Рішення № 21706862, 21.02.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" лютого 2012 р. Справа № 3/171-11

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Ензим”, м. Вінниця до Державного підприємства “Червонослобідський спиртовий завод”, Київська область, Макарівський район, с. Червона Слобода

про стягнення 54073,60 грн.

за участю представників сторін:

від позивача:ОСОБА_1 за дов. від 20.01.2011р.

від відповідача:не з'явився.

Обставини справи:

ТОВ “Торговий дім “Ензим” звернулось до суду з позовом до ДП “Червонослобідський спиртовий завод” про стягнення 54073,60 грн. заборгованості за договором №26/05/1-10 поставки товару від 26.05.2010р. Ухвалою господарського суду Київської області від 26.12.2011р. порушено провадження у даній справі та її розгляд призначено на 01.02.2012р.

В судове засідання 01.02.2012р. представник відповідача не зявився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 26.12.2011 року не виконав, хоча про день, час і місце розгляду справи був повідомлені належним чином 05.01.2012р. ухвалою господарського суду від 26.12.2011., доказом чого є поштове повідомлення про вручення поштового відправлення №0103233423509 від 28.12.2011р. У звязку з цим розгляд справи відкладено на 21.02.2012р.

У судове засідання представник відповідача не зявився, хоча про час місце та дату судового засідання був повідомлений належним чином ухвалою господарського суду від 01.02.2012р. Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, суд

встановив:

26.05.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Ензим” (постачальник, позивач) та Державним підприємством “Червонослобідський спиртовий завод” (покупець, постачальник) було укладено договір №26/05/1-10 поставки ферментних препаратів оцукрюючів глюкоамілаза Г18Х "Глюколад" (надалі договір) відповідно до п.п. 1.1. якого постачальник зобовязаний поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобовязується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

Відповідно до п.п. 3.2. загальна вартість товару за цим договором 1020000,00 грн. з урахуванням ПДВ. У п.п. 3.4. договору вказано, що покупець зобовязаний сплатити вартість товару протягом 12 місяців, починаючи з дати отримання товару з правом дострокової оплати. Датою отримання товару вважається дата передачі товару, вказана у акті прийому-передачі, підписаному уповноваженими особами представниками сторін під час здійснення фактичної передачі товару.

Згідно з п. 5.3. договору датою поставки є дата передачі товару покупцю, зазначена в товарно-супровідних документах на товар.

Вказаний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.

01.10.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Ензим”, Державним підприємством “Червонослобідський спиртовий завод” та Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" в особі Червонослобідської філії ДП "Укрспирт" було укладено додаткову угоду до договору №26/05/1-10 від 26.05.2010р., відповідно до умов якої сторони за взаємною згодою домовились замінити одну із сторін договору, а саме: передати Державному підприємству спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" в особі Червонослобідської філії ДП "Укрспирт" усі права та обовязки Державного підприємства “Червонослобідський спиртовий завод” за вказаним вище договором.

Дана угода підписана представниками сторін та скріплена відтисками їх печаток.

На виконання умов договору №26/05/1-10 від 26.05.2010р. позивачем було поставлено товар відповідачеві, про що свідчать видаткова накладна №РН-0487 від 26.08.2010р. та податкова накладна №487 на суму 51000,00 грн. у т.ч. ПДВ.

Товар було отримано ДП “Червонослобідський спиртовий завод” через його представника Охріменко Галину Миколаївну яка діяла на підставі довіреності від 25.08.2010р. №346 (копія у матеріалах справи).

Порядок використання доручень регулюється наказом Мінфіну України №99 від 16.05.96р. «Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних доручень на отримання цінностей»(зареєст. у Мін'юсті України 12.06.96 р. N 293/1318). Пунктом 2 Інструкції визначено, що сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувача.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Статтею 1 вказаного Закону визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей. Без довіреності не може бути створено інший первинний документ - накладну-вимогу, товарно-транспортну накладну, який є дозволом для здійснення господарської операції з відпуску цінностей.

14.01.2011р. позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу від 14.01.2011р. №28 щодо погашення ДП “Червонослобідський спиртовий завод” існуючої заборгованості перед ТОВ “Торговий дім “Ензим” у розмірі 51000,00 грн. за поставлений за договором №26/05/1-10 від 26.05.2010р. товар.

Листом від 17.01.2011р. відповідач повідомив, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2010р. №672 "Про утворення Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості", припиняє свою діяльність шляхом приєднання до ДП спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт". Згідно передавального акта №3 від 04.01.2011р. відповідач передав з балансу, а ДП "Укрспирт" прийняв на баланс розрахунки з контрагентами (копія акту у матеріалах справи). Даним актом відповідач передав зобовязання по сплаті боргу позивача в сумі 51000,00 грн. ДП "Укрспирту", що являється правонаступником ДП “Червонослобідський спиртовий завод”. 31.08.2011р. позивачем на адресу ДП спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" була направлена претензія від 31.08.2011р. №08/31-11 щодо погашення останнім заборгованості у розмірі 51000,00 грн., яка виникла у ДП спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" відповідно до умов додаткової угоди від 01.10.2010р. до договору №26/05/1-10 від 26.05.2010р. Відповідно до частини першої ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

У частині другій ст. 107 ЦК України вказано, що після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом. Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Отже, відповідно до зазначених вище норм, складання передавального акту є лише частиною процедури припинення юридичної особи шляхом приєднання та правонаступник відповідатиме за зобовязаннями особи яка реорганізується лише після внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи (ДП “Червонослобідський спиртовий завод”), проте, як вбачається з витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 31.01.2012р., ДП “Червонослобідський спиртовий завод” перебуває у стані припинення підприємницької діяльності, тобто процедура реорганізації відповідача не завершена, а тому останній несе відповідальність за наявними у нього зобовязаннями.

14.10.2011р. позивачем на адресу відповідача, з метою досудового врегулювання спору, було надіслано досудове попередження, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 14.10.2011р. №0804200038489, у якому ТОВ “Торговий дім “Ензим” пропонує погасити існуючу по договору №26/05/1-10 від 26.05.2010р. заборгованість у розмірі 51000,00 грн., бо у протилежному випадку останнє буде змушене звернутись до суду з відповідним позовом.

31.01.2012р. між ТОВ “Торговий дім “Ензим” та ДП “Червонослобідський спиртовий завод” було складено акт звірки взаємних розрахунків (копія в матеріалах справи), з якого вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем станом на 31.01.2012р. складала 51000,00 грн., вказаний акт підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками.

Відповідно до пунктів 3.4. та 5.3. договору відповідач мав розрахуватись з позивачем за товар, поставлений на основі видаткової накладної від 26.08.2010р. №РН-0487, до 26.08.2011р. включно. Проте, як зазначає позивач, станом на 19.12.2011р., відповідач відповідних розрахунків не здійснив.

З огляду на вищезазначені обставини, судом встановлено факт неналежного виконання ДП “Червонослобідський спиртовий завод” своїх зобовязань, у частині погашення заборгованості за поставлений товар на основі вищевказаної видаткової накладної, в розмірі 51000,00 грн.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем дотримано вимог даної норми процесуального законодавства і подано всі докази на підтвердження своїх позовних вимог, в той час як відповідачем не спростовано існування заборгованості перед позивачем у сумі 51000,00 грн.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога про стягнення з відповідача 51000,00 грн. заборгованості за поставлений товар підлягає задоволенню.

Окрім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 2489,75 грн. пені, 481,85 грн. 3% річних та 102,00 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зробивши розрахунок 3% річних, суд встановив, що результат відповідного розрахунку, який зроблено позивачем, є вірний, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних за несплату боргу за договором №26/05/1-10 від 26.05.2010р. суд задовольняє повністю, а саме у розмірі 481,85 грн.

Зробивши розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що результат відповідного розрахунку, який зроблено позивачем, є вірний, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат за несплату боргу за договором №26/05/1-10 від 26.05.2010р. суд задовольняє повністю, а саме у розмірі 102,00 грн.

Згідно частини першої ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Частиною першою ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.2. договору №26/05/1-10 від 26.05.2010р. встановлено, що за прострочення оплати за поставлений товар покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний день прострочення.

Зробивши розрахунок пені, суд встановив, що результат відповідного розрахунку, який зроблено позивачем, є вірний, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені за несплату боргу за договором №26/05/1-10 від 26.05.2010р. суд задовольняє повністю, а саме у розмірі 2489,75 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 51000,00 грн. основного боргу, 2489,75 грн. пені, 481,85 грн. 3% річних, 102,00 грн. інфляційних втрат, загалом 54073,60 грн.

Судові витрати, відповідно до частини четвертої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 22, 44, 49, 82-84, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Державного підприємства “Червонослобідський спиртовий завод” (08042, Київська обл., Макарівський район, с. Червона Слобода, вул. Заводська, буд. 3; код ЄДРПО України 00374962) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Ензим” (21050, м. Вінниця, Ленінський район, вул. 1-го Травня, буд. 60; код ЄДРПО України 34722213) 51000 (пятдесят одну тисячу гривень) 00 коп. основного боргу, 2489 (дві тисячі чотириста вісімдесят дев'ять гривень) 75 коп. пені, 481 (чотириста вісімдесят одну гривню) 85 коп. 3 % річних, 102 (сто дві гривні) 00 коп. інфляційних втрат та 1411 (одну тисячу чотириста одинадцять гривень) 50 коп. судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили. Суддя А.В. Лопатін Дата підписання повного тексту рішення: 29.02.2012 р.