Рішення № 21707481, 21.02.2012, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

21 лютого 2012 року Справа №5028/6/1/2012

За позовом: заступника прокурора Чернігівської області,

вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000 в інтересах держави

в особі: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області,

проспект Миру, 43, м. Чернігів, 14005,

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю „Розумний дім Шустова”,

проспект Миру, 21А, м. Чернігів, 14000,

про стягнення 6858,24 грн., розірвання договору та звільнення нежитлового приміщення.

Суддя Блохіна Ж.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №10-6-00220 від 23.01.2012 року,

від відповідача: не зявився,

за участю: Кушнір Л.В. старшого прокурора відділу прокуратури Чернігівської області, посв. №60 від 29.06.2011 року.

В судовому засіданні 21.02.2012р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ

Заступником прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області подано позов до товариства з обмеженою відповідальністю „Розумний дім Шустова” про:

- стягнення 3660,09 грн. орендної плати за період з вересня по листопад 2011 року, 366,01 грн. штрафу та 105,64 грн. пені;

- розірвання договору оренди №87-11 від 22.07.2011 державного майна нежитлового приміщення 3-го поверху восьмиповерхового блоку адміністративної будівлі площею 28,9 кв. м, що знаходиться на балансі Чернігівського філіалу „Чернігівцивільпроектреконструкція” Державного підприємства „Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут „НДІпроектреконструкція”, та розташоване за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 21а;

- зобовязання звільнити нежитлове приміщення 3-го поверху восьмиповерхового блоку адміністративної будівлі площею 28,9 кв. м, що розташоване за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 21а та повернути його балансоутримувачу Чернігівському філіалу „Чернігівцивільпроектреконструкція” Державного підприємства „Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут „НДІпроектреконструкція”.

В судовому засіданні 21.02.2012 року на підставі ст. 22 ГПК України заступником прокурора Чернігівської області подана заява про збільшення розміру позовних вимог, а саме в частині стягнення орендної плати на 2641,27 грн. та пені на 85,23 грн. і просить стягнути 6301,36 грн. орендної плати за період вересень 2011 року-січень 2012 року, 366,01 грн. штрафу та 190,87 грн. пені. Інші позовні вимоги заступник прокурора Чернігівської області підтримує без змін.

Суд прийняв дану заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Присутній в судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримують заяву заступника прокурора Чернігівської області про збільшення розміру позовних вимог і просять задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився. Відповідач заяв, клопотань та відзиву на позов не надіслав; про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

У випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (абзац 4 пункту 3.6. Розяснень Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 року №02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 30.04.2009 року „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Отже, відповідач не скористався своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, правом на приймання участі у господарських засіданнях, на подання відзиву на позов, заяв, клопотань, на подачу доказів та іншими правами.

Враховуючи, що явка сторін в судове засідання не визнавалась обовязковою, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення прокурора та представника позивача, зясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

22 липня 2011 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №87-11 (далі договір оренди).

Згідно п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування без права передачі у суборенду, приватизації та переходу права власності третім особам державне окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно нежитлове приміщення 3-го поверху восьмиповерхового блоку адмінбудівлі (реєстровий номер 04653199.25.АААЖЖИ767) площею 28,9 кв. м (далі Майно), розміщене за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 21-А, що перебуває на балансі Державного підприємства „Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут „НДІпроектреконструкція” (код за ЄДРПОУ 4653199), Чернігівського філіалу „Чернігівцивільпроектреконструкція” (код за ЄДРПОУ 14233162) (далі Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку майна на 11.04.2011 р. і становить за незалежною оцінкою 103725,00 грн.

Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна (п. 2.1 договору).

Згідно п. 3.1 договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 №786 (зі змінами) (далі Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) червень 2011р. 1328,98 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди липень 2011р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за липень 2011 р.

Відповідно до п. 3.3 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

У разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого місяця оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування (п. 3.4 договору).

Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж (п. 3.6 договору).

Згідно п. 3.7 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості (п. 3.8 договору).

Відповідно до п. 3.11 договору у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обовязку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.

Згідно п. 10.1 договору даний договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 22 липня 2011 року до 20 липня 2014 року включно.

22 липня 2011 року між сторонами складено акт приймання-передачі, згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно нежитлове приміщення 3-го поверху восьмиповерхового блоку адмінбудівлі (реєстровий номер 04653199.25.АААЖЖИ767) площею 28,9 кв. м (далі Майно), розміщене за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 21-А, що перебуває на балансі Державного підприємства „Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут „НДІпроектреконструкція” (код за ЄДРПОУ 4653199), Чернігівського філіалу „Чернігівцивільпроектреконструкція” (код за ЄДРПОУ 14233162) (далі Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку майна на 11.04.2011 р. і становить за незалежною оцінкою 103725,00 грн.

Позивачем направлялась відповідачу претензія №18-4-03850 від 02.12.2011 року з вимогою сплатити заборгованість, яка отримана відповідачем, про що свідчить копія поштового відправлення.

28 грудня 2011 року між позивачем та відповідачем укладена угода до договору оренди нерухомого майна від 22.07.2011р. №87-11.

Згідно п. 1 угоди орендна ставка за використання нерухомого державного майна встановлюється на рівні 18% від вартості за незалежною оцінкою і застосовується з 20 вересня 2011 року. Відповідні зміни відображаються у розрахунку орендної плати, що є невідємною і складовою частиною договору оренди.

Відповідно до п. 2 угоди пункт 3.1. договору викладено в наступній редакції:

„3.1. Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995р. №786 з урахуванням змін і доповнень до неї і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (перший місяць оплати за новими орендними ставками) вересень 2011р. 1569,88 грн.”.

Пунктом 3 угоди передбачено, що різниця по сплаті орендної плати, що виникне внаслідок зміни орендної ставки, за період з 20.09.2011 до моменту набрання чинності цією угодою, повинна бути сплачена орендарем протягом місяця після її підписання.

Згідно п. 4 угоди остання набирає чинності з моменту підписання її уповноваженими представниками сторін, є невідємною частиною договору та укладена в 3-х примірниках, кожен з яких має однакову юридичну силу, по одному для орендодавця, орендаря та балансоутримувача.

В порушення умов договору оренди, відповідач своєчасно орендні платежі в сумі 6301,36 грн. за період вересень 2011 року січень 2012 року не сплатив, про що вказує позивач.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України ( далі ЦК України) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України ( далі ГК України):

„Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.”

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно ст. 29 вищевказаного Закону за невиконання зобов'язань за договором оренди, в тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Отже, в порушення вимог чинного законодавства та договору оренди, відповідач не виконав свого грошового зобовязання по сплаті орендних платежів за період вересень 2011 року по січень 2012 року в сумі 6301,36 грн., які підлягають зарахуванню до державного бюджету.

Пунктом 3.7 договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

На підставі даної умови договору позивачем нараховано та предявлено до стягнення 190,87 грн. пені за прострочку виконання зобовязання по сплаті орендної плати за період з 13.08.2011 року по 13.02.2012 року.

Пунктом 3.8 договору передбачено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

На виконання даної умови договору позивачем нараховано та предявлено до стягнення 366,01 грн. штрафу.

Для всебічного, повного і обєктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування штрафних санкцій, річних тощо, і в разі, якщо їх обчислення помилкове зобовязати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно (аналогічна позиція викладена в ч. 1 п. 18 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 року № 01-8/344 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році”).

Суд здійснивши перевірку розрахунку пені та штрафу, заявлених до стягнення позивачем, дійшов висновку, що його розрахунок відповідає чинному законодавству та матеріалам справи.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 6858,24 грн., в тому числі 6301,36 грн. орендної плати згідно договору оренди №87-11 від 22.07.2011 року, 190,87 грн. пені та 366,01 грн. штрафу, підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи спір в частині розірвання договору оренди та звільнення нежитлового приміщення, суд виходить з наступного.

У пункті 8.2 договору оренди сторони встановили, що орендодавець має право виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього договору або його розірвання у разі погіршення стану орендованого майна внаслідок невиконання або неналежного виконання умов цього договору.

Пунктом 10.6 договору оренди передбачено, що чинність цього договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; загибелі орендованого майна; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду; банкрутства орендаря; ліквідації орендаря - юридичної особи.

Внаслідок укладення договору оренди між сторонами згідно ст. 11 ЦК України виникли цивільні права та обовязки.

Згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Частиною 2 ст. 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

В свою чергу, ч.3 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі, зокрема, невиконання сторонами своїх зобов'язань.

У разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди (ч.1 ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”).

Відповідно до ст. 291 ГК України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 ГК України.

Приписами ст. 783 ЦК України встановлено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Зазначений перелік підстав для розірвання договору найму на вимогу орендодавця є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, в якості підстави для розірвання договору оренди посилається на систематичне порушення орендарем умови договору щодо строку внесення орендних платежів.

Проте, невиконання умов договору щодо внесення орендних платежів, як вбачається з вищевикладених норм законодавства, не може бути підставою його розірвання в судовому порядку, а тому у позові в цій частині слід відмовити

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обовязок доказування, відповідно до приписів статті 33 ГПК України, розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог та заперечень. Це стосується і позивача, який мав довести з посиланням на конкретні письмові докази (ст. 32 ГПК України), позовні вимоги.

Таким чином суд дійшов до висновку, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, а тому позовні вимоги є необґрунтованими.

Відповідно до ч.3 ст.651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Статтею 782 ЦК України надано право власнику майна відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо орендодавець не вносив плату за користування майном протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму, договір вважається розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Посилання прокурора та позивача на ст. 651 ЦК України, як на підставу розірвання в судовому порядку договору у зв'язку з несплатою орендних платежів, є необґрунтованим і не відповідає чинному законодавству, оскільки ч. 3 цієї статті, так само, як і ст. 782 цього Кодексу встановлює для таких випадків право на односторонню відмову від договору.

Судом встановлено, що позивачем не було направлено відповідачу (орендарю) та одержання останнім, на підставі ч. 2 ст. 782 ЦК України, повідомлення наймодавця про відмову від договору у зв'язку з невнесенням орендної плати протягом трьох місяців підряд.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині звільнення відповідачем орендованого нежитлового приміщення.

Така ж правова позиція викладена Вищим господарським судом України у постанові від 29.03.2011р. по справі №16/199 ( постанова Верховного суду України від 26.12.2011р.).

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відтак, господарські витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Розумний дім Шустова” (проспект Миру, 21А, м. Чернігів, ідентифікаційний код 36571248, інформація про рахунок відсутня) на користь державного бюджету України (отримувач Держбюджет м. Чернігова, номер рахунку 31112094700002, ідентифікаційний код 22825965, код бюджетної класифікації 22080300, МФО 853592, назва платежу плата за оренду іншого державного майна згідно з договором №87-11 від 22.07.2011 за відповідний період, та відповідно, пеня) 6301,36 грн. орендної плати, 190,87 грн. пені та 366,01 грн. штрафу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Розумний дім Шустова” (проспект Миру, 21А, м. Чернігів, ідентифікаційний код 36571248, інформація про рахунок відсутня) до державного бюджету (р/р 31217206783002, отримувач УДКСУ у м. Чернігові Державний бюджет, МФО 853592, ідентифікаційний код 38054398, Банк ГУДКСУ у Чернігівській області, призначення платежу: „Судовий збір, код 03500068 пункт 2.1”, код бюджетної класифікації 22030001) 1609,50 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Суддя Ж.В. Блохіна

Повне рішення складено 27.02.2012р.

21.02.12