Рішення № 21706873, 28.02.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" лютого 2012 р. Справа № 23/001-12

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілк Трейд», Київська область, Васильківський район, с. Безп'ятне

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, Київська область, м. Бровари

про стягнення 1103694,71 грн.

секретар судового засідання Бердило І.П.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність б/н від 12 січня 2012 року);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілк Трейд»(далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 1103694,71 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов дистрибюторського договору №169МЛ-Тд/ПС/Дст від 28 грудня 2009 року, а саме, відповідач не сплатив грошові кошти за отриманий товар, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 1003358,83 грн. Додатково, за прострочення виконання зобовязання позивач нарахував відповідачу штраф в розмірі 100335,89 грн.

Одночасно з позовом позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти відповідача у розмірі 1125768,61 грн.

Згідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.

Згідно п. 3 розяснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»за №02-5/611 від 23 серпня 1994 року умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Судом відмовлено в задоволені заяви про забезпечення позову, оскільки, заявником не доведено суду наявності підстав для застосування таких заходів.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 30 січня 2012 року та призначено справу до розгляду на 14 лютого 2012 року.

14 лютого 2012 року розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України на 28 лютого 2012 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалами суду від 30 січня 2012 року та від 14 лютого 2012 року в судові засідання не з'явився, витребуваних документів не подав, хоча був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення. Суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.

28 лютого 2012 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Тульчинка», яке оформлене протоколом №17 від 16 грудня 2010 року прийнято рішення змінити назву товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Тульчинка»на товариство з обмеженою відповідальністю «Мілк Трейд».

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Тульчинка»(за договором постачальник) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (за договором дистрибютор) 28 грудня 2009 року укладено дистрибюторський договір за №169МЛ-Тд/ПС/Дст.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що постачальник надає, а дистрибютор приймає на себе право на розміщення та продаж на території товару, що постачається на умовах цього договору.

Згідно пункту 2.2 договору на умовах договору постачальник зобовязується поставляти та передавати у власність дистрибютору окремими партіями товар, а дистрибютор зобовязується приймати та оплачувати поставлений товар, розміщувати рекламні матеріали, проводити рекламні акції з метою збільшення кінцевих споживачів товару.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що метою постачання товару від постачальника дистрибютору є подальша реалізація придбаного дистрибютором товару замовникам дистрибютора на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до пункту 2.4 договору асортимент, кількість, ціна кожної одиниці та партії товару в цілому, умови передачі товару при кожній поставці обумовлюється у замовлені специфікації та вказуються у товарній (товарно-транспортній) накладній. Товарні (товарно-транспортні) накладні, згідно яких постачається товар, є невідємними частинами цього договору. Замовлення-специфікація дистрибютора надається постачальнику в письмовій формі (поштою, факсом, електронною поштою) або усній формі по телефону.

Згідно пункту 3.1 договору договір вважається укладеним і набирає чинність з моменту підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2009 року.

У відповідності до пункту 3.3 договору дія договору автоматично продовжується на кожний наступний річний період, за умови, якщо жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про його розірвання не пізніше ніж за 30 календарних днів до збігання строку його дії.

Пунктами 4.1.1 та 4.1.2 договору встановлено, що дистрибютор зобовязаний: приймати від постачальника товар погоджений на умовах цього договору партіями та оплачувати такий товар; оплачувати товар в строк, передбачені положеннями договору, за цінами, вказаними в чинному на день відвантаження відповідної партії товару прайсі, та з урахуванням чинної на момент відвантаження оплачуваної партії товару знижки.

Відповідно до пункту 5.1.1 договору постачальник зобовязується поставляти та передавати у власність дистрибютору товар в кількості та асортименті, погодженими сторонами відповідно до умов цього договору.

Згідно пункту 8.3 договору розрахунки за товар, що відпускається, здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника або шляхом внесення грошових коштів на поточний рахунок останнього. Остаточна оплата повної вартості поставленого товару здійснюється дистрибютором у строк не пізніше семи банківських днів з дня отримання виручки від реалізації такого товару, але в будь-якому випадку не пізніше двадцять першого календарного дня з моменту отримання товару згідно кожної відповідної товарної (товарно-транспортної) накладної постачальника.

У відповідності до пункту 8.4 договору датою оплати по цьому договору вважається дата надходження коштів на поточний рахунок постачальника.

Пунктом 10.2 договору встановлено, що у випадку прострочення оплати товару на умовах цього договору дистрибютор зобовязаний сплатити на користь постачальника неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення, у випадку затримки оплати вартості товару на строк, що перевищує 30 днів, дистрибютор додатково оплачує постачальнику штраф в розмірі 10% від вартості неоплаченого в строк товару.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними (том 1, а.с. 41-109), копії яких наявні в матеріалах справи та оригінали яких оглянуто у судовому засіданні. Факт приймання товару за накладними уповноваженою особою відповідача підтверджується підписом особи, уповноваженої на отримання товару, на накладних та відтиском печатки відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судові засідання 14 лютого 2012 року та 28 лютого 2012 року не зявився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установленому законом порядку ухвалами суду від 30 січня 2012 року та від 14 лютого 2012 року. Витребувані документи (п. 4 ухвали від 30 січня 2012 року) відповідач суду не надав.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В матеріалах справи міститься акт звірки взаєморозрахунків, який підписаний позивачем та відповідачем та скріплений печатками сторін. Із зазначеного акту звірки вбачається, що станом на 31 липня 2011 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 1115358,83 грн.

Станом на день прийняття рішення у справі відповідач не оплатив прийнятий у позивача товар у повному обсязі. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 1003358,83 грн. заборгованості за прийнятий товар підлягає задоволенню.

Оскільки, пунктом 10.2 договору встановлено, що у випадку прострочення оплати товару на умовах цього договору дистрибютор зобовязаний сплатити на користь постачальника неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення, у випадку затримки оплати вартості товару на строк, що перевищує 30 днів, дистрибютор додатково оплачує постачальнику штраф в розмірі 10% від вартості неоплаченого в строк товару, сума штрафу у розмірі 100335,89 грн. підлягає задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (07400, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілк Трейд»(08628, Київська область, Васильківський район, с. Безп'ятне, вул. Васильківська, 72-А, код 32904369) 1003358 (один мільйон три тисячі триста пятдесят вісім) грн. 83 коп. заборгованості, 100335 (сто тисяч триста тридцять пять) грн. 89 коп. штрафу та 22073 (двадцять дві тисячі сімдесят три) грн. 90 коп. судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяД.Г. Заєць Дата підписання рішення 1 березня 2012 року