Єдиний державний реєстр судових рішень Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
2/205/178/2012 р.
РІШЕННЯ
Іменем України
23.02.2012 р.
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючий суддя Верьовочніков В. М.
при секретарі Росовська О. Ю.,
із участю : - представника позивача Соколовського В.О.,
-відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
-представника відповідачів ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринка цивільну справу за позовом із участю : - представника позивача Соколовського В.О.,
-відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
-представника відповідачів ОСОБА_4, до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу ,
В С Т А Н О В И В:
ПАТ "КБ "Надра" 12.01.2012 року (згідно поштового штемпеля) звернувся до суду з цим позовом і просив стягнути на його користь солідарно з відповідачів заборгованість в сумі 9759,48 доларів США, що дорівнює в еквіваленті 77977,27 грн. за укладеним між ВАТ "КБ "Надра" і ОСОБА_3 та ОСОБА_2 договором кредиту №19/06/2007/840-АП/267 від 20.06.2007 року, за умовами якого остання отримала кредит в сумі 9492,08 доларів США із строком повернення до 19.06.2012 року та сплатою 13,90% річних, а ОСОБА_3 зобовязався перед банком за зобовязаннями ОСОБА_2, що витікали з вказаного кредитного договору, посилаючись на те, що відповідачами в порушення умов кредитної угоди не в повній мірі виконано особисті зобовязання щодо здійснення фіксованих платежів з повернення отриманого кредиту.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги. Пояснив, що між стронами був укладений згадуваний в позові кредитний договір, умови якого щодо надання відповідачам кредитних коштів в сумі 9759,48 доларів США банком були виконані у повному обсязі. Певний час погашення отриманого кредиту та сплата відсотків відповідачами здійснювалось у задовільному порядку, разом з тим, з липня 2009 року останні припинили будь-які проплати по кредитній угоді, на письмове попередження не реагували, внаслідок чого за ними утворилась заборгованість, що станом на 19.12.2011 року складається з неповернутого тіла кредиту в розмірі 6554,66 доларів США, що еквівалентно 52371,08 грн., боргу по процентах в сумі 2356,02 доларів США, що еквівалентно 18824,36 грн., та суми пені за прострочення виплат в розмірі 848,80 доларів США, що еквівалентно 6781,83 грн., а усього боргу в сумі 9759,48 доларів США, що еквівалентно 77977,27 грн. Вказану суму боргу та судові витрати просив стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача.
Відповідачв та їх представник позов не визнали. Загалом первісно не заперечуючи наявність заборгованості щодо неповернутого тіла кредиту зауважили про випадок надзвичайних обставин, що не залежали від їх волі, повязуючи його із збільшенням офіційного курсу національної валюти по відношенню до валюти кредитування. Надалі вважали достатнім виплату в гривневому еквіваленті сплачених банку сум із повернення кредитних коштів, виходячи з чинного на час укладення кредитної угоди офіційного курсу валют. Усно заперечили представлений позивачем розрахунок заборгованості. Заявили у поясненнях про відсутність у позивача ліцензії на здійснення банківських операцій. Послались на не доведення їм графіку погашення кредиту. Зауважили також про незаявлення позивачем вимоги про розірвання кредитного договору. Пояснили, що в усному порядку пропонували банку забрати в особисту власність транспортний засіб, що в забезпеченні даного кредиту перебував в заставі, на що не отримали згоди. В судовому порядку не оскаржували умови кредитного договору, не відмовлялись від нього упродовж чотирнадцяти днів з часу підписання. Вказали, що у 2009 році припинили виплату кредитних коштів через значне зростання курсу долара США по відношенню до гривні. У задоволенні позову просили відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши представлені докази, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно положень ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до змісту ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу; якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобовязаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу; якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.
Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до положень ч.1,2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання.
У відповідності до вимог ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.
Згідно ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.
Відповідно змісту ч.1-3 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя; поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
В судовому засіданні з пояснень представника позивача установлено, що ВАТ "КБ "Надра", правонаступником якого згідно статуту (а.с.25-26) є позивач ПАТ "КБ "Надра", і ОСОБА_3 та ОСОБА_2 уклали договір "Автопакет" №19/06/2007/840-АП/267 від 20.06.2007 року, що підтверджується копією останнього (а.с.12-15), за умовами розділу 1 якого позивачем надано відповідачці ОСОБА_2 споживчий кредит в розмірі 9492,08 доларів США із терміном погашення згідно до 19.06.2012 року.
Згідно п.1.1.3.1. Договору за користування кредитом розраховуються відсотки у розмірі 13,90% річних.
Відповідно п. 2.2.1., 2.2.3 вказаного Договору позичальник (ОСОБА_2) зобовязався повертати кредит та відсотки шляхом сплати суми мінімально необхідного платежу, розмір якого складає 221,46 доларів США щомісячно до 18 числа поточного місяця у спосіб внесення готівкових коштів через касу або безготівковим перерахуванням.
Згідно змісту розділу 3 Договору поручитель (ОСОБА_3.) зобовязався відповідати перед банком за належне виконання позичальником взятих на себе зобовязань, що витікають з цього договору, у тому ж обємі, що й позичальник; позичальник і поручитель відповідають перед банком як солідарні боржники.
Відповідно п.4.2.5. даної угоди банк має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобовязань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених цим договором, можливих штрафних санкцій, якщо позичальник несвоєчасно чи не в повному обсязі сплатив черговий платіж.
Згідно п. 5.1., 5.4. Договору у разі прострочення позичальником строку сплати мінімальних необхідних платежів по погашенню кредиту позичальник та поручитель сплачують банку від загальної суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення.
У відповідності до заяви на видачу готівки від 20.06.2007 року (а.с.16) відповідачкою ОСОБА_2 того ж дня отримано у Вінницькій філії ВАТ "КБ "Надра" кредитні кошти в сумі 9492,08 доларів США.
Відповідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №19/06/2007/840-АП/267 від 20.06.2007 року (а.с.19) станом на 19.12.2011 року загальна сума заборгованості ОСОБА_2 із сплати кредитних коштів складає 6554,66 доларів США, сума прострочених відсотків за користування кредитними коштами становить 2356,02 доларів США, нарахування пені за порушення строку сплати ануїтетних платежів становить 848,80 доларів США.
Згідно довідки позивача (а.с.21) офіційний курс, встановлений Національним банком України на 19.12.2011 року, становить 7,9899 грн. за 1 долар США, що узгоджується із офіційно оприлюдненими даними.
З претензії позивача від 07.10.2009 року із підтвердженням вручення поштового відправлення (а.с.22,23) вбачається, що відповідачка ОСОБА_2 була належним чином 08.10.2009 року письмово поінформована про наявність простроченої нею заборгованості по кредитному договору №19/06/2007/840-АП/267 від 20.06.2007 року в сумі 6908,89 доларів США станом на 07.10.2009 року.
Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони зібрані із дотриманням вимог закону, ніким, окрім відповідачів в частині розрахунку, не оскаржуються та не суперечать один одному.
Суд не приймає до уваги заперечень відповідачів та їх представника стосовно відсутності графіку погашення кредиту, оскільки передбачена вищевказаним пунктом 2.2.1. кредитної угоди мінімальна сума щомісячного платежу в сумі 221,46 доларів США фактично становить визначення фіксованої ставки ануїтетного платежу, що за таких обставин їх елементарної одноманітності на кожен місяць строку дії кредиту не визначає обовязкової потреби дубльованого її застереження у формі графіку .
Також судом не приймаються до уваги твердження сторони відповідачів стосовно виникнення форс-мажорних обставин та віднесення до останніх збільшення офіційного курсу національної валюти до долара США, оскільки ці доводи є відверто надуманими та виключно особистим тлумаченням певних норм закону. Разом з тим, така обставина прямо не передбачено ані нормативн-правовими актами, ані обмеженим переліком п.6.1. кредитної угоди (а.с.12-15) обставин, що визначають підстави звільнення сторін від відповідальності за часткове або повне невиконання своїх зобовязань за цим договором, а за умовами п. 6.4, 6.5 останнього у випадку їх виникнення строк виконання зобовязань відсувається не більше як на один місяць, при перевищенні даного терміну тривалості позичальник зобовязаний протягом пяти робочих днів погасити кредит та нараховані відсотки.
Абсурдними з правової точки зору є аргументи відповідачів стосовно виконання ними власних грошових зобовязань у спосіб виплати кредитних коштів у гривневому еквіваленті за тим офіційним курсом валют, що діяв на час укладення кредитної угоди, оскільки валютою кредитування за кредитним договором сторонами визначено долар США, відмови від кредитної угоди упродовж визначеного Законом України "Про захист прав споживачів" двотижневого строку чи внесення будь-яких подальших змін до договору з ініціативи відповідачів не вжито, що визначає добровільність їх згоди саме на кредитування у вказаній валютній одиниці за істотно меншим відсотком, аніж мінімальний відсоток за використання кредитних коштів у національній валюті.
