Єдиний державний реєстр судових рішень ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" лютого 2012 року Справа № 18/2824/11
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Істоміна О.А., судді Барбашова С.В., Білецька А.М.
при секретарі Гурдісовій Н.В.
за участю представників сторін:
позивача не зявився
відповідача - ОСОБА_1 (дов. № 322 від 07.02.2011 р.)
3-я особи ОСОБА_2. (дов. № 754 від 19.09.2011 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Статутного територіально-галузевого об'єднання “Південна залізниця” в особі Полтавської механізованої дистанції вантажно-розвантажувальних робіт Південної залізниці, м. Полтава (вх.№5275 П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 18 листопада 2011 року по справі № 18/2824/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ітекс”, м. Полтава
до Статутного територіально - галузевого об'єднання “Південна залізниця” в особі Полтавської механізованої дистанції вантажно-розвантажувальних робіт Південної залізниці, м. Полтава
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Полтавська дирекція залізничних перевезень Південної залізниці, м. Полтава
про витребування майна з чужого незаконного володіння,
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2011 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ітекс», звернувся до господарського суду з позовною заявою до Полтавської дирекції залізничних перевезень Південної залізниці про витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме труб металевих б/н діаметром 219 мм в кількості 112 одиниць.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 27.10.2011 р. за заявою позивача було замінено відповідача - Полтавську дирекцію залізничних перевезень Південної залізниці на належного відповідача Статутне територіально-галузеве обєднання «Південна залізниця»в особі Полтавської механізованої дистанції вантажно-розватажувальних робіт.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 18 листопада 2011 року (суддя Тимченко Б.П.) позов задоволено повністю. Зобовязано Статутне територіально-галузеве об'єднання “Південна залізниця” в особі Полтавської механізованої дистанції вантажно-розвантажувальних робіт Південної залізниці передати Товариству з обмеженою відповідальністю “Ітекс” труби металеві б/у діаметром 219 мм в кількості 112 одиниць, загальною масою 50 тон.
Відповідач з даним рішенням господарського суду не погодився, надіслав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 18 листопада 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю “Ітекс”. При цьому посилається на те, що судом першої інстанції не прийнято до уваги доводи та заперечення відповідача та третьої особи та не надано належної оцінки наявним у справі доказам, а саме угоді від 08.04.2009 р. про сплату заборгованості, укладеної між СТГО «Південна залізниця»та ТОВ «Ітекс», а також не враховано вимоги ст. 48 Статуту залізниці України та Правил перевезення вантажів залізничним транспортом України. Крім того, зазначає про те, що даний позов, який має речовий характер, не може визначатись, виходячи з положень ст. 387 ЦК України, в звязку з попередньою наявністю між позивачем та відповідачем зобовязальних відносин.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу з наведеними відповідачем доводами не погоджується, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення без змін. Позивач зокрема посилається на те, що угода від 08.04.2009 р. не має відношення до спірних правовідносин, а також вважає, що даний документ не має юридичної сили, а факт наявності чи відсутності заборгованості перед відповідачем не є предметом спору по даній справі.
Третя особа надала до суду апеляційної інстанції пояснення по справі, в яких просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 18.11.2011 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12.01.2012 р. за клопотанням сторін продовжено строк розгляду апеляційної скарги по даній справі на 15 днів, розгляд справи відкладено на 21.02.2012 р. та запропоновано сторонам надати додаткові докази та пояснення по справі.
На виконання вимог ухвали відповідач надав належним чином засвідчені копію угоди про сплату заборгованості від 08.04.2009 р., а також копію гарантійного листа директора ТОВ «Інтекс»до в.о. начальника Південної залізниці.
Позивач надав додаткові пояснення стосовно укладеної між сторонами по справі угоди про сплату заборгованості від 08.04.2009 р., в яких зазначив про те, що не погоджується з виставленою залізницею сумою за надані послуги, оскільки загальна кількість та вага вантажу не відповідають фактичній, що зазначена у товаросупровідних документах.
Позивач в судове засідання 21.02.2012 р. не зявився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, проте позивач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обовязковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обовязком сторони, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення уповноважених представників відповідача та третьої особи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як свідчать матеріали справи, 22.09.2008 р. між ТОВ «Інтекс», м. Полтава та ТОВ «Дармен 2030», м. Актобе, Республіка Казахстан, був укладений контракт № 16 на придбання металевих труб б/у діаметром 219 мм згідно специфікацій.
