Рішення № 21730648, 17.01.2012, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №2-832/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2012 року Соломянський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Оксюти Т.Г.

при секретарі Прохоровій К.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Фірми «Т.М.М.»- ТОВ про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив розірвати договір купівлі-продажу №148/02-С2-К майнових прав на квартиру АДРЕСА_1, укладений між ним та відповідачем 13.02.2009 року.

Стягнути з Фірми «Т.М.М.»- ТОВ на користь позивача грошові кошти в сумі 1174125,00 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 13.03.2009 року між ним та відповідачем було укладено договір купівлі продажу №148/02-С2-К майнових прав на квартиру АДРЕСА_1.

Згідно п. 2.1 вказаного договору відповідач продав, а позивач придбав майнові права на вищевказану квартиру.

Відповідно до п. 4.1 договору вартість майнових прав на дату його укладення, за умови здійснення покупцем платежу у розмірі 100% складає 1392590,00 грн.

Згідно п. 4.2 договору внесення покупцем грошових коштів на поточний рахунок продавця мало бути здійснено у строк до 18 лютого 2009 року.

19.02.2009 року між позивачем та Фірма «Т.М.М.»- ТОВ було підписано акт заліку зустрічних однорідних вимог за договором №148//02-С2-К від 13.02.2009 року.

За даним актом сторони договору провели між собою зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 1174125,00 грн. У результаті проведеного взаємозаліку залишок заборгованості ОСОБА_1 перед Фірма «Т.М.М.»- ТОВ за договором склав 218465,00 грн.

Відповідно до п. 6.2 договору у разі несплати покупцем у повному обсязі платежу, згідно п. 4.1, в строки, визначені у п. 4.2, договір підлягає розірванню в односторонньому порядку продавцем, шляхом направлення покупцю відповідного письмового повідомлення. При цьому, продавець вираховує з отриманої від покупця суми 5% на рекламні витрати та повертає покупцю раніше отримані від останнього грошові кошти, в строк 30 банківських днів з дати направлення покупцю повідомлення про розірвання поговору.

Пункт 6.3 договору передбачає, що у разі прострочення покупцем строків оплати згідно п. 4.1, 4.2 більше, ніж на пять календарних днів, договір підлягає розірванню в односторонньому порядку продавцем шляхом направлення відповідного письмового повідомлення без утримання 5% на рекламні витрати.

Зазначає, що станом на 29.06.2011 року його заборгованість перед Фірмою «Т.М.М.»- ТОВ за квартиру не погашена.

Разом з цим, Фірма «Т.М.М.»- ТОВ не надіслала позивачу повідомлення про розірвання договору та не повернула йому отримані згідно акту заліку зустрічних однорідних вимог за договором №148//02-С2-К від 13.02.2009 року грошові кошти у сумі 1174125,00 грн.

Окрім цього, 23.03.2011 року Фірма «Т.М.М.»- ТОВ на себе оформила правовстановлюючі документи на частково оплачену позивачем квартиру.

У звязку з цим, позивачем було направлено на адресу відповідача претензію у якій він просив протягом семи днів надіслати на його адресу письмове повідомлення про розірвання договору та терміново повернути грошові кошти в сумі 1174125,00 грн.

Вказана претензія була проігнорована відповідачем.

На підставі вищевикладеного просив позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги свого довірителя підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 17.11.2011 року заперечувала проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що за договором від 23.04.2008 року Фірма «Т.М.М.»- ТОВ придбала корпоративні права ТОВ «Утілсервіс»учасником якого є ОСОБА_1, з метою здійснення діяльності товариства як комерційної юридичної особи, для участі в цивільному, торговому обороті з метою отримання прибутку а також, розподілу його між учасниками Товариства, а саме: з метою здійснення підприємницької діяльності по переробці твердих відходів.

На виконання договору від 23.04.2008 року було складено акт заліку зустрічних однорідних вимог від 19.02.2009 року.

Відповідачу стало відомо про створення учасником ТОВ «Утілсервіс», а саме позивачем ще одного ТОВ з аналогічним найменуванням «Утіл-сервіс»та за аналогічним місцезнаходженням.

Вважає вказані дії позивача такими, що вчиненні з метою створення певних юридичних наслідків з умисним замовчуванням юридично значимої інформації для приховування реального правочину з маскуванням юридичних дій, цілей.

У позивача відсутні наміри щодо здійснення заявленої в установчих документах ТОВ «Утілсервіс»підприємницької діяльності та як намір своїми діями прикрити незаконну або заборонену діяльність.

Також, зазначила, що Господарським судом Київської області було порушено провадження у справі №К8/137-11 за позовом Фірми «Т.М.М.»- ТОВ до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному фонді (корпоративних прав), та у звязку із тим, що позовні вимоги стосуються визнання недійсним договору від 23.04.2008 року, акту заліку зустрічних однорідних вимог за договорами від 23.04.2008 року та №148/02-С2-К від 13.02.2009 року, а тому вважає за неможливе розглянути дану справу.

На підставі вищевикладеного просила у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача 17.01.2012 року в судове засідання не з'явилась, про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, надала клопотання в якому просила відкласти розгляд справи у звязку з її перебуванням на лікарняному.

Проте, суд вважає неявку представника відповідача неповажною з огляду на наступне.

Клопотання про відкладення розгляду справи було подано до загальної канцелярії суду особисто представником відповідача 17.01.2012 року.

Відповідно до приписів вимог ст. ст. 27, 28, 29, 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Тобто, вказані принципи щодо обов'язковості доведення тих чи інших обставин є обов'язковими не лише при з'ясуванні обставин справи по суті, а й, як у даному випадку, при поданні клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтованого хворобою представника відповідача.

Крім того, відповідач є юридичною особою, та вказана юридична особа відповідача має штат працівників (юридичний відділ), а тому неявка представника Фірми «Т.М.М.»- ТОВ не може бути поважною.

На підставі вищевикладеного, суд вважає дане клопотання необґрунтованим і таким, що може призвести до штучного затягування розгляду справи, в умовах існуючих процесуальних строків її розгляду, а тому вважає, що воно не підлягає задоволенню.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, врахувавши заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим, та таким що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Судом встановлено, що 13.02.2009 року між Фірмою «Т.М.М.»- ТОВ та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі продажу майнових прав №148/02-С2-К, відповідно до умов якого відповідач продав, а позивач придбав майнові права на квартиру АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 4.1 вказаного договору вартість майнових прав на дату його укладення, за умови здійснення позивачем платежу у розмірі 100%, складає 1392590,00 грн.

Згідно п. 4.2 цього ж договору внесення позивачем грошових коштів на поточний рахунок відповідача мало бути здійснено у строк до 18 лютого 2009 року.

19.02.2009 року між позивачем та Фірмою «Т.М.М.»- ТОВ було підписано акт заліку зустрічних однорідних вимог за договором №148/02-С2-К від 13 лютого 2009 року.

Відповідно до вказаного акту сторони договору провели між собою зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 1174125,00 грн. У результаті проведеного взаємозаліку залишок заборгованості ОСОБА_1 перед Фірмою «Т.М.М.»- ТОВ за договором склав 218465,00 грн.

Відповідно до п. 6.2 договору у разі несплати позивачем у повному обсязі платежу, згідно п. 4.1, в строки, визначені у п. 4.2, договір підлягає розірванню в односторонньому порядку відповідачем, шляхом направлення позивачу відповідного письмового повідомлення. При цьому, відповідач вираховує з отриманої від позивача суми 5% на рекламні витрати та повертає позивачу раніше отримані від останнього грошові кошти, в строк 30 банківських днів з дати направлення йому повідомлення про розірвання договору.

Згідно п. 6.3 цього ж договору, у разі прострочення позивачем строків оплати згідно п. 4.1, 4.2 більше, ніж на пять календарних днів, договір підлягає розірванню в односторонньому порядку відповідачем шляхом направлення відповідного письмового повідомлення без утримання 5% на рекламні витрати.

Встановлено, що станом на 29.06.2011 року заборгованість ОСОБА_1 перед Фірма «Т.М.М.»- ТОВ за квартиру не погашена.

Разом з цим, Фірма «Т.М.М.»- ТОВ не надіслала позивачу повідомлення про розірвання договору та не повернула отримані згідно акту заліку зустрічних однорідних вимог за договором №148//02-С2-К від 13 лютого 2009 року, грошові кошти в сумі 1174125,00 грн.

Крім цього, 23.03.2011 року Фірма «Т.М.М.» - ТОВ оформила на себе правовстановлюючі документи на частково оплачену позивачем квартиру, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 23.03.2011 року.

У звязку з викладеними обставинами, ОСОБА_1 було направлено на адресу відповідача претензію у якій він просив протягом семи днів надіслати на його адресу письмове повідомлення про розірвання договору та повернути (перерахувати) йому грошові кошти в сумі 1174125,00 грн.

Проте, вищевказана претензія була залишена відповідачем без уваги.

Позивач просив розірвати договір купівлі-продажу №148/02-С2-К майнових прав на квартиру АДРЕСА_1, укладений між ним та відповідачем 13.02.2009 року та стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 1174125,00 грн.

Представник відповідача заперечуючи проти вимог позивача посилалась на те, що дійсно між Фірмою «Т.М.М.» - ТОВ та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу майнових прав №148/02-С2-К від 13.02.2009 року на квартиру АДРЕСА_1.

За договором від 23.04.2008 року Фірма «Т.М.М.»- ТОВ придбала корпоративні права ТОВ «Утілсервіс»учасником якого є ОСОБА_1, з метою здійснення діяльності товариства як комерційної юридичної особи, для участі в цивільному, торговому обороті з метою отримання прибутку а також, розподілу його між учасниками Товариства, а саме: з метою здійснення підприємницької діяльності по переробці твердих відходів.

На виконання договору від 23.04.2008 року було складено акт заліку зустрічних однорідних вимог від 19.02.2009 року.

Відповідачу стало відомо про створення учасником ТОВ «Утілсервіс», а саме позивачем ще одного ТОВ з аналогічним найменуванням «Утіл-сервіс»та за аналогічним місцезнаходженням.

Вважає вказані дії позивача такими, що вчиненні з метою створення певних юридичних наслідків з умисним замовчуванням юридично значимої інформації для приховування реального правочину з маскуванням юридичних дій, цілей, у звязку з чим відповідач звернувся з відповідним позовом до Господарського суду Київської області.

Господарським судом Київської області було порушено провадження у справі №К8/137-11 за позовом Фірми «Т.М.М.»- ТОВ до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному фонді (корпоративних прав), та у звязку із тим, що позовні вимоги стосуються визнання недійсним договору від 23.04.2008 року, акту заліку зустрічних однорідних вимог за договорами від 23.04.2008 року та №148/02-С2-К від 13.02.2009 року представник відповідача вважає за неможливе розглянути дану справу до з'ясування усіх обставин по даному факту, на що слід зазначити наступне.

Встановлено, що рішенням Господарського суду Київської області від 01.11.2011 року у задоволенні позову Фірми «Т.М.М.»- ТОВ до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу (відступлення) частки в статутному фонді (капіталі) ТОВ «Утілсервіс», застосування наслідків недійсності правочину, визнання недійсним рішення загальних зборів, скасування реєстраційних записів та визнання недійсним акту заліку зустрічних однорідних вимог відмовлено.

Вказане рішення набрало законної сили.

Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу.

Згідно ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі викладеного, суд не приймає до уваги вищевказані посилання представника відповідача, оскільки вони є необґрунтованими та не підтвердженими належними доказами.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладання договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобовязана повернути потерпілому це майно.

Особа зобовязана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Дане положення застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобовязанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Судом встановлено, що станом на 10.07.2011 року Фірма «Т.М.М.»- ТОВ без будь-яких правових підстав володіє належними позивачу грошовими коштами у сумі 1174125,00 грн.

Згідно п. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

У звязку з тим, що відбулося істотне порушення договору купівлі-продажу майнових прав №148/02-С2-К від 13.02.2009 року, суд приходить до висновку про розірвання вказаного договору з поверненням позивачу грошових коштів в сумі 1174125,00 грн.

Згідно вимог ст. ст. 27, 28, 29, 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач довів ті обставини, на які посилався, як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Таким чином, суд приходить до висновку, про стягнення з відповідача на користь позивача суми сплачених витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи 120,00 грн. та на користь держави судовий збір в сумі 3219,00 грн.

Керуючись ст. ст. 3, 15, 16, 611, 626, 629, 630, 651, 655, 656, 661, 663, 1212 ЦК України, ст.ст. 10, 27, 30, 57-60, 61, 84, 88, 169, 209, 212-214, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Фірми «Т.М.М.»- ТОВ про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення грошових коштів задовольнити.

Розірвати договір №148/02-С2-К купівлі продажу майнових прав від 13 лютого 2009 року укладений між Фірмою «Т.М.М.»- ТОВ та ОСОБА_1.

Стягнути з Фірми «Т.М.М.»- ТОВ, код ЄДРПОУ 14073675, місцезнаходження якої за адресою: м. Київ, вул. П. Чаадаєва, 2-Б на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 грошові кошти в сумі 1174125,00 грн.

Стягнути з Фірми «Т.М.М.»- ТОВ, код ЄДРПОУ 14073675, місцезнаходження якої за адресою: м. Київ, вул. П. Чаадаєва, 2-Б на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 суму сплачених витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи 120,00 грн.

Стягнути з Фірми «Т.М.М.»- ТОВ, код ЄДРПОУ 14073675, місцезнаходження якої за адресою: м. Київ, вул. П. Чаадаєва, 2-Б на користь держави судовий збір в сумі 3219,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Соломянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня постановлення рішення.

Суддя