Постанова № 21707743, 02.03.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

28.02.2012р. справа№28/28

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:

суддівСклярук О.І.

Мєзєнцева Є.І., Татенко В.М.

за участю представників сторін: від позивача:Маринченко В.О. директор. від відповідача:ОСОБА_1 довіреність №б/н від 04.08.2010р.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Промекономбанк" в особі Київської філії, м.Київ

на рішення

господарського суду Донецької області

від05.12.2011р., повний текст якого підписаний 12.12.2011р.

по справі№28/28 (суддя Сгара Е.В.)

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Логістік", м. Київ

до відповідача:Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Промекономбанк" в особі Київської філії, м.Київ

простягнення у сумі 45 129,86грн. ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Транс Логістік”, м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства „Комерційний Банк „Промекономбанк”, м.Донецьк в особі Київської філії, м.Київ про стягнення збитків в сумі 45129,86 грн., пені в сумі 29748,30 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 25.05.2011р. по справі №28/28 позовні вимоги було задоволено частково, стягнено з Публічного акціонерного товариства „Комерційний Банк „Промекономбанк”, м.Донецьк в особі Київської філії, м.Київ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс Логістік”, м.Київ пеню у сумі 27998,40грн., судові витрати по сплаті державного мита в сумі 279,98грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 88,25грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.07.2011р. по справі №28/28 рішення господарського суду Донецької області від 25.05.2011р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.09.2011р. по справі №28/28 рішення господарського суду Донецької області від 25.05.2011р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.07.2011р. скасовано частково, а справу в частині вимог про стягнення 45129,86 грн. збитків передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Рішенням господарського суду Донецької області по справі №28/28по від 05.12.2011р., повний текст якого підписаний 12.12.2011р. (суддя: Сгара Е.В.) позовні вимоги про стягнення 45 129,86грн. збитків було задоволено. Стягнено з Публічного акціонерного товариства „Комерційний Банк „Промекономбанк”, (83062, м.Донецьк, просп. Ленінський, 4, ЄДРПОУ 20058668, МФО 334992) в особі Київської філії (01033, м.Київ, вул. Тарасівська, 19, ЄДРПОУ 26333822, МФО 380032) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс Логістік” (юр. адр.: 03062, м. Київ, пр. Перемоги, 67, 08322, факт. адр: Київська область, пгт. Проліски, вул. Промисловська, 3, п/р №26005001040667 в ПАТ „КБ”УФС”, МФО 37777, ЄДРПОУ 35909747) збитки в сумі 45129,86 грн., державне мито в сумі 451,30грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 142, 24 грн.

Рішення суду обґрунтоване нормами статей 67, 193, 224, 225 Господарського кодексу України, статтями 22, 526, 527, 610, 611, 623, 625 Цивільного кодексу України, зокрема тим, що у разі належного виконання Банком своїх зобовязань по перерахуванню коштів, договір овердрафту був би закритий у день його відкриття, а валюта була б перерахована товариству з обмеженою відповідальністю «Джон Крей-Іскра»на виконання зобовязань за контрактом №Р2-09 від 02.10.2009 року та в подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю „Транс Логістік” збитків би не понесло.

Не погодившись з прийнятим рішенням Публічне акціонерне товариство "Комерційний Банк "Промекономбанк" в особі Київської філії, м.Київ звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 05.12.2011р. по справі №28/28 скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Заявник апеляційної скарги вважає, що місцевим господарським судом під час розгляду справи було порушено норми матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що невиконання Банком зобовязань щодо перерахування коштів за платіжним дорученням №149 від 25.06.2010 року не є наслідком укладення Товариством з обмеженою відповідальністю „Транс Логістік” кредитного договору, у звязку з чим між діями відповідача та витратами позивача за кредитним договором відсутній причинно-наслідковий зв'язок, який є однією з умов для стягнення збитків з винної особи. Крім того, станом на 25.06.2010року позивачем вже було порушено свої зобовязання по контракту №Р2-09 від 02.10.2009року, за яким мав намір розрахуватися коштами отриманими по кредитному договору, оскільки оплата за поставлене устаткування повинно було бути здійснене Товариством з обмеженою відповідальністю „Транс Логістік” ще 27.12.2009 року.

24.01.2012р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач проти доводів апеляційної скарги заперечив, просив рішення господарського суду Донецької області від 05.12.2011року у справі №28/28 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Розпорядженням Голови Донецького апеляційного господарського суду від 14.02.2012р. у зв'язку з відпусткою головуючого судді Мєзєнцева Є.І. було змінено склад колегії суддів, сформовано його у наступному складі: головуючого судді Склярук О.І., суддів: Мартюхіної Н.О., Татенко В.М.

Розпорядженням Голови Донецького апеляційного господарського суду від 28.02.2012р. у зв'язку з відпусткою судді Мартюхіної Н.О. було змінено склад колегії суддів, сформовано його у наступному складі: головуючого судді Склярук О.І., суддів: Мєзєнцева Є.І., Татенко В.М.

В судових засіданнях 14.02.2012р. та 28.02.2012р представник відповідача підтримав вимоги, викладенні в апеляційній скарзі.

Позивач в судових засіданнях 14.02.2012р. та 28.02.2012р., проти вимог викладених в апеляційній скарзі заперечує, просить рішення господарського суду Донецької області від 05.12.2011року у справі №28/28 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк з іноземним капіталом “Промекономбанк” в особі Київської філії (банк, правонаступником якого є відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Транс Логістік” (клієнт, позивач) 11.06.2008р. був укладений договір банківського рахунку №9327/т (далі договір банківського рахунку) (а.с.17-20 т.с.1).

Відповідно до п.1.1. договору банківського рахунку, банк відкриває клієнту поточний рахунок №26003000009327 у гривні, доларах США, євро та російських рублів, та здійснює його обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативних актів НБУ та внутрішніх правил і документів Банку. До отримання Банком від клієнта повідомлення про відкриття рахунку з відмовою податкового органу про взяття рахунку на облік, операції за цим рахунком здійснюється лише із зарахуванням коштів.

Клієнт має право вимагати від банку своєчасного й повного надання банківських послуг відповідно до п.1.1. договору; подавати до банку на виконання розрахункові документи, отримувати виписки по рахунку наступного робочого дня (2.2.2, 2.2.4 договору банківського рахунку).

Згідно з приписами пункту 2.3.2. договору банківського рахунку, банк зобовязався своєчасно здійснювати розрахункові операції відповідно до нормативних актів НБУ щодо ведення безготівкових розрахунків у господарському обороті України.

Пунктом 3.5. договору банківського рахунку передбачено, що розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, виконуються в день надходження їх. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного робочого дня.

При здійсненні розрахунків використовуються платіжні інструменти визначені Інструкцією НБУ „Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті” (пункт 4.1 договору банківського рахунку).

Розрахункові документи клієнта банк приймає протягом операційного часу, а супровідні документи та оформлені клієнтом розрахункові документи, у разі їх невиконання, повертаються клієнтові наступного робочого дня із зазначенням причин (п.п.4.4, 4.5 договору банківського рахунку).

На виконання умов договору позивачем був ініційований грошовий переказ коштів за платіжним дорученням №149 від 25.06.2010р. на суму 1749900,00 грн. з поточного рахунку №26003000009327 позивача, відкритий в установі відповідача на свій поточний рахунок №26005001040667, відкритий в іншій банківській установі ПАТ КБ „УФС”(а.с.21 т.с. 1).

Зазначене платіжне доручення 25.06.2010р. було прийнято Банком для виконання, про що свідчить штамп банку на платіжному документі. Таким чином, відповідач зобовязаний був здійснити переказ коштів за платіжним дорученням №149 від 25.06.2010р. - 25.06.2010р.

Того ж дня, позивачем була надана заява про закриття поточного рахунку №26003000009327 в КФ ВАТ КБ „Промекономбанк”, залишок коштів перерахувати на рахунок №26005001040667, відкритий в ПАТ КБ „УФС”. В заяві про закриття поточного рахунку банком зазначено, що заява отримана банком 25.06.2010р. о 14:00 год., залишок коштів на рахунку відсутній. Як вбачається з матеріалів справи та банківської виписки ПАТ „КБ „УФС”, кошти, зазначені позивачем в заявці та платіжному дорученні №149 від 25.06.2010р., надійшли на рахунок позивача, відкритий у ПАТ „КБ „УФС” лише 12.07.2010р., тобто фактично закінчення грошового переказу за платіжним дорученням позивача №149 від 25.06.2010р. було здійснено лише 12.07.2010р.

На підставі наведеного, посилаючись на невиконання відповідачем умов договору банківського рахунку в частині переказу коштів та закриття рахунку саме 25.06.2011р., здійснення внаслідок цього додаткових витрат в сумі 45129, 86 грн. саме з вини відповідача, позивач звернувся до суду та просив стягнути з відповідача збитки в сумі 45129, 86 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області по справі №28/28 від 05.12.2011р., позовні вимоги про стягнення 45129, 86 грн. задоволено повністю.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Згідно приписів ст. 11 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, із договорів.

Аналогічні положення встановлені в статтях 173-175 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

За приписами статтей 526, 527 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження, а у разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Згідно ст. 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Пункт 3 статті 1068 Цивільного кодексу України встановлює, що банк зобовязаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі (п.30.1 ст.30 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”).

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору банківського рахунку №9327/т від 11.06.2008р. позивачем був здійснений грошовий переказ коштів за платіжним дорученням №149 від 25.06.2010р. на суму 1 749 900,00грн., банк прийняв для виконання вказане платіжне доручення -25.06.2010р.

Того ж дня, позивачем була надана заява про закриття поточного рахунку №26003000009327 в КФ ВАТ КБ „Промекономбанк”, залишок коштів перерахувати на рахунок №26005001040667, відкритий в ПАТ КБ „УФС”, у вказаній заяві зазначено, що заява отримана банком 25.06.2010р., залишок коштів на рахунку відсутній. Кошти, зазначені позивачем в заявці та платіжному дорученні №149 від 25.06.2010р., надійшли на рахунок позивача, відкритий у ПАТ „КБ „УФС” лише 12.07.2010р., тобто фактично закінчення грошового переказу за платіжним дорученням позивача №149 від 25.06.2010р. було здійснено лише 12.07.2010р.

Позивач, при зверненні до суду за невиконання відповідачем умов договору банківського рахунку №9327/т від 11.06.2008р. в частині переказу коштів та закриття рахунку саме 25.06.2011р., просив стягнути з відповідача збитків в сумі 45129,86 грн.

Порушення відповідачем Договірного зобовязання підтверджено матеріалами справи зокрема, як вказано вище, відповідач не виконав свого зобовязання по перерахуванню коштів позивача на вказаний ним рахунок у встановлені в договорі банківського рахунку строки. Кошти, за платіжним дорученням №149 від 25.06.2010р. зараховані на рахунок позивача в ПАТ „КБ „УФС” лише 12.07.2010р.

Факт понесення зазначеної суми збитків 45129, 86 грн. позивачем підтверджується наступним.

02.10.2009р. між ТОВ „Транс Логістік” (покупець, позивач) та ТОВ „Джон Крейн-Іскра” (продавець) був укладений контракт №Р2-09 (контракт), відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує на умовах FCA м. Санкт-Петербург (ІНКОТЕРМС-2000) устаткування, зазначене в додатку №1 до дійсного контракту, що є його невід'ємною частиною (пункт 1.1 контракту).

У звязку із необхідністю оплати вартості поставленого ТОВ „Джон Крейн-Іскра" устаткування відповідно до п.2.2. Контракту та з метою подальшого придбання іноземної валюти для розрахунку по Контракту, Товариством „Транс Логістік” було подано до Банку платіжне доручення №149 від 25.06.2010 року (т.1 а.с.18) на переказ 1749900, 00 грн. на свій розрахунковий рахунок №26005001040667 відкритий в публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ»(далі ПуАТ «КБ «УФС») на підставі договору банківського рахунку №ПЮ-67/09/В від 22.12.2009 року (т.1 а.с.а.с.69-72) (далі-Договір №2).

Згідно п.7.1. Контракту та абз.6 Специфікації до Контракту (т.1 а.с.27), стовідсоткова оплата здійснюється грошовими коштами прямим банківським переводом на поточний розрахунковий рахунок ТОВ „Джон Крейн-Іскра", протягом 20 календарних днів з дати поставки устаткування Товариству „Транс Логістік” в повному обсязі.

За даними наявної в матеріалах справи митної декларації (т.2 а.с.а.с.43-44) устаткування було отримано ТОВ "Транс-Логістік" 07.12.2009 року, а отже кінцевий строк розрахунку за Контрактом настав для позивача 27.12.2009 року. Оскільки операції з валютного (RUR) за договором №2 здійснюється лише до 14:00години, 25.06.2010р. між ПАТ “Комерційний банк „Український фінансовий світ” в особі відділення „Київська обласна дирекція ПАТ „КБ „УФС” (банк) та ТОВ „Транс Логістік” (клієнт, позивач) був укладений кредитний договір №008/1046-О про надання кредиту на умовах овердрафту (кредитний договір), згідно з яким банк надає позичальнику грошові кошти у тимчасове користування шляхом сплати з поточного рахунку позичальника, відкритого в банку, розрахункових документів на суму, що перевищує залишок на цьому рахунку, але в межах визначеного цим договором ліміту овердрафту. Кредит на умовах овердрафту надається позичальнику за поточним рахунком позичальника № 26005001040667.980 в ПАТ „КБ „УФС”, код банку 377777 (пункт 1.1 кредитного договору).

В забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору (овердрафт), позивачем була саме куплена валюта згідно договору застави майнових прав №008/1046-0/3 від 25.06.2010 року. (а.с.38-41 т.с.1).

За твердженням позивача у разі виконання відповідачем своїх зобовязань по перерахуванню коштів, договір овердрафту був би закритий у день його відкриття, а валюта була б перерахована ТОВ „Джон Крей-Іскра” на виконання Контрактних зобовязань та в подальшому позивач ніяких збитків би не поніс. Фактично, за умов належного виконання відповідачем своїх договірних зобовязань, позивач не зазнав би додаткових витрат.

Проте, як вбачається з матеріалів справи кошти за платіжним дорученням №149 від 25.06.2010р. були переказані лише 12.07.2010р., які в подальшому були негайно перераховані на купівлю іноземної валюти (виписка/особистий рахунок за 13.07.2010р. вид. ПАТ „КБ „УФС”). Так, позивач був змушений вжити заходів спрямованих на погашення кредиту, що зумовили понесення позивачем додаткових витрат.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України унормовано, якщо в зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Відповідно до положень чинного законодавства, обовязок по відшкодуванню збитків настає для субєктів господарювання у разі порушення господарського зобовязання в результаті невиконання (неналежного виконання) умов договору або внаслідок завдання шкоди без договірних відносин (позадоговірна відповідальність).

Пунктом 1 ст. 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, в тому числі, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Частинами 1 та 2 ст.623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Разом з цим, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Збитки, у свою чергу, це витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, збитки визначаються, як втрата, якої особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Отже, збитки це грошова оцінка завданої шкоди, яка в спірних правовідносинах підтверджується платіжним дорученням №1 від 30.06.2010 року (т.1 а.с.45), меморіальним ордером №129_34 від 30.06.2010 року (т.1 а.с.46), платіжним дорученням №1 від 25.06.2010 року (т.1 а.с.46) та випискою з особового рахунку за 12.07.2010 року (т.1 а.с.51).

Загальна сума завданих Товариству „Транс Логістік” збитків складає 45129, 86 грн., яка в свою чергу утворилась з відсотків сплачених позивачем за договором овердрафту (6101,00 грн.), курсової різниці та банківської комісії, сплачених позивачем внаслідок продажу валюти, що знаходилась в забезпеченні кредиту (35969,47 грн.), а також різниці між коливанням курсу валюти (рос.руб.) з моменту ініціювання позивачем платежу до моменту фактичного виконання відповідачем своїх зобовязань з перерахування коштів (3059,39 грн.).

За таких підстав, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення 45 129,86грн. збитків.

З огляду на наведене, доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України та спростовуються матеріалами справи.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення та неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим Донецький апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду Донецької області від 05.12.2011р., повний текст якого підписаний 12.12.2011р. у справі №28/28.

Результати апеляційного провадження у справі оголошені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Промекономбанк" в особі Київської філії, м.Київ на рішення господарського суду Донецької області від 05.12.2011р., повний текст якого підписаний 12.12.2011р. у справі №28/28 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від від 05.12.2011р., повний текст якого підписаний 12.12.2011р. у справі №28/28 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя: О.І. Склярук

Судді: Є.І.Мєзєнцев

В.М. Татенко

Надруковано 6 примірників: 2-позивачу; 1-відповідачу; 1-до справи; 1-ГСДО; 1-ДАГС