Рішення № 21706798, 14.02.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" лютого 2012 р. Справа № 25/162-11

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Лазарівка” смт. Брусилів, Житомирська область до Державного підприємства “Дослідне господарство “Фастівське” Національної академії аграрних наук України, м. Фастів, Київська область про стягнення 211037,00 грн.

за участю представників:

позивача ОСОБА_1 (довіреність від 27.12.2011 № б/н);

відповідача не зявився.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Лазарівка” (далі позивач) до Державного підприємства “Дослідне господарство “Фастівське” Національної академії аграрних наук України (далі відповідач) про стягнення 211037,00 грн. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобовязань за договором про надання послуг від 15.01.2011 та за договором купівлі-продажу від 16.03.2011.

Ухвалою суду від 29.12.2011 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 19.01.2012.

19.01.2012 через канцелярію господарського суду Київської області (вх.№ 12 від 22.12.2011) від відповідача надійшло електронне повідомлення від19.01.2012 № 3 з клопотанням про відкладення розгляду справи у звязку з хворобою його представника. У судовому засіданні 19.01.2012 представник позивача надав заяву від19.01.2012 про збільшення розміру позовних вимог у звязку з нарахуванням ним відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України 3% річних від суми заборгованості у розмірі 4748,40 грн.

У звязку з відповідністю статті 22 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того, що заяву підписано уповноваженою на це особою, збільшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом.

У звязку з прийняттям збільшення розміру позовних вимог господарським судом, у справі має місце нова ціна позову 215785,40 грн., яка складається з 211037,00 грн. заборгованості та 4748,40 грн. 3% річних.

Представник відповідача у судове засідання 19.01.2012 не зявився, у звязку з чим розгляд справи відкладено на 07.02.2012.

У судовому засіданні 07.02.2012 представник позивача надав заяву від07.02.2012 про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої останній у порядку статті22 Господарського процесуального кодексу України у звязку зі здійсненим ним перерахунком, зменшив розмір заявлених до стягнення 3 % річних.

Відповідно до частин 4, 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того, що заяву підписано уповноваженою на це особою, зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, зменшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом.

У звязку з прийняттям зменшення розміру позовних вимог господарським судом, у справі має місце нова ціна позову 213147,37, яка складається з 211037,00грн. заборгованості та 2110,37 грн. 3% річних.

Підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні, з урахуванням пункту 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від13.08.2008 №01-8/482 “Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008року”.

Представник відповідача у судовому засіданні 07.02.2012 надав заяву від07.02.2012 про визнання позову повністю. Заява залучена до матеріалів справи.

На підставі частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 07.02.2012 оголошено перерву до 14.02.2012.

14.02.2012 присутній у судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів, викладених у позові.

Представник відповідача у судове засідання 14.02.2012 не зявився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 14.02.2012 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі укладено договір про надання послуг від15.01.2011 (далі Договір 1), відповідно до умов якого, замовник відповідач доручає, а виконавець позивач бере на себе зобовязання за плату надати замовнику послуги по обрізанню дерев (яблунь), які знаходяться на балансі ДП ДГ “Фастівське” НААН, які знаходяться за адресою м. Фастів, вул. Якубовського, 113 (пункт 1.1. Договору).

Згідно пункту 1.2. Договору 1 кількість дерев (яблунь) складає десять тисяч штук.

Норма виробітку становить шість дерев. Вартість однієї норми виробітку становить сто двадцять гривень (пункт 2.1. Договору 1).

Відповідно до пункту 2.2. Договору 1 замовник оплачує виконавцю послуги згідно актів наданих послуг, де зазначається вартість наданих послуг за фактично надані послуги.

Пунктом 2.3 Договору 1 передбачено, що замовник оплачує виконавцю послуги готівкою.

Виконавець передає замовнику надані послуги на підставі актів наданих послуг, які підписуються сторонами після надання послуг (пункт 3.2. Договору).

Згідно пункту 3.3. Договору 1, якщо у замовника є претензії до якості послуг чи неналежного виконання їх, а також, якщо виконавець не в повному обємі виконав послуги по обрізанню дерев, то замовник має право зазначити про це в акті наданих послуг, а виконавець усуває недоліки за свій рахунок.

Пунктом 4.1.4. Договору 1 встановлено, що замовник в разі належного виконання умов Договору має прийняти та оплатити вартість послуг і розмірі і на умовах визначених Договором.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін, і діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань (пункт 7.1. Договору 1).

На виконання умов Договору 1, позивач виконав передбачені договором послуги, що підтверджується Актами від 28.03.2011 та від 04.04.2011, які підписані у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін без будь-яких зауважень і застережень, а також Актом здавання-приймання виконаної роботи від08.04.2011 на суму 200000,00 грн., який підписаний у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін та скріплений відбитками їх печаток, завірені копії Актів залучені до матеріалів справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача передано претензію від 09.09.2011 з вимогою погашення заборгованості, про отримання претензії відповідачем свідчить відбиток його печатки на претензії, згідно якого відповідач вказану претензію отримав 09.09.2011. Завірена копія претензії залучена до матеріалів справи.

Також на підтвердження наявності заборгованості у вказаному розмірі позивачем надано суду Акт звірки взаєморозрахунків між сторонами, згідно якого заборгованість відповідача станом на 01.09.2011 складає 200000,00 грн. У звязку з тим, що зазначений Акт підписаний у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін та скріплений відбитками їх печаток, судом взято його до уваги в якості письмового доказу визнання відповідачем станом на 01.09.2011 заборгованості у зазначеному розмірі. Копія Акту залучена до матеріалів справи.

Однак, відповідач в порушення своїх договірних зобовязань за отриманні послуги не розрахувався, у звязку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 200000,00 грн.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобовязання.

Відповідно до статті 902 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг виконавець повинен надати послугу особисто.

Згідно зі статтею 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За змістом даної норми, договір про надання послуг це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір.

Згідно статті 905 Цивільного кодексу України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Також, між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу від 16.03.2011 (далі Договір 2), відповідно до умов якого продавець позивач зобовязується в порядку та на умовах визначених Договором, передати продукцію, а покупець відповідач зобовязується в порядку та на умовах визначених Договором прийняти і оплатити продукцію (пункт 1.1. Договору 2). Відповідно до пункту 3.1. Договору 2 встановлено, що вартість продукції 21000,00 грн.

Згідно пункту 5.1. Договору 2, розрахунок за Договором між продавцем і покупцем провадиться шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника.

Пунктом 6.1. Договору 2 передбачено, що у випадку порушення своїх зобовязань за Договором сторони несуть відповідальність визначену Договором та чинним в Україні законодавством. Порушення зобовязання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань за Договором (пункт 8.1. Договору 2).

На виконання умов Договору 2, позивач по накладній від 16.03.2011 № 12 передав продукцію аміачну селітру в кількості 6000,00 кг. на суму 21000,00 грн., а відповідач вказану продукцію отримав, що підтверджується підписами уповноважених представників сторін та відбитками їх печаток на накладній, завірена копія якої залучена до матеріалів справи.

Для оплати наданої продукції позивач виставив відповідачу рахунок від24.03.2011 № 1 на суму 21000,00 грн.

Відповідач свої зобовязання щодо оплати за поставлену продукцію здійснив частково, у розмірі 9963,00 грн., що підтверджується наданими прибутковими касовими ордерами від 24.03.2011 № 2 на суму 5263,00 грн. та від25.03.2011 №3 на суму 4700,00 грн. За таких обставин, за відповідачем утворилась заборгованість за Договором 2 в розмірі 11037,00 грн. різниця між загальною вартістю товару та перерахованими коштами.

Як вже вище зазначалось, з матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача передано претензію від 09.09.2011 з вимогою погашення заборгованості. Завірена копія претензії залучена до матеріалів справи (а.с. № 30, Т.1). Відповідач вказану кореспонденцію залишив без відповіді та задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладених між сторонами договорів, відповідач не виконав своїх зобовязань щодо проведення повного розрахунку за отримані послуги за Договором 1 та за поставлену продукцію за Договором 2, у звязку з чим за останнім на час розгляду справи існує загальна заборгованість за договорами у сумі 211037,00 грн. Доказів сплати зазначеного боргу відповідач суду не надав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки відповідачем порушено строки виконання зобовязання щодо здійснення розрахунків за поставлений товар, позивач, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявляє до стягнення з відповідача 3% річних за Договором 1 з 17.09.2011 по 17.01.2012 в розмірі 2000,00 грн. та за Договором 2 з17.09.2011 по 17.01.2012 в розмірі 110,37грн.

Здійснений позивачем розрахунок 3% річних за договорами відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

Відповідач у заяві, наданій його представником у судовому засіданні 07.02.2012 визнав позов повністю.

Відповідно до частини 5 статті 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право повністю визнати позов.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи. Ця заява підписується відповідачем.

З огляду на те, що визнання позову відповідачем викладено в адресованій господарському суду письмовій заяві, підписаній його уповноваженим представником, за висновками суду, визнання позову відповідачем не суперечить чинному законодавству і не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, на підставі частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України суд приймає заяву відповідача про визнання позову.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за Договором 1 та Договором 2 в розмірі 211037,00 грн. та 3% річних в розмірі 2110,37 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем визнаними, а, відтак, підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається, зокрема, в разі зменшення розміру позовних вимог (у розмірі переплаченої суми).

Відповідно до пункту 4. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від21.11.2011 №01-06/1625/20114 питання повернення сплаченого судового збору має вирішуватися господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення сплаченої суми судового збору. Зміст пов'язаної з цим ухвали може бути наведено в резолютивній частині судового рішення, прийнятого по суті справи.

Відповідно до наявних в матеріалах справи оригіналів квитанцій судом встановлено, що позивачем сплачено 4220,74грн. судового збору згідно з квитанцією від28.12.2011 №7745566 та 95,00грн. судового збору згідно з квитанцією від 18.01.2012 №6.

З огляду на зазначене, судовий збір, що сплачений позивачем відповідно до квитанції від 28.12.2011 № 7745566 підлягає частковому поверненню позивачу з державного бюджету у розмірі 52,85 грн., а решта сплаченого позивачем судового збору підлягає відшкодуванню відповідачем відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 43, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства “Дослідне господарство “Фастівське” Національної академії аграрних наук України (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Якубовського, буд. 113 код ЄДРПОУ 00415729) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Лазарівка” (12615, Житомирська область, Брусилівський район, с. Лазарівка, вул. Шевченка, буд. 8, код ЄДРПОУ 36082753) 211037 (двісті одинадцять тисяч тридцять сім) грн. 00коп. заборгованості, 2110 (дві тисячі сто десять) грн. 37 коп. 3% річних, 4262 (чотири тисячі двісті шістдесят дві) грн. 94 коп. судового збору.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Лазарівка” (12615, Житомирська область, Брусилівський район, с. Лазарівка, вул.Шевченка, буд. 8, код ЄДРПОУ 36082753) з державного бюджету 52(пятдесят дві) грн. 85 коп. судового збору, сплаченого згідно квитанції від28.12.2011 № 7745566.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С.О. Саванчук

Повне рішення складено 20.02.2012.