Рішення № 21707555, 02.03.2012, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

“27 ” лютого 2012р. справа № 5028/2/3/2012

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління

з управління активами «ІЗІ ЛАЙФ»,

м. Київ, пр-т 40 річчя Жовтня, 92/1

до публічного акціонерного товариства «Чернігівське Хімволокно»

м. Чернігів, вул. Щорса, 78

3-я особа на стороні позивача

публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний

промислово-інвестиційний банк»

м. Київ, пров. Шевченка,12

про: стягнення коштів

Суддя Михайлюк С.І.

представники сторін, третіх осіб:

позивача: Губко Т.В.

відповідача: заступник начальника відділу Гузій Р.Б.

3-ї особи: начальник відділу філії Ісаков Д.Г.

Заявлений позов про стягнення з відповідача 97966422,02грн. простроченого боргу по кредиту на підставі кредитного договору про відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії № 1591-07 від 20.08.2007р., що укладений між третьою особою та відповідачем, договору про відступлення права вимоги від 26.10.2010р. № 39/97, що укладений між третьою особою та позивачем.

Позивач, третя особа позовні вимоги підтримали.

Відповідач подав відзив, позовні вимоги визнає частково у сумі 14385825,4грн., зазначає, що на даний час за вказаним кредитним договором має заборгованість за виданим у гривні кредитом у розмірі 14385825,4грн. та за кредитом, виданим у євро –7903496,39євро, у нього відсутнє зобов’язання зі сплати кредиту, виданого у євро, у іншій валюті, як і право банку та/або позивача вимагати виконання такого обов’язку у іншій валюті, як і право в односторонньому порядку змінювати умови договору.

У судовому засіданні 21.02.2012р. відповідачем заявлене клопотання про витребування у позивача рішення колегіального органу ПАТ «ПІБ»про укладення договору відступлення права вимоги № 39/97 від 26.11.2010р., нормативно-правового обґрунтування позовних вимог в частині стягнення 83580596,62грн. за кредитними зобов’язаннями на суму 7903496,39 євро, нормативно-правового обґрунтування відступлення права вимоги в простій письмовій формі за договорами застави та іпотеки, зазначеними в п. 1.8. договору, які є нотаріально посвідченими, нотаріально посвідченої угоди про відступлення права вимоги за договорами, переліченими в ч. 2 п. 1.8 зазначеного договору, статуту та регламенту пайового венчурного інвестиційного фонду «АКВА», на підставі якого діяв позивач при укладенні договору про відступлення права вимоги, нормативно-правового обґрунтування стосовно правової природи договору № 39/97 від 26.11.2010р. про відступлення права вимоги, у тому числі наявності у позивача правоздатності та ліцензії на право здійснення факторингової діяльності, письмових пояснень в частині конкретного переліку прав та обов’язків (первісного кредитора), що перейшли до позивача відповідно до п. 1.4. договору про відступлення права вимоги, докази розірвання та/або припинення в установленому порядку відновлювальної мультивалютної кредитної лінії № 1591-07 від 20.08.2007р.

У цьому ж засіданні позивач надав витяг з протоколу № 444 засідання правління ПАТ «Промінвестбанк»від 24.11.2010р., відповідно до якого погоджено укладення договорів відступлення права вимоги. В решті клопотання судом відхилене, оскільки не відповідає вимогам ст. 38 ГПК України.

Дослідивши матеріали, суд

в с т а н о в и в:

20.08.2007р. між акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»(п. 1. статуту в новій редакції, а.с. 36) та відкритим акціонерним товариством «Чернігівське хімволокно», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Чернігівське хімволокно»(п. 4.1. статуту в новій редакції, а.с. 94-97) укладений кредитний договір про відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії № 1591-07 (а.с. 10-15), згідно з яким зобов’язався надати позичальнику (відповідач) кредит шляхом відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії у сумі, еквівалентній 10000000євро на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язався повернути кредит та сплатити проценти, встановлені договором (п.2.1.). До цього договору внесені зміни договорами від 09.10.2007р., 12.06.2008р., 03.09.2008р., 23.10.2008р. (а.с. 16-19).

