Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
"06" жовтня 2008 р. Справа № 9/400-08
Господарський суд Київської області в складі судді Євграфової Є.П., розглянувши справу
за позовом Колективного сільськогосподарського підприємства «Агрокомбінат «Бучанський», с. Горенка, Києво- Святошинський район,
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Сахавтомат - Інпром», смт. Гостомель, 2. Гостомельської селищної ради, смт. Гостомель,
про визнання договору недійсним, за участю представників:
позивача:Хоменко І.І., довір. № 28/12-07/01 від 30.07.2007р.,
Танцюра Л.О., довір. № 11/09-2008 від 11.09.2008р.,
відповідача1:Юрчик М. В., б/н від 30.07.2008р.,
відповідача2:Голуб’ятникова Ю. А., довір. № 1704 від 17.12.2007р., обставини справи:
Колективне сільськогосподарське підприємство «Агрокомбінат «Бучанський»(далі - КСП АК «Бучанський», позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сахавтомат - Інпром»(далі- відповідач1, ТОВ «Сахавтомат- Інпром») та Гостомельської селищної ради (далі –відповідач2, селищна рада) про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки № 18 укладеного між Гостомельською селищною радою Київської області та товариством з обмеженою відповідальністю «Сахавтомат - Інпром»від 20 квітня 2005 року № 105.
Свої позивні вимоги позивач обґрунтовує тим, що передання земельної ділянки в оренду було здійснено без погодження та без припинення права постійного користування позивача, так як земельна ділянка № 18 знаходиться у постійному користуванні КСП АК «Бучанський», згідно Державного акту на право постійного користування землею від 10 травня 2000 року, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 28 від 10 травня 2000 року. Стверджує, що Гостомельська селищна рада Київської області не отримувала згоди КСП АК «Бучанський»на передання спірної земельної ділянки № 18 в оренду ТОВ «Сахавтомат- Інпром».
Відповідач1 проти позову заперечує. У заяві про застосування позовної давності зазначає, що у позивача сплинув (закінчився) строк позовної давності, оскільки право на оренду виникло на підставі договору оренди, укладеного у встановленому законом порядку, між сторонами якого виникли відповідні права та обов’язки. Зазначає, що 01.01.2005 року спірний договір на користування відповідачем1 спірною земельною ділянкою між відповідачами було укладено на підставі Рішення тридцять шостої сесії четвертого скликання Гостомельської селищної ради Київської області № 731-36-IV від 30.12.2004 року у вигляді внесення змін до договору № 01 на право тимчасового користування землею від 19.06.2001 року, затвердженого відповідачем 2 на підставі Рішення двадцять першої сесії третього скликання Гостомельської селищної ради Київської області від 18.10.2001 року (яким спірна земельна ділянка була надана у користування відповідачеві1), шляхом укладання цього договору у новій редакції, орендні відносини з користування відповідачем1 спірною земельною ділянкою за договором оренди виникли між відповідачами 19.01.2001 року.
Відповідач2 проти позову заперечує. У відзиві на позов зазначає, що в державному акті на право постійного користування землею від 10.05.2000 року, який виданий КСП АК «Бучанський»та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 28, визначена земельна ділянка площею 15,9 га (ділянка № 18) віднесена до земель резерву Гостомельської селищної ради. Зазначає, що підстав для визнання договору оренди спірної земельної ділянки № 18, площею 15,9 га відповідно до закону недійсним, відсутні. Вважає, що оскільки спірна земельна ділянка віднесена до земель резервного фонду Гостомельської селищної ради, остання не повинна була погоджувати з КСП АК «Бучанський»передання земельної ділянки № 18 в оренду.
В судовому засіданні 04 серпня 2008 року представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві. Представники відповідача1 та відповідача2 проти позову заперечили з підстав викладених у заяві про застосування позовної давності та у відзиві.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив:
01 січня 2005 року між Гостомельськолю селищною радою та ТОВ «Сахавтомат - Інпром»укладений договір оренди земельної ділянки № 18 площею 15,9 га. в селищі Гостомель строком на 25 років, який зареєстрований в Ірпінському міському відділі № 2 Київської РФ Центру ДЗК, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 20 квітня 2005 року за № 105.
Позивач вважає, що за зазначеним договором оренди передано земельну ділянку із земель, що знаходяться у постійному користуванні КСП АК «Бучанський» та без його погодження.
Щодо наявності права на захист якого подано позов судом встановлено наступне.
Відповідно до державного акту на право постійного користування землею серія ІІ –КВ № 000780 від 10 травня 2000 року, копія якого знаходиться в матеріалах справи, державний акт на право постійного користування землею видано позивачу Ірпінською міською радою Київської області в тому, що користувачу землі передається на праві постійного користування 225,4 га земель в межах Гостомельської селищної ради для товарного сільськогосподарського виробництва.
З технічної документації по складанню державних актів на право колективної власності та постійного користування в межах Гостомельської, Бучанської селищних та Горенської сільської рад Київської області, належним чином завірена копія якої залучена до матеріалів справи, вбачається, що позивачу із земель що не підлягали роздержавленню в межах Гостомельської сільради в постійне користування було передано 225,4 га у складі: резервного фонду – 144,2 га та водного фонду –81,2 га.
На оригіналі зазначеного акту, що був на огляд в судове засідання відповідачем1, відсутні записи щодо змін в землекористуванні позивача. Рішень на підтвердження припинення права постійного користування позивача, також не було подано в ході розгляду справи. На плані зовнішніх меж землекористування КСП АК „Бучанський”, землі що були надані позивачу в постійне користування позначені в Державному акті кольором.
Земельна ділянка, з приводу передачі якої в оренду за оспорюваним договором виник спір, площею 15,9 га позначена на плані землекористування за №18 та знаходиться в межах смт. Гостомель та належить до земельних ділянок, що були передані КСП АК «Бучанський»у постійне користування, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею від 10 травня 2000 року. Зазначене в ході розгляду справи було підтверджено в тому числі представником відповідача1.
Перебування зазначеної земельної в постійному користуванні позивача, підтверджується також листом –відповіддю Державного підприємства «Київський науково - дослідний та проектний інститут землеустрою», яким було розроблено технічну документацію із землеустрою по складанню державних актів на право постійного користування землею КСП АК «Бучанський». Зокрема, у листі Державного підприємства «Київський науково - дослідний та проектний інститут землеустрою»надано перелік земельних ділянок та їх площі, розташованих на території Гостомельської селищної ради Київської області, які перебувають в постійному користуванні КСП АК «Бучанський». Так, згідно вище зазначеного листа –відповіді від 09.09.08 № 1233/04 спірна земельна ділянка №18, площею 15,9 га. належить до земель, які перебувають у постійному користуванні КПС АК «Бучанський».
Отже, позивач у справі є належним, а позов подано на захист права постійного користування земельною діяльною.
З приводу наявності чи відсутності факту порушення права користування земельною ділянкою, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду землі», орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом. Частина 1 статті 6 Закону України «Про оренду землі»встановлює, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Відповідно до ч. 5 ст. 116 ЗК України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом. Статтею 124 ЗК України передбачена передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності.
Відповідно до положень ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати.
В ході розгляду справи встановлено, що право постійного користування на зазначену земельну ділянку №18 у КСП АК „Бучанський” в передбаченому законодавством порядку не припинялось. Отже, відповідач2 передав відповідачу1 в оренду земельну ділянку, чим порушив право позивача на постійне користування цією ж земельною ділянкою.
Відповідно до ст.ст. 152, 155 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною та відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.
Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Крім того, відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 15 Закону України «Про оренду землі»відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Крім цього, як свідчать подані відповідачами матеріали відводу земельної ділянки, що була передана за оспорюваним договором, проект відведення був складений та отримав висновок державної землевпорядної експертизи вже після укладення договору оренди. Відповідно до ч.4, 8 ст. 35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації»позитивні висновки державної експертизи щодо об’єктів обов’язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією. Висновки державної експертизи після їх затвердження спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державної експертизи є обов’язковими для прийняття до розгляду замовником і врахування при прийнятті відповідного рішення щодо об’єктів державної експертизи.
Відповідно до п. 11. Постанови КМ України №677 від 26.05.2004р. «Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок»після одержання позитивного висновку державної експертизи проект відведення земельної ділянки розглядається сільською, селищною, міською радою, районною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією, затверджується ними або в установленому порядку подається до інших органів, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок. Відповідно до п. «в»ч. 1 ст. 186 ЗК України проекти відведення земельних ділянок із земель державної чи комунальної власності затверджуються органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які надають і вилучають земельні ділянки.
Отже, земельна ділянка була передана відповідачу1 в оренду без розробленого та затвердженого у встановленому порядку проекту відведення земельної ділянки, за відсутності обов’язкового висновку державної експертизи, що є порушенням ст. 124, 123, 186 ЗК України, ст. 16 Закону України «Про оренду землі».
