Постанова № 21736042, 24.01.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

24 січня 2012 р. №2а- 17839/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Мар'єнко Л.М.

при секретарі судового засідання - Принцевській Ю.В.,

за участю представників сторін:

позивача - Марченка Д.Ю.,

відповідача - Пелих С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю Рекламне агентство "Багіра"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова

проскасування податкових повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Рекламне агентство "Багіра", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0005912305 від 01.12.2011 року на суму 35720,00 грн. та податкове повідомлення-рішення №0001771720 від 16.12.2011 року на суму 44650,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені на підставі висновків акту перевірки №5126/2305/31340929 від 02.11.2011 року щодо порушення п.п.3.1.1 п.3 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.ст. 3, 5, п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Позивач зазначив, що висновки акту є необґрунтованими, оскільки висновок про нікчемність угод та нереальність характеру господарських операцій між позивачем та ТОВ "Промтехноопт", ТОВ "Техно-Асавир" не відповідає дійсним обставинам справи. Зазначена позиція спростовується наявністю первинної документації щодо угод між позивачем та його контрагентами.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача Піскун Н.В. надійшли письмові заперечення проти позову, в яких відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на вимоги Закону України "Про податок на додану вартість», Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а також висновки актів перевірки контрагентів позивача ТОВ "Промтехноопт", ТОВ "Техно-Асавир", а саме: від 07.04.2011 року №547/23-03-05/36457640, від 20.04.2011 року №721/23-03-05/37092055, які були проведені ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова.

Представник позивача Марченко Д.Ю. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача Пелих С.С. у судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на наведені у письмових запереченнях обставини.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю Рекламне агентство "Багіра" (далі - ТОВ РА «Багіра») зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 01.02.2001 року №14801200000002127 (а.с.39), перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова як платник податків з 13.02.2011 р. №12651 (а.с.35).

Відповідно до довідки Головного управління статистики у Харківській області №121528, видами діяльності ТОВ РА «Багіра»за КВЕД є рекламна діяльність, інша поліграфічна діяльність, виробництво будівельних металевих конструкцій, інші види оптової торгівлі, прокат побутових виробів та предметів особистого вжитку, ремонт інших побутових електричних товарів (а.с.32).

Фахівцем Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ РА «Багіра»(код 31340929) щодо документального підтвердження господарських взаємовідносин із платником податків ТОВ "Промтехноопт" (код 37092055) за грудень 2010 року та ТОВ "Техно-Асавир" (код 36457640) за вересень, жовтень, грудень 2010 року, їх реальності та повноти відображення в податковому обліку.

За результатами перевірки складений акт №5126/2305/31340929 від 02.11.2011 року (а.с.20), яким встановлено наступне:

- порушення п.п.3.1.1 п.3 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" - завищення податкового кредиту за вересень 2010 року на суму 7324,79 грн., жовтень 2010 року - 1495,00 грн., грудень 2010 року - 19755,99 грн.;

- відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.3, 5, п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - завищення валових витрат за 3-4 квартали 2010 року на 142879,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 35720,00 грн.

За виявленими порушеннями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова прийнято:

- податкове повідомлення-рішення форми "Р" №00051912305 від 01.12.2011 року, яким донараховано грошове зобовязання по податку на додану вартість на загальну суму 35720,00 грн., з якої 28576,00 грн. - основний платіж, 7144,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (а.с.30);

- податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0005902305 від 01.12.2011 року, яким донараховано грошове зобовязання по податку на прибуток - загальна сума 44650,00 грн., з якої 35720,00 грн. - основний платіж, 8930,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (а.с.31).

