Постанова № 21736212, 01.02.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
01.02.2012
Номер справи
17467/11/2070
Номер документу
21736212
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2012 р. № 2-а- 17467/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Заічко О.В.

при секретарі судового засідання - Басовій Н.М.

за участю представників сторін:

позивача - Осаволюк Т.Л.

відповідача - Таран М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Приватної науково-виробничої фірми "Анкор-Теплоенерго"

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова

провизнання протиправним та скасування наказу та визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватна науково-виробнича фірма "Анкор-Теплоенерго", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду, з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати наказ відповідача № 1303 від 29.11.2011р. "Про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ПНВФ "Анкор-Теплоенерго"; визнати протиправними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПНВФ "Анкор-Теплоенерго" з питань правомірності нарахування і податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість при проведенні фінансово - господарських операцій з підприємствами постачальниками.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що рішення субєкта владних повноважень про призначення спірної перевірки суперечить положенням Податкового кодексу України, дії ДПІ у Ленінському районі м. Харкова щодо проведення в період з 29 листопада 2011 року по 02 грудня 2011 року документальної позапланової виїзної перевірки Приватної науково-виробничої фірми «Анкор-Теплоенерго» є протиправними, оскільки відповідачем було грубо порушено п.п.78.1.1 п.78Л ст.78 Податкового кодексу України, що призвело до прийняття відповідачем рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки підприємства позивача за відсутності підстав та повноважень на її проведення, а саме за відсутності факту спливу 10 робочих днів з дня отримання ПНВФ «Анкор-Теплоенерго» письмового запиту № 8370/10/23-211/а від 25 листопада 2011 року.

Позивачем зазначається, що керівник ДПІ у Ленінському районі м. Харкова, приймаючи наказ № 1303 Про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ПНВФ «Анкор-Теплоенерго» від 29 листопада 2011 року, не перевірив дотримання відповідачем приписів чинного законодавства України, що призвело до видання цього наказу з порушенням вимог п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України. За відсутності визначених п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України підстав для призначення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова документальної позапланової виїзної перевірки ПНВФ «Анкор-Теплоенерго» та недотримання відповідачем обов'язкових умов для проведення значеної перевірки позивача, наказ ДПІ у Ленінському районі м. Харкова № 1303 від 29 листопада 2011 року «Про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ПНВФ «Анкор-Теплоенерго» є протиправним, необгрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити у повному обсязі.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Ленінському районі міста Харкова, предстаник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечували, посилаючись на те, що під час проведення перевірки та складання акту перевірки фахівці податкового органу діяли відповідно до вимог чинного податкового законодавства України. Підставою для направлення запиту та проведення перевірки ПНВФ «Анкор-Теплоенерго» було отримання податкової інформації, а саме: встановлені розбіжності з контрагентами позивача. На підставі вищезазначеної інформації, позивачу був вручений лист про надання письмових пояснень. Таким чином, на думку ДПІ, були дотримані вимоги податкового законодавства під час призначення та проведення перевірки підприємства позивача.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п.20.1.4. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України (надалі ПК України), органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Суд зазначає, що Порядок проведення органами державної податкової служби України документальних позапланових перевірок унормовані ст. 78 Податкового кодексу України, відповідно до якої документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності обставин, передбачених п.п. 78.1.1 78.1.13. п. 78.1 зазначеної статті. Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Виходячи з аналізу вище зазначених положень Податкового кодексу України суд зазначає, що рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки може бути прийняте податковим органом лише в разі існування підстав, котрі передбачені ст. 78 згаданого кодексу, вказаний перелік підстав є вичерпним.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі направлення від 29.11.2011р. №1017, та згідно до наказу ДПІ у Ленінському районі м. Харкова №1303 від 29.11.2011р. „Про призначення позапланової виїзної перевірки ПНВФ „Анкор-Теплоенерго", фахівцем ДПІ, згідно з п.п. 20.1.4, п. 20.1, п.п. 78.1. п.78.1. ст. 78, п.82.2. ст.82 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755 - VI, проведено виїзну позапланову перевірку з питання правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість при проведенні фінансово-господарських операцій з підприємствами постачальниками: ТОВ «Юсаем» код 33010817, ТОВ «Будівництво пан Україна» код 34859292, ПП «ОВД трейд» код 37091177, ТОВ «Турбопласт Україна» код 37189531, ПП «Хармат» код 34018183, за червень 2011 року, вересень 2011 року, за результатами якої відповідачем складено акт від 02.12.2011 р. № 2311/23-304/32762338.

Як зясовано судом, юридичною підставою для прийняття спірного наказу відповідач зазначив п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст. 82 Податкового кодексу України.