Щодо заперечень відповідача1, що земельна ділянка перебувала у нього в користуванні з 2001 року, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Згідно договору на право тимчасового користування землею від 19.06.2001 року ВАТ „Цукравтомат” строком на 1 рік передано земельну ділянку площею 15,9 га. Зазначений договір в порушення вимог ч. 3. ст. 13 Закону України „Про оренду землі” в редакції станом на червень 2001 р. не посвідчено нотаріально, та в порушення вимог ч. 1 ст. 16 не зареєстровано.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про оренду землі»укладений договір оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації. Факт державної реєстрації засвідчується печаткою реєструючого органу з підписом уповноваженої на це особи та зазначенням дати реєстрації на всіх примірниках договору. Один зареєстрований примірник договору зберігається в органі, який здійснив його реєстрацію. Порядок та органи, що здійснюють державну реєстрацію, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно «Порядку державної реєстрації догорів оренди землі»затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 2073 від 25.12.1998 року (п.11-13) державний орган земельних ресурсів у 20-денний термін перевіряє подані документи на відповідність чинному законодавству та за результатами перевірки готує висновок про державну реєстрацію або обґрунтований висновок про відмову у такій реєстрації і передає реєстраційну справу відповідно виконавчому комітету сільської, селищної та міської ради, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям за місцем розташування земельної ділянки для засвідчення факту державної реєстрації або відмови у такій реєстрації. Факт державної реєстрації засвідчується у 10-денний термін гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації або уповноваженої ними посадової особи. Після засвідчення факту державної реєстрації договір оренди реєструється у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, яка ведеться державним органом земельних ресурсів.
Факт державної реєстрації договору від 19.06.2001р., як вбачається з копії примірнику, що подана відповідачами, не засвідчено, а отже, такий договір відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України „Про оренду землі” не набув чинності, а за таких обставин внесення будь яких змін до такого договору є юридично нікчемним.
Як вбачається з поданих відповідачами доказів, рішенням від 30.12.2004р. Гостомельська селищна рада вирішила внести в договір оренди від 19.06.2001р. щодо назви підприємства, а саме ТОВ „Сахавтомат-Інпром”. Проте, відповідачами залишено по за увагою, що зміна організаційно-правової форми господарського товариства є підставою для укладання договору оренди в загальному порядку, встановленому чинним законодавством, оскільки відповідно до ст.ст. 107-108 ЦК України, перетворення (зміна організаційно-правової форми) тягне ліквідацію юридичної особи попередника, що в свою чергу відповідно до положень Закону України „Про оренду землі” тягне припинення договору оренди земельної ділянки.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оспорюваний договір укладено з порушенням встановленого законом порядку передачі земельних ділянок в оренду, порушує права позивача, як постійного землекористувача, оскільки згода на вилучення та передачу земельної ділянки не надавалась, а отже, має бути визнаний недійсним.
Відповідно до положень ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Оскільки відповідно до положень ст. 20 Закону України «Про оренду землі»у разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається, договір визнається недійсним на майбутнє.
Строки позовної давності на переконання суду позивачем не пропущені, а отже, клопотання відповідачів про застосування наслідків пропуску, не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Як підтверджується матеріалами справи Постановою господарського суду Київської області про визнання боржника банкрутом № 182/12б-98/3/14/18 від 18 грудня 2007 року, КСП АК «Бучанський»було визнано банкрутом та призначено ліквідатором банкрута Дорошенко Ярослава Валерійовича арбітражним керуючим (ліцензія серія АВ № 307403 від 13.04.2007 року). Позивач стверджує, що про порушення свого права дізнався при проведенні в 2007 році Державним підприємством «Центр державного земельного кадастру»інвентаризації земельних ділянок КСП АК „Бутанський”.
Судом встановлено, що будь-яких рішень щодо припинення права постійного користування земельними КСП АК „Бучанський” Гостомельська селищна рада не приймала, про припинення права постійного користування в інший спосіб позивача не повідомляла, а за таких обставини позивач не міг дізнатися про існування оспорюваного договору. Отже, строки позовної давності ним не пропущені.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати по сплаті державного мита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідачів.
На підставі наведеного, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 1, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки №18 укладеного між Гостомельською селищною радою Київської області та товариством з обмеженою відповідальністю «Сахавтомат - Інпром»від 20 квітня 2005 року № 105 з моменту укладання та припинити дію договору на майбутнє.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сахавтомат-Інпром” (08290, Київська область, смт. Гостомель, вул. Леніна, 360, код ЄДРПОУ 33082954) на користь Колективного сільськогосподарського підприємства „Агрокомбінат „Бучанський” (08105, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка, вул. Радгоспна, 3, код ЄДРПОУ 00849333) 42,50 грн. витрат зі сплати держаного мита та 49 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Стягнути з Гостомельської селищної ради Київської області (08290, Київська область, смт. Гостомель, вул. Леніна, 220, код ЄДРПОУ 04360617) на користь Колективного сільськогосподарського підприємства „Агрокомбінат „Бучанський” (08105, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка, вул. Радгоспна, 3, код ЄДРПОУ 00849333) 42,50 грн. витрат зі сплати держаного мита та 49 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя
10.10.2008р.Є.П. Євграфова
Судове рішення № 2173366, Господарський суд Київської області було прийнято 06.10.2008. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 9/400-08. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: