Постанова № 21731260, 28.02.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2012 р.Справа № 5024/1832/2011

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді Головея В.М.,

Суддів: Мацюра П.Ф., Шевченко В.В.

(склад колегії суддів змінений згідно розпорядження голови Одеського апеляційного господарського суду №105 від 16.02.2012р.)

при секретарі судового засідання: Ткачук Є.О.

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом: ОСОБА_1, довіреність № 07/2067-12, дата видачі : 03.01.12;

від відповідача за первісним позовом: ФОП ОСОБА_2, паспорт серія СН № НОМЕР_1, дата видачі : 23.08.97;

від відповідача за первісним позовом: ОСОБА_3, довіреність № 2231, дата видачі : 02.11.11;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_2

на рішення господарського суду Херсонської області від 29.11.2011р.

у справі №5024/1832/2011

за позовом Публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Херсонобленерго”

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2

про стягнення 38 375,34 грн.

та за зустрічним позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_2

до Публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Херсонобленерго”

про визнання недійсним додатку №5 до договору про постачання електричної енергії

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 21.02.2012р. було оголошено перерву до 28.02.2012р.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.

В судовому засіданні 28.02.2012р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И Л А:

22.09.2011р. Публічне акціонерне товариства „Енергопостачальна компанія „Херсонобленерго” (далі - ПАТ „ЕК „Херсонобленерго”) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (далі ФОП ОСОБА_2), якою просить стягнути з ФОП ОСОБА_2 38375 грн. 34 коп. боргу за спожиту електричну енергію, 383,75 грн. державного мита та 236 грн. витрати на інформаційне технічне забезпечення, посилаючись на наступні обставини.

З листопада 2009 року по лютий 2011 року відповідачем споживалась електрична енергія та проводились розрахунки з позивачем відповідно до виставлених рахунків. Проте, позивачем помилково вартість спожитої відповідачем електричної енергії розраховувалась за тарифною групою ІІ.ІХ (для населених пунктів), тоді як договором про постачання електричної енергії для відповідача встановлена тарифна група ІІ.VII (для непромислових споживачів). У зв'язку з цим позивачем здійснено донарахування вартості електричної енергії спожитої відповідачем у період з листопада 2009 року по лютий 2011 року на суму 38375 грн. 34 коп. та виставлено відповідачу додатковий рахунок №273_1 від 25.08.2011 року.

31.10.2011р. відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те що належний йому об'єкт, до якого позивач постачає електричну енергію, є житловим будинком, а тому умови договору викладені в додатку №5 до укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії щодо визначення для відповідача тарифної групи ІІ.VII. суперечить чинному законодавству. Розрахунки за спожиту електричну енергію здійснювались ним відповідно до виставлених позивачем рахунків у повному обсязі.

Крім того, відповідачем заявлено зустрічний позов про визнання недійсним додатку №5 до договору про постачання електричної енергії, як такого що не відповідає чинному законодавству. Зустрічні позовні вимоги ґрунтуються на положеннях ст.ст. 188, 275, 276 ГК України, ст.ст. 203, 215, 632, 653, 691 ЦК України.

Позивач проти зустрічних позовних вимог заперечує, стверджуючи, що об'єктом відповідача до якого ним постачається електрична енергія є базою відпочинку, а тому договором обґрунтовано передбачено здійснення розрахунків за спожиту електричну енергію за тарифною групою ІІ.VII (для непромислових споживачів).

Рішенням господарського суду Херсонської області від 29.11.2011р. по справі №5024/1832/2011 (суддя Александрова Л.І.) первісний позов задоволено, стягнуто з відповідача 38375,34 грн., в задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Відповідно до ст. 44 ГПК України місцевий суд поклав на відповідача понесені позивачем судові витрати по справі - 383,75 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Задовольняючи первісні позовні вимоги, суд першої інстанції посилався на те, що розрахунки між сторонами помилково проводились по тарифній групі ІХ тому відповідачу було здійснено перерахунок вартості спожитої електроенергії з листопада 2009 року по лютий 2011 року і виставлено додатковий рахунок №273_1 від 25.08.2011 року, який був надісланий на адресу ФОП ОСОБА_2 з супровідним листом від 26.08.2011 року, що підтверджується фіскальним чеком №7635 від 26.08.2011 року.

Підставність нарахування відповідачу спірної суми перевірялась комісією Інформаційно-консультаційного центру ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" (ІКЦ) по роботі зі споживачами електричної енергії у склад якої входять і начальник територіального представництва Національної комісії регулювання електроенергетики в Херсонській області Рижков О.Т. та заступник начальника інспекції Держенергонагляду в Херсонській області Михайлов В.М. За результатами перевірки було ухвалено, що проведення перерахунку та виставлення споживачу до сплати відповідного рахунку здійснено згідно умов діючого Договору.

Відмовляючи у зустрічному позові, суд виходить з того, що починаючи з лютого 2011 року розрахунки за спожиту відповідачем електричну енергію здійснюються саме за тарифною групою VII, яка встановлена у додатку №5 до договору про постачання електричної енергії в редакції додаткової угоди від 09.11.2009 р., що не заперечується сторонами та підтверджується доданими до матеріалів справи копіями актів прийому передачі активної електроенергії за період з березня по вересень 2011 року та рахунками за вказаний період, які додані до матеріалів справи.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, ФОП ОСОБА_2 звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Херсонської області від 29.11.2011р. по справі №5024/1832/2011 скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити ПАТ „ЕК „Херсонобленерго” у задоволенні позовних вимог, а зустрічний позов задовольнити в повному обсязі, стягнути з позивача на користь відповідача судовий збір за подачу скарги, оскільки вважає його таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Скаржник посилається на те, що суд першої інстанції не розглядав наявність чи відсутність підстав для задоволення чи відмову у задоволенні первісних та зустрічних позовних вимог належним чином в судових засіданнях за участю сторін, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення у справі.

21.02.2012р. ФОП ОСОБА_2 надав пояснення до апеляційної скарги, яку просив задовольнити в повному обсязі.

24.02.2012р. через канцелярію Одеського апеляційного господарського суду від ПАТ „ЕК „Херсонобленерго” надійшло заперечення на апеляційну скаргу, в якому просило рішення господарського суду Херсонської області від 29.11.2011р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судових засіданнях представник позивача за первісним позовом надав пояснення, просив рішення залишити без змін.

В судових засіданнях відповідач та його представник за первісним позовом надали пояснення, повністю підтримують вимоги апеляційної скарги.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено рішенням господарського суду Херсонської області, 05.05.1992 р. між ФОП ОСОБА_2 та радгоспом "Солнечный" був укладений Договір №3

Відповідно до умов п.1.1. Договору, підприємець своїми силами і засобами забезпечує організацію і функціонування пункту харчування людей, що проживають в готелі розташованому на території радгоспу "Солнечный"

На підставі п.2.1. Договору, радгосп "Солнечный" зобов'язався продати, а ФОП ОСОБА_2 купити двоповерхову будівлю гуртожитку.

Пунктом 2.3. Договору передбачено, що після офіційного оформлення купівлі-продажу будівлі гуртожитку ФОП ОСОБА_2 своїми силами і засобами зобов'язався реконструювати будівлю під харчоблок за наступною схемою:

а) 1-й поверх; кухня з допоміжними приміщеннями; бар з підсобними приміщеннями;

б) 2-й поверх використовується на розсуд підприємця під діяльність, що не суперечить діючому законодавству;

в) крівля - кафе.

Отже, з вказаного договору вбачається, що наміри відповідача при придбанні двоповерхової будівлі гуртожитку були пов'язані із здійсненням саме підприємницької діяльності.

З довідки радгоспу "Солнечный" №241 від 25.08.1992 р. вбачається, що будинок-гуртожиток, розташований в с. Залізний Порт переданий ФОП ОСОБА_2

Рішенням №8 від 17.02.1993 р. виконавчого комітету Новофедорівської сільської ради народних депутатів Голопристанського району Херсонської області у відповідності інструкції ЦСУ СРСР від 15.06.85р. "Про порядок державного обліку житлового фонду", а також роз'яснення держбудівництва УРСР і МІНЖИВкомунгоспу УРСР №7-753-3/45-2617-18 від 16.07.87р. та довідки радгоспу "Сонячний" признано право власності на житловий будинок за ОСОБА_2, який проживає в радгоспному будинку по АДРЕСА_1 в зв'язку з тим, що він провів повний розрахунок з радгоспом "Сонячний" за будівлю, в якій проживає. Право власності відповідача на житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстровано 03.03.1993 р., про що свідчить Свідоцтво НОМЕР_2

Крім цього, як свідчать матеріали справи, між сторонами даного спору був укладений договір №272 від 01.03.1996 р. на користування електричною енергією, відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати електричну енергію до бази відпочинку "Караван", а відповідач розраховуватись за спожиту електричну енергію.

Отже, незважаючи на правовий статус об'єкту відповідача - житлова будівля, з 1996 року він використовувався відповідачем для здійснення підприємницької діяльності, а саме розміщення бази відпочинку.

Також, розпорядженням голови Голопристанської районної державної адміністрації №51 від 11.02.1999 року затверджено Акт державної технічної комісії по прийомці в експлуатацію закінченої будівництвом першої черги профілакторію "Караван" (замовник - ФОП ОСОБА_2).

Згідно довідки управління містобудування і архітектури Херсонської обласної адміністрації №6-114/3 від 08.04.1999 року в перелік об'єктів першої черги профілакторію "Караван" в АДРЕСА_1 входять: 11 котеджів загальної місткості; спортивно-оздоровчий корпус; двоповерховий будинок з добудовою, в якому знаходиться: на першому поверсі - кафе на 50 посадочних місць, на другому поверсі господарчі приміщення і житло для обслуговуючого персоналу.

28.11.2004 р. між сторонами був укладений новий договір №273 про постачання електричної енергії, відповідно до додатку №5 до вказаного договору було визначено, що об'єкт споживача розраховується за тарифною групою ІХ, яка застосовується до населених пунктів, зокрема гуртожитків.

09.11.2009 р. сторонами укладено додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії №273 від 28.11.2004 р, якою договір викладено у новій редакції. Згідно додатку №5 до договору в редакції додаткової угоди від 09.11.2009 р. визначено, що об'єкт споживача розраховується за тарифною групою VІІ, яка застосовується до непромислових споживачів.

Відповідно до положень п. 1.2. прейскуранту №09-01 тарифів на електричну і теплову енергію, затвердженого постановою Держкомцін СССР від 28 лютого 1990 р. №152, до VII тарифної групи непромислових споживачів відносяться, зокрема, готелі, будинки відпочинку, пансіонати, мотелі, кемпінги, туристичні бази; столові, закусочні, кафе, чайні, ресторани, буфети, фабрики кухні, комбінати харчування, домові кухні, молочно-роздаточні пункти дитячого харчування; всі інші, не вказані вище підприємства роздрібної торгової мережі і громадського харчування, що безпосередньо здійснюють продаж продовольчих і промислових товарів і полуфабрикатів і відпуск блюд і напоїв населенню. По вказаному тарифу оплачується електрична енергія , що витрачається підприємствами торгівлі і громадського харчування на освітлення і виробничі технічні потреби незалежно від потужності установок і відомчої підпорядкованості підприємств торгівлі і громадського харчування, а також електрична енергія, що споживається відділами по доставці товарів до дому і які знаходяться безпосередньо при торгових підприємствах і підприємствах громадського харчування, холодильниками, складами і різними підсобними цехами (кулінарними, кондитерськими, розфасовочними і т.п.), продукція яких реалізується даним торговим підприємством або підприємством громадського харчування.

Матеріалами справи підтверджується, що об'єкт відповідача до якого позивачем постачається електрична енергія складається з кафе на 50 посадочних місць та госпприміщень і житла для обслуговуючого персоналу.

Таким чином, додаток №5 до договору про постачання електричної енергії в редакції додаткової угоди від 09.11.2009 р. відповідає вимогам прейскуранту №09-01 тарифів на електричну і теплову енергію, затвердженого постановою Держкомцін СССР від 28 лютого 1990 р. №152.

Посилання відповідача в зустрічній позовній заяві на порушення позивачем його прав як споживача з посиланням на ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", відповідно до якої продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими, не можуть бути прийнятими судом до уваги, оскільки, як зазначено вище, договір про постачання електричної енергії укладається на основі типового договору, який є додатком до Правил користування електричною енергією, умови щодо тарифної групи, за якою сторони зобов'язані здійснювати розрахунки, включені в договір на підставі прейскуранту та не можуть застосовуватись на розсуд однієї або обох сторін договору про постачання електричної енергії

При викладених обставинах суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку про те, після укладання додаткової угоди 09.11.2009 р. до договору про постачання електричної енергії №273 від 28.11.2004 р згідно додатку №5 якого визначено, що об'єкт споживача розраховується за тарифною групою VІІ, яка застосовується до непромислових споживачів, а доводи відповідача про те, що належні йому споруди відносяться до житлових будинків до уваги прийнятими бути не можуть.

Отже, рішення місцевого суду прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Рішення господарського суду Херсонської області від 29.11.2011р. по справі №5024/1832/2011 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 02.03.2012р.

Головуючий суддяГоловей В.М.

СуддяМацюра П.Ф.

СуддяШевченко В.В.