Постанова № 21736494, 02.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 грудня 2011 року № 2а-10944/11/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі:

Судді Добрянської Я.І,

відповідно до вимог ст.183-2 КАС України, без виклику сторін, розглянув в порядку скороченого провадження справу

За позовом Київського міського відділення фонду соціального захисту інвалідів

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-виробниче підприємство «Сфера 7»

про стягнення штрафних санкцій в сумі 14 299, 45 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява від Київського міського відділення фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-виробниче підприємство «Сфера 7»про стягнення штрафних санкцій в сумі 14 299, 45 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.07.2011 р., відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.183-2 КАС України, було відкрито скорочене провадження у справі № 2a-10944/11/2670 та запропоновано відповідачу у строк до 11.08.2011 р. або у десятиденний строк з дня одержання копії ухвали про відкриття скороченого провадження надати суду письмові заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження, які наявні у відповідача.

Також, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.07.2011 р. про відкриття скороченого провадження у справі № 2a-10944/11/2670, було зобовязано позивача у строк до 11.08.2011 р. надати до суду актуальний витяг з ЄДРПОУ відносно відповідача з метою належного встановлення його місцезнаходження.

Зважаючи на відсутність в матеріалах справи витягу з ЄДРПОУ відносно відповідача, ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.07.2011 р. про відкриття скороченого провадження у справі № 2a-10944/11/2670 була скерована на адресу відповідача, що зазначена позивачем в адресній частині позовної заяви: 04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, 73.

Однак судова кореспонденція, що була надіслана судом на вказану адресу відповідача (04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, 7), була повернута до суду з відміткою поштового відділення: «за зазначеною адресою не проживає».

Після надання позивачем витягу з ЄДРПОУ відносно відповідача, в якому міститься інша адреса відповідача, ніж була зазначена позивачем в адресній частині позовної заяви та на яку скеровувалася судова кореспонденція (ухвала про відкриття скороченого провадження у справі), а саме: 01010, м. Київ, провулок Січневий, буд. 1/25, кв. 5, судом ухвалою від 17.10.2011 р. було повторно повідомлено відповідача про відкриття скороченого провадження у справі № 2a-10944/11/2670 та запропоновано відповідачу у строк до 31.10.2011 р. або у десятиденний строк з дня одержання копії цієї ухвали надати суду письмові заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження, які наявні у відповідача.

Однак, ухвала від 17.10.2011 р., що була скерована на адресу відповідача, зазначену у витягу з ЄДРПОУ: 01010, м. Київ, провулок Січневий, буд. 1/25, кв. 5, була також повернута до суду з відміткою поштового відділення: «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Таким чином, ні станом на 11.08.2011 р., ні станом на 31.10.2011 р., ні станом також на час розгляду даної справи по суті 02.12.2011 р., жодних заперечень на позовну заяву та/або заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило.

Згідно вимог ч.4 ст.183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 8 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21.03.1991 р. за № 875-ХІІ (із змінами та доповненнями) та «Порядку проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю», затвердженої постановою Кабінету Міністрів від 31.01.2007 р. № 70 22.03.2011 року, Київським міським відділенням Фонду соціального захисту інвалідів було проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-виробниче підприємство «Сфера 7»щодо виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, реєстрації у відділенні Фонду, подання звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, своєчасного та повного надходження адміністративно-господарських санкцій до Державного бюджету України.

В ході зазначеної перевірки було встановлено, що в порушення ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»та порядку реєстрації підприємств, установ організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю та порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування затверджених постановою Кабінету Міністрів України «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 31.01.2007 року № 70, звіт по формі № 10-ПІ «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів»за 2007 р. не був наданий, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів не виконаний. Копія Акта перевірки наявна в матеріалах справи.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»передбачено, що держава створює правові, економічні, політичні, соціально-побутові та соціально-психологічні умови для задоволення потреб інвалідів у відновленні здоров'я, матеріальному забезпеченню, посильній трудовій та громадській діяльності.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21.03.1991 р. № 875-ХІІ із змінами та доповненнями, з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з врахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Відповідно до Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, основним завданням Фонду соціального захисту інвалідів, відповідно до покладених на нього завдань є, зокрема контроль за виконанням підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, установленого статтею 19 Закону.

У відповідності до покладених на Фонд завдань, останній здійснює контроль за сплатою роботодавцями адміністративно-господарських санкцій і пені.

Таким чином, Фонд та його відділення є органами державної влади, які у правовідносинах з роботодавцями, зокрема у зв'язку із здійсненням контролю за перерахуванням адміністративно за виконанням нормативу робочих місць для інвалідів, перерахуванням адміністративно-господарських санкцій, тощо.

Відповідно до частини 3 статті 18 зазначеного Закону, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до статті 19 цього Закону передбачається, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості 1 робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість округлюється до цілого значення.

Відповідно до статті 20 Закону вбачається, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Дія зазначеного Закону розповсюджується на всі підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю та є однаковою для всіх.

Відповідно до пункту 2 «Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 (далі - Порядок), установи і організації, в тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, сплачують суму адміністративно-господарських санкцій та пеню відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх державної реєстрації як юридичних так і фізичних осіб - підприємців на балансовий рахунок 3510 в установах Національного банку, відкритий в органах Державного казначейства, або на балансовий рахунок 2510 в установах комерційних банків до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Відповідно до пункту 3 зазначеного Порядку, у разі коли підприємства, установи, організації та фізичні особи, що використовують найману працю не одержують прибутку, то сума адміністративно-господарських санкцій та пеня сплачується за рахунок інших джерел відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 7 ст. 19 Закону України від 21.03.1991 р. № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»(далі - Закон № 875), порядок реєстрації у Фонді, строки подання звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, контроль за виконанням нормативу робочих місць, перевірка підприємств щодо їхньої реєстрації у Фонді, подання щорічних звітів і сплати адміністративно-господарських санкцій визначається КМУ (постанова від 31.01.07 р. № 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», далі - Постанова № 70).

Згідно з вимогами частини 3 статті 19 зазначеного Закону, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону. При цьому, виконанням нормативу робочих місць відповідно до змісту частини 5 статті 19 Закону, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Таким чином, з наявних матеріалів справи вбачається, що згідно статті 19 Закону, ТОВ «Проектно-виробниче підприємство «Сфера 7»повинно було працевлаштувати 2 (двох) інвалідів, проте працевлаштувало 0, тобто свій обов'язок не виконало.

Отже, оскільки у відповідача не було створено 2 робочих місць для інвалідів й відповідно не працевлаштовано, то згідно статті 20 Закону у ТОВ «Проектно-виробниче підприємство «Сфера 7»утворилась заборгованість по сплаті адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 10 818,70 грн. та пені за порушення строків сплати зазначеної суми санкцій в розмірі 3 480,75 грн., що разом складає 14 299,45 грн.

На законодавчому рівні імперативно визначено єдиний для всіх роботодавців норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів та порядок його обчислення.

Таким чином, незалежно від форм власності та господарювання на всі підприємства розповсюджується однаковий норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Якщо підприємство не спроможне створити відповідно до вимог законодавства робоче місце для інвалідів та ввести його в дію, шляхом працевлаштування інваліда, тоді воно сплачує адміністративно-господарську санкцію до Державного бюджету України.

Згідно із довідкою Вищого адміністративного суду України про результати вивчення та узагальнення судової практики застосування статей 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», законодавчо встановлена альтернатива - створення робочого місця та працевлаштування інваліда або сплата штрафних санкцій за невиконання зазначеного обов'язку.

Крім того, як було зазначено вище, доказів щодо сплати даної суми адміністративно-господарських (штрафних) санкцій відповідачем до суду надано не було, так само як не було надано заперечень стосовно правомірності застосування таких санкцій.

Згідно вимог п.4 ч.1 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які він посилається.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки позивач, як субєкт владних повноважень, довів правомірність заявлених позовних вимог, а відповідач заперечень щодо правомірності застосування даної суми адміністративно-господарських (штрафних) санкцій суду не надав, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача шляхом стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-виробниче підприємство «Сфера 7»на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів за 2007 рік, у розмірі 10818,70 грн. та пені у розмірі 3 480,75 грн., що разом складає 14 299,45 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69-71, 158-163, ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-виробниче підприємство «Сфера 7»(код ЄДРПОУ 33743468, адреса: 01010, м. Київ, провулок Січневий, буд. 1/25, кв. 5) на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів за 2007 рік, у розмірі 10818,70 грн. та пені у розмірі 3 480,75 грн., що разом складає 14 299,45 грн.

3.Заборгованість стягнути до дохідної частини Державного бюджету України на р/р 31219230700001 ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 2426221, код призначення платежу 50070000;01 - адміністративно-господарська (штрафна) санкція за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за 2007 рік.

Стягувач Київське міське відділення фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 22869098, адреса: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 104).

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська