Постанова № 21736060, 19.01.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а- 15555/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2012 р. м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Нікітенко Л.Ю.,

за участі представника позивача - Коновалова О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Промснаб" до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «Промснаб», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова від 14.11.2011р. № 0004452302.

В обґрунтування вимог адміністративного позову та власної позиції позивач зазначив, що акт перевірки, на підставі якого відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідає фактичним обставинам, висновки відповідача про неправомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Футур-10»та ТОВ «Сатур-СЮ»документально не підтверджені, придбання торговельного обладнання у ТОВ «Футур-10»та ТОВ «Сатур-СЮ», а також його подальше використанні у власній господарській діяльності мали реальний характер і здійснені в межах господарської діяльності, вимоги цивільного законодавства при укладанні та виконанні угод не порушувались, укладені угоди були спрямовані на отримання прибутку.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова в наданих суду письмових запереченнях проти позову виклав власну позицію щодо обставин справи, вимоги адміністративного позову не визнав з посиланням на висновки акту про проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Промснаб»з питання правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Футур-10», ТОВ «САТУР-СЮ»за період з 01.07.2011р. по 31.07.2011р. № 3849/235/24124416 від 02.11.2011р., вважає, що придбання товарів у ТОВ «Футур-10»та ТОВ «Сатур-СЮ»не мало реального характеру, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене правомірно, просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні по справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Позивач, ТОВ «Промснаб», набув правового статусу суб'єкта господарювання юридичної особи шляхом державної реєстрації виконавчим комітетом Харківської міської ради 20.12.1995р., про що здійснено запис № 1 480 120 0000 030865 та видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи.

В Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України позивач перебуває з ідентифікаційним кодом 24124416, як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Київському районі м. Харкова.

Судом встановлено, що фахівцями Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТОВ «Промснаб»з питання правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Футур-10», ТОВ «САТУР-СЮ»за період з 01.07.2011р. по 31.07.2011р.

За результатами проведеної перевірки ТОВ «Промснаб»відповідачем 02.11.2011р. складено акт № 3849/235/24124416, яким встановлено порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за липень 2011 року в розмірі 477210,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки від 02.11.2011р. № 3849/235/24124416 Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова 14.11.2011р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004452302, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку додану вартість в загальному розмірі 715815,00 грн., з яких 477210,00 грн. основний платіж та 238605,00 грн. штрафна (фінансова) санкція. Податкове повідомлення-рішення від 14.11.2011р. № 0004452302 в адміністративному порядку, передбаченому ст.56 Податкового кодексу України не оскаржувалось.

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення слугувало відображене в акті від 02.11.2011 р. №3849/235/24124416 судження суб'єкта владних повноважень про порушення ТОВ «Промснаб»п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, а саме: завищення сум податкового кредиту за липень 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Футур-10»(код ЄДРПОУ 37365231, ДПІ обліку ДПІ у Московському районі м. Харкова), ТОВ «САТУР-СЮ»(код ЄДРПОУ 37364400, ДПІ обліку ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова)

З наявних у справі документів вбачається, що 07.07.2011р. між позивачем, ТОВ «Промснаб»(в якості покупця), та ТОВ «Футур-10»(в якості постачальника) було укладено письмовий правочин у формі договору поставки, предметом якого є поставка торгового обладнання.

14.07.2011р. між позивачем, ТОВ «Промснаб»(в якості покупця), та ТОВ «Сатур-СЮ»(в якості постачальника) було укладено письмовий правочин у формі договору поставки, предметом якого є поставка торгового обладнання.

Оцінивши згадані правочини за правилами ст.86 КАС України, суд відзначає, що спірні правочини були укладені між правоздатними і дієздатними юридичними особами, за формою та змістом спірні правочини не суперечать закону, предметом спірних правочинів не є речі, що обмежені в цивільному обороті, сторони спірних правочинів мають правовий статус платників ПДВ.

Таким чином, перелічені договори визнається судом належними та допустимими доказами наявності між позивачем та контрагентами позивача факту вчинення правочинів в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України.

На підтвердження доводу про реальність господарських операцій, що були проведені в межах спірних правочинів, позивачем подані до суду виписані ТОВ «Футур-10»видаткові накладні: № 707009 від 07.07.2011 на суму 36200,00 грн., № 707010 від 07.07.2011 на суму 90000,00 грн., № 807008 від 08.07.2011 на суму 99615,00 грн., № 807009 від 08.07.2011 на суму 99615,00 грн., № 807010 від 08.07.2011 на суму 99615,00 грн., № 807011 від 08.07.2011 на суму 99615,00 грн., № 807012 від 08.07.2011 на суму 29300,00 грн., № 807013 від 08.07.2011 на суму 27500,00 грн., № 807014 від 08.07.2011 на суму 98000,00 грн., № 1204011 від 12.07.2011 на суму 99700,00 грн., № 1207012 від12.07.2011 на суму 99700,00 грн., № 1207013 від 12.07.2011 на суму 99700,00 грн., № 1207014від 12.07.2011 на суму 99700,00 грн., № 1207015 від 12.07.2011 на суму 99700,00 грн., № 1207016 від 12.07.2011 на суму 99700,00 грн., № 1207017 від 12.07.2011 на суму 99700,00 грн., № 1207018 від 12.07.2011 на суму 99700,00 грн.,, всього на суму 1477060,00 грн., а також виписані ТОВ «Сатур-СЮ»видаткові накладні: № 140705 від 14.07.2011 на суму 36200,00 грн., № 140706 від 14.07.2011 на суму 36200,00 грн., № 140707 від 14.07.2011 на суму 36200,00 грн., № 140708 від 14.07.2011 на суму 36200,00 грн., № 140709 від 14.07.2011 на суму 36200,00 грн., № 140710 від 14.07.2011 на суму 36200,00 грн., № 140711 від 14.07.2011 на суму 36200,00 грн., № 140712 від 14.07.2011 на суму 36200,00 грн., № 140713 від 14.07.2011 на суму 36200,00 грн., № 140714 від 14.07.2011 на суму 36200,00 грн., № 150704 від 15.07.2011 на суму 99700,00 грн., № 150705 від 15.07.2011 на суму 99700,00 грн., № 150706 від 15.07.2011 на суму 99700,00 грн., № 150707 від 15.07.2011 на суму 99700,00 грн., № 150708 від 15.07.2011 на суму 99700,00 грн., № 150709 від 15.07.2011 на суму 99700,00 грн., № 150710 від 15.07.2011 на суму 99700,00 грн., № 180703 від 18.07.2011 на суму 24300,00 грн., № 180704 від 18.07.2011 на суму 24300,00 грн., № 180705 від 18.07.2011 на суму 24300,00 грн., № 180706 від 18.07.2011 на суму 36200,00 грн., № 180707 від 18.07.2011 на суму 36200,00 грн., № 180708 від 18.07.2011 на суму 36200,00 грн., № 180709 від 18.07.2011 на суму 36200,00 грн., № 180710 від 18.07.2011 на суму 36200,00 грн., № 180711 від 18.07.2011 на суму 36200,00 грн., № 180712 від 18.07.2011 на суму 36200,00 грн., на загальну суму 1386200,00 грн.

