Постанова № 21735284, 10.02.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 лютого 2012 року Справа № 2а/1270/468/2012 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Смішливої Т.В.

при секретарі судового засідання Любімовій Г.Ю.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1, за дов. № 1-2 юр від 01.01.2012,

представника відповідача ОСОБА_2, за дов. № 2544/10 від 14.11.2011,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Луганську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Лізінвест” до Рубіжанської обєднаної державної податкової інспекції у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення з податку на додану вартість,

ВСТАНОВИВ:

11 січня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Лізінвест” (далі - ТОВ Лізінвест”) звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Рубіжанської обєднаної державної податкової інспекції у Луганській області (далі Рубіжанської ОДПІ), в якому просить визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.12.2011 № 0001952301.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва № 100164613, перебуває на податковому обліку в Рубіжанській обєднаній державній податковій інспекції у Луганській області. ТОВ Лізінвест” у відповідності до чинного законодавства подано до Рубіжанської ОДПІ податкову декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року, у якій визначено суму відємного значення податку, що підлягає відшкодуванню на розрахунковий рахунок позивача за вересень 2011 року у розмірі 1406794,00 грн. Відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ “Лізінвест” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника в банку за вересень 2011 року, за результатами якої складено акт № 1202/2301/34933894 від 23.12.2011. У вказаному акті відповідачем зроблено висновок про завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за вересень 2011 року на 56051,00 грн. із посиланням на те, що позивач мав господарські відносини з підприємствами, у ланцюгу постачання яких не підтверджено фактичне надходження податку на додану вартість до бюджету. Зазначене, на думку відповідача, свідчать про порушення позивачем вимог податкового законодавства п.п. “а”п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 30.12.2011 № 0001952301 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2011 року на суму 56051,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 28026,00 грн.

Позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення незаконним, оскільки, відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість попередніми постачальниками (контрагентами контрагентів) у ланцюгу постачання товару не впливає на право ТОВ “Лізінвест” на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару та заявлені до бюджетного відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість, оскільки, Податковий кодекс України не ставить таке право платника податку на додану вартість в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання постачальниками у ланцюгу постачання своїх податкових зобов'язань та сплати ними сум податків до державного бюджету.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Додатково пояснив, що податковий кредит сформовано позивачем на підставі податкових накладних, виданих постачальниками товарів та послуг. Розрахунки з постачальниками товарів та послуг здійснювалися відповідно до укладених договорів, накладних та інших первинних бухгалтерських документів. Позивач не несе відповідальність за порушення законодавства, у тому числі з питань оподаткування, допущеного іншою особою, з якою в нього відсутні будь-які господарські стосунки.

Представник відповідача проти позову заперечував, надавши письмові заперечення, вказав на те, що перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. “а”п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме: ТОВ “Лізінвест” завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за вересень 2011 року на 56051,00 грн. за рахунок безпідставного віднесення до податкового кредиту суми ПДВ у звязку з не підтвердженням сплати податку по ланцюгу постачання. Право на відшкодування ПДВ з бюджету передбачає обовязкову наявність такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум до бюджету. Факт порушення контрагентами-постачальниками продавця своїх податкових зобовязань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди відшкодування ПДВ з Державного бюджету. Згідно проведеного аналізу ланцюгів постачання встановлено, що починаючи з другої ланки є підприємства з ознаками “ризику” і незадовільними станами, а також підприємствами, які мають розбіжності при автоматизованому співставленні податкових зобовязань та податкового кредиту (“податкові ями”), тобто суми податку не відображені в податкових зобовязаннях по ланцюгу постачання. Таким чином, враховуючи дані Системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань контрагентів на рівні ДПА України по ланцюгам постачання не можливо встановити період виникнення податкових зобовязань по всьому ланцюгу постачання, як це визначено у п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України. Тому вказаний відповідач просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Лізінвест” є юридичною особою, зареєстровано виконавчим комітетом Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації 20.02.2007, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 10681070005018942, ідентифікаційний код 34933894, з лютого 2008 року знаходиться за адресою: м. Рубіжне, площа хіміків, будинок 2 (а.с. 96-106).

ТОВ «Лізінвест» є платником податку на додану вартість з 13.03.2007 на підставі свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість № 100164613, виданого 12.02.2009 виданого Рубіжанською обєднаною державною податковою інспекцією у Луганській області (далі Рубіжанська ОДПІ), індивідуальний податковий номер 349338926502 (а.с. 95)

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Лізінвест» 19.10.2011 подано до Рубіжанської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2011 року. (а.с. 39-43).

Відповідно до рядку 23 вищезазначеної податкової декларації за вересень 2011 року позивачем сформовано суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 1406794,00 грн. До вищезазначеної податкової декларації з податку на додану вартість позивачем додано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

У період з 28.11.2011 по 16.12.2011 Рубіжанською ОДПІ в Луганській області на підставі наказу від 23.11.2011 № 404 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ “Лізінвест” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника в банку за вересень 2011 року, за результатами якої складено акт від 23.12.2011 № 1202/2301/34933894. Згідно висновків вказаного акту перевіркою підтверджено відображене ТОВ “Лізінвест” у декларації за вересень 2011 року бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 2350743,00 грн., а також встановлено порушення позивачем п. 187.1 ст. 187, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2011 року на суму 56051,00 грн. Вказані висновки обґрунтовано неможливістю підтвердити взаємовідносини з контрагентами позивача по всьому ланцюгу постачання у звязку із неотриманням відповідей на запити щодо проведення зустрічних звірок та неможливість підтвердження сплати сум податку на додану вартість до Державного бюджету України за результатами аналізу даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань контрагентів на рівні ДПА України. Зокрема, в акті зазначено, що податковий кредит ТОВ “Лізінвест” сформовано за рахунок ризикових платників податку, а саме за рахунок ТОВ «НВП «Донбудсервіс» на суму 1100,00 грн., ТОВ «ТД «Луганськ ОЙЛ» на суму 75,83 грн., ПП «Меттехстрой» на суму 16559,77 грн., СГ «Колос» на суму 36603,36 грн., ТОВ «Шинний маркет» на суму 538,72 грн., Державна інспекція з енергозбереження на суму 33,56 грн. та ТОВ «ТД «Сумський завод ущільнень» на суму 1140,00 грн. (а.с. 8-38).

На підставі вищевказаного акту перевірки Рубіжанською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0001952301 від 30.12.2011, яким ТОВ «Лізінвест» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2011 року на суму 56051,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 28026,00 грн. (а.с. 7)

Перевіряючи правомірність винесення Рубіжанською ОДПІ податкового повідомлення-рішення № 0001952301 від 30.12.2011 суд вважає за необхідне зазначити, що розділ V Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011, визначає платників податку на додану вартість, обєкт оподаткування, дату виникнення податкових зобовязань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Однак, правовою підставою для прийняття вказаного спірного рішення зазначено: п.54.3 статті 54, п.п.58.1 статті 58 Податкового кодексу України.

Разом з тим, підпункт 54.3 статті 54 ПК України містить шість підпунктів. Але, приймаючи рішення, податковий орган не визначив яка саме підстава була для зменшення суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету (бюджетне відшкодування) та строки проведення розрахунків визначені статтею 200 Податкового кодексу України. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. (п. 200.1 ст. 200 ПК України)

Таким чином, сума бюджетного відшкодування залежить лише від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг.

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, якам відображається у податковій декларації.

Згідно з п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (п.200.11).

Відповідно до п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобовязань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі зясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Пунктом 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Під час розгляду справи позивачем надано суду договір купівлі-продажу електричної енергії № 32-ЕЕ-Л-09 від 22.09.2009, укладений між ТОВ “Лізінвест” та Споживчим товариством «Колос» на поставку активної електричної енергії (а.с. 149-151), договір про надання автопослуг № 6 від 30.12.2009 та на виконання робіт № 62 від 04.04.2011, укладені між ТОВ “Лізінвест” та ПП «Меттехстрой», додаткова угода до договору № 6 від 30.12.2009 (а.с. 152, 156, 200-201), договори про надання послуг № 0907 від 18.08.2011, № 15-12/0232 від 22.02.2011, № 15-12/0164 від 07.02.2011, укладені ТОВ “Лізінвест” з Державною інспекцією з енергозбереження, (а.с. 153-155), договір № 44 від 08.04.2011 ТОВ “Лізінвест” з ТОВ «НВП «Донбудсервіс» на покупку мінвати (а.с. 157), договір ТОВ “Лізінвест” з ТОВ «ТД «Луганськ ОЙЛ» № 9 від 27.01.2011 на придбання товару згідно специфікацій (а.с. 159, 185-189) та договір № 110 від 01.06.2011, укладений між ТОВ “Лізінвест” та ТОВ «ТД «Сумський завод ущільнень» (а.с. 158)

Під час виконання господарських правовідносин за вищевказаними договорами ТОВ “Лізінвест” отримало від ТОВ «НВП «Донбудсервіс» податкову накладну від 10.08.2011 на суму 6600,00 грн., у т.ч. ПДВ 1100,00 грн. на покупку мінвати (а.с. 44), від ТОВ «ТД «Луганськ ОЙЛ» податкову накладну від 09.08.2011 на придбання мастила на суму 455,00 грн., у т.ч. ПДВ 75,83 грн., податкові накладні від ПП «Меттехстрой» від 31.07.2011, 15.08.2011, 31.08.,2011 № 9 та № 11, від 30.09.2011 № 11, № 8, № 9 та № 1 про надання авто послуг та виконання ремонтних робіт на загальну суму 99358,68 грн., у т.ч. ПДВ - 16559,77 грн., податкові накладні від 31.08.2011 № 51 та № 52, від 30.09.2011 № 59, отримані від СГ «Колос» на поставлену електроенергію на загальну суму 219620,16 грн., у т.ч. ПДВ - 36603,36 грн., податкову накладну № 4 від 05.08.2011 на придбання автошин у ТОВ «Шинний маркет» на суму 3232,30 грн., ут.ч. ПДВ - 538,72 грн., податкову накладну № 4 від 06.09.2011 на придбання сальників від ТОВ «ТД «Сумський завод ущільнень» на суму 6840,00 грн., у т.ч. ПДВ - 1140,00 грн., а також податкову накладну № 16/012 від 13.09.2011 за проведення експертизи проекту від Державної інспекції з енергозбереження на суму 201,36 грн., у т.ч. ПДВ - 33,56 грн. (а.с. 44-52, 73-79)

Виконання вищезазначених господарських операцій підтверджено також видатковими накладними, рахунками-фактурами, актами здачі-приймання робіт, актами прийому-передачі електричної енергії (а.с. 53-64, 80-87)

Факт оплати вартості товару та отриманих послуг від ТОВ «НВП «Донбудсервіс», ТОВ «ТД «Луганськ ОЙЛ», ПП «Меттехстрой», СГ «Колос», ТОВ «Шинний маркет», Державна інспекція з енергозбереження та ТОВ «ТД «Сумський завод ущільнень», а також сплати контрагентам податку на додану вартість в ціні товару та послуг підтверджено виписками банку (а.с. 65-72, 88-94)

Згідно даних офіційного сайту Державної податкової служби України ТОВ «НВП «Донбудсервіс», ТОВ «ТД «Луганськ ОЙЛ», ПП «Меттехстрой», СГ «Колос», ТОВ «Шинний маркет», Державна інспекція з енергозбереження та ТОВ «ТД «Сумський завод ущільнень» на час здійснення господарських відносин з ТОВ “Лізінвест” були належним чином зареєстровані платниками податку на додану вартість, дані про анулювання свідоцтв платника ПДВ відсутні. (а.с. 163-176)

Таким чином, наданими позивачем первинними документами підтверджено реальність господарських операцій з безпосередніми постачальниками та виконавцями робіт ТОВ «НВП «Донбудсервіс», ТОВ «ТД «Луганськ ОЙЛ», ПП «Меттехстрой», СГ «Колос», ТОВ «Шинний маркет», Державна інспекція з енергозбереження та ТОВ «ТД «Сумський завод ущільнень».

Згідно пояснень представника відповідача порушень у складанні податкових накладних, отриманих від вищевказаних підприємств не встановлено, також не виявлено фактів фіктивності угод ТОВ “Лізінвест” з вказаними контрагентами.

Довідкою ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 1167/07-0/30236600 від 16.12.2011 про результати зустрічної звірки СТ «Колос» щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ “Лізінвест” іх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.09.2011 по 30.09.2011 документально підтверджено реальність вказаних господарських відносин, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, встановлено відображення СТ «Колос» в податковому обліку господарськиї операцій та розрахунків з ТОВ “Лізінвест” (а.с. 127-129)

Аналогічного змісту довідкою ДПІ у Калінінському районі м. Донецька від 12.12.2011 № 799/23-2/33863465 підтверджено реальність правовідносин ТОВ “Лізінвест” з ТОВ «НВП «Донбудсервіс» (а.с. 138-139)

ДПІ у Печерському районі м. Києва складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТД «Сумський завод ущільнень» через відсутність платника податків за юридичною адресою (а.с. 124). Однак, акт містить інформацію про те, що ТОВ «ТД «Сумський завод ущільнень» у вересні та жовтні 2011 році подано податкову звітність з податку на додану вартість та задекларовано податкові зобовязання у вересні 2011 року на суму 30896,00 грн.

Той факт, що на запити про проведення зустрічних звірок ТОВ «ТД «Луганськ ОЙЛ», ПП «Меттехстрой», ТОВ «Шинний маркет», Державної інспекції з енергозбереження відповідач не отримав відповідей не є належним доказом порушення ТОВ “Лізінвест” чинного законодавства під час формування податкового кредиту та визначення суми бюджетного відшкодування ПДВ у вересні 2011 року. Зазначене свідчить лише про неналежну взаємодію між органами державної податкової служби.

Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим субєктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Суд вважає, що порушення норм Податкового кодексу України в частині, що стосується податку на додану вартість, контрагентами позивача породжує негативні наслідки саме для цих підприємств і не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість. Такий висновок відповідає вимогам п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України.

Зазначене узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі “БУЛВЕС” АД проти Болгарії” (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобовязань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Позиція про те, що невиконання контрагентом свого зобовязання зі сплати ПДВ до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи висловлена Верховним Судом України в постанові суду від 31 січня 2011 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “ВІК” до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.12.2011 № 0001952301 в частині зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2011 року на суму 56051,00 грн.

Крім того, враховуючи, що під час розгляду справи суд прийшов до висновку про відсутність підстав у Рубіжанської ОДПІ для зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 56051,00 грн., то, відповідно, відповідач не мав законних підстав і для нарахування штрафних санкцій

Згідно ст. 94. Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Лізінвест” задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Рубіжанської обєднаної державної податкової інспекції у Луганській області від 30.12.2011 № 0001952301 про зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2011 року на суму 56051,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 28026,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Лізінвест” (код 34933894, м. Рубіжне, пл. Хіміків, 2, 93003) витрати по сплаті судового збору у розмірі 32,19 грн. (тридцять дві гривні 19 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанову складено у повному обсязі 10 лютого 2012 року.

СуддяТ.В. Смішлива