Постанова № 21736662, 11.01.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 січня 2012 року <Час проголошення >№ 2а-19423/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді ПащенкаК.С. при секретарі судового засідання Шмігелю Т.В., розглянувши адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»

доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва

проскасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.11.2011 №0002242202 та №0002252203, прийняті ДПІ у Шевченківському районі міста Києва.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 11.01.2011 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 16.01.2012, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

18.10.2011 за результатами планової документальної виїзної перевірки ТО«³ЕйБі Лізинг»ДПІ у Шевченківському районі міста Києва було складено Акт №1153/23-03/33880354 (далі Акт перевірки), яким, зокрема, встановлено порушення позивачем:

пп.4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та, як наслідок, заниження податкових зобовязань з податку на прибуток на 4277341грн.;

п.п. 1.5 та 3.1 Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання»№143 від 29.03.2003, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 за №271/7592 (далі Наказ №143), п. 49.2 ст. 49 ПК України, Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства»№114 від 28.02.2011, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.03.2011 за № 397/19135 (далі Наказ №114), внаслідок чого зроблено висновок про необхідність нарахування по картці особового рахунку податку з доходів нерезидентів у сумі 569961,9грн.

08.11.2011 на підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

№0002252203, яким у звязку з порушенням пп.4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 4277341грн., а також застосовано штрафні санкції у розмірі 1069335грн.;

№ 0002242202, яким у звязку з порушенням п.п. 1.5 та 3.1 Наказу №143, п. 49.2 ст. 49 ПК України, Наказу №114 позивачу збільшено суму податкового зобовязання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на 569962грн., а також застосовано штрафні санкції у розмірі 1грн.

Як видно з Акту перевірки, підставою для висновку податкового органу про порушення позивачем пп.4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та, як наслідок, заниження податкових зобовязань з податку на прибуток на 4277341грн., стало:

по-перше, включення позивачем до складу валових витрат у податкових деклараціях за 3 та 4 квартали 2010 року по статті «самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів»витрат в сумі 16323303грн., не підтверджених, за висновком відповідача, відповідними первинним документами з огляду на відсутність у акті попередньої перевірки №4774/2303/33880354 від 30.12.2010 інформації про не задекларовані валові витрати за період з 01.07.2008 по 30.06.2010;

по-друге, невідповідність даних обсягів продажу декларації з податку на додану вартість даним декларації з податку на прибуток за період з 01.07.2010 по 31.12.2010, наслідком чого стало заниження валового доходу на загальну суму 786060 грн.

Згідно з абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як встановлено судом, ТО«³ЕйБі Лізинг»у декларації з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя 2010 року (від 09.08.2010 №363586) у рядку 05.2 «самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів»задекларовано суму у розмірі 29244351 грн., у декларації за 3 квартали 2010 (від 09.11.2010 №537199) 3469374грн., у декларації за 2010 рік (від 09.02.2011 №736245) 45567654 грн.

Відповідно до змісту п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Враховуючи, що відповідачем всупереч ч. 2 ст. 71 КАС України не надано доказів порушення позивачем при уточненні показників валових витрат у податкових деклараціях за 3 та 4 квартали 2010 року строків давності, встановлених ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», або інших вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку, що ТО«³ЕйБі Лізинг»мало право не подавати відповідні уточнюючі розрахунки.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з абз. 1 ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»одним із завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі), а відповідно до змісту ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право одержувати пояснення з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби, встановлених цим Кодексом та іншими законами України, а також звертатись до платників податків з письмовими запитами про надання первинних документів.

При цьому, за змістом п. 3 р. I Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за №34/18772 (далі Порядок оформлення результатів перевірок) результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п. 7 р. IV Порядку оформлення результатів перевірок за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до п.п. 4-6 р. I Порядку оформлення результатів документальних перевірок акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

З аналізу викладених норм видно, що єдиною підставою для прийняття органом державної податкової служби податкового повідомлення-рішення є зафіксовані актом перевірки порушення вимог відповідних положень податкового законодавства.

Пунктом 5.2 р. ІІ Порядку оформлення результатів перевірок встановлено, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;

у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

За таких умов, суд приходить до висновку, що нездійснення ДПІ у Шевченківському районі міста Києва своїх повноважень щодо контролю за додержанням ТО«³ЕйБі Лізинг»вимог податкового законодавства в частині правильності та обґрунтованості включення до складу валових витрат 16323303грн. з відображенням їх у рядку 05.2 «самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів»декларацій за 3 квартали 2010 року та за 2010 рік, не може бути підставою для висновку про не підтвердження первинними документами таких витрат, оскільки такий висновок на порушення п. 3 р. I, п.п.4-6 р. I, п. 5.2 р. ІІ Порядку оформлення результатів перевірок зроблений без дослідження відповідних первинних документів та ґрунтується на непідтверджених доказами припущеннях, а тому у ДПІ у Шевченківському районі міста Києва були відсутні належні правові підстави для зменшення ТО«³ЕйБі Лізинг»валових витрат за 2010 рік на 16323303грн.

Що стосується висновку податкового органу про заниження ТО«³ЕйБі Лізинг»валового доходу за період з 01.07.2010 по 31.12.2010 на загальну суму 786060 грн., зробленого на підставі невідповідності даних обсягів продажу декларації з податку на додану вартість даним декларації з податку на прибуток, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп.4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Водночас, не всі господарські операції, які призводять до виникнення податкових зобовязань з податку на додану вартість, формують обсяг валових доходів підприємства, а чинним законодавством не передбачено такої підстави для донарахування податкових зобовязань, як невідповідність даних податкової звітності з різних видів податків. Зважаючи на викладене, а також враховуючи, що відповідачем не наведено жодних посилань на первинні документи, на підставі яких ґрунтується твердження про заниження ТО«³ЕйБі Лізинг»валового доходу на загальну суму 786060 грн., суд приходить до висновку, що твердження податкового органу про заниження позивачем валового доходу за період з 01.07.2010 по 31.12.2010 на загальну суму 786060 грн. на порушення п. 3 р. I, п.п.4-6 р. I, п.5.2 р. ІІ Порядку оформлення результатів перевірок зроблене без дослідження відповідних первинних документів та ґрунтується на непідтверджених доказами припущеннях, а тому у ДПІ у Шевченківському районі міста Києва були відсутні належні правові підстави для збільшення ТО«³ЕйБі Лізинг»валового доходу за 2010 рік на 786060 грн.

З огляду на викладене, суд вважає безпідставним та необґрунтованим висновки Акту перевірки про порушення ТО«³ЕйБі Лізинг»пп.4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп.5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а винесене на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення №0002252203 від 08.11.2011 безпідставним та неправомірним.

Що стосується висновку податкового органу про порушення ТО«³ЕйБі Лізинг»п.п. 1.5 та 3.1 Наказу №143, п. 49.2 ст. 49 ПК України, Наказу №114 та, як наслідок, заниження податкових зобовязань з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на 569962грн., то як встановлено Актом перевірки та підтверджується письмовими запереченнями представника відповідача проти позову, сума податку на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 569962,00грн. самостійно та у повному обсязі сплачена ТО«³ЕйБі Лізинг»під час виплати доходу нерезиденту.

За таких умов, у ДПІ у Шевченківському районі міста Києва були відсутні належні правові підстави для повторного нарахування ТО«³ЕйБі Лізинг»податкових зобовязань з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 569962,00грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 1грн. шляхом прийняття спірного податкового повідомлення-рішення №0002242202 від 08.11.2011.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірних податкових повідомлень-рішень.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

За таких умов, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України на його користь з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»задовольнити повністю.

2.Скасувати податкові повідомлення-рішення №0002242202 від 08.11.2011 та №0002252203 від 08.11.2011, прийняті Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»(04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21Г) витрати зі сплати судового збору у розмірі 28 грн. 23 коп. (двадцять вісім гривень 23 коп.).

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

СуддяК.С. Пащенко