Рішення № 21706901, 27.02.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" лютого 2012 р. Справа № 21/295-09

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за первісним позовом Дочірньої компанії «Укртансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз»Дочірньої компанії «Укртансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ

до Дочірнього підприємства «Дніпровський круг», м. Київ

про визнання права власності

за зустрічним позовом Дочірнього підприємства «Дніпровський круг»

до Дочірньої компанії «Укртансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

про зобовязання виконати обовязки в натурі

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 28.12.2011р.)

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 03.09.2011р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

10.11.2009р. Дочірня компанія «Укртансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз»Дочірньої компанії «Укртансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(далі-ДК «Укртансгаз»/позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Дочірнього підприємства «Дніпровський круг»(далі-ДП «Дніпровський круг»/відповідач) про визнання права власності на жилі приміщення квартири №211, 213, 215, 217 в житловому будинку по вул. Білогородській, 51 у м. Боярка Києво-Святошинського р-ну Київської обл.

Відповідач позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.11.2009р. порушено провадження у справі №21/295-09 та призначено її до розгляду на 30.11.2009р.

Ухвалами господарського суду Київської області від 30.11.2009р., 21.12.2009р., 25.01.2010р., 03.03.2010р. та 29.03.2010р. розгляд даної справи відкладався на 14.12.2009р., 25.01.2010р., 15.02.2010р, 17.03.2010р. та 21.04.2010р. відповідно.

11.12.2009р. через загальний відділ господарського суду Київської області ДП «Дніпровський круг»(далі-позивач за зустрічним позовом) подано зустрічний позов до ДК «Укртансгаз»(далі-відповідач за зустрічним позовом) про зобовязання останнього виконати в натурі обовязки за договором №03-22-383 від 16.09.2004р., а саме: передати в користування позивачу за зустрічним позовом земельну ділянку площею 14500 м2 , яка розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Білогородська; за договором №03-08-351 від 07.12.2007р., а саме: передати позивачу за зустрічним позовом усі документи, на яких ґрунтувалися зобовязання ДК «Укртансгаз», як правонаступника Боярського управління магістральних газопроводів АТ «Укргазпром»перед ВАТ «Декоративні культури»щодо передачі 506,17 м2 жилої площі.

Відповідач за зустрічним позовом зустрічну позовну заяву не визнав, з підстав викладених у відзиві на позов, та просив суд у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.12.2009р. зустрічну позовну заяву прийнято для сумісного розгляду з первісним позовом у даній справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.01.2010р. частково задоволено клопотання позивача про забезпечення позову, яке надійшло 03.12.2009р. через загальний відділ господарського суду Київської області, шляхом накладення арешту на нерухоме майно ДП “Дніпровський круг”, а саме: квартиру №217, яка знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Білогородська, 51, корпус №5, 7 підїзд.

В судових засіданнях 14.12.2009р., 15.02.2010р., 17.03.2010р., 21.04.2010р. та 12.05.2010р. оголошувалась перерва до 21.12.2009р., 03.03.2010р., 29.03.2010р., 12.05.2010р. та 21.06.2010р. відповідно.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.06.2010р. провадження у даній справі зупинено до вирішення господарським судом Київської області справи №13/090-10 за позовом ДП «Дніпровський круг»до ДК «Укртрансгаз»про визнання недійсним договору №03-22-383 від 16.09.2004р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.11.2010р. провадження у даній справі поновлено, розгляд справи призначено на 24.11.2010р.

16.11.2010р. через загальний відділ господарського суду Київської області від ДП “Дніпровський круг” надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи. Зазначене клопотання судом задоволено.

Ухвалами господарського суду Київської області від 24.11.2010р. та 16.12.2010р. розгляд даної справи відкладався на 13.12.2010р. та 12.01.2011р. відповідно.

В судовому засіданні 13.12.2009р. оголошувалась перерва до 16.12.2010р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.01.2011р. провадження у даній справі зупинено до вирішення господарським судом міста Києва справи №32/354 за позовом ДК «Укртансгаз»до ДП «Дніпровський круг»про стягнення 2230200,00 грн.

09.02.2011р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд визнати за ним право власності на жиле приміщення квартиру №217 в житловому будинку по вул. Білогородській, 51 у м. Боярка Києво-Святошинського р-ну Київської обл. Зазначені уточнення судом прийняті.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.01.2012р. провадження у даній справі поновлено, розгляд справи призначено на 30.01.2012р.

30.01.2012р. через загальний відділ господарського суду Київської області від ДП “Дніпровський круг” надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи. Зазначене клопотання судом задоволено.

В судовому засіданні 13.02.2012р. оголошувалась перерва до 27.02.2012р.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

16.09.2004р. між ДК «Укртансгаз»в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз»(далі-сторона 1), ДП “Дніпровський круг” (далі-сторона 2) та Відкритим акціонерним товариством «Декоративні культури»(далі-сторони 3) укладено договір №03-22-383 (далі-Договір)

Пунктами 1.1, 3.2.6 та 3.2.8 Договору передбачено, що сторона 1 для будівництва групи житлових будинків з обєктами культурно-побутового призначення за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-ну, м. Боярка, вул. Білогородська з усіма інженерними мережами, що обслуговують будинки, надає стороні 2 земельну ділянку площею 14500 м2, яка належить стороні 1 на праві постійного користування згідно Державного акту, виданого виконавчим комітетом Боярської міської ради народних депутатів 29.12.1997р., а сторона 2 передає стороні 1 житлову площу в розмірі та на умовах, визначених цим договором. Ідентифікація обєкта здійснюється згідно проектно-кошторисної документації.

Сторона 2 зобовязана в 30 денний строк з дня прийняття обєкта в експлуатацію передати стороні 1 житлову площу в розмірі 1450 м2, але не менше 7,25% від загальної житлової площі обєкта; передати стороні 1 житлову площу, визначену умовами цього договору, з усіма правовстановлюючими документами на цю житлову площу.

07.12.2007р. з метою врегулювання взаємовідносин сторін, що виникли у сторін у звязку з виконанням Договору між сторонами було укладено договір №03-08-351 (далі-Договір 2), відповідно до якого сторона 2 після прийняття обєкту в експлуатацію зобовязується передати, а сторона 1 бере на себе обовязок прийняти житлову площу обєкта у розмірі 1450 м2, але не менше 7,25% від загальної житлової площі обєкта (яка складає 21280 м2), а саме, зокрема, трикімнатну квартиру площею 126 м2, за номером 217, яка знаходяться у 3 секції 7 під'їзду будинку №51 по вул. Білогородській у м. Боярка Київської обл.

Сторона 2 передає стороні 1 зазначені квартири за актом приймання-передачі протягом 30 робочих днів після прийняття обєкта в експлуатацію державною комісією (п.п. 2, 3, 9 Договору 2).

Довідкою №5/599 від 29.08.2008р. ДП “Дніпровський круг” повідомив ДК «Укртансгаз», що зазначені у п. 3 Договору 2 житлові приміщення в експлуатацію не прийняті.

Водночас, як зазначає позивач, йому стало відомо, що 23.11.2007р. затверджено Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом обєкта, а саме: будинку №51 по вул. Білогородській у м. Боярка Київської обл.

Крім того, 19.12.2007р. Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області видано розпорядження №850, про затвердження акту державної приймальної комісії по прийняттю в експлуатацію 2 черги житлового комплексу ДП «Дніпровський круг»в м. Боярка по вул. Білогородській, 51 з кількістю квартир 220, загальною площею 15979,9 м2.

На офіційному сайті ДП “Дніпровський круг” також зазначено про введення в експлуатацію трьох десятиповерхових секцій на 220 квартир житлового комплексу по вул. Білогородській, 51 у м. Боярка.

17.10.2008р. виконавчим комітетом Броварської міської ради відповідачу видано свідоцтво на право власності на кв. 217, 5 корп., буд. 51 по вул. Білогородській м. Боярка, що підтверджується наявною в матеріалах справи інформаційною довідкою КП «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області»№2791 від 18.11.2009р.

З метою досудового врегулювання даного спору, 09.04.2009р., 30.04.2009р., 21.05.2009р., 29.07.2009р., 29.07.2009р. позивачем направлялись відповідачу листи №2095/10-01, №2552/10-01, №2973/10-01, №5184/10-02, №5185/10-02, відповідно до яких позивач інформував останнього про порушення умов Договорів 1 та 2, та вимагав передання спірної квартири. Копії зазначених листів містяться в матеріалах справи.

Втім, відповідач спірну квартиру позивачу не передав.

Посилаючись на те, що державною комісією прийнято в експлуатацію 2 чергу житлового комплексу ДП «Дніпровський круг»в м. Боярка по вул. Білогородській, 51 з кількістю квартир 220, до складу яких входить квартира №217, яка у відповідності до умов Договорів 1, 2 має бути передана позивачу, але відповідач ухиляється від її передачі, позивач просить суд визнати за ним право власності на зазначену квартиру з підстав ст. 331 Цивільного кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до статей 328, 331, 334 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи зі змісту наведених законодавчих положень, суд дійшов висновку, що право власності на спірну квартиру у позивача виникло на підставі Договорів 1, 2, укладених з відповідачем.

Приписами ст. 629, 530 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктами 3, 9 Договору 2 передбачено, що сторона 2 (відповідач) після прийняття обєкту в експлуатацію зобовязується передати, а сторона 1 (позивач) бере на себе обовязок прийняти житлову площу обєкта у розмірі 1450 м2, але не менше 7,25% від загальної житлової площі обєкта (яка складає 21280 м2), а саме, зокрема, трикімнатну квартиру площею 126 м2 за номером 217, яка знаходиться у 3 секції 7 під'їзду будинку №51 по вул. Білогородській у м. Боярка Київської обл.

Сторона 2 передає стороні 1 зазначену квартиру за актом приймання-передачі протягом 30 робочих днів після прийняття обєкта в експлуатацію державною комісією.

Відповідно до пункту 29 постанови Кабінету Міністрів України “ Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів” №1243 від 22.09.2004р., яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, датою введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата затвердження акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію цього об'єкта органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що утворив комісію.

За таких обставин, затвердження розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області №850 від 19.12.2007р. акту державної приймальної комісії по прийняттю в експлуатацію 2 черги житлового комплексу ДП «Дніпровський круг»в м. Боярка по вул. Білогородській, 51 з кількістю квартир 220, загальною площею 15979,9 м2, породжує у відповідача обов'язок по переданню належних позивачу житлових площ в порядку та строки, передбачені Договорами 1, 2.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

В даному ж випадку дії відповідача щодо непередачі спірної квартири у власність позивача в установлений Договорами 1, 2 строк свідчать про невизнання відповідачем права власності позивача на спірне майно та зловживання останнім своїми правами, що є недопустимим (ч. 3 ст. 13 ЦК України).

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також те, що відповідач після введення об'єкту будівництва в експлуатацію належну позивачу квартиру за Договорами 1, 2 не передав, суд дійшов висновку, що вимога позивача про визнання за ним право власності на жиле приміщення квартиру №217 в житловому будинку по вул. Білогородській, 51 у м. Боярка Києво-Святошинського р-ну Київської обл. підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

Посилання ж відповідача на те, що у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобовязань за Договорами 1, 2 позивач вправі був вимагати від відповідача передачі спірної квартири за актом приймання-передачі, а не визнання на них права власності судом не приймаються з огляду на наступне.

Зазначені твердження відповідача по суті зводяться до посилань на невірно обраний позивачем спосіб захисту своїх прав.

Однак, згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу, одним із яких є визнання права власності на майно, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. Тобто, вибір способу захисту цивільних прав (визнання права власності на майно чи примусове виконання обов'язку в натурі) є правом позивача, не обмеженим законом.

Таким чином, норми ЦК України не наділяють суд повноваженнями відмовляти в позові з тих лише підстав, що позивач звернувся з позовом про визнання права власності на майно, набуте за договором, але міг би звернутися і з позовом про спонукання контрагента виконати договірне зобов'язання в натурі (передати спірне майно тощо), що спростовує посилання відповідача на безпідставність заявленої позовної вимоги.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 07.12.2010р. у справі №35/225.

Предметом зустрічного позову є, зокрема, вимога позивача про зобовязання відповідача за зустрічним позовом виконати в натурі обовязки за Договором 1, а саме: передати в користування позивачу за зустрічним позовом за актом прийому-передачі земельну ділянку площею 14500 м2, яка розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Білогородська, 51.

В обґрунтування зазначеної вимоги позивач посилається на невиконання відповідачем за зустрічним позовом своїх обовязків, передбачених пунктами 1.1, 2.2.1 Договору 1.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлена зустрічна позовна вимога задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Пунктами 1.1, 2.2.1 Договору 1 передбачено, що сторона 1 для будівництва групи житлових будинків з обєктами культурно-побутового призначення за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-ну, м. Боярка, вул. Білогородська з усіма інженерними мережами, що обслуговують будинки, надає стороні 2 земельну ділянку площею 14500 м2, яка належить стороні 1 на праві постійного користування згідно Державного акту, виданого виконавчим комітетом Боярської міської ради народних депутатів 29.12.1997р., а сторона 2 передає стороні 1 житлову площу в розмірі та на умовах, визначених цим договором. Ідентифікація обєкта здійснюється згідно проектно-кошторисної документації.

Сторона 1 зобовязана протягом одного місяця від моменту підписання цього договору передати стороні 2 згадану в п. 1.1 цього договору земельну ділянку.

Приписами ст. 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

Відповідно до п. 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус.

Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

Так, рішенням господарського суду міста Києва від 27.11.2008р. у справі №25/315 за позовом ДК "Укртрансгаз" до ДП "Дніпровський круг" встановлено, що ДК "Укртрансгаз" на виконання умов Договору 1 передало ДП "Дніпровський круг" земельну ділянку площею 14500 м2, яка належить позивачу на праві постійного користування згідно Державного акту, виданого 29.12.1997 виконавчим комітетом Боярської міської ради народних депутатів.

З огляду на набрання рішенням господарського суду міста Києва від 27.11.2008р. у справі №25/315 законної сили в порядку ст. 85 ГПК України, суд дійшов висновку, що факти, встановлені зазначеним рішенням має преюдиційне значення у розумінні ст. 35 ГПК України, і не потребує доказуванню.

Преюдиційність встановленого рішенням господарського суду міста Києва від 27.11.2008р. у справі №25/315 факту враховувалась також і при прийнятті 06.04.2011р. господарським судом міста Києва рішення у справі №32/354 за позовом ДК «Укртрансгаз»до ДП «Дніпровський круг»про стягнення 2230200,00 грн., та при прийнятті 23.06.2011р. господарським судом Київської області рішення у справі №3/041-11 за позовом ДК «Укртрансгаз»до ДП «Дніпровський круг»про визнання майнових прав. Зазначені рішення набрали законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Виходячи з наведених законодавчих положень, характеру правовідносин, а також преюдиційність факту передання спірної земельної ділянки позивачу за зустрічним позовом, суд дійшов висновку, що зустрічна позовна вимога про зобовязання відповідача за зустрічним позовом виконати в натурі обовязки за Договором 1, а саме: передати в користування позивачу за зустрічним позовом за актом прийому-передачі земельну ділянку площею 14500 м2, яка розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Білогородська, 51 є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Щодо зустрічної позовної вимоги про зобовязання відповідача за зустрічним позовом виконати в натурі обовязки за Договором 2, а саме: передати позивачу за зустрічним позовом усі документи, що підвереджують статус ДК «Укртансгаз»як правонаступника Боярського управління магістральних газопроводів АТ «Укргазпром»та обґрунтовують обов'язок останнього з передачі ВАТ «Декоративні культури»506,17 м2 жилої площі, слід зазначити наступне.

Пунктом 17 Договору 2 передбачено, що сторона 1 зобовязується у строк 5 робочих днів з дати підписання його договору передати стороні 2 усі документи, на яких ґрунтувалися зобовязання сторони 1 як правонаступника Боярського управління магістральних газопроводів АТ «Укргазпром»перед ВАТ «Декоративні культури»як правонаступника радгоспу «Декоративні культури»щодо передачі 506,17 м2 жилої площі.

Приписами статей 525, 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Приписами статей 33, 34 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Так, у відзиві на зустрічний позов відповідач за зустрічним позовом посилається на належне виконання ним свого обовязку, передбачено п. 17 Договору 2.

На підтвердження своїх посилань останнім надано суду лист №8926/10-07 від 17.12.2007р., відповідно до якого на виконання умов Договору 2 ДК «Київтрансгаз»надсилає ДП «Дніпровський круг»документи, на яких ґрунтувались зобовязання останнього перед ВАТ «Декоративні культури»щодо передачі жилої площі.

Зазначений лист з додатками був отриманий позивачем за зустрічним позовом 18.12.2007р. за вх. №450/07, що підтверджується відбитком печатки останнього на екземплярі зазначеного листа ДК «Київтрансгаз», що спростовує посилання позивача за зустрічним позовом на невиконання останнім своїх зобовязань за Договором 2. Доказів, що спростовують зазначені факти суду не надано.

Оскільки судом встановлено факт виконання відповідачем за зустрічним позовом своїх зобовязань, передбачених п. 17 Договору 2, суд дійшов висновку, що зустрічна позовна вимога про зобовязання відповідача за зустрічним позовом виконати в натурі обовязки за Договором 2, а саме: передати позивачу за зустрічним позовом усі документи, що підвереджують статус ДК «Укртансгаз»як правонаступника Боярського управління магістральних газопроводів АТ «Укргазпром»та обґрунтовують обов'язок останнього з передачі ВАТ «Декоративні культури»506,17 м2 жилої площі є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, по результатам розгляду даної справи, за первісним позовом покладаються судом на відповідача за первісним позовом пропорційно розміру задоволених первісних вимог, а за зустрічним позовом на позивача за зустрічним позовом та третю особу відповідно.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 33-35, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 13, 16, 328, 331, 334, 525, 530, 599, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити.

2. Визнати за Дочірньою компанією «Укртансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(01021, м. Київ, уз. Кловський, 9/1, ідентифікаційний код 30019801) в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз»Дочірньої компанії «Укртансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(03065, м. Київ, пр-т Комарова, 44, ідентифікаційний код 23517243) право власності на жиле приміщення квартиру №217 в житловому будинку по вулиці Білогородській, будинок №51 у місті Боярка Києво-Святошинського району Київської області.

3. У задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити повністю.

4. Стягнути з Дочірнього підприємства «Дніпровський круг»(03148, м. Київ, вул. Г. Космосу, 2Б, ідентифікаційний код 30931888) на користь Дочірньої компанії «Укртансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (01021, м. Київ, уз. Кловський, 9/1, ідентифікаційний код 30019801) в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз»Дочірньої компанії «Укртансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(03065, м. Київ, пр-т Комарова, 44, ідентифікаційний код 23517243) 25500 (двадцять пять тисяч пятсот) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя В.А. Ярема

Повне рішення складено 29.02.2012р.