Рішення № 21706799, 14.02.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" лютого 2012 р. Справа № 25/003-12

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантехкомплекс”,

м. Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕдвансМ”,

с. Чубинське, Бориспільський район, Київська область

про стягнення 26990,05 грн.

за участю представників:

позивача ОСОБА_1 (довіреність від 16.12.2011 № б/н);

відповідача ОСОБА_2 (довіреність від 14.02.2012 № б/н).

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантехкомплекс” (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕдвансМ” (далі відповідач) про стягнення 26990,05 грн., з яких: 22133,68грн. - основна заборгованість, 2213,37грн. - інфляційні втрати, 918,70 грн. - 3% річних, 1724,30грн. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобовязань за сервісною угодою від 20.09.2005 № 2009.

Ухвалою суду від 10.01.2012 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 26.01.2012.

26.01.2012 через канцелярію господарського суду Київської області (вх.№1050 від 26.01.2012) надійшла заява відповідача про залучення документів, письмові пояснення (відзив на позов), в якому зазначено про тяжке фінансове становище відповідача, що спричинило виникнення боргу перед позивачем та додане платіжне доручення від 25.01.2012 № 7 про часткову сплату основної заборгованості у розмірі 4490,00 грн.

У судовому засіданні 26.01.2012 на підставі пункту 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 09.02.2012.

У судовому засіданні 09.02.2012 (вх.№1963 від 09.02.2012) представником відповідача надано Акт звірки взаєморозрахунків та заяву від 09.02.2012 про визнання позову повністю, крім того, подано заяву про розстрочення виконання рішення, відповідно до якої у звязку зі скрутним фінансовим становищем відповідача, він просить суд розстрочити виконання рішення відповідно до поданого ним графіку.

Представник позивача у судовому засіданні 09.02.2012 надав клопотання (вх.№1964 від 09.02.2012) в якому просив суд заяву відповідача про розстрочення виконання рішення задовольнити частково, заперечивши останню дату платежу, вказану у запропонованому відповідачем графіку.

У звязку з необхідністю вирішенням питання про розстрочення виконання рішення, у судовому засіданні 09.02.2012 на підставі пункту 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 14.02.2012.

14.02.2012 через канцелярію господарського суду Київської області (вх.№2223 від 14.02.2012) відповідач надав заяву про розстрочення виконання рішення з новим графік розстрочення виконання рішення.

У судовому засіданні 14.02.2012 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, проти заяви відповідача про розстрочення виконання рішення не заперечив, представник відповідача позовні вимоги визнав у повному обсязі та просив суд розстрочити виконання рішення відповідно до поданого ним графіку.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 14.02.2012 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між сторонами у справі укладено сервісну угоду на виконання робіт з технічного обслуговування котельного обладнання, системи опалення, кондиціювання та вентиляції від 20.09.2005 № 2009 (далі Угода), відповідно до умов якої, замовник відповідач уповноважує виконавця позивача, а виконавець погоджується відповідно до умов Угоди забезпечити ефективну роботу котельного обладнання, системи опалення, кондиціювання та системи вентиляції, а також його функціонування у енергозберігаючому режимі та утримання у хорошому стані шляхом профілактичного сервісного обслуговування (розділ 1. Угоди).

Відповідно до пункту 3.1. Угоди термін її дії - з 20.09.2005 до 20.09.2006. Якщо жодна із сторін не надіслала іншій повідомлення про переривання Угоди у вигляді зареєстрованого листа за 30 днів до дати закінчення дії Угоди, ця Угода може бути продовжена за бажанням сторін, підтвердженим у письмовій формі. Судом у судових засіданнях зясовано, що дія Угоди щорічно продовжувалась.

Згідно пункту 4.1. Угоди, договірна ціна Угоди складає 49006,08 грн. нарік, у тому числі 8167,68 грн. ПДВ. Замовник здійснює помісячні платежі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця (пункт 5.1. Угоди).

Пунктом 6.2. Угоди встановлено, що при затримці оплати за виконані роботи замовник оплачує виконавцю суму, визначену в актах виконання робіт, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на день нарахування пені за кожний день несплати, але не більше половини нарахованої суми місячного платежу.

На виконання умов Угоди позивач надав передбачені нею послуги, що підтверджується Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): від 05.02.2009 №ОУ-0000021 на суму 4083,84 грн., від 28.02.2009 № ОУ-0000034 на суму 4083,84 грн., від 23.03.2009 № ОУ-0000055 на суму 4083,84 грн., від 08.05.2009 №ОУ-0000087 на суму 4083,84 грн., від 02.06.2009 № ОУ-0000106 на суму 4083,84 грн., від 01.07.2009 № ОУ-0000131 на суму 4083,84 грн., від 05.08.2009 №ОУ-0000164 на суму 4083,84 грн., від 31.08.2009 № ОУ-0000180 на суму 4083,84 грн., від 24.09.2009 № ОУ-0000200 на суму 4083,84 грн., від 03.11.2009 №ОУ-0000236 на суму 4083,84 грн., від 03.12.2009 № ОУ-0000253 на суму 4083,84 грн., від 23.12.2009 № ОУ-0000284 на суму 4083,84 грн., від 12.02.2010 №ОУ-0000308 на суму 4083,84 грн., від 23.02.2010 № ОУ-0000324 на суму 1874,00 грн. та від 01.03.2010 № ОУ-0000329 на суму 4083,84 грн., від 25.05.2010 № ОУ-0000369 на суму 756,00 грн., які підписані у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін без будь яких зауважень і застережень та скріплені відбитками їх печаток, завірені копії залучені до матеріалів справи.

На підтвердження наявності заборгованості позивачем надано суду Акт звірки взаєморозрахунків між сторонами, згідно якого заборгованість відповідача станом на 15.06.2010 складає 26377,68 грн., але, як вказує позивач, після підписання зазначеного Акту відповідачем сплачено 4224,00 грн. У звязку з тим, що зазначений Акт підписаний у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін та скріплений відбитками їх печаток, судом взято його до уваги в якості письмового доказу визнання відповідачем станом на 15.06.2010 заборгованості у зазначеному в Акті розмірі. Копія Акту залучена до матеріалів справи.

Відповідач, в порушення своїх договірних зобовязань, за отриманні послуги повністю не розрахувався, у звязку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 22133,68 грн., що стало підставою для звернення позивача до суду.

У процесі розгляду справи відповідач частково оплатив вказану заборгованість у розмірі 4490,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 25.01.2012 № 7, оригінал якого залучений до матеріалів справи.

Оскільки відповідачем після порушення провадження у справі сплачено частково суму основного боргу в розмірі 4490,00 грн., то предмет спору в даній справі у вказаній частині відсутній.

Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи вищезазначене, провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 4490,00 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, сума основної заборгованості відповідача складає 17643,68 грн.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобовязання.

Відповідно до статті 902 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг виконавець повинен надати послугу особисто.

Статтею 903 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За змістом даної норми, договір про надання послуг це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір.

Згідно статті 905 Цивільного кодексу України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, наявність заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 17643,68 грн.

Оскільки відповідачем порушено строки виконання грошового зобовязання, позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявляє до стягнення з відповідача інфляційні втрати за період з серпня 2010 року по листопад 2011 року в розмірі 2213,37грн. та 3% річних за період з 26.07.2010 по 14.12.2011 в розмірі 918,70грн.

Здійснені позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3%річних (а.с. №9, Т.1) відповідають вимогам законодавства та обставинам справи.

Крім того, позивач на підставі пункту 6.2. Договору заявляє до стягнення з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення, яка за розрахунком позивача складає 1724,30грн.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобовязання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” вiд 22.11.1996 № 543/96-ВР визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Здійснений позивачем розрахунок пені (а.с. №9, Т.1) в розмірі 1724,30грн. є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

Відповідач у своїй заяві від 09.02.2012 (вх.№ 1963 від 09.02.2012) визнав позов повністю.

Відповідно до частини 5 статті 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право повністю визнати позов.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи. Ця заява підписується відповідачем.

З огляду на те, що визнання позову відповідачем викладено в адресованій господарському суду письмовій заяві, підписаній його уповноваженим представником, за висновками суду, визнання позову відповідачем не суперечить чинному законодавству і не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, на підставі частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України суд приймає заяву відповідача про визнання позову.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 17643,68 грн., інфляційних втрат в розмірі 2213,37 грн., 3% річних в розмірі 918,70 грн. та пені в розмірі 1724,30 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем визнаними, а, відтак, підлягають задоволенню.

При розгляді заяви відповідача про розстрочку виконання судового рішення, судом враховано обставини справи, зокрема, тяжкий фінансовий стан відповідача, що підтверджується наданими в матеріали справи банківськими довідками про відсутність коштів на його рахунках, періодичний характер отримання доходів відповідачем, що підтверджується наданими банківськими виписками з рахунків відповідача, на особливості здійснюваної відповідачем діяльності, оскільки, відповідач являє собою кінноспортивний комплекс, що займається тренінгом та випробуванням коней українських верхових та інших напівкровних порід, підготовкою коней та спортсменів до участі в міжнародних змаганнях, соціальною реабілітацією дітей, а також, зважаючи на те, що позивач проти розстрочки виконання судового рішення не заперечує, суд вважає за можливе на підставі статті 83 Господарського процесуального кодексу України розстрочити виконання судового рішення.

Відшкодування витрат на сплату судового збору відповідно до статті49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись статтями 43, 22, 33, 43, 49, 78, пунктом 1-1 частини 1 статті 80, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕдвансМ” (08321, Київська область, Бориспільський район, с. Чубинське, вул. Липнева, буд.1, код ЄДРПОУ 32577707) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантехкомплекс” (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м.Вишневе, вул. Зелена, буд.2, код ЄДРПОУ 23576464) 17643 (сімнадцять тисяч шістсот сорок три) грн. 68 коп. основної заборгованості, 2213 (дві тисячі двісті тринадцять) грн. 37 коп. інфляційних втрат, 918 (девятсот вісімнадцять) грн. 70коп. 3% річних, 1724 (одну тисячу сімсот двадцять чотири) грн. 30 коп. пені, 1609 (одну тисячу шістсот девять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Розстрочити виконання рішення суду у даній справі на пять місяців, починаючи з березня 2012року із сплатою відповідачем на користь позивача стягуваних коштів в наступному порядку: 6610,00 грн. - до 05.03.2012; 5000,00грн. - до 05.04.2012; 5000,00 грн. - до 05.05.2012; 5000,00 грн. - до 05.06.2012; 2500,05 грн. - до 29.06.2012.

4. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 4490,00грн. основного боргу припинити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С.О. Саванчук

Повне рішення складено 20.02.2012.