Постанова № 21735578, 13.02.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2012 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/6968/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гіглави О.В.,

при секретарі Дрижирук М.І.,

за участю:

представника позивача - Дашка М.В.,

представника відповідача - Чирви Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бодекс-Україна"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

19 серпня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Бодекс-Україна" (далі - позивач, ТОВ "Бодекс-Україна") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень №0002872301/39 від 01.04.2011 та №0006672301/143 від 09.08.2011.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що порушень вимог пункту 4.1 статті 4, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", викладених в акті перевірки від 18.03.2011 №1380/23-209/32860348, не вчиняв, а відтак податкові повідомлення-рішення №0002872301/39 від 01.04.2011 та №0006672301/143 від 09.08.2011 винесені Кременчуцькою ОДПІ безпідставно та необґрунтовано. У зв'язку із цим, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання їх неправомірними та скасування.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував. В обґрунтування заперечень вказував, що в ході проведення перевірки ТОВ "Бодекс-Україна" встановлено порушення останнім пункту 4.1 статті 4, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість". З огляду на це вважає, що Кременчуцькою ОДПІ було правомірно винесено податкові повідомлення-рішення №0002872301/39 від 01.04.2011 та №0006672301/143 від 09.08.2011, а відтак позовні вимоги ТОВ "Бодекс-Україна" не підлягають задоволенню.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "Бодекс-Україна" (ідентифікаційний код 32860348) зареєстроване виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області як субєкт господарської діяльності - юридична особа 24.03.2004. Позивач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ, є платником податку на додану вартість.

Згідно довідки з ЄДРПОУ видами діяльності позивача за КВЕД є: діяльність автомобільного вантажного транспорту; будівництво доріг, аеродромів та улаштування поверхні спортивних споруд; інші види оптової торгівлі.

Статтею 75 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 75.1.2 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Кременчуцькою ОДПІ на підставі статей 77, 82 Податкового кодексу України, в період з 18.02.2011 по 12.03.2011 проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Бодекс-Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 по 31.12.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 31.12.2010.

За результатами перевірки податковим органом складено акт від 18.03.2011 №1380/23-209/32860348 (том 1 а.с. 19-105), в якому зафіксовано, зокрема, порушення позивачем пункту 4.1 статті 4, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено залишок суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування (р.26 декларації з ПДВ), у періоді що перевірявся, на загальну суму 167209,00 грн, у тому числі за грудень 2010 року у сумі 167209,00 грн.

Позивач, не погодившись з висновками, викладеними податковим органом в акті перевірки від 18.03.2011 №1380/23-209/32860348, направив до Кременчуцької ОДПІ заперечення на акт (том 1 а.с. 124-130).

У відповідь на вказані заперечення, Кременчуцькою ОДПІ повідомлено позивача, що порушення, встановлені в ході проведеної планової виїзної перевірки, відповідають нормам чинного законодавства, тобто підтверджено правильність викладених в акті висновків. Крім того, податковим органом зауважено, що заперечення на акт перевірки подані ТОВ "Бодекс-Україна" із порушенням термінів їх подання, визначених положеннями статті 86 Податкового кодексу України (том 1 а.с. 131-136).

На підставі висновку акта перевірки від 18.03.2011 №1380/23-209/32860348, Кременчуцькою ОДПІ 01.04.2011 прийняте податкове повідомлення-рішення №0002872301/39, яким позивачу зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість на 167209,00 грн (том 1 а.с. 136).

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось позивачем до ДПА у Полтавській області. За наслідками такого оскарження, ДПА у Полтавській області рішенням про результати розгляду скарги від 06.06.2011 №1482/10/25-016 залишила податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 01.04.2011 №0002872301/39 без змін, а скаргу ТОВ "Бодекс-Україна" - без задоволення. Крім того, за результатами розгляду скарги встановлено, що при підведенні підсумку за перевіркою не враховано заниження податкових зобовязань за вересень 2009 року на суму 16397,00 грн, у звязку з чим ДПА у Полтавській області збільшено суму встановленого перевіркою завищення відємного значення податку на додану вартість на 16397,00 грн (том 1 а.с.143-144).

На підставі висновків акту перевірки від 18.03.2011 №1380/23-209/32860348 та рішення ДПА у Полтавській області про результати розгляду скарги від 06.06.2011 №1482/10/25-016, Кременчуцькою ОДПІ 09.08.2011 прийнято податкове повідомлення-рішення №0006672301/143, яким ТОВ "Бодекс-Україна" зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2009 року в розмірі 16937,00 грн (том 5 а.с. 45).

За наслідками оскарження позивачем до ДПА України податкового повідомлення-рішення від 01.04.2011 №0002872301/39, яким зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість на 167209,00 грн, збільшеного рішенням ДПА у Полтавській області від 06.06.2011 №1482/10/25-016 на 16397,00 грн, скарга позивача залишена без задоволення, а вказані вище податкове повідомлення-рішення та рішення - без змін (том 1 а.с.151-154).

Позивач, не погоджуючись із позицією відповідача щодо правомірності зменшення йому розміру відємного значення суми податку на додану вартість, звернувся до суду з вимогою про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень №0002872301/39 від 01.04.2011 та №0006672301/143 від 09.08.2011.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку спірним податковим повідомленням-рішенням, суд виходить з наступного.

Із акту перевірки від 18.03.2011 №1380/23-209/32860348 вбачається, що висновок про порушення позивачем вимог пункту 4.1 статті 4, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" зроблений перевіряючими з огляду на наступне.

Так, за твердженням перевіряючих, позивачем в порушення пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість" при визначенні податкових зобов'язань за період з 0.1.01.2008 по 31.12.2010 допущено їх заниження на суму 315698,00 грн, в тому числі за січень 2008 року - 6509,00 грн, лютий 2008 року - 15442,00 грн, березень 2008 року - 18383,00 грн, квітень 2008 року - 21785,00 грн, травень 2008 року - 19333,00 грн, червень 2008 року -19965,00 грн, липень 2008 року - 18136,00 грн, серпень 2008 року - 20519,00 грн, вересень 2008 року - 19510,00 грн, жовтень 2008 року - 18911,00 грн, листопад 2008 року - 22987,00 грн, грудень 2008 року - 13850,00 грн, січень 2009 року - 18523,00 грн, лютий 2009 року - 10816,00 грн, березень 2009 року - 3474,00 грн, квітень 2009 року - 13485,00 грн, травень 2009 року - 14057,00 грн, червень 2009 року - 11561,00 грн, липень 2009 року - 12055,00 грн, серпень 2009 року - 16397,00 грн, вересень 2009 року - 16397,00 грн.

При перевірці заявок на надання автотранспортних послуг в міжнародному сполученні, подорожніх листів вантажного автомобіля в міжнародному сполученні та актів списання ПММ на вантажний автомобіль за період з 01.01.2008 по 31.08.2009, опис яких наведено в додатку 9 до акту перевірки, перевіряючими встановлено, що підприємством неправомірно визначена база оподаткування податком на додану вартість при наданні автотранспортних послуг на митній території України від місця завантаження до місця перетину кордону України.

Згідно заявок на виконання перевезення та подорожніх листів розрахована загальна вартість перевезення на 1 км відстані та на підставі подорожніх листів розрахована вартість перевезення на митній території України, опис якої наведений в додатку 9 до акта перевірки.

В порушення пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість", згідно якого база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, підприємством неправомірно визначено базу оподаткування податком на додану вартість за надані автотранспортні послуги при перевезенні вантажів в міжнародному сполученні на митній території України.

Суд не погоджується із висновками перевіряючих, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1.6 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 вказаного Закону датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість" база оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Відповідно до положень пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території.

Ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися.

Однорідні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їх якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна походження та виробник.

Для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Якщо товари (роботи, послуги), ідентичні (за їх відсутності - однорідні) товарам (роботам, послугам), стосовно яких визначається звичайна ціна, прилюдно пропонуються до продажу, або мають ціни, встановлені на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни у встановленому в абзаці першому цього підпункту порядку здійснюється із врахуванням таких факторів.

Так, до матеріалів справи позивачем долучені наступні договори перевезення вантажу перевізником ТОВ "Бодекс-Україна":

- договір на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажу автомобільним транспортом №20042009 від 20.04.2009, який укладений між позивачем (перевізник, довіритель) та ПП "Транзит-Сервіс" (експедитор, повірений) (том 1 а.с. 171). Предметом вказаного договору являються взаємовідносини сторін, пов'язані з підбором перевезень повіреним і організація перевезень вантажів (транспортом перевізника у відповідності з діючим законодавством України, вимогам міжнародних угод та конвенцій). Невід'ємною частиною договору являється Заявка на конкретне перевезення, узгоджена та підписана обома сторонами, яка визначає умови виконання даного перевезення. Заявка може бути узгоджена по факсу.

- договір перевезення вантажу №974 від 21.05.2007, який укладений між позивачем (перевізник) та ТОВ "Укрінтерекспедиція" (експедитор) (том 1 а.с. 173-174). За цим договором перевізник зобов'язується доставити довірений йому вантаж, який належить клієнтам - замовникам послуг експедитора, до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а експедитор зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Умови перевезення вантажів, обсяги строки доставки, пункт призначення, провізна плата та інші умови конкретизуються у заявці, яка є невід'ємною частиною цього договору. Перевезення вантажів та відповідальність сторін визначаються цим договором, Конвенцією про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогах, Цивільним кодексом України, Законом України "Про транспортно-експедиторську діяльність", іншими законами та нормативно-правовими актами України.

- договір перевезення ватажу №211-к від 26.01.2006, який укладений між позивачем (перевізник) та АТ "Укрінтерекспедиція" (експедитор) (том 1 а.с. 175-176). За цим договором перевізник зобов'язується доставити довірений йому вантаж, який належить клієнтам - замовникам послуг експедитора, до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а експедитор зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Умови перевезення вантажів, обсяги строки доставки, пункт призначення, провізна плата та інші умови конкретизуються у заявці, яка є невід'ємною частиною цього договору. Перевезення вантажів та відповідальність сторін визначаються цим договором, Конвенцією про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогах, Цивільним кодексом України, Законом України "Про транспортно-експедиторську діяльність", іншими законами та нормативно-правовими актами України.

- договір №06/28 про надання послуг по міжнародним автотранспортним перевезенням від 01.11.2006, що укладений між ТОВ "Бодекс-Україна" (перевізник) та ТОВ "Аспокем Україна" (замовник) (том 1 а.с. 177-178). По даному договору перевізник зобов'язується надати послуги замовнику по перевезенню вантажів по вказаним замовником маршрутам, а замовник зобов'язується оплатити перевізнику вартість послуг по перевезенню вантажів. Перевезення здійснюються у відповідності до умов Конвенції про Договір міжнародного перевезення вантажів по дорогам, Статутом автомобільного транспорту України, митними правилами, інструкціями по перетину кордонів і указами, діючими в країнах, по території яких здійснюються перевезення. Перевезення виконуються на підставі заявок замовника (додаток №1), які являються невід'ємною частиною до даного договору.

- договір 06/28 на транспортні послуги (вантажоперевезення в міжнародному сполученні) від 01.04.2008, що укладений між позивачем (перевізник) та ТОВ "Аспокем Україна" (замовник) (том 1 а.с. 179-180). Предметом даного договору являється порядок взаємовідносин, що виникають між перевізником та замовником при здійсненні вантажоперевезень автомобільним транспортом. Перевезення виконуються у відповідності до Умов дорожнього перевезення вантажів, про режим праці і відпочинку водіїв. Замовник доручає, а перевізник приймає на себе виконання умов по перевезенню вантажів в міжнародному сполученні вантажним автотранспортом.

