Постанова № 21734907, 19.09.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

<Текст >

19 вересня 2011 р. (15:29) Справа №2а-9480/11/0170/7 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді Маргарітова М.В., при секретарі Лотакові А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сімферопольський завод сільськогосподарського машинобудування" <Список ><Позивач в особі >

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим <Список ><Відповідач в особі ><Текст >

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участю:

від позивача представник за довіреністю № б/н від 18.05.11 ОСОБА_1,

відповідач представник за довіреністю № 11/10 від 16.03.11, ОСОБА_2

Обставини справи: Публічне акціонерне товариство “Сімферопольський завод сільськогосподарського машинобудування” звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом, у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0007362301 від 15.07.2011 року та № 0007372301 від 15.07.2011 року, винесені Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податкові повідомлення-рішення складені відповідачем безпідставно та необґрунтовано.

Зокрема, Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення № 0007362301 від 15.07.2011 року на 63 грн. не відповідає принципу встановленому статтею 61 Конституції України, якою передбачено, що ніхто не може бути притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Податкове повідомлення-рішення № 0007372301 від 15.07.2011 року на суму 1404 грн., на думку позивача, обмежує його право, на включення до податкового кредиту сум податкових накладних в рамках 365-денного терміну, а також, прийняте на підставі необґрунтованих висновків щодо відсутності права на включення сум, сплаченого податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Відповідач проти позову заперечує, просить у задоволенні позову відмовити. Правова позиція викладена відповідачем у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с.127,128). Відповідач вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні, оскільки оскаржувані рішення прийняте ним на підставі встановлених перевіркою порушень, обґрунтовано та з додержанням вимог чинного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі була здійснена позапланова виїзна перевірка Публічного акціонерного товариства "Сімферопольський завод сільськогосподарського машинобудування" з питань достовірності нарахування сум ПДВ за квітень 2011 р.

За результатами перевірки був складений акт перевірки № 8506/23-4/05786117 від 04.07.2011 року (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення ПАТ Сімферопольський завод сільськогосподарського машинобудування" п. 187.1 ст 187, п 198.1, 198.2, п.198.6 ст. 198, п. 201.6, п. 201.10, п. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України №2755/VI від 02.12.10р., п. 14 наказу ДПА України №969 від 21.12.2010р.Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення” ПАТ «Завод «Сімферопольсільмаш», в результаті чого, занижена сума позитивного значення різниці між сумою податкового зобовязання і сумою податкового кредиту за квітень 2011р. на 1404 грн., а також встановленозавищення ПАТ «Сімферопольський завод сільськогосподарського машинобудування" бюджетного відшкодування за квітень 2011р. у загальній сумі 63 грн.

На підставі встановлених порушень ДПІ в м. Сімферополі були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0007362301 від 15.07.2011 року на суму 63 грн. основного платежу та 1 грн. штрафних санкцій, а також, № 0007372301 від 15.07.2011 року на суму 1404 грн. основного платежу та 1 грн. санкцій.

Позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи н

01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п. 14.1.175. ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання;

Згідно п.п. 14.1.156 ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (п.п. 14.1.178. ст. 14 Податкового кодексу України).

Також, податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п.п. 14.1.179., 14.1.181. ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом а участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З акту перевірки вбачається, що висновки відповідача про порушення позивачем положень Податкового кодексу України ґрунтуються на наступному.

Причини винесення ДПІ податкового повідомлення-рішення № 0007362301 від 15.07.11. року у сумі 63 грн. основного платежу та 1 грн. штрафних санкцій вказані на сторінці 10 акту перевірки. На думку відповідача, позивачем порушені положення пункту 187.1. статі 187 Податкового кодексу України в частині неповного віднесення до складу податкових зобовязань, операцій з продажу товарів у магазині у лютому 2011 року.

В той час, судом встановлено, що ДПІ в м. Сімферополі 29.06.2011 року винесене податкове повідомлення-рішення №0006852301, яким зменшена сума відємного значення ПДВ на 63 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 1 грн. Причиною застосування штрафних санкцій також є порушення пункту 187.1. статі 187 Податкового кодексу України щодо неповного віднесення до складу податкових зобовязань операції з продажу товарів у магазині у лютому 2011 року.

Також, судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення № 0006852301, на час винесення податкового повідомлення-рішення № 0007362301, було оскаржене до Державної податкової адміністрації в АР Крим, якою рішення за розглядом скарги ще прийнято не було.

Відповідно до положень ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Проте, як встановлено під час розгляду справи, підставами для складання податкового повідомлення-рішення № 0007362301 від 15.07.11. року та податкового повідомлення-рішення №0006852301 від 29.06.2011р. є тотожні обставини, а саме, неповне віднесення позивачем до складу податкових зобовязань операцій з продажу товарів у магазині у лютому 2011 року.

Тобто, ДПІ в м. Сімферополі після зменшення суми відємного значення ПДВ, також, зменшило суму бюджетного відшкодування з ПДВ, у наступному податковому періоді, на ту саму суму, а також, двічі застосувала до позивача штрафні санкції за одне й те саме правопорушення.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення № 0007362301 від 15.07.2011 року складено на час, коли позивачу вже були нараховані відповідні податкові зобовязання, позивача вже було притягнуто до відповідальності за відповідне правопорушення, відтак є протиправним та підлягає скасуванню.

Податкове повідомлення-рішення № 0007372301 від 15.07.2011 року на суму 1404 грн. винесено з підстав, що вказані на сторінках 10, 16-19 акту перевірки.

Збільшення податкових зобовязань на суму 988,47 грн. відповідачем обґрунтоване тим, що податкова накладна № 1159559842 від 31.03.2011 року, виписана ПАТ «МТС», облікована не у тому періоді у якому вона виписана, тобто у квітні замість березня.

Також, на сторінці 10 акту перевірки зазначено, що ПАТ «Завод «Сімферопольсільмаш» не включив до податкових зобовязань за квітень 2011 року суму у розмірі 83 грн. з продажу товарів у магазині заводу. Чеки на вказані суми були вибиті у останній день податкового періоду - березня, а сама сума зарахована до складу податкових зобовязань у першій день наступного податкового періоду.

В частині збільшення податкових зобовязань ПДВ за квітень 2011 року на 333,33 грн. то на думку відповідача, причиною зменшення на 333,33 грн. відємного значення ПДВ за квітень 2011 року є невідповідність діючому законодавству податкової накладної від 27.04.2011 року № 911/001, що складена ДП Маркет Плазо магазин «Фуршет» на загальну суму 2000 грн., у тому числі ПДВ 333,33 грн.

ДПІ в м. Сімферополі посилається на те, що вказана накладна не містить номенклатури товару, кількості та його обсягу.

В той час, відповідно до п.187.1. ст. 181 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) або дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). (п. 198,2 ст. 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.201.1 ст.201 платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Приписами п. 201.4. ст. 201.4 встановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.5, 201.6, 201.7, 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України).

Проте, суд зазначає, що у відповідності до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України у випадку, якщо платник податків не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

На думку суду, положення пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України регламентують саме дату виникнення права на податковий кредит та не містять приписів щодо дати припинення такого права.

В той час, норми п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України формують спеціальне правило щодо припинення права платника податку на додану вартість на формування податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних.

Відтак, положеннями Податкового кодексу України не передбачено обмеження права платника податку на додану вартість на включення до податкового кредиту сум податкових накладних в рамках відповідного 365-денного терміну.

Таким чином, висновок відповідача щодо збільшення суми податкових зобовязань з ПДВ за квітень 2011 року на 988,47 грн., є безпідставними.

Щодо правомірності висновків відповідача в частині невідповідності діючому законодавству податкової накладної від 27.04.2011 року № 911/001, що складена ДП Маркет Плазо магазин «Фуршет» загальну суму 2000 грн., у тому числі ПДВ 333,33 грн. суд зазначає наступне.

Відповідачем не заперечується факт того, що ДП Маркет Плазо магазин «Фуршет» є юридичною особою наділеною цивільною правоздатністю і дієздатністю, яка має, відповідно до діючого законодавства, право на здійснення господарської діяльності на власний розсуд та ризик, у тому числі з надання послуг та виконання робіт, а також, що ДП Маркет Плазо магазин «Фуршет» зареєстровано як платника податку на додану вартість.

Судом встановлено, що податкова накладна, надана позивачем до органу державної податкової служби, була виписана на підставі реальних господарських операцій, які не були визнані недійсними в установленому законодавством порядку, були чинними на момент розгляду справи і незважаючи на недоліки, на які посилається відповідач, дають можливість ідентифікації контрагента позивача, достовірності підтвердження фактичності здійснення господарських операцій, сплати податку на додану вартість та його сум.

Відтак, висновки відповідача щодо порушення позивачем порядку складання податкової накладної є необґрунтованими, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині є законними та обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Стосовно висновків відповідача щодо збільшення зобовязань з податку на додану вартість у сумі 83,00 грн. суд зауважує, що на сторонці 10 акту перевірки відповідачем встановлено заниження податкових заповзань з ПДВ у сумі 83 грн. з операцій по продажу товарів, оподаткованих за ставкою 20% у квітні 2011 р. Також, відповідачем зазначено, що опис порушення наведено вище.

Однак, акти перевірки не містить опису відповідного порушення чи викладення його змісту.

Відтак, відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем податкового законодавства, без фактичного посилання на обєктивну сторону вказаного правопорушення та належного законодавчого обґрунтування протиправності таких дій.

З викладеного вище суд не приймає до уваги доводи відповідача по яких він просить відмовити у задоволенні позову.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

В судовому засіданні оголошена вступна і резолютивна частина постанови, постанова складена в повному обсязі 23.09.2011р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим № 0007372301 від 15.07.2011 року на суму 1405,00 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим № 0007362301 від 15.07.2011 року на суму 64 грн.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Сімферопольський завод сільськогосподарського машинобудування" (95047, АР Крим, м.Сімферополь, вул.Узлова, 8, корп.5,) 3,40грн. судового збору.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя підпис Маргарітов М.В.

<Текст >