. «а»п. 6.4 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно Розділ Реєстру прав та реєстраційна справа закриваються реєстратором БТІ у разі знищення об'єкта, щодо якого проведено державну реєстрацію прав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 20 Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються на підставі рішення державного реєстратора у разі знищення об'єкта нерухомого майна.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»встановлено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

З огляду на те, що на момент звернення ОСОБА_6 земельні ділянки за адресами АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 були вільні від забудови, а також враховуючи, що державна реєстрація прав на неіснуючі обєкти нерухомості порушує права позивача на приватизацію земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, суд приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, у звязку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

За таких умов судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України на його користь з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2.Зобовязати Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації власності на обєкти нерухомого майна»(01001, м. Київ, вул.Трьохсвятительська, 4, код ЄДРПОУ 03359836) скасувати реєстрацію права власності за громадянами ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на домоволодіння АДРЕСА_2 та НПП «Ентер»на домоволодіння АДРЕСА_3.

3.Стягнути з Державного бюджету України в особі Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна»на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп. (три гривні 40 коп.).

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

СуддяК.С. Пащенко