З акту перевірки №5126/2305/31340929 від 02.11.2011 року вбачається, що підставою для висновку щодо завищення податкового кредиту та завищення валових витрат за перевіряємий період стали висновки актів перевірки ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова контрагентів позивача - ТОВ "Промтехноопт", ТОВ "Техно-Асавир", а саме: від 07.04.2011 року №547/23-03-05/36457640, від 20.04.2011 року №721/23-03-05/37092055. Зазначено, що у контрагентів позивача ТОВ "Промтехноопт", ТОВ "Техно-Асавир", зокрема, не виявлено власних, орендованих, одержаних по договорах лізингу, закріплених за підприємством на праві господарського відання, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, в яких проводилася господарська діяльність. ТОВ "Промтехноопт", ТОВ "Техно-Асавир" безпідставно виписані податкові накладні на податкові зобов'язання на продаж товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів - покупців, а саме ТОВ РА "Багіра". Операції ТОВ "Промтехноопт", ТОВ "Техно-Асавир" не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів.

Висновками актів перевірки контрагентів позивача встановлено: неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій ПП та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді, вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з постачальниками та покупцями, встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.ст.3, 4, 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та ст.ст. 3, 4, 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідачем на підставі актів перевірки ТОВ "Промтехноопт", ТОВ "Техно-Асавир", а саме: від 07.04.2011 року №547/23-03-05/36457640, від 20.04.2011 року №721/23-03-05/37092055 зроблено висновок щодо завищення податкового кредиту за вересень 2010 року на суму 7324,79 грн., жовтень 2010 року - 1495,00 грн., грудень 2010 року - 19755,99 грн. та щодо завищення валових витрат за 3-4 квартали 2010 року на 142879,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 35720,00 грн.

Відповідачем в акті перевірки позивача №5126/2305/31340929 від 02.11.2011 року зазначено, що угоди, які укладалися та виконувались протягом перевіряємого періоду ТОВ РА "Багіра" з постачальниками ТОВ "Промтехноопт", ТОВ "Техно-Асавир" не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними.

Проте суд не погоджується з висновками, зазначеними в акті перевірки ТОВ РА "Багіра", виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між ТОВ "Техно-Асавир" як постачальником та ТОВ РА "Багіра" як покупцем, укладено договір №0802 від 02.08.2010 року постачання продукції - щитових конструкцій (а.с.43).

Також між ТОВ "Техно-Асавир" як замовником та ТОВ РА "Багіра" як виконавцем, укладено договір №1027 від 27.10.2010 року на розробку та виготовлення прикладного програмного забезпечення для побудови та розрахунку об'єктів реклами (а.с.59-63).

На виконання умов договорів ТОВ РА "Багіра" прийняло роботи та товари, сплативши їх вартість, а ТОВ "Техно-Асавир" були виписані податкові накладні №902 від 15.09.2010 р., №916 від 20.09.2010 р., №923 від 22.09.2010 р., №1069 від 29.10.2010 р., №1231 від 14.12.2010 р. (а.с.44-47, 65), які підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість у ціні придбаних ним за вказаними договорами робіт/товарів. Суми ПДВ за зазначеними податковими накладними включено до складу податкового кредиту за вересень, жовтень, грудень 2010 року, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до декларацій з ПДВ за вересень, жовтень, грудень 2010 року.

Також позивачем на підтвердження факту сплати отриманих від ТОВ "Техно-Асавир" робіт/товарів надано акт здачі-передання робіт (а.с.66), видаткові накладні та платіжні доручення (а.с. 48-58, 66).

Також між ТОВ "Промтехноопт" як виконавцем та ТОВ РА "Багіра" як замовником, укладено договір №112 від 01.12.2010 року щодо розповсюдженню рекламного матеріалу на вулицях м.Харкова згідно адресної програми (а.с.67-69).

Між ТОВ "Промтехноопт" як постачальником та ТОВ РА "Багіра" як покупцем, укладено договір №112/1 від 01.12.2010 року на постачання поліграфічної продукції (а.с.72).

На виконання умов договорів ТОВ РА "Багіра" прийняло роботи/товари, сплативши їх вартість, а його контрагентом ТОВ "Промтехноопт" були виписані податкові накладні №72 від 06.12.2010 року (а.с.70), №68 від 06.12.2010 року (а.с.74).

Факт сплати та передання товарів та робіт підтверджується платіжним дорученням, видатковою накладною, актами приймання-передання (а.с.71, 73, 75, 77).

Свої зобов'язання сторони за вказаними договорами виконали, що підтверджується наданими первинними документами.

Судом встановлено, що податкові накладні №902 від 15.09.2010 р., №916 від 20.09.2010 р., №923 від 22.09.2010 р., №1069 від 29.10.2010 р., №1231 від 14.12.2010 р., №72 від 06.12.2010 року, №68 від 06.12.2010 року, виписані ТОВ "Промтехноопт", ТОВ "Техно-Асавир", відповідають вимогам п.п. 7.2.1, п. 7.2. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №165 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037, які діяли на час здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Промтехноопт", ТОВ "Техно-Асавир".

На час укладання та виконання договорів ТОВ "Промтехноопт", ТОВ "Техно-Асавир" були зареєстровані як юридичні особі та були платниками податку на додану вартість, що зазначено в акті перевірки, встановлено в ході розгляду справи та не заперечується сторонами.

Таким чином, ТОВ "Промтехноопт", ТОВ "Техно-Асавир" виконали свої зобов'язання за вказаними вище договорами, а ТОВ РА "Багіра" прийняло роботи за цими договорами, які відображені у податковому та бухгалтерському обліку позивача.

Щодо декларування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Промтехноопт", ТОВ "Техно-Асавир" за вересень 2010 року на суму 7324,79 грн., жовтень 2010 року - 1495,00 грн., грудень 2010 року - 19755,99 грн., суд зазначає наступне.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з законом про податок на додану вартість.

Законом передбачено чіткий перелік підстав, які дають право на податковий кредит. Ці підстави дотримані позивачем у повному обсязі.

Згідно п.10.2 ст.10 наведеного закону, платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем, а також і контрагентами покупця (в тому числі внаслідок ухилення від сплати), в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем на суму бюджетного відшкодування.

Згідно з вимогами ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено факт порушення позивачем п.п.3.1.1 п.3 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" при формуванні податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "Промтехноопт", ТОВ "Техно-Асавир".

Крім того, правовідносини щодо нікчемності правочинів врегульовано ст.228 Цивільного кодексу України, зі змісту якої вбачається, що з 01.01.2011 р. законодавцем виключено правочини, які укладені з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів та віднесено такі правочини до оспорюваних.

Таким чином, з 01.01.2011 р. повноваження на встановлення законності правочину, за яким платником податків було сформовано податковий кредит з ПДВ належать до компетенції судових органів.

Судом встановлено, що договори №0802 від 02.08.2010 року постачання щитових конструкцій (а.с.43), №1027 від 27.10.2010 року на розробку та виготовлення прикладного програмного забезпечення для побудови та розрахунку об'єктів реклами (а.с.59-63), №112 від 01.12.2010 року щодо розповсюдження рекламного матеріалу (а.с.67-69), №112/1 від 01.12.2010 року на постачання поліграфічної продукції (а.с.72) між ТОВ РА "Багіра" та ТОВ "Промтехноопт", ТОВ "Техно-Асавир" у встановленому законом порядку недійсними визнані не були.

Посилання відповідача на висновки актів перевірок ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова щодо нікчемності угод між ТОВ РА "Багіра" та ТОВ "Промтехноопт", ТОВ "Техно-Асавир" суд не бере до уваги, оскільки Закон України "Про податок на додану вартість" не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Також, суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст.228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі “БУЛВЕС” АД проти Болгарії” (заява № 3991/03), а також Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ “Мукачівський лісокомбінат” до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ “Фірма “ВІК” до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).

Згідно з ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Також суд не бере до уваги висновки податкового органу щодо відсутності у ТОВ "Промтехноопт", ТОВ "Техно-Асавир" персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, необхідних для здійснення господарської діяльності, оскільки дані висновки не враховують нічим не обмеженого права підприємства укладати цивільно-правові угоди оренди приміщень, устаткування та автотранспорту та використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між ТОВ РА "Багіра" та ТОВ "Промтехноопт", ТОВ "Техно-Асавир" та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов договірних відносин.

