Ухвала суду № 21706902, 29.02.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

УХВАЛА

"29" лютого 2012 р. Справа № Б8/003-12

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., без виклику учасників провадження, розглянувши матеріали справи

за заявою: товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІД УКРАЇНА», ідентифікаційний код: 31781061, місцезнаходження: 07443, Київська обл., Броварський район, смт. Калинівка, вул. Ігорева, буд. 12,

до боржника, - товариства з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД», ідентифікаційний код: 30467889, місцезнаходження: 07526, Київська обл., Баришівський район, с. Морозівка, вул. Садова, буд. 9,

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

до господарського суду Київської області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОФІД УКРАЇНА»(ідентифікаційний код: 31781061, місцезнаходження: 07443, Київська обл., Броварський район, смт Калинівка, вул. Ігорева, буд. 12) (надалі за текстом: «Кредитор»/ «ініціюючий кредитор») із заявою б/н від 04 січня 2012 року про порушення справи про банкрутство боржника - товариства з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД»(ідентифікаційний код: 30467889, місцезнаходження: 07526, Київська обл., Баришівський р-н, с. Морозівка, вул. Садова, буд. 9) (надалі за текстом: «Боржник»), з підстав, передбачених ст. ст. 1, 5, 6, 7, 8, 11-13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі за текстом також «Закон про банкрутство») та з підстав, передбачених ст.ст. 4-1, 54 Господарського-процесуального кодексу України, у звязку з наявністю у Боржника заборгованості перед Кредитором у сумі 1976424,84 грн. по основному боргу, 19864,25 грн. по сплаті держмита та 236,00 грн. по витратам на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу не сплаченої більше ніж три місяці після настання строку сплати, яка перевищує суму в триста мінімальних розмірів заробітної плати.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11 січня 2012 року порушено провадження у справі №Б8/003-12 та призначено справу до розгляду на 24 січня 2012 року; зобовязано учасників провадження надати документальні докази у справі; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, у звязку з чим заборонено органам стягнення та органам виконавчої служби стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюються стягнення відповідно до законодавства.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24 січня 2012 року відкладено розгляд справи на 06 лютого 2012 року; введено процедуру розпорядження майном Боржника та призначено розпорядником майна Боржника Дорошенка Я.В. (ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства серії НОМЕР_1 видана 13 квітня 2007 року, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2); вирішено інші процедурні питання у справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06 лютого 2012 року визнано безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора; зобовязано Кредитора подати оголошення про порушення судом справи про банкрутство Боржника, примірник газети у пятиденний термін після публікації подати господарському суду Київської області; призначено справу до розгляду в попередньому засіданні на 04 травня 2012 року.

28 лютого 2012 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Кредитора та Боржника надійшла спільна заява б/н, б/дати (вх. №3183 від 28 лютого 2012 року) про затвердження мирової угоди із долученими: заявою Кредитора б/н від 27 лютого 2012 року про виконання мирової угоди; оригіналом «Мирової угоди в процесі виконання судового рішення господарського суду Київської області від 29 червня 2010 року по справі №10/011-10»від 13 лютого 2012 року (надалі за текстом «Мирова угода»); платіжними дорученнями: №51, №58, №1309 від 24 лютого 2012 року, №1301, № 50 від 23 лютого 2012 року, №1292 від 20 лютого 2012 року, №1279 від 17 лютого 2012 року, №82 від 16 лютого 2012 року, №1265 від 14 лютого 2012 року, №1258 від 13 лютого 2012 року. В своїй спільній заяві ініціюючий кредитор та Боржник просять суд затвердити мирову угоду по даній справі на підставі ст. 121 Господарського процесуального кодексу України.

Провадження у справі №Б8/003-12 знаходиться у процедурі розпорядження майном Боржника.

Відповідно до абз. 1 п. 1, п. 2 ст. 38 Закону про банкрутство, арбітражний керуючий протягом п'яти днів з дня укладення мирової угоди повинен подати до господарського суду заяву про затвердження мирової угоди. Про дату розгляду мирової угоди господарський суд повідомляє сторони мирової угоди. Господарський суд зобов'язаний заслухати кожного присутнього на засіданні кредитора, у якого виникли заперечення щодо укладення мирової угоди, навіть якщо на засіданні комітету кредиторів він голосував за укладення мирової угоди.

В ході підготовки до розгляду заяви про затвердження мирової угоди, суд звертає увагу учасників провадження на наступне.

Відповідно до абз. 1 п. 95, п. 96 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»від 18 грудня 2009 року №15 (надалі за текстом «Постанова»), згідно з частиною другою статті 35 Закону мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство, у тому числі й після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом. Проте господарським судам слід враховувати, що мирову угоду може бути укладено лише після публікації в офіційних друкованих органах оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, затвердження судом реєстру і обрання членів комітету кредиторів, оскільки цей правочин впливає на права та обов'язки всіх кредиторів у справі про банкрутство, крім випадків, прямо передбачених Законом, а рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається виключно комітетом кредиторів. Угода, укладена до опублікування оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство між ініціюючим кредитором та боржником, не є мировою угодою в розумінні статті 35 Закону і не може спричиняти правові наслідки, передбачені для такої угоди.

У абз. 1 п. 12.2 Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193 (надалі за текстом «Рекомендації») вказано, що згідно з частиною 2 статті 35 Закону мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство, у тому числі й після винесення судом постанови про визнання боржника банкрутом. Проте судам слід враховувати, що мирова угода не може бути укладена до публікації в офіційних друкованих органах оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, оскільки є правочином, який впливає на права та обов'язки усіх кредиторів у справі про банкрутство.

З матеріалів справи вбачається, що опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство в межах даного провадження у справі про банкрутство Боржника №Б8/003-12 не здійснювалось.

Відповідно до абз. 24 ст. 1 Закону про банкрутство, мораторієм на задоволення вимог кредиторів є зупиненням виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Згідно ч. ч. 4, 7 ст. 12 Закону про банкрутство, мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 п. 38, ч. 2 п. 39, п. 40 Постанови, відповідно до статті 1 Закону термін "мораторій на задоволення вимог кредиторів" (далі - мораторій) визначено як зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Дія мораторію не поширюється також на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 Закону. Проте слід враховувати, що Законом України від 7 березня 2002 р. N 3088-III "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зі статті 14 Закону виключено норми, які дозволяли боржникові при проведенні процедури розпорядження майном одночасно задовольняти вимоги кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів (далі - реєстр). Тому боржнику дозволяється під час процедури розпорядження майном задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною шостою статті 12 Закону не поширюється дія мораторію. Задоволення, отримане кредитором внаслідок дій боржника, що порушують правила про режим мораторію, за позовом арбітражного керуючого має повертатися боржникові (або в ліквідаційну масу) на підставі статей 1212 - 1214 ЦК. Дія мораторію поширюється на задоволення вимог кредиторів, які подали заяви згідно зі статтею 14 Закону, і на вимоги кредиторів, що не подавали таких заяв, включаючи кредиторів, котрими в установленому порядку пред'явлені до виконання виконавчі документи.

Згідно абз. 2 п. 5.4 та п. 5.5 Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193, мораторій поширюється на задоволення вимог конкурсних кредиторів за грошовими зобов'язаннями та зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також на задоволення вимог кредиторів щодо відшкодування збитків, які виникли у зв'язку з відмовою боржника від виконання зобов'язань, у порядку, передбаченому частиною 10 статті 17 Закону (частини 6 та 24 статті 1, частина 5 статті 12 Закону). Мораторій поширюється на вимоги кредиторів незалежно від того, чи подавали вони заяви до господарського суду про визнання їх вимог у справі про банкрутство відповідно до статті 14 Закону та незалежно від моменту порушення виконавчого провадження за такими вимогами.

Пунктом 6 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області від 11 січня 2012 року про порушення провадження у цій справі введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, у звязку з чим заборонено органам стягнення та органам виконавчої служби стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюються стягнення відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону про банкрутство, арбітражний керуючий протягом п'яти днів з дня укладення мирової угоди повинен подати до господарського суду заяву про затвердження мирової угоди. В свою чергу п. 98 Постанови, з урахуванням положень п.п. 95, 96 Постанови визначено, що рішення про укладення мирової угоди від імені боржника приймається в процедурі розпорядження майном боржника його керівником, а в процедурах санації та ліквідації - арбітражним керуючим (керуючим санацією, ліквідатором), який виконує повноваження керівника та органів управління боржника. Ці особи й підписують мирову угоду від імені боржника (банкрута).

Судом встановлено, що заява (про затвердження мирової угоди) подана Кредитором та Боржником з порушенням встановленого ч. 1 ст. 38 Закону про банкрутство строку з дня укладення мирової угоди.

Відповідно до абз. 21 ст. 1 Закону про банкрутство, сторони у справі про банкрутство - кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону про банкрутство, під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін. Таким чином, вказаною нормою визначено сторін мирової угоди у справі про банкрутство.

Кредитором та Боржником у спільній заяві про затвердження мирової угоди останні просять суд затвердити мирову угоду по даній справі. Дослідивши зміст поданої на затвердження Мирової угоди, судом встановлено, що згідно назви угода, остання укладається «в процесі виконання судового рішення господарського суду Київської області від 29 червня 2010 року по справі №10/011-10»; на відміну від вимог ч. 1 ст. 35 Закону про банкрутство, сторонами Мирової угоди поданої на затвердження є «Стягувач»та «Боржник».

Суд звертає увагу на те, що в частині Мирової угоди, що визначає сторін, які її підписують, особа кредитора не відповідає за найменуванням особі Кредитора у дані справі про банкрутство («СТЯГУВАЧ ТОВ “Агрофіт”»).

Згідно п. 4 Мирової угоди «Боржник гарантує, що до 13 березня 2012 року заборгованість буде погашена. Загальну суму заборгованості перед Стягувачем, яка дорівнює 655 00,00 (шістсот п'ятдесят пять тисяч) гривень 00 копійок, буде погашена шляхом перерахування коштів на рахунок Стягувача, про що обовязково має бути складений письмовий документ.». Змістом Мировій угоді не визначено реквізитів розрахункового рахунку Кредитора, на користь якого перераховуються кошти відповідно до п. 4 Мирової угоди.

Відповідно до ч. 5 ст. 65 Господарського кодексу України, керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Судом встановлено, що відповідно до преамбули Мирової угоди поданої на затвердження «Товариство з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД»(надалі Боржник) в особі генерального директора ОСОБА_2, що діє на підставі довіреності від 05.04.2011 року…».

Керуючись ст. ст. 1, 12, ч. 1 ст. 35, ст. 38 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, Рекомендаціями Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»від 18 грудня 2009 року №15, ч. 5 ст. 65 Господарського кодексу України, ст. ст. 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Спільну заяву Кредитора та Боржника б/н, б/дати (про затвердження мирової угоди) прийняти до розгляду у справі №Б8/003-12.

2.Призначити розгляд спільної заяви Кредитора та Боржника б/н, б/дати (про затвердження мирової угоди) у судовому засіданні на 06 березня 2012 року на 15 год. 00 хв. в приміщенні господарського суду Київської області (м. Київ, вул. Комінтерну, 16, каб. 201).

3.Зобовязати Кредитора на призначене судове засідання надати суду:

-статут Кредитора у редакції чинній станом на 13 лютого 2012 року;

-Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про знаходження в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Кредитора з заповненими всіма полями витягу;

-рішення відповідного органу Кредитора про призначення ОСОБА_1 директором Кредитора, кадровий наказ Кредитора про приступання ОСОБА_1 до виконання обов'язків директора Кредитора.

4.Зобов'язати Боржника на призначене судове засідання надати суду:

-Довіреність від 05 квітня 2011 року на генерального директора ОСОБА_2; Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про знаходження в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Боржника з заповненими всіма полями витягу; статут Боржника в останній редакції, докази призначення на посаду керівника Боржника та уповноважуючи документи на особу, якою було видано від імені Боржника довіреність від 05 квітня 2011 року на генерального директора ОСОБА_2.

5.Копію ухвали надіслати: Кредитору (07443, Київська обл., Броварський район, смт. Калинівка, вул. Ігорева, буд. 12); представнику Кредитора (02098, м. Київ, вул. Ю. Шумського, буд. 1-Б, оф. 121), Боржнику (07526, Київська обл., Баришівський район, с. Морозівка, вул. Садова, буд. 9); розпоряднику майна Боржника (на дві адреси: АДРЕСА_1; АДРЕСА_2).

Суддя П.Ф. Скутельник