Постанова № 21735590, 15.02.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2012 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/7966/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чеснокової А.О.,

при секретарі Пшенишному В.С.,

за участю:

представника позивача - Кінаш А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Промспецбуд"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

06 жовтня 2011 року позивач ДП "Промспецбуд" (далі за текстом - позивач, підприємство позивача)звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької ОДПІ (далі за текстом - відповідач, податковий орган)про скасування податкових повідомлень-рішень від 12 вересня 2011 року № 0008892301/2920 та №0008912301/2921.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на помилковість висновків податкового органу щодо порушення позивачем підпункту 5.2.1 пункту 5.2, 5.3.1, 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та підпункту 7.2.6 пункту 7.2 підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у зв'язку з віднесенням до валових витрат сум, сплачених ПП "Астелікс-2007" та ТОВ "Інтермакссервіс". Позивач зазначає, що на момент вчинення правочинів між ДП "Промспецбуд" та його контрагентами ПП "Астелікс-2007" та ТОВ "Інтермакссервіс" всі сторони значились існуючими субєктами господарювання (перебували в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) та здійснювали свою діяльність згідно статті 3 ГК України. Позивач вважає, що податковий орган протиправно ставить йому у вину неправомірне формування валових витрат та податкового кредиту на підставі документів, складених ПП "Астелікс-2007" та ТОВ "Інтермакссервіс", які мають ознаки фіктивності. Разом із тим, позивач зазначає, що отримані ним на виконання договорів придбання ТМЦ та транспортних послуг первинні бухгалтерські документи оформлені належним чином та дають всі правові підстави для включення сум за цими договорами до валових витрат та податкового кредиту позивача.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином про що свідчить розписка, наявна в матеріалах справи, причини неявки суду не повідомив, у письмових запереченнях проти позову (а.с. 46-48) просив суд відмовити у його задоволенні, дії Кременчуцької ОДПІ вважає правомірними, а спірні податкові повідомлення-рішення - такими, що відповідають чинному законодавству внаслідок того, що податковим органом встановлено порушення позивачем податкового законодавства, зокрема, віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту сум вартості придбаних товарів від постачальника ПП "Астелікс-2007" та ТОВ "Інтермакссервіс", які мають ознаки фіктивності та не належним чином виконують свої податкові зобов'язання перед бюджетом.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДП "Промспецбуд" 31 березня 2003 року зареєстровано як юридичну особу (ідентифікаційний код 32450903) виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради. Позивач перебуває на податковому обліку у Кременчуцькій ОДПІ.

Відповідачем в період з 16 серпня 2011 року по 22 серпня 2011 року проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства по взаємовідносинам з ПП "Асіст", ПП "Арона Сервіс", ПП "Алерт", ПП "Алерт плюс", ПП "Інко", ПП "Авеланж", ПП "Саланг ТМ", ТОВ "Інтермаксервіс", ПП "Маркап", ПП "Альпарі-Т", ПП "Агат Сервіс", ТОВ "Алівіс", ПП "Оріль", ПП "Астелікс-2007", ПП "Алькарас Плюс" за період з 01 червня 2008 року по 30 червня 2011 року, згідно постанови про призначення документальної перевірки від 25 липня 2011 року заступника начальника ВРКС СВ ПМ ДПА у Полтавській області майора податкової міліції Васильченка Ю.В.

За результатами перевірки 29 серпня 2011 року складено акт № 6320/23-209/32450903, в якому, зокрема, зафіксовано порушення позивачем підпункту 7.2.6 пункту 7.2 підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що стали наслідком заниження податку на додану вартість на загальну суму 11741,00 грн., в тому числі: за серпень 2008 року на суму 2190,00 грн., за вересень 2008 року на суму 4188, за жовтень 2008 року на суму 5046,00 грн., за травень 2010 року на суму 117,00 грн., за жовтень 2010 року на суму 200,00 грн.; завищення від'ємного значення, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за липень 2008 року на суму 240,00 грн.; підпункту 5.2.1 пунктів 5.2, 5.3.1, 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 14529,00 грн., у тому числі за 2008 рік на суму 14279,00 грн., за 2010 рік на суму 250,00 грн.

На підставі акта перевірки від 29 серпня 2011 року № 6320/23-209/32450903 податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 12 вересня 2011 року № 0008892301/2920, яким позивачу донараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 14529,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 3632,00 грн. та № 0008912301/2921, яким позивачу донараховано податку на додану вартість в розмірі 11741,00 та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 5871,00 грн.

Позивач, вважаючи висновки податкового органа упередженими та такими, що не відповідають фактичним обставинам, не погоджуючись із правомірністю прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, звернувся до суду з вимогою скасувати зазначені податкові повідомлення-рішення.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку спірним податковим повідомленням-рішенням Кременчуцької ОДПІ від 12 вересня 2011 року № 0008892301/2920 та № 0008912301/2921, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що Позивачем (Покупець) 05 січня 2009 року придбав у ПП "Астелікс-2007" (Продавець) ТМЦ на загальну суму 1900,00 грн.

Позивач, на підставі рахунків-фактур від 01 жовтня 2010 року № СФ-110-1 на суму з ПДВ 1200,00 грн. та від 17 травня 2010 року № СФ-1705-1 на суму з ПДВ 700,00 грн. оплатив визначений у цих документах товар шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Продавця, що підтверджується виписками з банку (а.с. 166-167), а на підставі видаткових накладних від 19 жовтня 2010 року № РН-1910-1 на суму з ПДВ 1200,00 грн. та від 18 травня 2010 року № РН-1805-1 на суму з ПДВ 700,00 грн. отримав ТМЦ у ПП "Астелікс-2007".

Для документального оформлення купівлі-продажу ТМЦ ПП "Астелікс-2007" складено податкові накладні від 18 травня 2010 року № 180501 та від 19 жовтня 2010 року № 19101 (а.с. 173, 170).

Таким чином, реальність господарських операцій між позивачем та ПП "Астелікс-2007" підтверджується рахунками-фактур, видатковими накладними, банківською роздруківкою оборотів коштів ДП "Промспецбуд", податковими накладними, реєстром отриманих та виданих податкових накладних, в зв'язку з чим наявність наведених доказів є достатньою підставою для визнання факту придбання ТМЦ реальними.

Посилання відповідача на той факт, що ПП "Астелікс-2007" не займалось господарською діяльністю, спростовуються наявними в матеріалах справи копіями податкової звітності ПП"Астелікс-2007", а саме: податковий розрахунок комунального податку, форми № 1 ДФ, податкова декларація з податку на додану вартість, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, уточнюючи розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок та доданих до них розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів. Вищезазначені документи підтверджують факт здійснення підприємством господарської діяльності, наявність працівників на підприємстві, факт здачі підприємством податкової звітності, тощо. Крім того, факт господарської діяльності ПП "Астелікс-2007" підтверджується належним чином завіреними копіями ліцензії Серії АВ № 514274 Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області, Додатком до ліцензії Серії АВ № 514274, виданої Інспекцією ДАБК у Полтавській області від 13 квітня 2010 року, наказом № 43-ОД з переліком робіт провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.

Судом встановлено, що ТОВ "Інтермаксервіс" надавало транспортні послуги ДП"Промспецбуд".

Позивач, на підставі рахунків-фактур від 31 жовтня 2008 року № СФ-3110-1 на суму з ПДВ 5625,00 грн., від 31 жовтня 2009 року № СФ-3110-3 на суму з ПДВ 7025,00 грн., від 27 жовтня 2008 року № 2710-2 на суму з ПДВ 17625,00 грн., від 26 вересня 2008 року № СФ2609-1 на суму з ПДВ 11125,00 грн., від 22 вересня 2009 року № СФ-2209-1 на суму з ПДВ 14000,00 грн., від 29 серпня 2008 року № СФ-2908-1 на суму з ПДВ 11700,00 грн., від 14 липня 2009 року № СФ-1407-5 на суму з ПДВ 1440,00 грн. оплатив транспортні послуги шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ "Інтермаксервіс", що підтверджується виписками з банку (а.с. 138-144), які дають підстави стверджувати, що позивач в повному обсязі виконав умови угоди з надання транспортних послуг в частині належної оплати товару.

На виконання умов вищезазначеного договору ТОВ "Інтермаксервіс" та позивачем підписано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): № ОУ-3110-1 від 31 жовтня 2008 року, №ОУ-3110-3 від 31 жовтня 2008 року, № ОУ-2710-2 від 27 жовтня 2008 року, № ОУ-2609-1 від 26 вересня 2008 року, № ОУ-2209-1 від 22 вересня 2008 року, № ОУ-2908-1 від 29 серпня 2008 року, № ОУ-1407-5 від 26 вересня 2008 року, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 136, 133, 130, 127,124, 121, 118).

Талонами замовника до подорожнього листа підтверджено факт надання транспортних послуг позивачу автомобілями КамАЗ 057-48 СН, КамАЗ 048-57 СН, та КамАЗ 097-46 СН (а.с. 135, 132, 129, 126, 123, 120, 117).

З метою оформлення виконання угоди з надання транспортних послуг ТОВ"Інтермаксервіс" надано позивачу податкові накладні: від 14 липня 2008 року № 1407.4, від 29 серпня 2008 року № 2908.1, від 26 вересня 2008 року № 2609.1, від 22 вересня 2008 року №2209.1, від 27 жовтня 2008 року № 2710.1, від 31 жовтня 2008 року № 3110.1, від 31 жовтня 2008 року № 3110.3 (а.с. 108-153).

В судовому засіданні був допитаний в якості свідка ОСОБА_3, який працює водієм в ДП "Промспецбуд" з 01 жовтня 2004 року по теперішній час, та який підтвердив факт використання орендованих автомобілів ДП "Промспецбуд", зазначаючи при цьому, що дані автомобілі використовувались для перевезення будівельних матеріалів.

Як встановлено під час проведення перевірки, розрахунки з підприємством ТОВ "Інтермаксервіс" проведені через розрахунковий рахунок на суму 38 265,00 грн. та проведено взаємозалік 28 листопада 2008 року на суму 30 240,00 грн. ДП "Промспецбуд" відвантажило ТОВ "Інтермаксервіс" цукор-пісок на загальну суму 30 240,00 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що Позивачем (продавець) укладено договір купівлі-продажу б/н від 14 листопада 2008 року з ТОВ "Інтермаксервіс" (покупець) (а.с. 226-227). Згідно умов вказаного договору Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупця цукор-пісок (Товар), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар.

Позивач, на підставі накладної від 14 листопада 2008 року № 162/08 на суму з ПДВ 30240,00 грн. та довіреності на отримання ТМЦ від 14 листопада 2008 року № 722910 видав цукор-пісок, оплачений його контрагентом на підставі рахунка-фактури від 14 листопада 2008 року № 279/08.

Вказаний вище товар, позивач, у свою чергу, придбав за договором поставки у ЗАТ Астарта Милнелеваторбуд від 03 листопада 2008 року № 38 (а.с. 230-231), що підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерської та податкової звітності, що наявні в матеріалах справи (а.с. 232-234).

Таким чином, в матеріалах справи містяться документи, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Інтермаксервіс", а саме: рахунки-фактури, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), талони замовника до шляхового листа, банківські роздруківки оборотів коштів ДП "Промспецбуд", податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, довіреність № 279/08 від 14 листопада 2008 року на цукор-пісок 9,6 тон на суму 30 240,00 грн., накладна № 162/08 від 14 листопада 2008 року.

Посилання податкового органу на вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 28 липня 2011 року, суд вважає недоречним, оскільки Октябрський районний суд м. Полтави реальність та товарність господарських операцій не досліджував і не встановлював.

Аналізуючи наявні у справі докази, надані на підтвердження правомірного здійснення господарської діяльності та ведення бухгалтерського обліку позивачем, суд дійшов висновку, що первинна документація бухгалтерської та фінансової звітності, складена на виконання вищевказаних договорів між позивачем та ПП "Астелікс-2007" та ТОВ "Інтермаксервіс", що стала підставою для формування податкового кредиту та валових витрат позивача, оформлена належним чином, із акту перевірки випливає, що порушень при їх оформленні відповідачем у ході проведення перевірки не виявлено.

Таким чином, вищевказані податкові накладні оформлені належним чином, що не заперечувалось відповідачем.

Згідно вищевказаних податкових накладних позивачем включено відповідні суми до складу податкового кредиту за відповідні періоди та відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість, а також враховано при формуванні валових витрат.

В ході судового розгляду встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач використовував придбаний у ПП "Астелікс-2007" та ТОВ "Інтермаксервіс" товар/послуги у власній господарській діяльності.

Посилання податкового органа на той факт, що у ПП "Астелікс-2007" та ТОВ "Інтермаксервіс" відсутні основні фонди та трудові ресурси для здійснення господарської діяльності, судом відхиляються з мотивів безпідставності та недоведеності. Суд зазначає, що чинним законодавством не заборонено використовувати залучені трудові ресурси, тощо.

Судом встановлено, що ПП "Астелікс-2007" та ТОВ "Інтермаксервіс" на момент укладення договорів та складення податкових накладних були включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що не заперечувалось сторонами в судовому засіданні.

Таким чином, реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, а саме: накладними, видатковими накладними, податковими накладними, придбаний товар використано у господарській діяльності позивача, вищезазначені угоди виконані в повному обсязі, сторони претензій та зауважень один до одного не мають, а отже, підстави для визнання правочинів між вказаними суб'єктами господарювання неправомірними - відсутні.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити, серед яких, зокрема, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З урахуванням викладеного, на даних бухгалтерського обліку ґрунтується фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Тобто первинні документи, оформлені належним чином, з відображенням господарських операцій є основою і для податкового обліку.

Відповідно до вимог пункту 1 статті 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність. Фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства.

Таким чином, усі первинні документи складені контрагентами позивача з дотриманням вимог чинного законодавства та дають всі правові підстави для їх використання у бухгалтерському обліку ДП "Промспецбуд".

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку податковим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Вимогами підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов 'язань продавця у двох примірниках і надається покупцю на його вимогу продавцем товарів (робіт, послуг).

Таким чином, Позивач правомірно, на підставі податкових накладних, виданих ПП"Астелікс-2007" та ТОВ "Інтермаксервіс", включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченого у складі вартості поставлених/наданих зазначеними підприємствами товарів/послуг.

Згідно пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, з огляду на наведені законодавчі приписи підставою для зменшення платником об'єкта оподаткування (податкових зобов'язань) з податку на прибуток на суму вартості наданих товарів, а з податку на додану вартість - на суму цього податку, нараховану на вартість отриманих товарів, є факт реального постачання товарів та безпосередній зв'язок витрат на оплату цих товарів з господарською діяльністю платника податків, що передбачає використання у власній господарській діяльності придбаних (послуг) або ж призначення останніх для такого використання. В свою чергу факт безпосереднього зв'язку витрат з господарською діяльністю платника податків може бути встановлений з врахуванням якісних характеристик товарів, які б однозначно свідчили про призначення придбаних товарів для використання в господарській діяльності платника податків, відповідали б змісту цієї діяльності.

Аналізуючи вищевикладене, та враховуючи факт правомірного отримання позивачем податкових накладних від своїх контрагентів на підтвердження підстав включення до складу податкового кредиту сум, передбачених цими документами, використання придбаного товару в господарській діяльності Позивача та беручи до уваги вимоги підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", суд погоджується із правомірністю віднесення Позивачем до валових сум за господарськими операціями з ПП "Астелікс-2007" та ТОВ "Інтермаксервіс".

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятих ним спірних податкових повідомлень-рішень, внаслідок чого суд має всі підстави вважати, що відповідачем необґрунтовано донараховано Позивачеві зобов'язань з податку на прибуток та штрафних санкцій.

На підставі вищевикладеного, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Дочірнього підприємства "Промспецбуд" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області від 12 вересня 2011 року №0008892301/2920.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області від 12 вересня 2011 року №0008912301/2921.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Промспецбуд" (39600, вул. Шевченка, 18/26, м. Кременчук, Полтавська область, ЄДРПОУ 32450903, р/р 26004982 в КФ АБ "Полтава-банк", МФО 331423) витрати зі сплати судового збору в розмірі 356 (триста п'ятдесят шість) грн. 63 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 20 лютого 2012 року.

СуддяА.О. Чеснокова