Щодо декларування позивачем валових витрат у 3-4 кварталі 2010 року на суму 142879,00 грн., що призвело, на думку відповідача, до заниження податку на прибуток у сумі 35720,00 грн. суд, з урахуванням вищевикладеного, зазначає.

Договір №0802 від 02.08.2010 року постачання щитових конструкцій (а.с.43), договір №1027 від 27.10.2010 року на розробку та виготовлення прикладного програмного забезпечення для побудови та розрахунку об'єктів реклами (а.с.59-63), договори №112 від 01.12.2010 року щодо розповсюдження рекламного матеріалу (а.с.67-69) та №112/1 від 01.12.2010 року на постачання поліграфічної продукції (а.с.72), укладені між ТОВ РА "Багіра" та ТОВ "Промтехноопт", ТОВ "Техно-Асавир", підписані сторонами та скріплені печатками, які відповідно до умов договорів визначають вартість наданих робіт/товарів та фіксують факт виконання робіт, постачання товару - якісно та в повному обсязі.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з п.1.32 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Абзацом 4 п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст.3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку податку на прибуток не встановлюють особливих вимог до первинних документів і облікових регістрів, що повинні використовуватися при обчисленні даного податку, тому відповідними документами податкового обліку вважаються бухгалтерські документи і регістри обліку, складені належним чином.

Відповідно до ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 5.11 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Також суд зазначає, що угоди, укладені між ТОВ РА "Багіра" та ТОВ "Промтехноопт", ТОВ "Техно-Асавир" є чинними та не визнані в установленому порядку недійсними.

Суд, аналізуючи вищезазначені положення нормативно-правових актів, приходить до висновку, що необхідною умовою для включення понесених витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат є наявність звязку товарів (робіт, послуг) з господарською діяльністю підприємства. Придбання таких товарів (робіт, послуг) повинно бути складовою частиною діяльності особи, що направлена на отримання доходу.

Відповідно до довідки Головного управління статистики у Харківській області №121528, видами діяльності ТОВ РА «Багіра»за КВЕД є рекламна діяльність, інша поліграфічна діяльність, виробництво будівельних металевих конструкцій, інші види оптової торгівлі, прокат побутових виробів та предметів особистого вжитку, ремонт інших побутових електричних товарів (а.с.32).

Таким чином, судом встановлено, що придбання товарів (робіт, послуг) по вищезазначеним договорам безпосередньо повязано з господарською діяльністю підприємства, оскільки є складовою частиною діяльності ТОВ РА «Багіра», що направлена на отримання доходу.

Відповідачем у відповідності до вимог ст. 71 КАС України не надано доказів того, що вказані первинні документи містять недостовірні відомості або визнані недійсними.

На підставі зазначеного вище, з врахуванням порядку відображення в податковому обліку субєкта підприємницької діяльності з податку на прибуток підприємств витрат на придбання товарів та робіт для використання у власній господарській діяльності, судом встановлено правомірність віднесення витрат на придбання товарів та робіт у 3-4 кварталі 2010 року на суму 142879,00 грн., на підставі первинних документів, зокрема, договорів №0802 від 02.08.2010 року про постачання щитових конструкцій №1027 від 27.10.2010 року про розробку та виготовлення прикладного програмного забезпечення для побудови та розрахунку об'єктів реклами, №112 від 01.12.2010 року по розповсюдженню рекламного матеріалу на вулицях м.Харкова згідно адресної програми, №112/1 від 01.12.2010 року про постачання поліграфічної продукції, актів виконаних робіт, видаткових накладних, податкових накладних та платіжних доручень.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень субєктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0005912305 від 01.12.2011 року, №0001771720 від 16.12.2011 року прийняті відповідачем ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова необґрунтовано, не у відповідності до чинного законодавства, через що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94, 159, 160163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Рекламне агентство "Багіра" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова від 01.12.2011 року № 0005912305, від 01.12.2011 року № 0005902305.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова виготовлена у повному обсязі 31.12.2012 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.