Постанова № 21707723, 01.03.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

29.02.2012 р. справа №32/5009/6471/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Скакуна О.А.,

суддівКолядко Т.М., Приходько І.В.

за участю представників сторін: від позивача:не зявився, від відповідача-1: від відповідача-2:ОСОБА_1 за дов.,

ОСОБА_2 за дов.,

розглянувши апеляційні скарги 1)Товариства з обмеженою відповідальністю “Роджерс” м. Запоріжжя;

2)Запорізької обласної ради м.Запоріжжя

на рішення господарського судуЗапорізької області

від11.01.2012 року

у справі№32/5009/6471/11 (суддя Колодій Н.А.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Роджерс” м. Запоріжжя

до

про 1) Комунальної установи “Запорізька обласна клінічна лікарня” Запорізької обласної ради м. Запоріжжя

2) Запорізької обласної ради м.Запоріжжя

визнання переважного права на продовження договору оренди частки нежитлового приміщення площею 13,85 кв.м., що розташоване на сьомому поверсі головного корпусу лікарні за адресою: м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, буд. 10 для розміщення аптечного пункту, який реалізує готові ліки на новий термін та продовження строку дії договору оренди від 01.09.2006р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Роджерс” м. Запоріжжя (далі ТОВ “Роджерс”) звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Комунальної установи “Запорізька обласна клінічна лікарня” Запорізької обласної ради м. Запоріжжя (далі КУ “Запорізька обласна клінічна лікарня”) та Запорізької обласної ради м.Запоріжжя (яку залучено у якості відповідача-2 ухвалою від 16.12.11р. (т.1, а.с.110) про визнання переважного права на продовження договору оренди частки нежитлового приміщення площею 13,85 кв.м., що розташоване на сьомому поверсі головного корпусу лікарні за адресою: м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, буд. 10 для розміщення аптечного пункту, який реалізує готові ліки на новий термін та продовження строку дії договору оренди від 01.09.2006 р. Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.01.2012 року вищевказаний позов ТОВ “Роджерс” задоволено частково та визнано за позивачем переважне права на продовження оренди частини нежитлового приміщення площею 13,85 кв.м., що розташоване на сьомому поверсі головного корпусу лікарні за адресою: м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, буд. 10 для розміщення аптечного пункту, який реалізує готові ліки на новий термін, а в решті позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в частині відмови у задоволенні позову про продовження строку дії договору оренди від 01.09.2006 р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм ст.283 ГК України, ст.ст.7,9, 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, ст.777 ЦК України.

Заявник апеляційної скарги вважає, що оскільки відповідач у передбачений законом термін не визначився щодо продовження чи припинення договору оренди, тому у позивача не припинено переважне право на укладення договору оренди на новий строк. Крім того, за твердженням позивача, він продовжує користуватись об'єктом оренди на підставі статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та сплачує орендну плату.

Також з апеляційною скаргою на рішення від 11.01.2012 року звернувся і відповідач-2. Не погоджуючись з цим рішенням в частині задоволення позову, він просить його скасувати в цій частині та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції ч.1 ст.777 Цивільного кодексу України та ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Позивач не скористався процесуальним правом щодо участі повноважного представника в судовому засідання, незважаючи на те, що про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Тому, заслухавши представників відповідачів, які не заперечували проти розгляду справи у відсутності представника позивача, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача.

Представник відповідача-2 підтримав доводи своєї апеляційної скарги та висловився проти задоволення апеляційної скарги позивача.

Представник відповідача-1 підтримав правову позицію відповідача-2.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм як матеріального, так і процесуального права, що мають значення для справи.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм як матеріального, так і процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає частковому скасуванню з огляду на наступне.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, місцевий господарський суд встановив, що 01.09.2006р. між Комунальною установою “Запорізька обласна клінічна лікарня” (орендодавець) та ТОВ “Роджерс” (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Запорізької області, що знаходиться на балансі КУ “Запорізька обласна клінічна лікарня” (далі договір).

Відповідно п. 1.1. договору, відповідач передає, а позивач приймає в строкове платне користування нерухоме майно спільної власності територіальної громади сіл, селищ, міст Запорізької області: частину нежитлового приміщення, розташовану в м. Запоріжжі по вул. Оріхівське шосе, 10, що знаходиться на балансі КУ “Запорізька обласна клінічна лікарня”, вартість якої визначено відповідно до Акту оцінки вартості нерухомого майна і становить 8430,85 грн. станом на 01.09.2006 р.

Призначення орендованої площі: розміщення аптечного пункту, який реалізує готові ліки (п. 1.3 договору).

Пунктом 10.5. договору передбачено, що за місяць до закінчення строку дії договору вони повинні письмово визначитись щодо продовження або припинення договору. Якщо сторони мають намір продовжити дію договору на новий строк, відповідач, після попереднього погодження з Управлінням охорони здоровя облдержадміністрації звертається до виконавчого апарату обласної ради для отримання дозволу на продовження договору оренди на новий строк. Відсутність відповідного дозволу припиняє дію договору після закінчення його терміну.

Умови вищевказаного договору, в тому числі і термін його дії, неодноразово змінювалися, про що свідчать укладені маж сторонами додаткові угоди до цього договору (т.1, а.с.17-22). Зокрема, додатковою угодою № б/н від 09.04.2010 року (т.1, а.с.22) подовжено термін дії договору оренди до 30.08.2011 року.

Зміст договору оренди нерухомого майна від 01.09.2006р. та взяті в ньому зобовязання свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини з оренди комунального майна, які регулюються Законом України “Про оренду державного та комунального майна”, ст.ст.759-786 ЦК України, ст.ст.283-287, 291 ГК України.

Згідно ст.ст.283, 287, 291 ГК України, 759 ЦК України, ст.2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” (надалі Закон України від 10.04.1992р. № 2269-ХП) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської підприємницької і іншої діяльності. Договір оренди припиняється у разі закінчення строку на який його було укладено.

Відповідно до частини 2 статті 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Статтею 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором, а у відповідності до частини 4 статті 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до частини 1 статті 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Листом від 14.09.2011 року (т.1, а.с.43-45) відповідач-1 повідомив позивача про припинення договору з 30.08.2011р. у звязку із закінченням строку, на який він був укладений, та звернувся з вимогою негайного повернення орендованого майна.

Отже, орендодавець відмовився від продовження строку дії договору, повідомивши орендаря в місячний термін, після закінчення строку дії договору, про його закінчення та необхідність передачі орендованих приміщень, внаслідок чого виключається настання наслідків, передбачених статтею 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, частиною 4 статті 284 Господарського кодексу України та статтею 764 Цивільного кодексу України.

У відповідності з частиною 2 статті 291 Господарського кодексу України та частиною 2 статті 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

За таких обставин, відповідно до приписів вищенаведених правових норм, договір оренди від 01.09.2006 р. було припинено 30.08.2011р. у звязку з закінченням терміну його дії.

Оскільки спірний договір оренди припинено і його продовження при даних обставинах чинним законодавством не передбачено, то господарський суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо відмови позивачу у задоволенні позову про продовження строку дії договору оренди від 01.09.2006р., з чим погоджується колегія суддів апеляційної інстанції з вищевказаних мотивів.

Вищенаведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю “Роджерс” м. Запоріжжя, через що остання не підлягає задоволенню.

Крім того, доводи позивача про фактичне використання орендованого приміщення та сплату орендних платежів, що, на його думку, можна розцінювати як згоду орендодавця на пролонгацію договору оренди, до уваги судовою колегією не приймаються, оскільки здійснення платежів не є підставою для продовження договору, термін дії якого закінчився.

Щодо позовної вимоги про визнання переважного права на продовження договору оренди частки нежитлового приміщення площею 13,85 кв.м., що розташоване на сьомому поверсі головного корпусу лікарні за адресою: м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, буд. 10 для розміщення аптечного пункту, який реалізує готові ліки на новий термін, то суд першої інстанції визнав її законною та обґрунтованою, в звязку з чим задовольнив позов в цій частині.

Однак колегія суддів вважає такий висновок господарського суду передчасним та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства, враховуючи наступне.

Відповідно до частини 1 статті 777 Цивільного кодексу України наймач, який належно виконує свої обовязки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

У відповідності з частиною 1 статті 285 Господарського кодексу України орендар має переважне право перед іншими субєктами господарювання на продовження строку дії договору оренди.

Виходячи з положень п.1 ст.777 ЦК України, ч.1 ст.285 ГК України та ч.3 ст.17 Закону України від 10.04.1992р. № 2269-ХІІ орендар може реалізувати надане йому переважне право на продовження договору оренди у тому разі, коли після закінчення договору оренди орендодавець має намір передати обєкт оренди іншій особі.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження того, що орендодавець мав намір передати обєкт оренди в оренду іншій особі ні суду першої, ні апеляційної інстанції надано не було.

Тому, за відсутності доказів про намір орендодавця укласти договір оренди частки нежитлового приміщення площею 13,85 кв.м., що розташоване на сьомому поверсі головного корпусу лікарні за адресою: м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, буд. 10 з іншим орендарем, а також, враховуючи надсилання повідомлення орендарю про припинення терміну дії договору оренди протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди, правові підстави для визнання переважного права позивача на оренду спірного приміщення відсутні.

Крім того, вказана вимога позивача про визнання переважного права спрямована на встановлення факту, що має юридичне значення, що є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог, а тому ця вимога за своїм змістом не відповідає матеріально-правовому захисту права, визначеного законом.

За таких обставин, судова колегія відмовляє у задоволенні позовної вимоги про визнання переважного права на продовження договору оренди частки нежитлового приміщення площею 13,85 кв.м., що розташоване на сьомому поверсі головного корпусу лікарні за адресою: м. Запоріжжя, вул.Оріхівське шосе, буд. 10, та скасовує оскаржуване рішення в частині задоволення цієї вимоги.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду частково скасовує рішення господарського суду Запорізької області від 11.01.2012 року по справі №32/5009/6471/11 в частині задоволення позову про визнання переважного права на продовження договору оренди частки нежитлового приміщення площею 13,85 кв.м., що розташоване на сьомому поверсі головного корпусу лікарні за адресою: м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, буд. 10, а в іншій частині оскаржуване рішення залишає без змін як законне та обґрунтоване.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Роджерс” м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Запорізької обласної ради м.Запоріжжя - задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 11.01.2012 року по справі №32/5009/6471/11 - частково скасувати.

Відмовити в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю “Роджерс” м. Запоріжжя до Комунальної установи “Запорізька обласна клінічна лікарня” Запорізької обласної ради м. Запоріжжя та Запорізької обласної ради м.Запоріжжя про визнання переважного права на продовження договору оренди частки нежитлового приміщення площею 13,85 кв.м., що розташоване на сьомому поверсі головного корпусу лікарні за адресою: м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, буд. 10 для розміщення аптечного пункту, який реалізує готові ліки на новий термін.

В решті рішення господарського суду Запорізької області від 11.01.2012 року по справі №32/5009/6471/11 - залишити без змін.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Роджерс” (69104, м. Запоріжжя, вул.Чумаченка, буд.41, кв.13, ЄДРПОУ 23285637, р/р 26001001313229 в філії «ОТП банк», МФО 313872) на користь Запорізької обласної ради (69107, м.Запоріжжя, проспект Леніна, 164, код ЄДРПОУ 20507422) 537 грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

ГоловуючийО.А. Скакун

Судді:Т.М.Колядко

І.В.Приходько

Надруковано: 6 прим.:

1. позивачу; 2. відповідачу-1; 3- відповідачу-2 4. у справу; 5 ДАГС; 6.ГСЗО.