- договір №1 по наданню послуг з перевезення вантажів від 10.01.2008, який укладений між ТОВ "Бодекс-Україна" (перевізник) та ТОВ "Вініл" (експедитор) (том 1 а.с. 183-184). Предметом вказаного договору являються послуги перевізника по міжнародному автоперевезенню вантажів у відповідності із транспортною заявкою замовника. Перевізник приймає на себе зобов'язання по дотриманню інтересів замовника відносно доставки вантажу у відповідності із заявкою, узгодженою сторонами по даному договору, який являється його невідємною частиною, а замовник зобовязується надати для перевезення вантаж і провести оплату у відповідності до умов даного договору.

- договір №33/02 на транспортні послуги (вантажоперевезення в міжнародному сполученні) від 11.02.2008, що укладений між позивачем (перевізник) та ТОВ "Транс-Єн" (замовник) (том 1 а.с. 185-186). Предметом вказаного договору являється порядок взаємовідносин, які виникають між перевізником та замовником при здійсненні вантажоперевезень автомобільним автотранспортом. Перевезення виконуються у відповідності з Умовами дорожнього перевезення вантажів, про режим праці і відпочинку водіїв. Замовник отримує, а перевізник приймає на себе виконання послуг по перевезенню вантажів в міжнародному сполученні вантажним автотранспортом.

- договір №06/25 про надання послуг по міжнародним автотранспортним перевезенням від 20.10.2006, який укладений між позивачем (перевізник) та ТОВ "Крок Г.Т." (замовник) (том 1 а.с. 187-188). По даному договору перевізник зобовязується надати послуги замовнику по перевезенню вантажів по вказаним замовником маршрутам, а замовник зобовязується оплатити перевізнику вартість послуг по перевезенню вантажів. Перевезення здійснюється у відповідності з умовами Конвенції про Договір міжнародного перевезення вантажів по дорогам, Статутом автомобільного транспорту України, митними правилами, інструкціями по перетинанню кордонів і указами, що діють у країнах, по територіях яких здійснюється перевезення. Перевезення здійснюються на основі заявок замовника (додаток №1), які являються невідємною частиною даного договору.

- договір №06/27 про надання послуг по міжнародним автотранспортним перевезенням від 01.11.2006, який укладений між ТОВ "Бодекс-Україна" (перевізник) та ПП "Акрилат-Хімконтракт" (замовник) (том 1 а.с. 189-190). Згідно вказаного договору перевізник зобовязується надати послуги замовнику по перевезенню вантажів по вказаним замовником маршрутам, а замовник зобовязується оплатити перевізнику вартість послуг по перевезенню вантажів. Перевезення здійснюються у відповідності з умовами Конвенції про Договір міжнародного перевезення вантажів по дорогам, Статутом автомобільного транспорту України, митними правилами, інструкціями по перетинанню кордонів і указами, що діють у країнах, по територіях яких здійснюється перевезення. Перевезення здійснюються на основі заявок замовника (додаток №1), які являються невідємною частиною даного договору.

- договір №49/09 на транспортні послуги (вантажоперевезення в міжнародному сполученні) від 01.09.2008, укладений між позивачем (перевізник) та ППФ "Біотехнологія" (замовник) (том 1 а.с. 191-192). Предметом даного договору являється порядок взаємовідносин, що виникають між перевізником та замовником при здійсненні вантажоперевезень автомобільним транспортом. Перевезення виконуються у відповідності до Умов дорожнього перевезення вантажів, про режим праці і відпочинку водіїв. Замовник доручає, а перевізник приймає на себе виконання послуг по перевезенню вантажів в міжнародному сполученні вантажним автотранспортом.

- договір перевезення вантажу автомобільним транспортом №23/09 від 23.09.2008, який укладений між позивачем (перевізник) та ППТФ "ЮСІ" (замовник) (том 1 а.с. 103). Згідно з умовами даного договору перевізник зобов'язується прийняти та доставити довірений вантаж замовника особистим або найманим автотранспортом від пункту відправлення до пункту призначення і видати його вказаному замовником отримувачеві, а замовник зобов'язується оплатити за перевезення вантажу встановлену цим договором плату. Перевізник зобов'язується виконати по дорученню замовника транспортно-експедиційні послуги.

- договір №06/06 про надання послуг по міжнародним автотранспортним перевезенням від 24.02.2006, укладений між ТОВ "Бодекс-Україна" (перевізник) та ТОВ "Полімер-Лак" (замовник) (том 1 а.с. 104-105). По даному договору перевізник зобов'язується надати послуги замовнику по перевезенню вантажів по вказаним замовником маршрутам, а замовник зобов'язується оплатити перевізнику вартість послуг по перевезенню вантажів. Перевезення здійснюються у відповідності з умовами Конвенції про Договір міжнародного перевезення вантажів по дорогам, Статутом автомобільного транспорту України, митними правилами, інструкціями по перетинанню кордонів і указами, що діють у країнах, по територіях яких здійснюється перевезення. Перевезення здійснюються на основі заявок замовника (додаток №1), які являються невідємною частиною даного договору.

- договір №02/01-09 на транспортні послуги (вантажоперевезення в міжнародному сполученні) від 28.01.2009, укладений позивачем (перевізник) з ТОВ "Телко Україна" (замовник) (том 1 а.с. 196-197). Предметом даного договору являється порядок взаємовідносин, що виникають між перевізником та замовником при здійсненні вантажоперевезень автомобільним автотранспортом. Перевезення виконуються у відповідності з умовами дорожнього перевезення вантажів, про режим праці і відпочинку водіїв. Замовник доручає, а перевізник приймає на себе виконання послуг по перевезенню вантажів в міжнародному сполученні вантажним автотранспортом.

- договір №01/01-09 на транспортні послуги (вантажоперевезення в міжнародному сполученні) від 28.01.2009, укладений позивачем (перевізник) з ТОВ "Хадо-Технологія" (замовник) (том 1 а.с. 198-199). Предметом даного договору являється порядок взаємовідносин, що виникають між перевізником та замовником при здійсненні вантажоперевезень автомобільним транспортом. Перевезення виконуються у відповідності до Умов дорожнього перевезення вантажів, про режим праці і відпочинку водіїв. Замовник доручає, а перевізник приймає на себе виконання послуг по перевезенню вантажів в міжнародному сполученні вантажним автотранспортом.

- договір №УП-В 10/07/07 про надання транспортних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжміському та міжнародному сполученні від 09.07.2007, укладений ТОВ "Бодекс-Україна" (перевізник) з ТОВ "Універсалпром Логістик" (замовник) (том 1 а.с. 201-202). За даним договором перевізник здійснює перевезення вантажів, наданих замовником, а замовник бере на себе зобов'язання оплачувати послуги перевізника в порядку та на умовах, викладених в даному договорі. Конкретні умови перевезень вантажів, наданих замовником зазначаються в транспортному замовленні на перевезення. Графік подачі транспорту, маршрути перевезення, кількість та різновид вантажу, вантажовідправники і вантажоодержувачі, строки виконання, вартість послуг перевізника - зазначаються в транспортних замовленнях на перевезення, які є невід'ємною частиною даного договору і надаються замовникам перевізнику перед кожним перевезенням або групою перевезень. Транспортне замовлення на перевезення вантажу повинно бути складене в письмовій формі і скріплене печатками перевізника і замовника та є невід'ємною частиною даного договору. Сторони визнають юридичну силу транспортного замовлення на перевезення, переданого шляхом факсимільного зв'язку.

- договір №05/04-09_МП на транспортні послуги (вантажоперевезення в міжнародному сполученні) від 07.04.2009, який укладений між позивачем (перевізник) та ТОВ "Лізінвест" (замовник) (том 1 а.с. 203). Предметом даного договору являється порядок взаємовідносин, що виникають між перевізником та замовником при здійсненні вантажоперевезень автомобільним транспортом. Перевезення виконуються у відповідності до Умов дорожнього перевезення вантажів, про режим праці і відпочинку водіїв. Замовник доручає, а перевізник приймає на себе виконання послуг по перевезенню вантажів в міжнародному сполученні вантажним автотранспортом.

- договір на транспортні перевезення №15/01/10 від 15.01.2010, укладений ТОВ "Бодекс-Україна" (перевізник) з ТОВ "Глікойл" (замовник) (том 1 а.с. 204). Згідно умов вказаного договору перевізник зобов'язується надати замовнику послуги по перевезенню вантажу на території України та за її межами згідно із заявкою на умовах, визначених цим договором, автомобільним транспортом, а замовник прийняти та оплатити належним чином виконані перевізником послуги по перевезенню. Замовник направляє заявку перевізнику по факсимільному зв'язку не пізніше, як за 2 (дві) доби до бажаної дати здійснення перевезення. У заявці зазначається вид, найменування, кількість вантажу; найменування відправника, та адреса пункту завантаження, дата і час завантаження, найменування вантажоодержувача, та адреса пункту розвантаження, дата і час розвантаження. Перевізник у разі прийняття заявки для підтвердження підпису її та зазначає: ПІБ водія, дані про транспортний засіб; вартість перевезення.

- договір на транспортні перевезення №21/04/09 від 21.04.2009, що укладений між позивачем (перевізник ) та ТОВ "Укрхімресурс" (замовник) (том 1 а.с. 205). Згідно умов вказаного договору перевізник зобов'язується надати замовнику послуги по перевезенню вантажу на території України та за її межами згідно із заявкою на умовах, визначених цим договором, автомобільним транспортом, а замовник прийняти та оплатити належним чином виконані перевізником послуги по перевезенню. Замовник направляє заявку перевізнику по факсимільному зв'язку не пізніше, як за 2 (дві) доби до бажаної дати здійснення перевезення. У заявці зазначається вид, найменування, кількість вантажу; найменування відправника, та адреса пункту завантаження, дата і час завантаження, найменування вантажоодержувача, та адреса пункту розвантаження, дата і час розвантаження. Перевізник у разі прийняття заявки для підтвердження підпису її та зазначає: ПІБ водія, дані про транспортний засіб; вартість перевезення.

- договір-доручення №48/08 про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжміському та міжнародному сполученні від 01.08.2008, укладений ТОВ "Бодекс-Україна" (довіритель) з ТОВ "Вест-Експрес" (повірений) (том 1 а.с. 206-207). Відповідно до вказаного договору довіритель (перевізник або його довірена особа) доручає повіреному за винагороду здійснювати пошук і підбір вантажовласників (замовників або їх довірених осіб), з метою забезпечення експортно-імпортними вантажами транспортних засобів (перевізника) для міжнародного перевезення. Повірений діючи по дорученню довірителя в рамках даного договору-доручення надає послуги по пошуку і підбору вантажовласників або їх довірених осіб, тобто організовує перевезення найманим вантажним транспортом, довіреною особою власника якого він являється, у відповідності з діючим законодавством України, вимогами міжнародних Конвенцій і угод в області міжнародних перевезень. В розділах 2-6 даного договору довіритель іменується перевізником, а повірений - експедитором.

- договір №05/1704 про надання послуг по міжнародним автотранспортним перевезенням від 11.08.2005, укладений позивачем (перевізник) з Рубежанським казенним хімічним заводом "Зоря", відповідно до якого перевізник зобов'язується надати послуги замовнику по перевезенню вантажів по вказаним замовником маршрутом, а замовник зобов'язується платити перевізнику вартість послуг по перевезенню вантажів. Перевезення виконуються на підставі заявок замовника, які являються додатком до даного договору і являються його невід'ємною частиною (том 1 а.с. 208-209). У подальшому, 03.12.2007 між Рубежанським казенним хімічним заводом "Зоря" (замовник) та ТОВ "Бодекс-Україна" (перевізник) укладено додаткову угоду №1 до договору №05/1704 від 11.08.2005 (том 1 а.с. 211). Згідно вказаної додаткової угоди всі прийняті на себе права та обов'язки виконавця по виконанню договору №05/1704 від 11.08.2005 про надання послуг по міжнародним автотранспортним перевезенням передаються Рубежанським казенним хімічним заводом "Зоря" і приймаються ДП "Хімічний завод "Південний", який являється правонаступником майнових та особистих немайнових прав і обов'язків Рубежанського казенного хімічного заводу "Зоря" (підстава - наказ Міністерства промислової політики України від 05.09.2007 №516 (п.7) і Статут ДП "ХЗ "Південний") в повному об'ємі.

Крім того, позивачем до матеріалів справи також долучено договори по виконанню агентських послуг по пошуку замовників транспорту для перевізника (ТОВ "Бодекс-Україна"), а саме:

- договір №82/01-08 комісії від 01.02.2008, який укладений між позивачем (комітент) та ПП "Транзит-Сервіс" (комісіонер) (том 1 а.с. 172). Предметом вказаного договору являється доручення, дане комітентом комісіонеру по виконанню агентських послуг по пошуку замовників транспорту. Комітент надає автомобілі і здійснює перевезення в міжнародному сполученні, у відповідності з діючим законодавством України, вимогами міжнародних угод та конвенцій в області міжнародних автомобільних перевезень, у відповідності з підписаною сторонами заявкою, яка визначає умови виконання кожного перевезення. По угоді, здійсненій комісіонером з третьою особою, всі права та обов'язки на час виконання даної угоди, що обумовлені нею, належать комісіонеру незалежно від того, чи називається ним в якості зацікавленої особи комітент і чи виступав комітент безпосередньо в будь-яких відносинах з цією особою, в тому числі по виконанню цієї угоди.

- договір №04/05 про надання транспортно-експедиційних послуг від 03.01.2008, що укладений ТОВ "Бодекс-Україна" (перевізник) з ПП ОСОБА_4 (експедитор) (том 1 а.с. 181). Предметом даного договору являється доручення, дане перевізником експедитору по виконанню агентських послуг по пошуку замовників транспорту, у зв'язку з чим експедитор буде замовляти і проводити необхідні розрахунки з усіма учасниками транспортного процесу, а перевізник - надавати автомобілі і здійснювати перевезення як по території України так і в міжнародному сполученні, у відповідності до діючого законодавства України, вимог міжнародних угод та конвенцій в області міжнародних автомобільних перевезень, у відповідності з підписаною сторонами заявкою, яка визначає умови виконання кожного перевезення.

- договір №29/09 про виконання агентський послуг по пошуку замовників транспорту від 20.05.2007, укладений позивачем (комітент) з ФО-П ОСОБА_5 (комісіонер) (том 1 а.с. 182). Предметом даного договору являється доручення, дане комітентом комісіонеру по виконанню агентських послуг з пошуку замовників транспорту. Комітент надає автомобілі і здійснює перевезення по Україні та в міжнародному сполученні у відповідності до діючого законодавства України, вимог міжнародних угод та конвенцій в області міжнародних автомобільних перевезень, у відповідності з підписаною сторонами заявкою, яка визначає умови виконання кожного перевезення. По угоді, здійсненій комісіонером з третьою особою, всі права та обов'язки на час виконання даної угоди, що обумовлені нею, належать комісіонеру незалежно від того, чи називається ним в якості зацікавленої особи комітент і чи виступав комітент безпосередньо в будь-яких відносинах з цією особою, в тому числі по виконанню цієї угоди.

- договір №01/01/2009 про виконання транспортно-експедиційних послуг від 01.01.2009, що укладений між ТОВ "Бодекс-Україна" (перевізник) та ФО-П ОСОБА_6 (експедитор) (том 1 а.с. 200). Предметом даного договору являються платні взаємовідносини сторін, що виникли при транспортному обслуговуванні і експедируванні вантажів, що надаються перевізнику експедитором для перевезення автомобільним транспортом у відповідності з діючим законодавством України, вимогами міжнародних угод і конвенцій в області міжнародних автомобільних перевезень. Згідно підписаної сторонами, установленої форми, заявки (додаток №1), яка визначає умови виконання кожного перевезення окремо або групи однотипних перевезень.

Як слідує зі змісту всіх перелічених вище договорів, всі перевезення позивач виконував на підставі заявок. Вартість по кожному вантажоперевезенню обговорювалася та узгоджувалася у заявках замовника, яка є невід'ємною частиною договору. В заявці зазначалася також загальна вартість фрахту, в тому числі: вартість транспортних послуг за межами митних кордонів України зі ставкою ПДВ - 0 % та вартість транспортних послуг на митних кордонах України зі ставкою ПДВ - 20%.

В матеріалах справи наявні заявки на транспортні послуги в міжнародному сполученні, акти виконаних робіт по перевезенню, які підписані перевізником та замовниками, СМR (міжнародні товарно-транспортні накладні) та виставлені ТОВ "Бодекс-Україна" рахунки-фактури (том 1 а.с. 212-250, том 2 а.с. 1-250, том 3 а.с. 1-219).

Частиною 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" передбачено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Фіксують і підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення документи, створені у письмовій або електронній формі які відповідно до положень підпункту 1.2 пункту 1 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 є первинними документами.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій є, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктами 2.4, 2.16 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 передбачено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

У результаті дослідження долучених до матеріалів справи актів виконаних робіт по перевезенню, суд прийшов до висновку, що вони містять всі обов'язкові реквізити первинних документів у відповідності до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88.

Крім того, позивачем до матеріалів справи також надано журнали-ордери і відомості ТОВ "Бодекс-Україна" по рахунках 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" та 362 "Розрахунки з іноземними покупцями" за 2008-2010 роки. Відповідно до даних журналів-ордерів і відомостей по рахунку 361, в бухгалтерському обліку ТОВ "Бодекс-Україна" зроблені наступні проводки:

- Дт 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" та 362 "Розрахунки з іноземними покупцями" Кт 70 "Доходи від реалізації" в розрізі контрагентів - на суму наданих послуг з вантажоперевезення, визначених в кожному акті виконаних робіт;

- Дт 31 "Рахунки в банках" Кт 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" та 362 "Розрахунки з іноземними покупцями" в розрізі контрагентів - на суму оплати за надані послуги по перевезенню, які визначені в кожному акті виконаних робіт.

