Рішення № 21725342, 18.11.2011, Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим

18.11.2011 18.11.2011 2-1811/2011

Справа №2-1811/2011

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

18 листопада 2011 року Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Мунтян О.І.

при секретарі Ротаєнко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бахчисараї цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” до ОСОБА_1 про звернення стягнення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до відповідача про звернення стягнення на предмет застави: автомобіль DAEWOO, модель: Nexia2, рік випуску: 2008, тип ТЗ: легковий, №кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності Відповідачу ОСОБА_1.

Вимоги мотивовані тим, що між позивачем і відповідачем 01.09.2008 р. укладений кредитний договір № SIB0AR19980019, за умовами якого відповідачу надано кредит 61427,93 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9,60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення не пізніш 30.08.2013 року. За умовами договору відповідач ОСОБА_1 зобовязався щомісяця здійснювати сплату платежу для погашення заборгованості, відсотків, комісії та інших витрат. Станом на 29.07.2011 р. відповідач має заборгованість у розмірі 58180,16 грн., що складається з заборгованості за кредитом 41242,16 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом 5695,95 грн., заборгованості по комісії за користуванням кредитом 7150,93 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором 1082,54 грн., штрафу (фіксована частина) - 250,00 грн., штрафу (процентна складова) 2758,58 грн.

У судове засідання представник позивача ОСОБА_2, що діє на підставі довіреності, не зявилась, звернулась з заявою про розгляд справи у її відсутності підтримуючи вимоги позову у повному обсязі, наполягаючи на ухвалені заочного рішення.

Відповідач, у судове засідання не зявився, повідомлений за останнім місцем реєстрації, тому в силу положень статей 74, 76 ЦПК України, є належним чином повідомленим.

У звязку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224-226 ЦПК України.

Дослідивши в межах позовних вимог надані сторонами й наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, які підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. ст. 11, 27, 60 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, яки беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд, зобовязана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на яки вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 01.09.2008 р. укладений кредитний договір № SIB0AR19980019 (а.с. 10-18), за умовами якого відповідачу надано кредит 61427,93 грн. (п. 17.1.1. кредитного договору), зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9,60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом (п. 17.1.6. договору) з кінцевим терміном повернення не пізніш 30.08.2013 року (п. 17.1.5. договору), та винагороду (комісію) за надання фінансового інструменту резервування ресурсів, яка сплачується щомісяця у розмірі 0,80% щомісяця від суми виданого кредиту (п. 17.1.8. договору). Відповідно до п. 17.1.9, 17.8 кредитного договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати з 15 по 19 число кожного місяця, Відповідач повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом в розмірі 1788,54 грн. для погашення заборгованості за кредитним договором, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору. Згідно до п. 14.2 и п. 14.3 кредитного договору у випадку порушення зобовязань за кредитним договором по поверненню основної суми кредиту та сплати процентів та винагороди, Відповідачка сплачує Банку пеню у розмірі 0,15% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день просрочки, але не менш 1 гривні. Згідно до п. 14.9 кредитного договору, при порушенні Позичальником будь-якого з грошових зобовязань за договором понад 30 календарних днів, Позичальник зобовязався сплатити Банку штраф у розмірі 250, 00 грн. плюс 5% від суми невиконаного зобовязання.

Станом на 29.07.2011 р. відповідач має заборгованість у розмірі 58180,16 грн., що складається з заборгованості за кредитом 41242,16 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом 5695,95 грн., заборгованості по комісії за користуванням кредитом 7150,93 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором 1082,54 грн., штрафу (фіксована частина) - 250,00 грн., штрафу (процентна складова) 2758,58 грн.

Виходячи із цього, суд дійшов висновку про виникнення між позивачем і відповідачем зобов'язальних правовідносин із надання кредитів населенню з правами і обов'язками, встановленими договором, і врегульовані розділом ст. ст. 1054-1055 ЦК України та Законом України «Про надання фінансових послуг і державне регулювання ринків фінансових послуг».

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1069 ЦК України, права та обовязки сторін, повязані з кредитуванням, визначаються положеннями про позику та кредит (параграф 1 і 2 глави 71 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом. Представлений позивачем розрахунок заборгованості відповідачки у суду не викликає сумнів про наявність в неї заборгованості перед позивачем. Частиною 2 ст. 1050 ЦК передбачено, що наслідками порушення відповідачкою щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Оскільки за умовами договору, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником умов договору щодо погашення кредиту не встановлено інших умов, суд вважає, що за встановлених обставин, вимоги позивача відповідають умовам укладеного договору та положенням діючого законодавства.

Згідно ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін відповідно до закону чи договору.

З вини відповідачки умови по погашенню кредиту, відсотків по ньому, комісії пені та штрафів не виконуються, внаслідок чого утворилася прострочена заборгованість за кредитом, процентам, комісії, пені та штрафів у розмірі 58729 грн. 95 коп.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Одним з видів забезпечення виконання зобов'язання, відповідно до ст.546 ЦК України, є застава. Саме з таким видом забезпечення виконання зобов'язання - кредитного договору, визначилися сторони.

Згідно ст.13 Закону України «Про заставу» договір застави повинен бути укладений у письмовій формі.

Заставодержатель, відповідно до ст.20 Закону України «Про заставу» набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Вказані норми Закону України «Про заставу» не суперечать вимогам параграфу 6 Глави 49 ЦК України.

Виходячи з наданих документів, договір застави, укладений між сторонами, відповідає вимогам чинного законодавства.

Згідно умов договору застави, з метою задоволення своїх вимог, банк (заставодержатель) має право звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання Позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані. У випадку порушення Заставодавцем зобов'язань за цим договором Заставодержатель має право вимагати від Заставодавця дострокового виконання зобов'язань за Кредитним договором, а в разі невиконання - звернути стягнення на предмет застави.

Позивач визначив загальний розмір заборгованості та його складові.

Згідно із ст.589, ч.ч.1,2 ст.590, ч.1 ст.591 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити у повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заставодержатель набуває право звернення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк ( термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено, відповідач зобов'язання за кредитним договором спочатку виконував неналежним чином, а згодом виконання припинив. За вказаних обставин, у позивача виникло права вимоги звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до умов кредитного договору, звернення стягнення на Предмет застави здійснюється відповідно до чинного законодавства України та цього Договору. Сторони дійшли згоди, що звернення стягнення на предмет застави може здійснюватися на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо цей договір посвідчений нотаріально.

Згідно умов договору застави, укладеного між сторонами у справі, звернення стягнення на предмет застави за вибором заставодержателя може здійснюватися шляхом продажу предмета застави із укладанням договору купівлі-продажу з іншою особою.

Згідно із ст.ст.25, 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішення суду зазначається спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст.26 цього Закону, яка передбачає і продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем. Таким чином, вимоги позивача про звернення стягнення на предмет застави шляхом укладення договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем є обґрунтованими і відповідають матеріальному закону.

При цьому вказаними нормами закону не передбачено згоди боржника для звернення стягнення на предмет застави вказаним способом.

За таких обставин суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» про звернення стягнення на предмет застави - автотранспорт в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, зазначивши спосіб реалізації предмета застави у відповідності до умов договору застави від 30 травня 2007 року, а саме: шляхом продажу заставодержателем предмету застави з укладенням договору купівлі продажу з третьою особою-покупцем шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю, в тому числі з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця зі зняттям вказаного автотранспорту з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ"ПриватБанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягає також стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати у сумі 701,80 грн.

На підставі викладеного і ст. ст. 526, 599, 611, 612, 625, 1054-1055 ЦК України та керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 перед публічним акціонерним товариством комерційний банк „ПриватБанк” за кредитним договором № SIB0AR19980019 від 01.09.2008 р. у розмірі 58180 грн. 16 коп. звернути стягнення на предмет застави: автомобіль DAEWOO, модель: Nexia2, рік випуску: 2008, тип ТЗ: легковий, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1 шляхом продажу вказаного автомобіля ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України, а також наданням ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” судовий збір у розмірі 581,80 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у Бахчисарайському районному суді АР Крим у розмірі 120,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особам, які не брали участь у справі, у той же строк із часу отримання його копії із надісланням її копії до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: