Постанова № 21735163, 02.02.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 лютого 2012 року Справа № 2а-4699/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Харченко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомУправління Пенсійного фонду України у Тетіївському районі Київської області

до

про Відкритого акціонерного товариства «Тетіївське ремонтно-транспортне підприємство»

стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України у Тетіївському районі Київської області звернулось до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Тетіївське ремонтно-транспортне підприємство»заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 у загальному розмірі 30966 грн. 51 коп. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 02.02.2012 № 1332/03).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно з даними особового рахунку страхувальника у відповідача утворився борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 за період з жовтня 2010 року по вересень 2011 року включно.

Посилаючись на пункт 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 №1058-IV та пункт 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663, позивач просить суд стягнути суму заборгованості з відповідача.

Територіальні органи Пенсійного фонду України в силу закону здійснюють функції з контролю за правильністю, повнотою нарахування і своєчасністю сплати страхувальниками внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, а також стягнення заборгованості за страховими внесками, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми вказаної заборгованості.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України № 1788-XII, на адресу Відкритого акціонерного товариства «Тетіївське ремонтно-транспортне підприємство» територіальним органом Пенсійного фонду України не направлялись, що є порушенням вимог чинного законодавства України.

Відтак, на думку представника відповідача, позов є необґрунтованим, безпідставним і задоволенню не підлягає.

Крім того, представник відповідача звертає увагу на те, що у серпні 2011 року підприємством сплачено заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 у розмірі 11500 грн. 00 коп. за платіжними дорученнями від 16.08.2011 на суму 3000 грн. 00 коп. та 29.08.2011 на суму 8500 грн. 00 коп.

У судове засідання, призначене на 2 лютого 2012 року, представники сторін не зявились. Матеріали справи містять клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності.

Судом встановлено, що у судове засідання, призначене на 12 січня 2012 року, та повторно у судове засідання, призначене на 2 лютого 2012 року, відповідач не з`явився, був своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень (а.с. 43, 51).

Будь-яких заяв чи клопотань відповідача про відкладення судових засідань або повідомлень про причини неприбуття до суду не надходило.

Відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Беручи до уваги ту обставину, що про дату, час та місце судового розгляду справи сторони повідомлені належним чином, однак у судове засідання не з`явились, зважаючи на відсутність підстав для відкладення судового розгляду, передбачених статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі - Закон України № 400/97-ВР), платниками збору на обовязкове державне пенсійне страхування є субєкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх обєднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, обєднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - субєкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Як вбачається з матеріалів справи, Відкрите акціонерне товариство «Тетіївське ремонтно-транспортне підприємство»(ідентифікаційний код 03744936, місцезнаходження: 09800, Київська область, Тетіївський район, м. Тетіїв, вул. Ломоносова, буд. 3) зареєстроване державним реєстратором Тетіївської районної державної адміністрації Київської області як юридична особа 18.04.1997, про що зроблено запис про включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру за № 1349120 0000 000270 (копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 179160 (а.с. 5) та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 32).

Як платник страхових внесків відповідач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Тетіївському районі Київської області за № 103004.005, що підтверджується відомостями, наведеними в картці особового рахунку відповідача (а.с. 33-34).

Таким чином, відповідач є платником збору на обовязкове державне пенсійне страхування у розумінні Закону України № 400/97-ВР.

Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону України № 400/97-ВР, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»«з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (надалі Закон України № 1788-XII) до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

Приписами пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон України № 1058-IV) встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України № 1788-XII.

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України № 1058-IV. При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Отже, із набранням чинності з 1 січня 2004 року Законом України № 1058-IV порядок компенсації фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій не змінився.

До набрання чинності Законом України № 1058-IV обов`язок щодо відшкодування пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»«з»статті 13 Закону України № 1788-XII було передбачено Законом України № 400/97-ВР.

Відповідно до абзацу 3 пункту 1 статті 4 Закону України № 400/97-ВР, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, встановлюються ставки збору у розмірі 100 відсотків від обєкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Згідно зі статтею 1 Закону України № 1058-IV, страхові внески це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обовязкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Тобто, грошові кошти, які сплачуються субєктами господарювання на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»«з»статті 13 Закону України № 1788-XII, є страховими внесками, у розумінні Закону України № 1058- IV.

Порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (надалі Інструкція № 21-1).

Пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції № 21-1 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації (пункт 6.9 розділу 6 Інструкції № 21-1).

Згідно з пунктом 6.8 розділу 6 Інструкції № 21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як свідчать наявні матеріали справи, а саме: розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України № 1788-XII, загальний розмір фактичних витрат, що підлягає відшкодуванню відповідачем за період з жовтня 2010 року по вересень 2011 року включно, становить 30966 грн. 51 коп., а саме: за жовтень 2010 року 2509 грн. 69 коп., листопад 2010 року - 2509 грн. 69 коп., грудень 2010 року - 2509 грн. 69 коп., січень 2011 року 2565 грн. 14 коп., лютий 2011 року - 2565 грн. 14 коп., березень 2011 року - 2565 грн. 14 коп., квітень 2011 року 2623 грн. 67 коп., травень 2011 року - 2623 грн. 67 коп., червень 2011 року - 2623 грн. 67 коп., липень 2011 року - 2623 грн. 67 коп., серпень 2011 року - 2623 грн. 67 коп. та вересень 2011 року - 2623 грн. 67 коп.

На підставі викладеного, судом встановлено, що у відповідача утворилась та наявна заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2, у вказаному вище розмірі.

Склад витрат та факт їх понесення Управлінням Пенсійного фонду України у Тетіївському районі Київської області підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи, зокрема, відомостями картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 (а.с. 33-34) та розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (а.с. 35-37).

Посилання представника відповідача на те, що розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з»статті 13 Закону України № 1788-XII, на адресу відповідача Управлінням Пенсійного фонду України у Тетіївському районі Київської області не направлялись, не приймаються судом до уваги та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Так, з матеріалів справи вбачається, що територіальним органом Пенсійного фонду України направлено на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій пенсіонерам відповідача, в якому зазначено суми пенсій, виплачені пенсіонерам разом з витратами на їх доставку.

Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з»статті 13 Закону України № 1788-XII, з жовтня 2010 року, січня 2011 року та квітня 2011 року, надісланих на адресу відповідача у відповідності до приписів пункту 6.4 розділу 6 Інструкції № 21-1.

Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з»статті 13 Закону України № 1788-XII, з жовтня 2010 року та квітня 2011 року отримані представником відповідача нарочно, про що свідчать підписи на зазначених вище розрахунках; факт отримання відповідачем розрахунку за січень 2011 року підтверджується копією поштового повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (зворотній бік а.с. 35).

За таких обставин, твердження представника відповідача про порушення позивачем норм чинного законодавства України, що виявилось у не направленні на адресу відповідача розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з»статті 13 Закону України № 1788-XII, є безпідставними та необґрунтованими.

Крім того, як вже зазначалось судом вище, грошові кошти, які сплачуються субєктами господарювання на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»«з»статті 13 Закону України № 1788-XII, є страховими внесками, у розумінні Закону України № 1058- IV.

При цьому, пунктом 10.11 Інструкції № 21-1 встановлено, що у разі, коли страхувальник має несплачені суми недоїмки та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.

Враховуючи, що в рамках діючого законодавства України органи Пенсійного фонду України наділені повноваженнями зараховувати в порядку календарної черговості поточні грошові кошти, які сплачуються субєктами господарювання на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»«з»статті 13 Закону України № 1788-XII, в рахунок сплати недоїмки за минулі періоди, суд вважає, що зарахування позивачем грошових коштів у розмірі 11500 грн. 00 коп., що сплачені відповідачем за платіжними дорученнями від 16.08.2011 та 29.08.2011, в рахунок його заборгованості, що виникла до жовтня 2010 року, є цілком обґрунтованим.

Згідно зі статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2, що виникла за період з жовтня 2010 року по вересень 2011 року відповідачем суду надано не було.

Наявність заборгованості у розмірі 30966 грн. 51 коп. на час прийняття рішення підтверджується, крім іншого, заявою Управління Пенсійного фонду України у Тетіївському районі Київської області від 02.02.2012 за № 1332/03.

Відповідно до частини дванадцятої статті 20 Закону України № 1058-IV, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника і мають пріоритет перед всіма іншими зобов`язаннями, у тому числі із сплати податків та інших обов`язкових платежів.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до Управління Пенсійного фонду України у Тетіївському районі Київської області у розмірі 30966 грн. 51 коп. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день винесення рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки, спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Тетіївське ремонтно-транспортне підприємство» на користь Управління Пенсійного фонду України у Тетіївському районі Київської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 30966 (тридцять тисяч девятсот шістдесят шість) грн. 51 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Харченко С.В.