Як вбачається зі змісту реєстрів отриманих та виданих податкових накладних за 2008, 2009 та 2010 роки, позивачем податкові накладні виписувалися на кожну операцію окремо: на операції з надання послуг по перевезенню по території України, які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість в розмірі 20%, а також на операції з надання послуг по перевезенню за межами митної території України, які оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість згідно із підпунктом 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про податок на додану вартість".

Як слідує зі змісту акта перевірки від 18.03.2011 №1380/23-209/32860348, перевіряючі прийшли до висновку, що позивачем при визначенні податкових зобов'язань за період з 01.01.2008 по 31.12.2010 встановлено їх заниження на 315698,00 грн, оскільки останнім неправомірно визначена база оподаткування податком на додану вартість при наданні автотранспортних послуг на митній території України від місця завантаження до місця перетину кордону України та неправомірно визначено базу оподаткування податком на додану вартість за надані автотранспортні послуги при перевезенні вантажів в міжнародному сполученні на митній території України. При цьому, податковий орган не заперечував проти реальності здійснених ТОВ "Бодекс-Україна" операцій щодо перевезення вантажів.

Судом встановлено, що ревізором самостійно розраховано середню вартість послуг перевезення по Україні та за її межами. Розрахунок зроблено шляхом поділу загальної вартості послуги по заявках на кількість кілометрів від пункту відправлення до пункту призначення, у зв'язку з чим було розраховано середню вартість 1 км поставки. У подальшому, середню вартість 1 км поставки помножено на кількість кілометрів від пункту відправлення до місця перетину кордону України, внаслідок чого розраховано середню вартість 1 км послуг з перевезення по Україні. Ревізором було порівняно вартість перевезення за кордоном з вартістю перевезення по Україні і на різницю зазначених вартостей нараховано податок на додану вартість (20%). При цьому, ревізором самостійно за допомогою карт, визначався кілометраж між пунктами відправлення і пунктами призначення та між пунктами відправлення і місцем перетину кордону України, що оцінюється судом критично та не може свідчити про правильність проведених ревізором розрахунків.

Слід зазначити, що в акті перевірки відсутні порівняння вартості перевезення 1 км відстані, які застосовуються ТОВ "Бодекс-Україна" з вартістю перевезень на 1 км відстані інших перевізників, строків виконання зобов'язань, умов платежів, звичайних для такої операції, а також інших об'єктивних умов, що можуть вплинути на ціну.

З огляду на викладене, а також на те, що в акті перевірки не визначено, чи є вартість перевезення на 1 км відстані по території України, яка застосовується ТОВ "Бодекс-Україна", нижче за звичайні ціни, які склались на ринку перевезень в Україні у відповідні періоди, суд приходить до висновку про безпідставність тверджень Кременчуцької ОДПІ щодо заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.01.2008 по 31.12.2010 на суму 315698,00 грн, що викладені в акті планової виїзної перевірки від 18.03.2011 №1380/23-209/32860348.

Слід відмітити, що згідно висновку судово-економічної експертизи №827 від 06.12.2011 Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. професора М.С.Бокаріуса, висновок акту перевірки Кременчуцької ОДПІ від 18.03.2011 №1380/23-209/32860348 про порушення ТОВ "Бодекс-Україна" вимог пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість" документально не підтверджується (том 7 а.с. 80-88).

Крім того, в матеріалах справи мається рішення ДПА у Полтавській області від 06.06.2011 №1482/10/25-016 "Про результати розгляду скарги", що винесене за наслідками оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення №0002872301/39 від 01.04.2011.

Як вбачається зі змісту вказаного рішення, ДПА у Полтавській області при розгляді скарги встановлено, що арифметично сума занижених податкових зобов'язань замість 315698,00 грн повинна становити 332095,00 грн, оскільки при підведенні підсумку за перевіркою не враховано заниження податкових зобов'язань за вересень 2009 року на суму 16397,00 грн.

У зв'язку з цим, рішенням від 06.06.2011 №1482/10/25-016 "Про результати розгляду скарги" ДПА у Полтавській області залишила податкове повідомлення-рішення №0002872301/39 від 01.04.2011 без змін та збільшила суму встановленого перевіркою завищеного від'ємного значення ПДВ на 16397,00 грн.

Разом з тим, враховуючи той факт, що в ході судового розгляду справи висновок податкового органу щодо заниження ТОВ "Бодекс-Україна" податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.01.2008 по 31.12.2010 на суму 315698,00 грн не знайшов свого документального підтвердження, то й висновок ДПА у Полтавській області щодо заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість за вересень 2009 року на суму 16397,00 грн також документально не підтверджується.

Як слідує зі змісту акта перевірки від 18.03.2011 №1380/23-209/32860348, висновок про порушення позивачем вимог підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" зроблений перевіряючими з огляду на наступне.

Так, в ході перевірки податковим органом встановлено, що за період з 01.01.2008 по 31.12.2010 ТОВ "Бодекс-Україна" задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 3466634,00 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2008 по 31.12.2010 встановлено його завищення всього на суму 1181,00 грн, в тому числі за квітень 2010 року у сумі 1181,00 грн.

При перевірці правильності формування податкового кредиту за квітень 2010 року встановлено, що ТОВ "Бодекс-Україна" включило до суми податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 1181,25 грн по податковій накладній №260401 від 26.04.2010, виписаній ПП "Авто-трейд-2009" (м. Світловодськ, код ЄДРПОУ 36836696) за результатами операцій по виконанню транспортно-експедиційних послуг згідно акту №1 від 01.04.2010 (том 3 а.с. 221).

Неправомірність включення позивачем вказаної суми ПДВ до суми податкового кредиту перевіряючі повязують із фактами, виявленими в ході проведеної Світловодською ОДПІ, документальної невиїзної перевірки ПП "Авто-Трейд-2009" (код ЄДРПОУ 36836696) з питань дотримання податкового законодавства при нарахуванні податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.04.2010 по 31.07.2010 та викладеними в акті від 05.11.2010 №262/2300/36836696.

Так, Світловодською ОДПІ під час проведення перевірки ПП "Авто-Трейд-2009" встановлено, що в результаті опитування директора та головного бухгалтера вказаного підприємства - ОСОБА_8, зясовано, що йому взагалі нічого не відомо про ПП "Авто-Трейд-2009". Тобто, фактично вказана особа не проводила від свого імені та від ПП "Авто-Трейд-2009" фінансово - господарської діяльності, до реєстрації підприємства не має ніякого відношення, за юридичною адресою підприємство не знаходиться. Таким чином, ПП "Авто-Трейд-2009" має ознаки фіктивності (фінансово-господарська діяльність проводилась від імені підставної особи, за юридичною адресою не знаходиться, основні фонди та працівники, які б забезпечували господарську діяльність відсутні), тобто створене з метою мінімізації сплати податків.

З огляду на матеріали податкової звітності ПП "Авто-Трейд-2009", поданої до Світловодської ОДПІ, у останнього відсутні трудові ресурси, земельні ділянки, транспортні засоби, інші основні фонди, що унеможливлює фактичне здійснення видів діяльності, задекларованих платником. Отже, даний платник податку мав лише намір одержати податкову вигоду виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності.

У ході проведення перевірки також з'ясовано, що операції із придбання та реалізації не мали реальний товарний характер, товар не перевозився і не зберігався, перевіркою не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності.

Таким чином, операції з оприбуткування, приймання-передачі товарів не проводились, та як наслідок, у ході перевірки не виявлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з його відсутністю. Зазначене підтверджує відсутність доказів фактичного отримання та відвантаження товарів ПП "Авто-Трейд-2009".

Враховуючи викладене, податковий орган прийшов до висновку, що взаємовідносини ПП "Авто-Трейд-2009" з контрагентами-покупцями та постачальниками не спричиняють реального настання правових наслідків.

Отже, ТОВ "Бодекс-Україна" перераховувалися кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження обєкта оподаткування, несплати податків, що призвело до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Таким чином, угоди, укладені та такі, що виконувалися протягом перевіряємого періоду між ТОВ "Бодекс-Україна" та ПП "Авто-Трейд-2009", не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними.

З огляду на викладене, на думку податкового органу, позивачем неправомірно включено до складу податкового кредиту, у результаті взаємовідносин останнього з ПП "Авто-Трейд-2009", суму ПДВ у розмірі 1181,25 грн.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

З огляду на наведені положення Закону України "Про податок на додану вартість" для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), та права на віднесення витрат по його придбанню до складу валових витрат платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до положень статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Судом встановлено, що 22.03.2010 між позивачем (експедитор) та ПП "Авто-Трейд-2009" укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг №22/03 (том 3 а.с. 220). Предметом вказаного договору являється доручення, дане перевізником експедитору по виконанню агентських послуг по пошуку замовників транспорту і організації вантажоперевезень, у звязку з чим експедитор буде замовляти і виконувати всі необхідні розрахунки з усіма учасниками транспортного процесу, а перевізник - надає автомобілі та здійснює перевезення по території України, у відповідності з діючим законодавством України, у відповідності з підписаною сторонами заявкою, що визначає умови кожного перевезення. Заявка являється невідємною частиною договору.

На підтвердження реальності виконання умов вказаного договору позивачем до матеріалів справи було долучено додаткову угоду №1 від 22.03.2010 до договору транспортно-експедиційних послуг №22/03 від 22.03.2010, податкову накладну №260401 від 26.04.2010, товарно-транспортну накладну БЗС№008601 від 30.03.2010, товарно-транспортні накладні БЗС№008602 та БЗС№008610 від 31.03.2010, товарно-транспортну накладну БЗС№008618 від 06.04.2010, товарно-транспортну накладну БЗС№008619 від 07.04.2010, товарно-транспортну накладну від 09.04.2010, товарно-транспортну накладну БЗС№0004123 від 10.04.2010, акт №1 від 01.04.2010 виконаних робіт згідно договору транспортно-експедиційних послуг №22/03 від 22.03.2010, а також платіжне доручення №302 від 26.04.2010 (том 3 а.с. 221-223, том 5 а.с. 46-53).

Як встановлено в ході судового розгляду справи з пояснень представника позивача та вбачається зі змісту додаткової угоди №1 від 22.03.2010 до договору транспортно-експедиційних послуг №22/03 від 22.03.2010, укладеної між ТОВ "Бодекс-Україна" (експедитор) та ПП "Авто-Трейд-2009" (перевізник), для виконання умов договору №22/03 від 22.03.2010, перевізником використовувались автотранспортні засоби, що належать ФО-П ОСОБА_9, а саме, автомобілі - НОМЕР_1, НОМЕР_2, причепи - НОМЕР_3, НОМЕР_4

При дослідженні наявних у матеріалах справи товарно-транспортних накладних, судом встановлено, що товарно-транспортні накладні БЗС№008618 від 06.04.2010, БЗС№008619 від 07.04.2010, від 09.04.2010 та БЗС№0004123 від 10.04.2010 взагалі не стосуються операцій в межах виконання умов договору транспортно-експедиційних послуг №22/03 від 22.03.2010, оскільки акт №1 виконаних робіт згідно вказаного договору підписаний ТОВ "Бодекс-Україна" (експедитором) та ПП "Авто-Трейд-2009" (перевізником) 01.04.2010, тобто всі вказані вище товарно-транспортні накладні виписувались вже після надання транспортно-експедиційних послуг в рамках договору №22/03 від 22.03.2010, а тому не можуть підтверджувати реальність надання цих послуг.

У подальшому представником позивача надано пояснення щодо помилкового приєднання до матеріалів позовної заяви товарно-транспортних накладних, які датовані квітнем 2010 року. Фактично ж на виконання операцій згідно договору транспортно-експедиційних послуг №22/03 від 22.03.2010 було виписано лише 3 товарно-транспортні накладні, а саме: БЗС№008601 від 30.03.2010, БЗС№008602 та БЗС№008610 від 31.03.2010.

Суд, дослідивши вказані товарно-транспортні накладні приходить до висновку, що вони також не підтверджують реальності господарської операції щодо надання ПП "Авто-Трейд-2009" на користь ТОВ "Бодекс-Україна" транспортно-експедиційних послуг, з огляду на наступне.

Так, зі змісту товарно-транспортних накладних БЗС№008602 та БЗС№008610 від 31.03.2010 випливає, що за один рейс автомобілем Рено державний номерний знак НОМЕР_1 з причепом НОМЕР_3 та автомобілем МАН державний номерний знак НОМЕР_2, з причепом НОМЕР_4 було перевезено по 60 тн щебеню. Судом вказана обставина оцінюється критично, оскільки жоден із названих автомобілів в силу своїх технічних характеристик не зможе за один рейс транспортувати вантаж вагою 60 тн.

Крім того, як вбачається з додаткової угоди №1 від 22.03.2010, перевізником (ПП "Авто-Трейд-2009") використовувались автотранспортні засоби, що належать ФО-П ОСОБА_9, тобто в даному випадку автопідприємством виступала саме ФО-П ОСОБА_9 Разом з тим, в одній із товарно-транспортних накладних (БЗС№008610 від 31.03.2010) автопідприємством вказано ТОВ "Бодекс-Україна".

Суд також вважає за доцільне відмітити, що ТОВ "Бодекс-Україна" в ході судового розгляду справи не доведено належними доказами необхідності залучення третьої особи для надання транспортно-експедиційних послуг, оскільки основним видом діяльності підприємства позивача являється діяльність автомобільного вантажного транспорту і він сам є автоперевізником.

З огляду на вказане, суд вважає недоведеною реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ПП "Авто-Трейд-2009" з надання транспортно-експедиційних послуг в рамках договору №22/03 від 22.03.2010. А відтак, суд приходить до висновку про неправомірність включення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 1181,25 грн.

Питання щодо правомірності включення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 1181,25 грн також досліджувалось експертом в ході проведення судової економічної експертизи.

Як слідує зі змісту висновку судової економічної експертизи №827 від 06.12.2011, в результаті дослідження експертом наявних у матеріалах справи документів, а саме: договору про надання транспортно-експедиційних послуг, додаткової угоди, податкової накладної, товарно-транспортних накладних та акту виконаних робіт, у межах експерта-економіста встановлено, що дані акту Кременчуцької ОДПІ від 18.03.2011 №1380/23-209/32860348 в частині завищення ТОВ "Бодекс-Україна" податкового кредиту в квітні 2010 року на загальну суму 1181,25 грн, документально не підтверджуються.

Водночас, відповідно до частини 5 статті 82 Кодексу адміністративного судочинства України висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі.

Так, мотиви незгоди з висновком судової економічної експертизи щодо відсутності в діях ТОВ "Бодекс-Україна" порушення вимог підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в частині завищення податкового кредиту в квітні 2010 року на загальну суму 1181,25 грн, судом викладені вище з посиланням на матеріали справи та встановлені судом фактичні обставини справи. Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Зі змісту висновку судової економічної експертизи вбачається, що роблячи висновок про правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 1181,25 грн, експертом було проаналізовано товарно-транспортну накладну БЗС№008601 від 30.03.2010, товарно-транспортні накладні БЗС№008602 та БЗС№008610 від 31.03.2010, товарно-транспортну накладну БЗС№008618 від 06.04.2010, товарно-транспортну накладну БЗС№008619 від 07.04.2010, товарно-транспортну накладну від 09.04.2010 та товарно-транспортну накладну БЗС№0004123 від 10.04.2010, які, на думку експерта, підтверджую реальність перевезення щебеню та гранвідсіву, при цьому останнім не враховано, що товарно-транспортні за квітень 2010 року не відносяться до господарської операції щодо надання транспортно-експедиційних послуг в рамках договору №22/03 від 22.03.2010, оскільки вони виписувалися вже після оформлення акту №1 виконаних робіт від 01.04.2010.

Таким чином, суд вважає обґрунтованим висновок Кременчуцької ОДПІ, викладений в акті перевірки від 18.03.2011 №1380/23-209/32860348, щодо порушення позивачем вимог підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в частині завищення податкового кредиту в квітні 2010 року на загальну суму 1181,25 грн, та відсутності в його діях порушення припису пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість". А відтак позовні вимоги ТВ "Бодекс-Україна" підлягають частковому задоволенню.

Зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії, та згідно частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне, згідно частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, вийти за межі позовних вимог про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень, а саме, визнати протиправними і скасувати:

- податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 01.04.2011 №0002872301/39 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 166027 грн 75 коп;

- податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 09.08.2011 №0006672301/143 повністю.

В іншій частині (1181,25 грн) податкове повідомлення-рішення від 01.04.2011 №0002872301/39 скасуванню не підлягає, оскільки прийняте Кременчуцькою ОДПІ на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно з положеннями статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України; якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бодекс-Україна" задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 01 квітня 2011 року №0002872301/39 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 166027 грн 75 коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 09 серпня 2011 року №0006672301/143.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бодекс-Україна" (код ЄДРПОУ 32860348) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 грн 00 коп. та витрати по оплаті за проведення судової економічної експертизи в розмірі 5606 грн 16 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 20 лютого 2012 року.

СуддяО.В. Гіглава