Пунктом 2.2. договору сторони погодили, що повернення отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту здійснюється відповідно до графіку зменшення ліміту кредитної лінії, встановленого в п. 2.1. цього договору: з 01.12.2009р. ліміт встановлюється в сумі, що еквівалентна 8000000 євро; з 01.12.2010р. ліміт встановлюється в сумі, що еквівалентна 6000000євро; з 01.12.2011р. ліміт встановлюється в сумі, що еквівалентна 4000000євро; з 01.12.2012р. ліміт встановлюється в сумі, що еквівалентна 2000000євро; з 30.08.2013р. ліміт встановлюється в 0,00євро. Датою остаточного погашення кредиту визначено 30.08.2013.

Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

За період з 21.09.2007р. по 01.07.2008р. банк надав відповідачу кредит у сумі 7903496,39євро, за період з 06.09.2007р. по 17.04.2008р. –20278878,89грн., на що вказують довідки про дебетові та кредитові обороти по рахунках заборгованості відповідача по кредитному договору № 1591-07 від 20.08.2007р. за період 20.08.2007р. –26.11.2010р.(а.с. 20-35).

Укладення кредитного договору про відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії № 1591-07 від 20.08.2007р., внесення змін до нього, надання банком позичальнику кредитних коштів у названих сумах відповідачем не заперечується та підтверджується також і рішенням господарського суду Чернігівської від 10.12.2009р. у справі № 12/174 за позовом ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»до ВАТ «Чернігівське хімволокно»про стягнення заборгованості за кредитним договором про відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії № 1591-07 від 20.08.2007р. та договорів про внесення змін до нього (а.с. 85-93).

З вказаних довідок про дебетові та кредитові обороти, рішення суду вбачається, що станом на 26.11.2010р. відповідач мав заборгованість перед банком у розмірі 7903496,39євро та 14385825,4грн. (позичальник частково повернув кредит на суму 5893053,49грн.).

Пунктом 4.3.4. кредитного договору № 1591-07 від 20.08.2007р. передбачене право банку вимагати від позичальника (незалежно від настання строку остаточного повернення всіх одержаних в межах кредитної лінії сум кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом, та/або суму неустойки, передбачених договором, зокрема у разі коли позичальник не виконав у строк свої зобов’язання по поверненню кредиту та/або сплаті процентів за надання кредиту, та/або плати за кредит, та/або інші зобов’язання по сплаті грошових коштів, передбачених договором.

Рішенням господарського суду Чернігівської області у справі № 12/174 від 10.12.2009р. встановлено порушення відповідачем (ПАТ «Чернігівське хімволокно») взятих на себе зобов’язань щодо сплати процентів. З відповідача на користь банку цим рішенням стягнуто, крім судових витрат, 714208,11євро та 1958048,77грн. процентів за користування кредитом, 45820,6євро та 126221,62грн. пені за прострочення сплати процентів.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідачем також порушені умови кредитного договору від 20.08.2007р. № 1591-07 щодо графіку погашення кредиту. Так, відповідно до пунктів 2.2., 2.1. договору з 01.12.2009р. позичальник мав зменшити заборгованість по кредитній лінії, до суми, що еквівалентна 8000000євро. Проте така заборгованість була еквівалентною 9102307,98євро (7903496,39євро + 1198811,59євро –еквівалент 14385825,4грн. по курсу НБУ станом на 01.12.2009р. (1200,0072грн. за 100євро).

У зв’язку з порушенням грошового обов’язку з боку позичальника у банку виникло право вимагати дострокового повернення кредитних коштів.

Згідно з п. 1) ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов’язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

26.11.2010р. між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»та ТОВ «Компанія з управління активами «ІЗІ ЛАЙФ»укладений договір відступлення права вимоги № 39/97 (а.с. 37-39), відповідно до умов якого первісний кредитор (банк) передає (продає) новому кредитору (позивач) право вимоги до боржника (відповідач) за кредитним договором про відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії № 1591-07 від 20.08.2007р., що укладений між банком та позичальником, разом з договорами про внесення змін до кредитного договору від 09.10.2007р., 12.06.2008р., 03.09.2008р., 23.10.2008р.

Про відступлення права вимоги банк повідомив позичальника листом від 02.12.2010р. № 05-2/15-233 (а.с. 41, 42).

Згідно з п.п. 1.4., 1.7., 2.1.1., 4.2. договору відступлення права вимоги до нового кредитора переходять всі без винятку права та обов’язки первісного кредитора за кредитним договором з моменту зарахування у повному обсязі суми відшкодування у розмірі 97966422,02грн. за відступлення права вимоги за кредитним договором на рахунок первісного кредитора № 29097922 в філії «Відділення ПАТ «Промінвестбанк в м. Чернігів».

Платіжним дорученням № 173 від 26.11.2010р. (а.с. 76) новий кредитор перерахував банку 97966422,02грн. Надходження коштів банку підтверджується банківською випискою з рахунку № 29097922 в філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Чернігів» за 26.11.2010р. (а.с. 71, 72)

За актом від 26.11.2010р. (а.с. 70) первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв оригінали документів, що підтверджують право вимоги первісного кредитора до відповідача за кредитним договором від 20.08.2007р. № 1591-07 та договорами забезпечення, у тому числі кредитний договір про відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії № 1591-07 від 20.08.2007р., договори про внесення змін до нього.

Пунктом 4.3.4. кредитного договору від 20.08.2007р. № 1591-07 передбачено, що про необхідність дострокової сплати кредиту, плати за кредит банк зобов’язаний письмово попередити позичальника не менше ніж за 10 календарних днів до вчинення необхідних дій по примусовому стягненню коштів.

Оскільки всі права та обов’язки банку перейшли до нового кредитора, останній звернувся до відповідача з вимогою № 1/1591/02 від 26.10.2001р. (а.с.106) про сплату у 10-денний термін з дня надіслання вимоги заборгованості по кредиту у сумі 97966422,02грн. на підставі кредитного договору та договору про відступлення права вимоги. Відповідач не заперечив одержання вимоги.

Пунктом 1.3. договору відступлення права вимоги від 26.11.2010р. № 39/97 передбачено, що за цим договором до нового кредитора переходить право вимагати (замість первісного кредитора) від боржника належного та реального виконання наступних обов’язків:

- повернення грошових коштів в розмірі 14385825,4грн., отриманих боржником згідно з кредитним договором, що укладений між первісним кредитором та боржником (абзац 2);

- повернення грошових коштів в розмірі 83580596,62грн., що є гривневим еквівалентом станом на дату укладання цього договору суми 7903496,39євро, отриманої боржником згідно кредитного договору, що укладений між первісним кредитором та боржником (абзац 3).

Також пунктом 1.3. передбачено перехід права вимагати сплати неустойки у формі та розмірах, що визначена у кредитному договорі, інших обов’язків, встановлених кредитним договором.

Відзивом (а.с. 103-105) відповідач визнав позовні вимоги частково у сумі 14385825,4грн. У цій сумі позовні вимоги підлягають задоволенню. У задоволенні решти суми позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом цієї статті (з урахуванням вимог ст. 525 ЦК України щодо недопустимості односторонньої зміни умов зобов’язання) до нового кредитора можуть перейти тільки ті права по відношенню до боржника, які існували у первісного кредитора на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором саме між первісним кредитором та боржником або законом. Іншого кредитним договором або законом не встановлено.

На момент переходу прав банк не мав права вимагати у відповідача повернення грошових коштів в розмірі 83580596,62грн., що є гривневим еквівалентом станом на дату укладання цього договору суми 7903496,39євро з огляду на таке.

Відповідно до ст. 524 ЦК України зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України –гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті. Згідно з ч. 1 ст. 345 ГК України кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. Згідно з ст.ст. 49, 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» розміщення залучених коштів є кредитною операцією банку. Статтею 2 цього Закону термін „кошти” визначено як гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Відповідно до ч. 2 ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадку і в порядку, встановлених законом.

Пунктом 1.8. кредитного договору про відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії № 1591-07 від 20.08.2007р. мультивалютну кредитну лінію визначено, як кредитну лінію, за якою позичальник має можливість отримувати кредит у декількох видах валют. Згідно з п.п. 1.9., 2.1. кредитного договору ліміт кредитної лінії –це максимальний рівень заборгованості позичальника за кредитом у всіх видах валют, який виник внаслідок видачі кредиту та не повинен перевищуватися позичальником; банк зобов’язується надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії у сумі, що еквівалентна 10000000євро. Згідно з п. 3.1. кредитного договору загальна сума заборгованості за кредитом у всіх видах валют у перерахунку в євро за курсом НБУ на поточний день не може перевищувати встановлений ліміт кредитування; на кредит, отриманий в євро, розповсюджуються умови та правила валютного регулювання та валютного контролю. Тобто за цим договором позичальник має право на отримання кредиту у декількох видах валют, у т.ч. у євро, сума виданого кредиту у різних видах валют, у т.ч. у євро не може перевищувати еквівалент у 10000000євро. Згідно з п. 2.2. кредитного договору обов’язком позичальника є повернення отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту. Зобов’язання по видачі кредитних коштів у євро не може ототожнюватися із зобов’язанням, у якому визначено гривневий еквівалент євро. Фактично видача кредиту здійснена в гривні та євро. Також слід зазначити, що кредитний договір не містить твердої суми кредитних коштів в гривні, від якої можна було б визначити її еквівалент в євро

За таких обставин суд дійшов висновку, що абзац 3 п. 1.3. договору відступлення права вимоги № 39/97 від 26.11.2010р., що укладений між публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ІЗІ ЛАЙФ» (щодо переходу до нового кредитора права вимоги замість первісного кредитора від боржника належного та реального виконання повернення грошових коштів в розмірі 83580596,62грн., що є гривневим еквівалентом станом на дату укладання цього договору суми 7903496,39євро, отриманої боржником згідно кредитного договору, що укладений між первісним кредитором та боржником) не відповідає ч. 1 ст. 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства. Правочин суперечить ст. 514 ЦК України.

Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вказаних вимог є підставою для недійсності правочину (ч. 1 ст. 215 ЦК України). Згідно з п. 1) ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Отже абзац 3 п. 1.3. договору відступлення права вимоги № 39/97, що укладений 26.11.2010р. між публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ІЗІ ЛАЙФ», слід визнати недійсним, позовні вимоги задовольнити в частині стягнення з відповідача 14385825,4грн., в решті позовних вимог –відмовити. Судовий збір розподіляється між сторонами справи пропорційно задоволених вимог.

У позові товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ІЗІ ЛАЙФ»заявлено також про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту в межах 97966422,02грн. на все майно, що належить відповідачеві (відмовлено ухвалою суду від 05.01.2012р.). Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір»за подання до господарського суду заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 мінімальної заробітної плати. При зверненні до суду позивач не сплатив судового збору за подання заяви про забезпечення позову. Тому такий збір має бути стягнутий з позивача.

Враховуючи викладене, а також керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Визнати недійним абзац 3 п. 1.3. договору відступлення права вимоги № 39/97, що укладений 26.11.2010р. між публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ІЗІ ЛАЙФ».

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Чернігівське Хімволокно»(м. Чернігів, вул. Щорса, 78, код 00204048) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ІЗІ ЛАЙФ» (м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 92/1, код 35379813) 14385825,4грн. боргу, 8290,84грн. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ІЗІ ЛАЙФ»(м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 92/1, код 35379813) 1411,5грн. судового збору (рахунок № 31217206783002, отримувач – УДКСУ у м. Чернігові Державний бюджет, код 38054398, банк –ГУДКСУ у Чернігівській обл., МФО 853592).

Суддя С.І. Михайлюк

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 02.03.2012р.

02.03.12