Вирок № 21721430, 22.02.2012, Ананьївський районний суд Одеської області

УКРАЇНА

АНАНЬЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1501/57/12

ВИРОК

Іменем України

22.02.2012 року Ананьївський районний суд Одеської області

в складі: головуючого судді -Скуртов М. І.

при секретарі Гула О. Р.,

з участю прокурора - Гурової І.М.

адвоката - ОСОБА_1

потерпілого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ананьєві кримінальну справу по обвинуваченню громадянина: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Одеси, мешканця АДРЕСА_1 українця, громадянина України, освіта неповна середня, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, призовника, заходам адміністративного впливу не піддавався, стан здоровя нормальний, в скоєнні злочину передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

19 вересня 2011 року близько 09 години ранку неповнолітній підсудний ОСОБА_3, знаходячись у стані алкогольного спяніння за місцем свого проживання у приміщенні літньої кухні домоволодіння, що належить його матері ОСОБА_4, розташованого у АДРЕСА_1, під час сварки зі співмешканцем своєї матері ОСОБА_2, із-за виниклих неприязних відносин, з-за того, що ОСОБА_2 17 вересня 2011 року вдарив його мати, з метою заподіяння тілесних ушкоджень навмисно наніс останньому один удар кулаком лівої руки в область нижньої щелепи справа, від чого ОСОБА_5 впав на підлогу. Після цього ОСОБА_3, продовжуючи свій намір, направлений на заподіяння ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, навмисно наніс йому один удар взутою ногою в область нижньої щелепи справа, спричинивши йому перелом нижньої щелепи між 4-м та 5-м правими зубами зі зміщенням відламків, який згідно висновку судово-медичної експертизи №297 від 17.12.2011 р. визиває тривалий розлад здоровя, більш 21-го дня та у відповідності з п.2.2.2 «Правил…»віднесений до тілесних ушкоджень середнього ступеня, а також наніс ОСОБА_2 два удари ногою у тулуб.

Підсудний ОСОБА_3 в судовому засіданні винним себе в скоєнні злочину передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України визнав повністю і пояснив, що протягом останнього року його мати співмешкала з ОСОБА_2. У цей період між ОСОБА_2 та його матерю іноді виникали сварки. Він неодноразово попереджував ОСОБА_2, щоб той не ображав його мати. У середині вересня 2011 року він поїхав до свого дядька ОСОБА_6, який проживає у с.Шимково Ананьївського району. 18 вересня 2011 року він повернувся додому разом зі своїми товаришами ОСОБА_7 та ОСОБА_8, мешканцями с.Шимкове Ананьївського району. Він побачив на обличчі матері сліди побиття. Мати розповіла йому про те, що вранці 17 вересня 2011 року між нею та ОСОБА_2 виникла сварка. Під час цієї сварки ОСОБА_2 у стані спяніння наніс їй удар рукою в обличчя. Це дуже збентежило його і він захотів дати здачі ОСОБА_2 за свою мати. Коли увечері додому повернувся ОСОБА_2, то між ним та ОСОБА_2 відбулася розмова, але не сварка. Після цієї розмови ОСОБА_2 кудись пішов з їх будинку. Вранці 19 вересня 2011 року, точно час він не запамятав, він разом зі своїми товаришами ОСОБА_7 та ОСОБА_8 під час сніданку розпили дві пляшки пива. В цей час його мати пішла до сусідки. Він разом з ОСОБА_7, ОСОБА_8 та своїм меншим братом ОСОБА_9 знаходились у літній кухні. Близько 09.00-10.00 годин повернувся ОСОБА_2 у стані алкогольного спяніння, який увійшов у літню кухню. Між ними виникла сварка. У приміщенні літньої кухні він зі злості наніс ОСОБА_2 один удар правою рукою у нижню щелепу справа. Від цього удару ОСОБА_2 впав на підлогу. Після цього він наніс ОСОБА_2 один удар правою ногою в області нижньої щелепи та два удари правою ногою в тулуб. ОСОБА_7 та ОСОБА_8, підбігли до них та сказали щоб він припинив бійку. Він припинив бійку. ОСОБА_2 встав та вийшов у двір. В цей час додому повернулася його мати й ОСОБА_2 пішов з їх домоволодіння у невідомому йому напрямку. В скоєному щиро кається.

Крім особистого визнання своєї провини підсудним, його винність підтверджується і зібраними в справі доказами, що не заперечується і самим підсудним і при цьому судом установлено, що підсудний правильно розуміє зміст фактичних обставин справи й у суду немає сумнівів у добровільності й істинності його позиції і йому розяснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини та розмір цивільного позову в апеляційному порядку, в звязку з чим визнано недоцільним дослідження доказів.

Дії підсудного ОСОБА_3 суд кваліфікує за ст.. 122 ч. 1 КК України так як він причинив потерпілому умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоровя.

При призначенні підсудному міри покарання, суд бере до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного ним злочину і враховує що злочин було скоєно в стані алкогольного спяніння, що є обставиною, яка обтяжує відповідальність, а також обставини, які помякшують покарання, повне визнання вини, його неповнолітній вік на час скоєння злочину, вважає, що він повинний нести покарання, у вигляді позбавлення волі. Разом з тим суд вважає за можливе з урахування помякшуючих покарання обставин застосувати до підсудного ст..ст.. 75, 76 КК України.

Що стосується заявленого прокурором позову в інтересах Ананьївської ЦРЛ в сумі 648 гривень 30 копійок за лікування потерпілого, то суд вважає що він підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 301-1, 322, 323, 324, 333-335 КПК України, суд, -

ПРИСУДИВ:

Громадянина ОСОБА_3 визнати винним за ст. 185 ч. 3 КК України і призначити йому покарання у вигляді одного року позбавлення волі.

На підставі ст..ст. 75,76 КК України громадянина ОСОБА_3 від призначеного покарання звільнити, встановивши йому іспитовий строк випробовування, якщо протягом одного року він не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього наступні обовязки:

1) не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

2) повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи;

3) періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Іспитовий строк йому обчислювати з моменту проголошення вироку.

Запобіжний захід засудженому підписку про невиїзд залишити попередній до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Ананьївського ЦРЛ Одеської області шістсот сорок вісім гривень копійок в рахунок відшкодування витрат на лікування на розрахунковий рахунок 35413006001437, код 01998615, МФО 828011 УДК в Одеській області.

На вирок може бути подана апеляція в Одеський апеляційний суд через районний суд на протязі 15 діб з моменту його проголошення.

Головуючий суддя: М. І. Скуртов