Постанова № 21736125, 02.02.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 лютого 2012 р. № 2-а- 479/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зоркіної Ю.В. при секретарі судового засідання Дрижанові О.С., за участю: представника позивача Кошелевої О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського обласного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів

встановив:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_2 безпідставно отримані кошти в сумі 3182,56 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що при реєстрації в якості особи, що шукає роботу, відповідачка приховала від державної служби зайнятості дані про те, що вона виконували роботи на посаді страхового агента з 26.11.2008 року по 25.11.2009 року на ЗАТ Страхова компанія «Провідна»за договором доручення № 50023/211/08 від 26.11.2008 року. Після встановлення означеного факту відповідачка була повідомлена про необхідність повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю у розмірі 3182,56 грн. На момент звернення до суду вказані кошти на рахунок центру зайнятості ОСОБА_2 не повернуті в наслідок чого утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню у примусовому порядку.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримала у повному обсязі, просила позовні вимоги задовольнити.

Відповідачка у судове засідання не зявилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася повістками з поштовими повідомленнями, які направлялись за офіційним місцем знаходження та були нею отримані. Відповідно до ст. 35 КАС України суд вважає, що відповідачка є належно повідомленою про дату, час та місце судового засідання, її відсутність в судовому засідання не перешкоджає розгляду справи, слід розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, суд встановив наступні обставини. Частиною 1 статті 18 Закону України від 1 березня 1991 року № 803-XII "Про зайнятість населення" встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих створюється державна служба зайнятості до складу якої входять центри зайнятості. У статті 19 цього Закону визначено обов'язки та права державної служби зайнятості, до яких, зокрема відносяться: розпоряджатися в установленому законодавством порядку коштами Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття; в установленому законодавством порядку подавати громадянам допомогу по безробіттю та матеріальну допомогу по безробіттю, припиняти і відкладати їх виплати.

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону України від 2 березня 2000 року № 1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Вказана норма Закону є бланкетною та передбачає врегулювання відповідних правовідносин іншим нормативно-правовим актом, до якого, в даному випадку, слід віднести постанову Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року № 357 (строк дії якої продовжено на 2007 рік згідно з постановою від 31 січня 2007 року № 98), якою затверджено Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", за правилами пункту 7 якого, у разі відмови особи повернути суми незаконно виплачених коштів, а також у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави вважати, що вирішуваний спір є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень, який реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції у сфері державної політики зайнятості населення.

Згідно ст. 30 “Основ законодавства України про загальнообовязкове державне соціальне страхування” та ст.36 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” на застрахованих осіб покладено обовязок повідомляти страховика (страховиком є Фонд загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття) про обставини, що спричиняють зміни розміру матеріального забезпечення із загальнообовязкового державного соціального страхування та порядку його надання. Сума вартості матеріального забезпечення та соціальних послуг наданих застрахованій особі внаслідок зловживання або невиконання нею своїх обовязків, стягується з цієї особи у судовому порядку.

Судовим розглядом встановлено, що наказом від 28.11.2008 року № НТ081128 відповідачці відповідно до поданої нею заяви надано статус безробітної та призначено виплату допомоги по безробіттю за28.11.2008 року по 22.11.2009 року. Наказом від 26.11.2009 року НТ № 091126 ОСОБА_2 знято з обліку у звязку з закінченням строку виплати, відповідно до п.20 «Порядку реєстрації , перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу та безробітних», затвердженого постановою КМУ від 14.02.2007 року № 219

У березні 2010 року фахівцем відповідача на підставі проведення звірки відомостей, наданих податковим органом встановлено, що відповідачка приховала від державної служби зайнятості дані про те, що вона працювала на ЗАТ Страхова компанія «Провідна»на посаді страхового агента за договором доручення від 26.11.2008 року № 50023/2117/08 та одночасно перебувала на обліку в Зачепілівському районному центрі зайнятості та отримувала допомогу по безробіттю. Зазначений факт зафіксований актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ” № 32 від 16.03.2010 року.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2006 р. №357, директором центру зайнятості 18.03.2010 року № 61, яким визначено вжити заходів по поверненню коштів у сумі 3182,56 (грн..), виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_2 у період з 28.11.2008 року по 22.11.2009 року, на виконання якого відповідачці надіслано лист-претензію від 18.03.2010 р. № 192.

Зазначені документи ОСОБА_2 отримала, що підтверджується її особистим підписом, доказів оскарження вказаних рішень відповідача в судове засідання не надано.

Суд зауважує, що питання надання допомоги по безробіттю врегульовані приписами Закону України “Загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” та додатково регламентовані Наказом Мінпраці від 20.11.2000, № 307 "Про затвердження Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності".

Відповідно до приписів ст.2 Закону України “Про зайнятість населення” від 01.03.1991 року № 803-ХІІ безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Тобто на момент перебування на обліку в центрі зайнятості відповідачка по справі будучи працездатною мала передбачений законодавством дохід. Приписами ч.2 ст.36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” на застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, покладено обов'язок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно п. 1 п.5.5 Наказу Мінпраці від 20.11.2000, № 307 "Про затвердження Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності" виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі: працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно - правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно - правовими угодами).

Відповідно до ч.3 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач належними доказами не довів факту погашення заборгованості у розмірі 3182,56 грн., суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.

Відповідно ч.4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.160-163,185 КАС України суд

постановив:

Адміністративний позов Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського обласного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського обласного центру зайнятості (м. Харків, вул. Броненосця Потьомкіна 1а, р/р 37178304900001, в ГУДК у Харківській області. МФО 851011, код за ЄДРПОУ 03491277) кошти в розмірі 3182,56 грн. (три тисячі сто вісімдесят дві гри. 56 коп.).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

У повному обсязі постанова виготовлена та підписана 07.02.2012 року

Суддя Зоркіна Ю.В.