Постанова № 21736395, 15.02.2012, Чернівецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2012 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/3731/11

10:40

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Боднарюка О.В.;

при секретарі судового засідання Самокішин М.І.;

з участю:

представника прокуратури - Ткачук Л.Ф.;

представника позивача Чмоли І.І.;

представника відповідача Палагнюка В.Г.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом прокурора Садгірського району м. Чернівці в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. ЧернівцідоГромадської організації Чернівецького міського фонду по відновленню пам"ятника полеглим воїнам 41-го піхотного полкупро стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

28 грудня 2011 року Державна податкова інспекція у м. Чернівці (далі позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням усної заяви про уточнення позовних вимог, просила суд: стягнути з Громадської організації Чернівецького міського фонду по відновленню памятника полеглим воїнам 41-го піхотного полку (далі-відповідач) заборгованість в сумі 680,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" відповідач повинен був подати податковий звіт про використання коштів неприбутковими організаціями, проте свої обовязки не виконав, в звязку з чим до нього було застосовано штрафні санкції.

Представник відповідача позову не визнав, подав заперечення в якому вказує наступне.

Оскільки, в організації відсутні матеріальні цінності, тому неможливо сплатити заборгованість у сумі 680,00 грн.

Також відповідач зазначив, що з 2010 року подає податковий звіт про використання коштів неприбутковими установами.

Представник прокуратури та позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, посилаючись на обґрунтування викладені в адміністративному позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на обставини викладені в запереченні, а також пояснив, що організація, яку він очолює є неприбутковою і відповідно немає можливості сплати штрафні санкції.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази надані сторонами та перевіривши матеріали адміністративної справи суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідач зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як юридична особа з 06.05.1997 року (а.с.8) та взятий на облік як платник податків з 04.05.1993р. (а.с.13).

01 квітня 2010 року складено акт перевірки відповідача про несвоєчасне подання податкової звітності, податковий звіт про використання коштів за І квартал, І півріччя, 9 місяців та 2009 рік.

Згідно акта перевірки, було встановлено порушення пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року №2181 із змінами та доповненнями, п.16.4 ст.16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено несвоєчасне подання податкового звіту про використання коштів неприбутковими установами (а.с. 11).

Станом на день подання позову за відповідачем рахується сума податкового боргу, яка узгоджена та не сплачена відповідачем у відповідні строки в розмірі 680,00 грн., яка складається з штрафних санкцій за несвоєчасне подання податкового звіту.

Державною податковою інспекцією у м. Чернівці з метою стягнення податкового боргу направлялись платнику податків корінець податкового повідомлення-рішення, яке останній отримав 21.04.2010 року, податкові вимоги від 26.05.2010 року №1/714 та від 08.07.2010 року №2/842, які відповідач отримав 07.06.2010 року, а другу податкову вимогу від 08.07.2010 року відповідач не отримав, оскільки відмовився від її отримання (а.с. 10,12).

Крім цього, позивачем було винесено рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу від 26.08.2010 року (а. с. 9).

Розмір заборгованості підтверджується також поданим позивачем розрахунком заборгованості (а.с. 6).

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Суд застосовує до спірних правовідносин законодавство, що діяло на момент їх виникнення, а саме: Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" N 2181-III від 21 грудня 2000 року (далі - Закон №2181), Закон України "Про державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 року N 509-XII (далі Закон №509), Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 3 липня 2001 р. N 266 (далі - Порядок №266).

Відповідно до пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону №2181 податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Згідно пп.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону №2181 платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку. Пунктом 5.4.1 статті 5 Закону №2181 визначено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Податковий борг (недоїмка) це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання (пункт 1.3 статті 1 Закону N2181).

Відповідно до пункту 6.2.1 статті 6 Закону №2181 у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до пункту 2.7 статті 2 Порядку № 266 податкова вимога - письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.

Відповідно до пункту 3.1.1 статті 3 Закону №2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Аналізуючи встановлені обставини справи та законодавство, яке регулює спірні правовідносини суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки податковим органом за результатами перевірки встановлено факти неподання податкової звітності (в чотирьох випадках 2009 року) в звязку з чим правомірно застосовано за такі порушення штрафні санкції (4х170=680грн.).

Заперечення відповідача про те, що очолювана ним організація є неприбутковою і відповідно немає можливостей сплатити борг, а також те, що з податковим органом залагоджено спірні питання і він вчасно подає податкову звітність в період з 2010 року, ніяким чином не спростовує факт порушення норм податкового законодавства останнім і правомірність прийнятих податковим органом рішень.

Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, проте відповідач не надав доказів по сплаті заборгованості і не навів будь-яких обґрунтувань, які б вказували про відсутність заборгованості перед позивачем.

Враховуючи вищезазначене, повно, всебічно дослідивши докази по справі, обєктивно оцінивши їх, суд приходить до висновку - позов задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 71, 79, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Громадської організації Чернівецького міського фонду по відновленню пам'ятника полеглим воїнам 41-го піхотного полку (код за ЄДРПОУ 21435618) в дохід Державного бюджету України заборгованість по штрафним санкціям в сумі 680 грн.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова у повному обсязі складена 20 лютого 2012 року

Суддя О.В. Боднарюк