Також надані до матеріалів справи видані ТОВ «Футур-10»податкові накладні: № 1407 від 14.07.2011 на загальну суму 36200,00 грн., в т.ч. ПДВ - 6033,33 грн., № 1408 від 14.07.2011 на загальну суму 36200,00 грн., в т.ч. ПДВ - 6033,33 грн., № 1409 від 14.07.2011 на загальну суму 36200,00 грн., в т.ч. ПДВ - 6033,33 грн., № 1410 від 14.07.2011 на загальну суму 36200,00 грн., в т.ч. ПДВ - 6033,33 грн., № 1411 від 14.07.2011 на загальну суму 36200,00 грн., в т.ч. ПДВ - 6033,33 грн., № 1412 від 14.07.2011 на загальну суму 36200,00 грн., в т.ч. ПДВ - 6033,33 грн., № 1413 від 14.07.2011 на загальну суму 36200,00 грн., в т.ч. ПДВ - 6033,33 грн., № 1414 від 14.07.2011 на загальну суму 36200,00 грн., в т.ч. ПДВ - 6033,33 грн., № 1415 від 14.07.2011 на загальну суму 36200,00 грн., в т.ч. ПДВ - 6033,33 грн., № 1416 від 14.07.2011 на загальну суму 36200,00 грн., в т.ч. ПДВ - 6033,33 грн., № 1505 від 15.07.2011 на загальну суму 99700,00 грн., в т.ч. ПДВ - 16616,67 грн., № 1506 від 15.07.2011 на загальну суму 99700,00 грн., в т.ч. ПДВ - 16616,67 грн., № 1507 від 15.07.2011 на загальну суму 99700,00 грн., в т.ч. ПДВ - 16616,67 грн., № 1508 від 15.07.2011 на загальну суму 99700,00 грн., в т.ч. ПДВ - 16616,67 грн., № 1509 від 15.07.2011 на загальну суму 99700,00 грн., в т.ч. ПДВ - 16616,67 грн., № 1510 від 15.07.2011 на загальну суму 99700,00 грн., в т.ч. ПДВ - 16616,67 грн., № 1511 від 15.07.2011 на загальну суму 99700,00 грн., в т.ч. ПДВ - 16616,67 грн., № 1804 від 18.07.2011 на загальну суму 24300,00 грн., в т.ч. ПДВ - 4050,00 грн., № 1805 від 18.07.2011 на загальну суму 24300,00 грн., в т.ч. ПДВ - 4050,00 грн., № 1806 від 18.07.2011 на загальну суму 24300,00 грн., в т.ч. ПДВ - 4050,00 грн., № 1807 від 18.07.2011 на загальну суму 36200,00 грн., в т.ч. ПДВ - 6033,33 грн., № 1808 від 18.07.2011 на загальну суму 36200,00 грн., в т.ч. ПДВ - 6033,33 грн., № 1809 від 18.07.2011 на загальну суму 36200,00 грн., в т.ч. ПДВ - 6033,33 грн., № 1810 від 18.07.2011 на загальну суму 36200,00 грн., в т.ч. ПДВ - 6033,33 грн., № 1811 від 18.07.2011 на загальну суму 36200,00 грн., в т.ч. ПДВ - 6033,33 грн., № 1812 від 18.07.2011 на загальну суму 36200,00 грн., в т.ч. ПДВ - 6033,33 грн., № 1813 від 18.07.2011 на загальну суму 36200,00 грн., в т.ч. ПДВ - 6033,33 грн., разом на суму 1386200,00 грн., в т.ч. ПДВ - 231033,30 грн.; а також виписані ТОВ «Сатур-СЮ»податкові накладні: № 1407 14.07.2011 грн.), р. на загальну суму 36200,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 6033,33 грн.), № 1408 14.07.2011 грн.), р. на загальну суму 36200,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 6033,33 грн.), № 1409 14.07.2011 грн.), р. на загальну суму 36200,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 6033,33 грн.), № 1410 14.07.2011 грн.), р. на загальну суму 36200,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 6033,33 грн.), № 1411 14.07.2011 грн.), р. на загальну суму 36200,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 6033,33 грн.), № 1412 14.07.2011 грн.), р. на загальну суму 36200,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 6033,33 грн.), № 1413 14.07.2011 грн.), р. на загальну суму 36200,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 6033,33 грн.), № 1414 14.07.2011 грн.), р. на загальну суму 36200,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 6033,33 грн.), № 1415 14.07.2011 грн.), р. на загальну суму 36200,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 6033,33 грн.), № 1416 14.07.2011 грн.), р. на загальну суму 36200,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 6033,33 грн.), № 1505 15.07.2011 грн.), р. на загальну суму 99700,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 16616,67 грн.), № 1506 15.07.2011 грн.), р. на загальну суму 99700,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 16616,67 грн.), № 1507 15.07.2011 грн.), р. на загальну суму 99700,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 16616,67 грн.), № 1508 15.07.2011 грн.), р. на загальну суму 99700,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 16616,67 грн.), № 1509 15.07.2011 грн.), р. на загальну суму 99700,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 16616,67 грн.), № 1510 15.07.2011 грн.), р. на загальну суму 99700,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 16616,67 грн.), № 1511 15.07.2011 грн.), р. на загальну суму 99700,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 16616,67 грн.), № 1804 18.07.2011 грн.), р. на загальну суму 24300,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 4050,00 грн.), № 1805 18.07.2011 грн.), р. на загальну суму 24300,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 4050,00 грн.), № 1806 18.07.2011 грн.), р. на загальну суму 24300,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 4050,00 грн.), № 1807 18.07.2011 грн.), р. на загальну суму 36200,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 6033,33 грн.), № 1808 18.07.2011 грн.), р. на загальну суму 36200,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 6033,33 грн.), № 1809 18.07.2011 грн.), р. на загальну суму 36200,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 6033,33 грн.), № 1810 18.07.2011 грн.), р. на загальну суму 36200,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 6033,33 грн.), № 1811 18.07.2011 грн.), р. на загальну суму 36200,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 6033,33 грн.), № 1812 18.07.2011 грн.), р. на загальну суму 36200,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 6033,33 грн.), № 1813 18.07.2011 грн.), всього на загальну суму 1386200,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 231033,33 грн.).

Транспортування отриманого торговельного обладнання до місця його подальшого зберігання та експлуатації (за місцезнаходженням магазинів ТОВ «Промснаб»за адресами місто Харків, вулиця Краснодарська, 181-А, місто Харків, вулиця Дружби народів, 279, що належать позивачеві на праві власності) здійснювалось перевізником ФОП ОСОБА_2 (код НОМЕР_2, ліцензія на перевезення № НОМЕР_3 терміном дії безстроково) відповідно до укладеного договір № 01/07/11 від 01.07.2011р. на транспортно-експедиційне обслуговування автомобільним транспортом. Надані послуги ОСОБА_2 оформлювались заявками на транспортне обслуговування, актами здачі-прийому наданих послуг, товарно-транспортними накладними. Відповідно до наданих ТОВ «Промснаб»актів приймання-передачі внутрішнього переміщення основних засобів частина обладнання була введена в експлуатацію в якості основних засобів для їх використання у господарській діяльності підприємства здійснення роздрібної торгівлі.

Відповідно до укладеної додаткової угоди від 12.09.2011 р. до договору постачання від 07.07.2011р. (постачальник ТОВ «Футур-10»), щодо досягнення згоди про зміну форми розрахунку, за отримане обладнання ТОВ «Промснаб»за актом прийому-передачі векселів від 13.09.2011р. в рахунок погашення заборгованості передав простий вексель серія АА №2174313, дата виписки векселя 13.09.2011р, номінальна вартість векселя 1477060,00 грн., терміном платежу за пред'явленням.

Відповідно до укладеної додаткової угоди від 12.09.2011 р. до договору постачання від 14.07.2011р. (постачальник ТОВ «Сатур-СЮ»), щодо досягнення згоди про зміну форми розрахунку, за отримане обладнання ТОВ «Промснаб»за актом прийому-передачі векселів від 13.09.2011р. в рахунок погашення заборгованості передав простий вексель серія АА №2174312, дата виписки векселя 13.09.2011р, номінальна вартість векселя 1386200 грн., терміном платежу за пред'явленням.

Оцінивши перелічені первинні документи, суд відмічає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

За таких обставин, суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.

Витребувані судом та приєднані до справи документи засвідчують факт виконання сторонами зобов'язань за спірними правочинами. Приєднані до справи документи про оплату товару визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

Факт перевезення товару, тобто реальність господарської операції за ознакою наявності фізичного переміщення товару, підтверджується приєднаними до справи товарно-транспортними накладними.

Досліджуючи питання руху активів у спірних правовідносинах, суд виходить з того, що позивачем надані достатні докази стосовно транспортування товару, а також докази оприбуткування, складського обліку та введення в експлуатацію придбаного обладнання.

У ході розгляду справи судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін цих договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірними правочинами ДПІ ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не має. Судом також встановлено, що мотиви фізичної відсутності обладнання у спірних правовідносинах, невикористання обладнання в господарській діяльності позивача, вартісних показників придбаного обладнання, способу, порядку та стану розрахунків не були покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд відмічає, що викладене в акті судження податкового органу про вчинення платником податків порушення закону ґрунтується лише на мотивах порушення постачальниками позивача порядку здійснення господарської діяльності.

Відповідно висновку ВПМ ДПІ у Комінтернівському районі №10 від 07.10.2011р., за результатами проведених заходів відносно діяльності ТОВ «Футур-10»код 37365231: місцезнаходження не встановлено (м. Харків вул. Плеханівська буд. 126, корп. 1, кв. 3, 5) та опитано директора ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, який підтвердив своє безпосереднє відношення до здійснення фінансово-господарської діяльності, але реальності виконання функцій як керівника не вбачається. Обстежено податкову адресу СГД та проведено фотозйомку, вручено запит щодо надання інформації та документального підтвердження. Отримано договір оренди. Документи фінансово-господарської діяльності до ДПІ не надані.

Згідно наявної у ДПІ Московського району м. Харкова інформації встановлено, що директор підприємства ОСОБА_4, менеджери які працюють на ТОВ «Сатур СЮ», гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_6, повідомили що з обставинами здійснення господарської діяльності підприємства обізнані лише в загальних рисах (щодо: складання первинних, номенклатури товарів, обставин проведення господарських операцій, транспортування ТМЦ, товарно-супровідних документів на перевезення товарів) на підприємстві відсутні власні основні фонди, виробничі активи, транспортні засоби для ведення фінансово - господарської діяльності.

Втім суд відмічає, що дані обставини, з огляду на положення Податкового кодексу України, не є підставами для висновку контролюючого органу про завищення суми податкового кредиту з ПДВ.

Таким чином, судження податкового органу про недотримання контрагентами позивача визначеного законом порядку здійснення господарської діяльності не знайшло підтвердження в ході розгляду справи.

Вирішуючи спір, суд також бере до уваги, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Між тим, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Суд також відмічає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що під час розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами, відповідачем не доведено неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином. У ході розгляду справи відповідачем не доведений факт несумісності предмету перелічених правочинів з напрямом господарської діяльності ТОВ «Промснаб». Доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його контрагенти є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірними правочинами, вчинені правочини об'єктивно не були потрібні для організації господарської діяльності позивача, господарські операції за спірними правочинами були відображені лише в документообігу, а фактично не відбулись і не спричинили змін у структурі і складі активів сторін спірних правочинів, відповідач до суду не подав.

Пунктом 198.1 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

У чому саме полягає порушення позивачем положень наведених норм кодексу, в акті перевірки суб'єктом владних повноважень не зазначено.

Таким чином, суд робить висновок, що викладене в акті перевірки судження відповідача про порушення ТОВ «Промснаб»п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України є помилковим, оскільки базується лише на припущеннях, що суперечить вимогам ч.3 ст.2 КАС України, акт перевірки не містить належних та допустимих доказів порушення платником податків вимог Податкового кодексу України при справлянні ПДВ.

З огляду на положення ст.71 КАС України та беручи до уваги приписи п. 4.1 ст.4 Податкового кодексу України, котрими встановлена презумпція правомірності рішень платника податків, суд доходить висновку, що поданих суб'єктом владних повноважень доказів є явно недостатньо для висновку про правомірність спірного податкового повідомлення - рішення, а витребування судом додаткових доказів (з приводу обставин не досліджених податковим органом при проведенні перевірки, не відображених в акті перевірки та не покладених в основу спірного рішення на момент його винесення) матиме наслідком підміну мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки судовим розглядом встановлено факт порушення спірним податковим повідомленням-рішенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то позов належить задовольнити.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Промснаб" до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0004452302 від 14.11.2011 року, винесене ДПІ у Київському районі м. Харкова.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Промснаб" 28,23 грн. сплаченого судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо субєкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлено 24 січня 2012 року.

Суддя Шевченко О.В.