Перевіряючи юридичну обґрунтованість суджень, покладених субєктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності такої обставини як: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Аналізуючи положення наведеної норми матеріального права в кореспонденції з приписами ст.42 Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки може бути прийнято податковим органом лише в разі одночасної наявності таких умов: 1) належного складення податковим органом і направлення адресу платника податків обовязкового письмового запиту, 2) фактичного отримання платником податків такого запиту, тобто вручення запиту під підпис посадовій (службовій) особі платника податків або уповноваженому представнику платника податків чи повернення до податкового органу поштового повідомлення про вручення такого запиту платнику податків, 3) минування строку в 10 робочих днів від дня отримання платником податків письмового запиту податкового органу, 4) ненадання платником податків до податкового органу письмових пояснень та документальних підтверджень по суті отриманого запиту.

При цьому, в силу положень Податкового кодексу України обов'язок платника податків щодо надання письмових пояснень та документального підтвердження виникає лише в разі фактичного отримання належно складеного податковим органом запиту, а саме: у письмовій формі, відповідним чином підписаного та завіреного печаткою відповідного податкового органу.

З матеріалів справи вбачається, що документальну позапланову виїзну перевірку позивача було проведено відповідачем на підставі наказу № 1303 від 29 листопада 2011 року «Про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ПНВФ «Анкор-Теплоенерго», в якому із посиланням на п.п. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, в якості підстави для проведення вищезазначеної перевірки була зазначена доповідна записка начальника управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Ленінському районі (а.с. 8). На підставі даного наказу, 29 листопада 2011 року ДПІ у Ленінському районі м Харкова було винесено направлення № 1017 (а.с. 11).

Виходячи із змісту п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України суд зазначає, що зазначеною нормою законодавства передбачена обов'язковість письмового запит органу державної податкової служби.

Судом зясовано, що запит про надання інформації та її документального підтвердження № 8370/10/23-211/а від 25 листопада 2011 року був отриманий позивачем 29 листопада 2011 року (а.с. 7).

Наказ № 1303 «Про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ПНВФ «Анкор-Теплоенерго» і направлення № 1017 датовані також 29 листопада 2011 та також були вручені позивачу 29 листопада 2011 року, тобто рішення про проведення перевірки підприємства позивача було прийнято відповідачем в день отримання ПНВФ «Анкор-Теплоенерго» зазначеного запиту, в той час, як Податковий кодекс України передбачає 10 робочих днів для надання відповіді на нього і ДПІ у Ленінському районі м. Харкова повинна була прийняти дане рішення не раніше 14 грудня 2011 року.

Суд зазначає, що відповідно до п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, згідно з яким органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження (абз.1 п.п.73.3); такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту (абз.2 п.73.3); письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) в інших випадках, визначених цим Кодексом (абз.3 п.73.3); запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі (абз.4 п.73.3); платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

Листом від 13.12.2011 року за № 1312 (вх. ДПІ від 13.12.2011 № 13726/10) ПНВФ «Анкор-Теплоенерго» надало відповідь на запит податкового органу, з якого вбачається, що позивачем запропоновано усунути допущені ДПІ у Ленінському районі м. Харкова недоліки та надіслати обґрунтований запит, який би відповідав діючому законодавству (а.с. 150 ).

Суд наголошує, що своєчасне та в повному обсязі надання платником податків письмових пояснень та документів в підтвердження таких пояснень до податкового органу за змістом п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України унеможливлює прийняття податковим органом рішення про проведення перевірки.

Згідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у разі, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідач позбавив можливості позивача надати пояснення та їх документальні підтвердження органу державної податкової служби упродовж 10 робочих днів з дня отримання запиту, що передбачено Податковим кодексом України.

Таким чином, не вбачається виконання податковим органом обовязкових приписів ст. 78 ПК України, невиконання яких виключає можливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки. Відповідно не дотримано право позивача надати пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом встановленого терміну, що передбачено п.п. 78.1.1 ст.17 ПК України.

З урахування зазначеного, суд дійшов висновку, що відповідач ДПІ у Ленінському районі м. Харкова - провів документальну невиїзну перевірку ПНВФ «Анкор-Теплоенерго» при відсутності підстав для її проведення, без належного витребування та дослідження документів, та відповідно безпідставно склав акт перевірки. Враховуючи незаконність проведенні перевірки, не потребують оцінки господарські операції позивача, та висновки акту перевірки.

Суд не може погодитись з посиланням представника відповідача у наданих запереченнях, що відповідачем на адресу ПНВФ «Анкор-Теплоенерго» вже направлявся лист від 06.09.2011 року № 6206/10/15-409, який отриманий керівником ПНВФ «Анкор-Теплоенерго» та надана відповідь на нього 16.09.2011 року, але не в повному обсязі і це було підставою для направлення запиту від 25.11.2011 року, оскільки, як зазначається самим відповідачем, в зазначеному листі містилося прохання надати пояснення та їх документальне підтвердження щодо здійснених господарських операцій між ПНВФ «Анкор-Теплоенерго» та ТОВ «Южспецатоменергомонтаж», у той час як в наказі на проведення перевірки зазначаються операції з придбання товарів, робіт, послуг з іншими підприємствами постачальниками позивача : ТОВ „Юсаем", ТОВ „Будівництво пан Україна", ПП „ОВД трейд", ТОВ „Турбопласт Україна", ПП «Хармат».

Отже, твердження відповідача спростовуються матеріалами справи, судом встановлені суперечності щодо підстав призначення перевірки підприємства позивача.

Дослідивши зібрані докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах рішення про проведення перевірки було прийнято субєктом владних повноважень за відсутності передбачених законом підстав, а саме: за відсутності факту ненадання платником податків письмових пояснень та документів в їх підтвердження.

За таких обставин, спірний наказ не відповідає вимогам ч.3 ст.2 КАС України, а відтак, підлягає скасуванню.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За правилом ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову, відповідач, який відповідно до норм Податкового кодексу України, Закону України “Про державну податкову службу в Україні” та за визначенням КАС України є субєктом владних повноважень, не подав до суду доказів та не навів доводів обґрунтованості юридичних та фактичних мотивів прийняття спірного рішення та правомірності спірних дій з проведення перевірки.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про встановлення факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин в галузі оподаткування, то поданий позов підлягає задоволенню в частині вимог стосовно скасування наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, бо такий наказ був виданий за відсутності визначених законом обставин, а отже є незаконним та в частині вимог стосовно визнання неправомірними дій щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, бо така перевірка була проведена на підставі незаконного наказу.

Розглядаючи даний адміністративний спір, окружний адміністративний суд керується положеннями ч.1 ст.244-2 КАС України і бере до уваги, постанову Верховного Суду України від 24.12.2006р. у справі Господарського суду Вінницької області №9/175-04 за позовом АКБ “Мрія” до ДПІ у м. Вінниця про визнання неправомірною позапланової комплексної перевірки, згідно з якою державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам ч.2 ст.19 Конституції України та аналогічним вимогам ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні". Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом. Суд може захистити право платника податку в разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом. Наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист пов'язане із самою протиправністю дій. При цьому, Верховний Суд України зазначив, що відповідно до КАС України адміністративний позов може містити вимоги про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень (п. 6 ч. 3 ст. 105); а відтак, звернення за захистом порушеного права у сфері публічно-правових відносин із зазначенням способу, який, на думку суду, не приводить до захисту права, не може бути підставою для відмови в позові, тобто захисті права, що порушуються. Суд, установивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, коли ці порушення ще не припинені (статті 7, 8, 11, ч. 4 ст. 112, ст. 162); спосіб захисту порушеного права може залежати від того, припинене порушення чи ні - при встановленні факту продовження протиправної поведінки суб'єкта владних повноважень на момент вирішення спору належним способом захисту права може бути зобов'язання відповідача припинити протиправні дії, а при припиненні порушення суд може задовольнити вимогу про встановлення відсутності компетенції (повноважень) у суб'єкта владних повноважень, зокрема на вчинені дії, чи про визнання дій протиправними.

З урахування зазначеного, суд дійшов висновку, що відповідач провів документальну позапланову виїзну перевірку ПНВФ «Анкор-Теплоенерго» при відсутності підстав для її проведення, без належного витребування та дослідження документів, та відповідно безпідставно склав акт перевірки, висновки якого також не ґрунтуються на дотриманні вимог чинного законодавства. Враховуючи незаконність проведенні перевірки, не потребують оцінки господарські операції позивача, та висновки акту перевірки.

З огляду на приписи ст.ст.8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 244-2 КАС України окружний адміністративний суд не знаходить правових підстав для залишення згаданої постанови Верховного Суду України поза увагою при розгляді і вирішенні спору по суті.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 71, 159, 160163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватної науково-виробничої фірми "Анкор-Теплоенерго" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова про визнання протиправним та скасування наказу та визнання противоправними дій задовольнити в повному обсязі.

Скасувати наказ Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова № 1303 від 29.11.2011р. "Про призначення документальної позапланової виїзної перевірки Приватної науково-виробнича фірми "Анкор-Теплоенерго".

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватної науково-виробнича фірми "Анкор-Теплоенерго" з питань правомірності нарахування податкового зобов"язання та податкового кредиту з податку на додану вартість при проведенні фінансово-господарських операцій з підприємствами постачальниками.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 07.02.2012р.

Суддя Заічко О.В.

Часті запитання

Який тип судового документу № 21736212 ?

Документ № 21736212 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 21736212 ?

Дата ухвалення - 01.02.2012

Яка форма судочинства по судовому документу № 21736212 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 21736212 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 21736212, Харківський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 21736212, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 01.02.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 21736212 відноситься до справи № 17467/11/2070

Це рішення відноситься до справи № 17467/11/2070. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 21736211
Наступний документ : 21736218