Також суд не приймає до уваги висловлені відповідачами сумніви щодо правильності представленого позивачем розрахунку заборгованості, оскільки вказані у ньому терміни її виникнення відповідають поясненням самих відповідачів щодо припинення ними погашення кредиту у 2009 році, узгоджується із умовами кредитної угоди, передбачає урахування внесених відповідачами коштів, розрахунок пені обгрунтовно здійснено лише за річний термін прострочення виплат на день проведення обрахунку боргу по кредиту та відсоткам. Натомість відповідачами особисто не представлено іншого фахового розрахунку заборгованості та не заявлено клопотань про його перевірку експертом. Суд із свого боку позбавлений права самостійно збирати докази у цивільному судочинстві. Отже, єдиним доказом розміру заборгованості є саме розрахунок позивача, його належність доводами відповідачів не спростована.
Суд не приймає до уваги доводів відповідачів про ненадання позивачем підтверджень наявності у нього ліцензії на здійснення валютних операцій, а також незаявлення позивачем вимог стосовно розірвання кредитного договору, оскільки за підсумковими висновками оприлюдненого в засобах масової інформації листа Національного Банку України "Про правомірність укладання кредитних договорів в іноземній валюті" від 23.12.2009 року операція з надання банками кредитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії. Окрім того, зустрічних вимог щодо визнання з цих підстав кредитного договору недійсним, чи щодо розірвання кредитного договору, що становить окремі предмети позову, стороною відповідачів до початку розгляду справи по суті не заявлялось, а отже, суд обмежений розглядом обставин справи виключно в межах первісно заявлених позовних вимог і не вправі надавати правову оцінку зазначеним обставинам, що не впливає на обсяг грошових зобовязань відповідачів за умовами чинного правочину кредиту перед позивачем.
Відповідачами не представлено суду будь-яких доказів щодо здійснення ними інших платежів в рахунок виконання власних зобовязань за договором кредиту та не доведено відсутність свої вини у їх невиконанні, що згідно вимог закону є обовязком особи, яка порушила зобовязання.
Таким чином, з урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин справи щодо наявності простроченої заборгованості відповідачів перед позивачем із погашення кредитного боргу процентів за користування кредитом та пені, що виникла з вини позичальника та поручителя, вимоги позивача є справедливими, так як заявлені до стягнення суми узгоджуються з представленим розрахунком заборгованості станом на 19.12.2011 року, не суперечать вимогам закону та відповідають положенням кредитного договору, та не спростовані відповідачами за непредставленням ними жодного доказу, а тому заявлені суми підлягають солідарному стягненню з останніх на користь позивача.
Також пропорційно обсягу задоволення позовних вимог слід стягнути з відповідачів на користь позивача відповідно представлених останнім документально підтверджені витрати із сплати судового збору в розмірі (а.с.1).
Враховуючи викладене, керуючись 5, 8, 10, 60, 61, 174, 209, 210, 212-214 ЦПК України, ст.553, 554, 610-612, 614, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задоволити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Жмеринка, мешканки АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь ПАТ "КБ "Надра" (м.Віннця, пл. Жовтнева, 1, р/р 35190800002023, МФО 320003, ОКПО 09807750) за договором "Автокредит" №19/06/2007/840-АП/267 від 20.06.2007 року станом на 19.12.2011 року заборгованість з повернення тіла кредиту в розмірі 6554,66 доларів США, що в еквіваленті становить 52371 гривню 08 копійок, заборгованість по процентам в розмірі 2356,02 доларів США, що в еквіваленті становить 18824 гривні 36 копійок, пеню за прострочення платежів в розмірі 848,80 доларів США, що в еквіваленті становить 6781 гривню 83 копійки, а усього боргу в сумі 9759,48 доларів США, що в еквіваленті становить 77977 гривень 27 копійок, а також 779 гривень 77 копійок судового збору.
Рішення набуває законної сили після закінчення строків на його оскарження.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, апеляційному суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд.
Суддя:В. М. Верьовочніков
Судове рішення № 21718248, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області було прийнято 23.02.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 205/213/2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: