Рішення № 21716381, 23.02.2012, Апеляційний суд Сумської області

Справа №2-1386 Головуючий у суді у 1 інстанції - Шульга

Номер провадження 22-ц/1890/261/12 Суддя-доповідач - Гагін

Категорія - 27 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2012 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Гагіна М. В.,

суддів - Попруги С. В., Смирнової Т. В.,

за участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 14 грудня 2011 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра» про стягнення збитків, -

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, який в ході розгляду уточнено. Вимоги обґрунтовував тим, що між ним та ВАТ КБ «Надра» було укладено два депозитні договори на вклад коштовного металу з нарахуванням та виплатою відсотків. Строк дії обох договорів закінчився в 2009 році, але банк вклади не повернув. Після чого він звернувся до суду і 07 квітня 2010 року суд ухвалив рішення, яким задовольнив його позов, але рішення суду банк не виконав навіть у примусовому порядку. У звязку з неповерненням вкладу банк повинен сплатити йому відсотки по кожному вкладу відповідно до умов кожного з договорів та сплатити їх позивачу за час користування депозитними вкладами.

За договором №586511/04-Д від 06 лютого 2008 року банк мав нарахувати та сплатити 5% річних від суми вкладу 32,15 унцій за час неповернення з моменту ухвалення рішення суду 07 квітня 2010 року по 05 грудня 2011 року, що складає 607 днів 2,6732887 тройських унцій. За договором №965924 від 20 лютого 2009 року банк мав нараховувати та сплатити 4 % річних від суми вкладу 20,25 тройських унцій за час неповернення з моменту ухвалення рішення суду 07 квітня 2010 року по 05 грудня 2011 року, що складає 607 днів 1,3469937 тройських унцій. Загальна сума не нарахованих і несплачених відсотків складає 4,1824043 тройських унцій (а.с.28).

Просив стягнути з відповідача на його користь відсотки за користування коштами внаслідок неповернення банківського вкладу у строки передбачені договором відсотки за користування депозитними коштами в коштовному банківському металі золото XAU 999,9 проби вагою 100 гам - 1 штука, 20 грам штука, неподільний залишок в сумі 4453 грн. 53 коп. та судові витрати.

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 14 грудня 2011 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене рішення та ухвалити нове рішення про задоволення його позову.

При цьому доводить, що суд безпідставно відмовив у задоволенні його позовних вимог, оскільки за період користування коштами банк повинен нараховувати та сплачувати йому відсотки по кожному вкладу у розмірі визначеному договором.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2, який підтримав доводи апеляційної скарги, представника відповідача ПАТ КБ «Надра» - Перцули Т.М., яка заперечувала проти доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 06 лютого 2008 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 було укладено договір №586511/04-Д строкового банківського вкладу в банківських металах «Золотий вклад для фізичних осіб», відповідно до умов якого вкладник передав, а банк прийняв банківський метал золото у зливках 999,9 проби номіналом 500 грам в кількості 2 шт., всього 1000 грам, що складає 32,15 тройських унцій. Строк дії вкладу 12 місяців. Дата повернення вкладу 06 лютого 2009 року. Процентна ставка по вкладу встановлюється у розмірі 5 процентів річних.

20 лютого 2009 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 було укладено договір №965924 строкового банківського вкладу в банківських металах «Золотий» відповідно до умов якого вкладник передав, а банк прийняв банківський метал золото 999,9 проби загальною вагою 629,8 грам або 20,25 тройських унцій. Строк дії договору 6 місяців від дати надходження вкладу на рахунок. Процентна ставка по вкладу встановлюється у розмірі 4 проценти річних.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, місцевий суд виходив з того, що строк виконання зобовязання банку минув, оскільки термін дії договорів банківського вкладу закінчився, а тому підстави визначати і нараховувати відсотки у розмірах, встановлених недіючими договорами, відсутні.

Проте, погодитись з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов цих висновків неповно зясувавши всі обставини справи, без належної оцінки всіх зібраних по справі доказів, що призвело до помилкового висновку та застосування норм матеріального права.

Зазначені обставини у відповідності до положень пунктів 1, 3, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування оскаржуваного рішення й ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову з огляду на таке.

В суді апеляційної інстанції представниками сторін визнається факт укладення депозитних договорів №№586511/04-Д, 965924, відповідно, від 06 лютого 2008 року та 20 лютого 2009 року, неповернення вкладів і відсотків за їх користування, у терміни передбачені умовами договорів, а також неповернення зазначених вкладів та відсотків за їх користування відповідно до рішення від 07 квітня 2010 року Роменського міськрайонного суду.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

За положеннями ст.611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктами 5.1 укладених сторонами у справі договорів, обумовлена відповідальність за їх невиконання згідно з чинним законодавством України.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України в разі порушення грошового зобовязання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити, зокрема, три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування трьох процентів річних входять до складу грошового зобовязання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобовязання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні плати від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від ухваленого рішення суду про присудження суми боргу, відкриття виконавчого провадження чи його зупинення.

За змістом абзаців 10, 25 ч.5 ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та абз.5 п.1 ч.1 ст.1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» банківські метали є грошовими коштами.

Відповідно до ч.1 ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад) (ч.1 ст.1060 ЦК України). Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. У разі повернення вкладу виплачується усі нараховані до цього моменту проценти (ч.ч.1, 5 ст.1061 ЦК України).

Умовами депозитних договорів від 06 лютого 2008 року та від 20 лютого 2009 року розмір процентів за строковими банківськими вкладами у банківському металі золоті 999,9 проби визначено, відповідно, у розмірі 5 та 4 проценти. Але розмір процентів за користування банком вкладом позивача за межами строку вкладу договорами не визначено, а відтак відповідач повинен сплатити позивачу 3 проценти річних за їх неповернення за період з 07 квітня 2010 року по 05 травня 2011 року, тобто 607 днів, як це і передбачено ч.2 ст.625 ЦК України.

Так, відповідно до рішення від 07 квітня 2010 року Роменського міськрайонного суду, яке набрало законної сили, відповідач повинен сплатити позивачу вклад у банківському металі золоті 999,9 проби, у кількості 56,5433 тройських унцій, з яких 52,40 тройських унцій депозит, 4,1433 тройських унцій відсотки.

Три проценти річних від боргу у розмірі 56,5433 тройських унцій за 607 днів становить 2, 820911 тройських унцій або 87,740151 грам.

Відповідно до п.4.4 договорів банківського вкладу банк видає вкладникові відсотки за вкладом зливками банківського золота вагою не менше 20 (двадцяти) грамів.

За таких обставин з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 80,0 (вісімдесят) грамів коштовного банківського металу зливками золота 999,9 проби (або 2,5720594 тройських унцій) та 3487 грн. 75 коп. неподільного залишку коштовного банківського металу золота 999,9 проби вагою 7,740151 грам (0,2488517 тройських унцій) при вартості за один грам станом на 23 лютого 2012 згідно офіційного курсу Національного банку України щодо вартості банківських металів, 450,6044 грн.

Відповідно до пунктів 1, 8 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» та ч.ч.3, 5 ст.88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 592 грн. за розгляд справи як у суді першої, так і апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч.1 ст.307, п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.309, ст.313, ч.2 ст.314, ст.ст.316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 14 грудня 2011 року у даній справі скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра» на користь ОСОБА_1 80,0 грам коштовного банківського металу зливками золота 999,9 проби (або 2,5720594 тройських унцій) та неподільний залишок банківського металу золота 999,9 проби на суму 3487 грн. 75 коп., що складає 7,740151 грам або 0,2488517 тройських унцій.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра» на користь держави 592 грн. судового збору за такими платіжними реквізитами: код бюджетної класифікації доходів 22030001, рахунок 31211206780002, одержувач УДКС у м.Суми (м.Суми) 22030001, банк одержувача ГУДКУ у Сумській області, ЄДРПОУ 34970593, МФО 837013, призначення платежу судовий збір за апеляційний перегляд Апеляційним судом Сумської області, код ЄДРПОУ суду 02893444, пункт 1.8.

Рішення набрало законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -