Постанова № 21736794, 31.01.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 січня 2012 року <Час проголошення >№ 2а-19213/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В. при секретарі судового засідання Патратій О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

до Приватного підприємства «Комерційна фірма «Каскад-Торг»

простягнення податкової заборгованості у розмірі 6016,00 гривень,- В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва (далі позивач, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва) звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства «Комерційна фірма «Каскад-Торг»(далі відповідач, ПП “КФ Каскад-Торг”) про стягнення податкової заборгованості у розмірі 6016,00 гривень, за рахунок активів боржника.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що згадана сума є консолідованим податковим боргом, не сплаченим ПП “КФ Каскад-Торг” у встановлений законом строк. Вжиті податковим органом заходи по стягненню цієї суми не призвели до позитивного результату, що стало підставою для звернення до суду з метою примусового стягнення активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу відповідно до п. 20.1.18. ст. 20, п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 грудня 2011 року відкрито скорочене провадження у справі, враховуючи предявлення позивачем вимоги, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі направлялась ПП “КФ Каскад-Торг” за наявною у матеріалах справи адресою, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та відповідно до ч. 3 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України вважається врученою відповідачу.

У строк, встановлений ч. 3 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач не подав до канцелярії суду заперечення проти позову або заяву про визнання позову.

Враховуючи вищенаведене, справа розглядається в порядку скороченого провадження на основі наявних у справі доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, які мають значення для вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

ПП «КФ «Каскад-Торг»(код ЄДРПОУ 35975914) зареєстроване як юридична особа 10.06.2008 року Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрації, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців № 11691228 від 11.11.2011 року, та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Дніпровському районі м. Києва.

Станом на момент розгляду справи у відповідача згідно облікових карток платника податків, обліковується заборгованості по платежам до бюджету у розмірі 6016,00 грн., яка виникла у звязку з несвоєчасною сплатою податкових зобовязань нарахованих контролюючим органом.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова заборгованість виникла у відповідача на підставі:

- податкового повідомлення-рішення форми «Р»№ 0035411520/0 від 10 грудня 2010 року, яким до відповідача застосовано штрафні санкції в розмірі 510,00 грн. за порушення пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, яке полягало у неподанні податкових декларацій з податку на додану вартість за липень, серпень, вересень 2010 року;

- податкового повідомлення-рішення форми «Р»№ 0007501520/0 від 15 квітня 2011 року, яким до відповідача застосовано штрафні санкції в розмірі 510,00 грн. за порушення п.203.1 ст. 203 Податкового кодексу України, яке полягало у неподанні декларацій з податку на додану вартість за жовтень, листопад, грудень 2010 року;

- податкового повідомлення-рішення форми «Р»№ 0009591520/0 від 05 травня 2011 року, яким до відповідача застосовано штрафні санкції в розмірі 1020,00 грн. за порушення п.203.1 ст. 203 Податкового кодексу України, яке полягало у неподанні декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року;

- податкового повідомлення-рішення форми «Р»№ 0012951520/0 від 24 травня 2011 року, яким до відповідача застосовано штрафні санкції в розмірі 850,00 грн. за порушення пп. 49.18 п.49.1 ст. 49 та п.203.1 ст. 203 Податкового кодексу України, яке полягало у неподанні декларацій з податку на додану вартість;

- податкового повідомлення-рішення форми «Р»№ 0018271520/0 від 09 червня 2011 року, яким до відповідача застосовано штрафні санкції в розмірі 1020,00 грн. за порушення пп. 49.18 п.49.1 ст. 49 та п.203.1 ст. 203 Податкового кодексу України, яке полягало у неподанні декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року;

- податкового повідомлення-рішення форми «Р»№ 0028601520/0 від 01 серпня 2011 року, яким до відповідача застосовано штрафні санкції в розмірі 1020,00 грн. за порушення пп. 49.18 п.49.1 ст. 49 та п.203.1 ст. 203 Податкового кодексу України, яке полягало у неподанні декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року;

- податкового повідомлення-рішення форми «Р»№ 0040641520/0 від 08 вересня 2011 року, яким до відповідача застосовано штрафні санкції в розмірі 1020,00 грн. за порушення пп. 49.18 п.49.1 ст. 49 та п.203.1 ст. 203 Податкового кодексу України, яке полягало у неподанні декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року;

- податкового повідомлення-рішення форми «Р»№ 0022021510/0 від 30 листопада 2010 року, яким до відповідача застосовано штрафні санкції в розмірі 170,00 грн. за порушення пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000 року та п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємства», яке полягало у неподанні декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2010 року;

- податкового повідомлення-рішення форми «Р»№ 0004971510 від 24 квітня 2011 року, яким до відповідача застосовано штрафні санкції в розмірі 170,00 грн. за порушення пп. 4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000 року та п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємства», неподання декларації з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2010 року.

Враховуючи те, що з 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (далі ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, правовідносини щодо стягнення суми боргу регулюються нормами даного Кодексу.

Відповідно до пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 58.1 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V ПК України, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 58.3. ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до пп. 56.17.5, п. 56.18 ст. 56 ПК України податкові зобовязання, визначені контролюючими органами, вважаються узгодженими у день закінчення процедури адміністративного оскарження.

Як вбачається з матеріалів справи, податкові повідомлення-рішення № 0035411520/0 від 10 грудня 2010 р., № 0007501520/0 від 15 квітня 2011 р., № 0009591520/0 від 05 травня 2011 р., № 0012951520/0 від 24 травня 2011 р., № 0018271520/0 від 09 червня 2011 р., № 0028601520/0 від 01 серпня 2011р., № 0040641520/0 від 08 вересня 2011 р., № 0022021510/0 від 30 листопада 2010 р., № 0004971510 від 24 квітня 2011 р. надсилались відповідачу за його податковою адресою, однак були повернуті поштовим відділенням у звязку з закінченням терміну зберігання, що також підтверджується актами податкового органу про встановлення факту невручення податкових повідомлень-рішень.

Згідно з пунктом 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Абзацом 5 п. 56.18 ст. 56 ПК України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобовязання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Доказів оскарження вищевказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному або судовому порядку відповідач суду не надав, відтак визначені податковим органом податкові зобовязання, відповідно до пп. 56.17.5, п. 56.18 ст. 56 ПК України, вважається узгодженими.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобовязаний сплатити нараховану суму грошового зобовязання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідач не надав суду доказів сплати грошових зобовязань, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях форми «Р»№ 0035411520/0 від 10 грудня 2010 р., № 0007501520/0 від 15 квітня 2011 р., № 0009591520/0 від 05 травня 2011 р., № 0012951520/0 від 24 травня 2011 р., № 0018271520/0 від 09 червня 2011 р., № 0028601520/0 від 01 серпня 2011р., № 0040641520/0 від 08 вересня 2011 р., № 0022021510/0 від 30 листопада 2010 р., № 0004971510 від 24 квітня 2011 р.

Згідно підпункту 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання, є податковим боргом.

Враховуючи те, що грошові зобовязання, які фактично узгоджені відповідачем, не були погашені протягом граничного строку, вони відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1. ст. 14 ПК України визнаються податковим боргом.

Згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобовязання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

Виходячи з положень п. 58.3 ст. 58 ПК України податкова вимога надсилається органом податкової служби в порядку визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.

Згідно абзацу 3 п. 58.3 ст. 58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в порядку, визначеному Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000 року (чинного на той момент), надсилав на адресу відповідача першу податкову вимогу форми «Ю» № 1/3583 від 24.12.2010 року на суму існуючого на той час боргу у розмірі 170,00 грн.

Перша податкова вимога була направлена на адресу відповідача поштою, однак повернута поштовим відділенням 22.03.2011 року з відміткою про закінчення терміну зберігання. Отже в силу приписів положень п. 58.3 ст. 58 ПК України податкова вимога форми «Ю» № 1/3583 від 24.12.2010 р вважається врученою відповідачу 22.03.2011 року.

Оскільки Податковий кодекс України не передбачає направлення платнику податків другої податкової вимоги, така вимога відповідачу не надсилалась.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

При цьому, надсилання окремої податкової вимоги на суму консолідованого податкового боргу нормами Податкового кодексу України не передбачено.

Оскільки податковий борг відповідача з моменту виставлення вказаної вище вимоги не погашався, то нові вимоги податковим органом прийняттю не підлягали.

Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим п 56.1 ст. 56 ПК України, та не оскаржив податкову вимогу.

Станом на момент розгляду справи загальний розмір податкової заборгованості відповідача з податку на додану вартість становить 6016,00 гривень.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування вищенаведених доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу.

Відповідно до п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 93.5. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 20.1.8. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, враховуючи те, що вжиті позивачем заходи щодо стягнення податкового боргу не призвели до позитивного результату (погашення податкового боргу), суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Комерційна фірма «Каскад-Торг» (код ЄДРПОУ 35975914, адреса: 02002, м. Київ, вул. Степана Сагайдака, 101) на користь Державного бюджету України заборгованість у розмірі 6016,00 грн. (шість тисяч шістнадцять гривень), на р/р 34122999700005, отримувач УДК у Дніпровському районі м. Києва, ідентифікаційний код 24258039, банк одержувач ГУ УДК у м. Києві, МФО 820019.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 183-2, 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.В. Патратій