За умовами контракту № 16 від 22.09.2008 р. та узгодженої сторонами специфікації на постачання першої партії металевих труб б/н 112 одиниць, масою 52 т, 31.12.2008 р. покупцем (ТОВ «Інтекс») була проведена продавцю ТОВ «Дармен 2030»передплата в сумі 12430 доларів США згідно рахунку-фактури від 10.11.2008 р. № 1.
Звертаючись до господарського суду позивач послався на те, що вантаж (металеві труби б/у) прибув на ст. Липовищи, Прилуцького району, Чернігівської області 22.11.2008 р. і був розмитнений 23.03.2009 р. Чернігівською митницею та переадресований на СТГП «Південна залізниця».
10.04.2009 р. між Полтавською механізованою дистанцією навантажувально-розвантажувальних робіт СТГО «Південна залізниця»та ТОВ «Інтекс»було укладено договір підряду на виконання робіт по навантажуванню та розвантажуванню вантажу № П/ДН-4-09617/НЮ від 10.04.2009 р. та договір по складуванню вантажів перед відправкою на підкрановому майданчику ст. Супрунівка № П/ДН-4-09616/НЮ від 10.04.2009 р. площею 500 кв. м. По договору підряду № П/ДН-4-09617/НЮ від 10.04.2009 р. труби (металеві б/у) були вивантажені 11.04.2009 р. згідно наряду № 259 від 11.04.2009 р. на ст. Супрунівка. За надані послуги позивач перерахував відповідачу кошти в сумі 1518,00 грн. згідно рахунку-фактури № 3221 від 15.09.2009 р.
Вищевказані труби були вивантажені на підкрановий майданчик ст. Супрунівка, площею 500 кв. м. згідно договору по складуванню вантажів перед відправкою на підкрановому майданчику ст. Супрунівка № П/ДН-4-09616/НЮ від 10.04.2009 р. За надані послуги позивач перерахував відповідачу кошти в сумі 396,00 грн. по рахунку-фактурі № 3037 від 25.09.2009 р.; 499,80 грн. по рахунку-фактурі № 3041 від 30.10.2009 р.; 499,80 грн. по рахунку-фактурі № 3045 від 27.11.2009 р.
Як вказує позивач, вищезазначені труби знаходяться на ст. Супрунівка, при цьому відповідач відмовляє позивачу у їх видачі через існуючу заборгованість за простої вагонів в сумі 158513,08 грн.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з позовом до господарського суду про зобовязання відповідача передати ТОВ «Інтекс»належний останньому вантаж, металеві б/у труби в кількості, асортименту, які зазначені в товарно-супровідних документах на підставі ст. 387 ЦК України.
Вирішуючи даний господарський спір суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернувся до суду з віндикаційним позовом, та як власник майна, має право витребувати своє майно у відповідача, який без відповідної правової підстави заволодів цим майном на підставі ст. 387 ЦК України. Враховуючи, що індивідуальні характеристики майна, що витребовується позивачем зазначені у товарно-супровідних документах до контракту № 16 від 22.09.2008 р. та у наряді № 259 від 11.04.2009 р., факт знаходження у відповідача спірного майна підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Ітекс»є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Однак колегія суддів з даними висновками не погоджується, оскільки судом першої інстанції не в повному обсязі були зясовані обставини справи. Так, приймаючи рішення суд проігнорував та не прийняв до уваги доводи та заперечення відповідача від 18.11.2011 року та третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Полтавської дирекції залізничних переведень Південної залізниці від 15.11.2011 року. Не надавав належної оцінки угоді від 8 квітня 2009 року про сплату заборгованості укладеної між СТГО «Південна залізниця»та позивачем ТОВ «Ітекс», яка була долучена до матеріалів справи третьою особою на стороні відповідача та на яку посилався відповідач у своєму запереченні від 18.11.2011 року, а також не звернув уваги на вимоги Статуту залізниці та Правил перевезення вантажів залізничним транспортом. Крім того, судом першої інстанції невірно застосовані до даних правовідносин положення ст. 387 Цивільного кодексу України.
Як свідчать матеріали справи, зі станції Пульсари Казахської залізниці під митним контролем 22.11.2008 р. на станцію Линовці за залізничною накладною № 05230001 у вагоні № 65882300 прибув вантаж труби сталеві б/у на адресу вантажоодержувача ТОВ «Інтекс».
Листом № 23/442 від 30.01.2009 р. (а.с. 75-76, т. 1) Чернігівська митниця проінформувала Полтавську дирекцію залізничних перевезень Південної залізниці про те, що вантажоодержувачем (ТОВ «Інтекс») у грудні 2008 року було надано вантажну митну декларацію для митного оформлення, але у звязку з відмовою цим підприємством сплатити митні платежі, митне оформлення не було завершено. Також в листі було зазначено про те, що п. 2.9 Порядку взаємодії митниць та залізниць України при переміщенні через митний кордон товарів та інших предметів у вантажних залізничних поїздах визначено, що посадові особи залізниць не мають право видавати товари (вантажі), що перебувають під митним контролем, виконувати будь-які операції з ними (навантаження, вивантаження, перевантаження, виправлення пошкоджень упаковки, розрахування, перепакування або заміну ідентифікаційних знаків чи маркування, нанесених на упаковку) без дозволу митного органу.
Матеріалами справи підтверджено та позивачем не заперечується наявність у нього заборгованості за послуги залізниці в розмірі 233882,58 грн. Так, згідно гарантійного листа за підписом директора ТОВ «Інтекс»Піхуля О.В., направленого в.о. начальника Південної залізниці Кузьменку В.О., позивач зазначив про те, що в звязку з неможливістю митного оформлення вагон № 65882300 затримано на станції Линовиця до 23.03.09 р., за що станцією нарахована плата за користування вагоном, зберігання вантажу у вагоні, охорону вантажу. В цьому листі позивач визнає, що станом на 24.03.2009 р. загальна сума його заборгованості перед відповідачем становить 233882,58 грн., а також в звязку з тяжким фінансовим станом просить дозволити вивантажити вагон та укласти мирову угоду про розстрочку платежів на 6 місяців до вересня 2009 року включно, оплату гарантує.
Відповідачем до матеріалів справи надана належним чином засвідчена копія угоди від 8 квітня 2009 року про сплату заборгованості укладеної між СТГО «Південна залізниця»та позивачем ТОВ «Ітекс». Вказана угода підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками ТОВ «Інтекс»та Полтавської дирекції залізничних перевезень Південної залізниці.
Згідно даної угоди ТОВ «Ітекс»визнав, що його заборгованість перед СТГО «Південна залізниця»становить 283616,66 грн.. Пунктом 3 даної угоди передбачено, що до повного погашення заборгованості вантаж труби б/в в кількості 112 одиниць, вагою 52 тон буде знаходитись на підкрановому майданчику вантажного станції Супрунівка у місті Полтава зі сплатою боржником (ТОВ «Ітекс») платежів передбачених договорами про надання послуг по складуванню та договором підряду на вивантаження вантажу, укладених з Полтавською механізованою дистанцєю вантажно - розвантажувальних робіт.
Однак, заборгованість позивача - ТОВ «Ітекс»в розмірі 283616,66 грн. за угодою про сплату заборгованості не була погашена перед СТГО «Південна залізниця». Даний факт позивачем під час розгляду справи не спростовується, доказів сплати заборгованості до суду не надано.
Також, судом зясовано, що вантаж - труби б/у в кількості 112 одиниць, загальною масою 50 тон не роз кредитований позивачем, накладна № 05230001 вантажоодержувачу ТОВ «Ітекс»не видана, тобто договір перевезення не закінчено.
Згідно ст. 48 Статуту залізниці України вантажі видаються на станцію призначення одержувачу, зазначеному в накладній, після внесення усіх належних залізниці платежів.
Відповідно до ст. 51 Статуту залізниці України підприємства залізничного транспорту загального користування мають право на заставу майна переданих їм для перевезення вантажів для забезпечення гарантії належної провізної плати та інших платежів. Заставне право діє поки вантаж перебуває у віданні залізниці.
Також, згідно Правил перевезень вантажів залізничним транспортом України розділ 7 п.7, - на прохання вантажовласників залізниця може надавати їм місця в смузі відведення, на відкритих майданчиках та в складах станцій для зберігання вантажів на строк, більший граничного терміну зберігання. Умови такого зберігання вантажів і плата за нього визначаються окремою угодою між залізницею і вантажовласником.
10.04.2009 року ТОВ «Ітекс»уклав договір на виконання робіт по розвантаженню та навантаженню вантажу № П/ДН-4-09617/НЮ та договір по складуванню вантажів на підкрановому майданчику ст. Супрунівка №П/ДН-4-09616/НЮ з Полтавською механізованою дистанцією вантажно-розвантажувальних робіт Південної залізниці, яка на той час входила до складу Полтавської дирекції залізничних перевезень Південної залізниці.
Згідно ст. 594 Цивільного кодексу України кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобовязання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові повязаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобовязання.
За таких обставин, відповідачем правомірно притримано вантаж до виконання боржником позивачем своїх зобовязань за угодою від 08 квітня 2009 року про сплату заборгованості укладеної між СТГО «Південна залізниця»та позивачем ТОВ «Ітекс»та в даному випадку відсутні підстави вважати права позивача порушеними.
Статтею 387 Цивільного кодексу України визначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння здійснюється шляхом подання до суду віндикаційного позову. Предметом віндикаційного позову є вимога позивача до відповідача про витребування майна із чужого незаконного володіння, яка повинна мати відповідні підстави, що тягнуть за собою визначені законом правові наслідки.
Таким чином, вказані позивачем у позовній заяві підстави повинні підтверджувати його право власності на витребуване майно, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у володінні відповідача та відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном.
Тобто, на підтвердження наявності у позивача суб'єктивного права на витребування майна з чужого незаконного володіння він, в першу чергу, повинен надати суду відповідні докази, що підтверджують його право власності на вказане майно (відповідний договір, свідоцтво про право власності на нерухоме майно, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно), а для задоволення позову вимагається наявність сукупності усіх чотирьох названих вище чинників. Відповідні докази позивачем ТОВ «Ітекс»до суду не надавалися.
Позов про витребування майна за своєю природою є речово-правовим. Тому, по-перше, об'єктом може бути лише індивідуально-визначене майно (яке існує в натурі на момент подання позову) та в позовній заяві має бути чітко визначено всі характеристики та індивідуальні ознаки майна, що витребовується. По-друге, оскільки, як вже зазначалось, позов про витребування майна має речовий характер, то у випадку попередньої наявності між позивачем та потенційним відповідачем зобов'язальних відносин, внаслідок яких до останнього перейшло право власності на спірне майно, то предмет та підстави позову не можуть визначатись, виходячи з положень ст. 387 ЦК України.
Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню в звязку з її матеріальною та документальною обґрунтованістю та наявністю фактів, які є підставою для скасування рішення господарського суду Полтавської області від 18 листопада 2011 року по справі № 18/2824/11.
На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 99, 101, 102, пунктом 2 статті 103, пунктом 1 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Статутного територіально-галузевого об'єднання “Південна залізниця” в особі Полтавської механізованої дистанції вантажно-розвантажувальних робіт Південної залізниці, м. Полтава задовольнити.
Рішення господарського суду Полтавської області від 18 листопада 2011 року по справі № 18/2824/11 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ітекс” (36000 м. Полтава, вул.. Заводська, 12, р/р 26006052889700 в АКБ «Укрсіббанк», м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 31142368, ІПН 321423616019) на користь Статутного територіально-галузевого об'єднання “Південна залізниця” в особі Полтавської механізованої дистанції вантажно-розвантажувальних робіт Південної залізниці, (36009, м. Полтава, вул. Кондратенка, 12, р/р 2600808962901, МФО 350716, код ЄДРПОУ 04728365 Харківська філія АБ «Експрес-Банк») 738,75 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.
Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.
Головуючий суддя Істоміна О.А.
суддя Барбашова С.В.
суддя Білецька А.М.
Повний текст постанови підписано 27 лютого 2012 року.
Судове рішення № 21731302, Харківський апеляційний господарський суд було прийнято 01.03.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 18/2824/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: