Рішення № 21706619, 22.02.2012, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.12 Справа № 5009/411/12

Суддя Носівець В.В.

за позовом: приватного акціонерного товариства «Елакс»(юридична адреса: 61070 м.Харків, вул. Ак. Проскури, буд. 1 корп. 12; поштова адреса: 61085 м. Харків, а/с 2849)

до товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХІНЖИНІРИНГ»(юридична адреса: 69057 м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 92-А; поштова адреса: 69035 м.Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 31)

про стягнення 286053,55 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність № 11-901 від 20.12.2011, паспорт серія НОМЕР_1 від 09.04.1998 р.;

від відповідача: не прибув;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 01.02.2012 року звернувся позивач приватне акціонерне товариство «Елакс»з позовною заявою до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХІНЖИНІРИНГ»про стягнення 286 053,55 грн., з них 259563,93 грн. основного боргу, 215,12 грн. пені, 8364,33 грн. 3 % річних та інфляційні втрати в розмірі 7910,17 грн. на підставі договору № Э1270 від 20.02.2010 р. та ст.ст. 526, 530, 611, 625, 629, 695 ЦК України, ст. 231 ГК України, ст.ст. 1, 4, 2, 12, 22, 32, 33, 34, 35, 43, 44-49, 82-85, 115 ГПК України.

Ухвалою суду від 01.02.2012 р. порушено провадження у справі № 5009/411/12, справі присвоєно номер провадження 18/19/12, судове засідання призначено на 22.02.2012 р.

В судовому засіданні 22.02.2012 р. від позивача надійшла уточнена позовна заява, яка за змістом та розміром позовних вимог відповідала первісній позовній заяві. Позивачем було додатково розяснено суду про всі правовідносини сторін, в тому числі й ті, що стосувалися гарантійних зобовязань сторін та уточнено строки і періоди нарахування санкцій. Остаточно позивач просив стягнути з відповідача 286053,55 грн., з них 259563,93 грн. основного боргу, 215,12 грн. пені, 8364,33 грн. 3 % річних, інфляційні втрати в розмірі 7910,17 грн. Судом уточнена позовна заява прийнята до розгляду.

Представник відповідача у судове засідання 22.02.2012 р. не прибув, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до пунктів 3.9.1. та 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Ухвала про порушення провадження у справі від 01.02.2012 р. була відправлена відповідачу на адреси, вказані у позові. Ухвала суду про порушення провадження у справі від 01.02.2012 р., була отримана уповноваженими представниками відповідача 06.02.2012 р. та 07.02.2012р., про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення. Таким чином, відповідач про час і місце судового засідання був попереджений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України.

В судовому засіданні 22.02.2012 р. розгляд справи був закінчений, судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Закритим акціонерним товариством «Елакс»(правонаступником якого є приватне акціонерне товариство «Елакс») (виконавець, позивач у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю «Екотехінжиніринг»- (замовник, відповідач у справі) 20.02.2010 р. було укладено договір № Э1270 (надалі Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов'язання виконати проектування та розробку програмного забезпечення, виконання робочої документації, поставку обладнання та матеріалів, монтаж та пусконалагоджувальні роботи автоматизованої системи керування електричної частини КВП та А електрофільтру ЄГУ1-15/400-7,5-6/640-2 для ТОВ «Агропромінвест 08», м. Вільнянськ.

Загальна ціна договору встановлена у п. 2.1. Договору та становить 396356,57 грн. з урахуванням ПДВ.

Пунктом 3.1. Договору було встановлено, що замовник перераховує виконавцю аванс в розмірі 30% від ціни Договору, що становить 118 906,97 грн. з урахуванням ПДВ.

Обов'язок по сплаті авансу в розмірі 30% від ціни Договору замовник виконав у повному обсязі 26.02.2010, що підтверджується платіжним док. № 192 від 26.02.2010 р. (банківська виписка ВАТ «Кредобанк»за 26.02.2010 р.).

Пунктом 3.2. Договору було встановлено, що замовник протягом 5 банківських днів після поставки (відвантаження) обладнання, кабельно-проводникової продукції та монтажних матеріалів, перераховує виконавцю 30% від вартості договору, що становить 118906,97 грн. з урахуванням ПДВ.

Поставка (відвантаження) обладнання та матеріалів була здійснена виконавцем за наступними видатковими накладними: видаткова накладна № 170 від 21.06.2010 року на суму 116302,86 грн.; видаткова накладна № 202 від 07.07.2010 року на суму 38479,38 грн.; видаткова накладна № 203 від 07.07.2010 року на суму 69376,79 грн.; видаткова накладна №204 від 07.07.2010 року на суму 62454,96 грн., всього на суму: 286613,99 грн. з урахуванням ПДВ.

З урахуванням вимог п. 3.2. Договору, замовник мав здійснити оплату в сумі 118906,97 грн. в строк до 14.07.2010 р., однак оплата надійшла із запізненням і лише частково: 21.09.2010 р. в сумі 17885,67 грн., що підтверджується платіжним док. № 8 від 21.09.2010 р. (банківська виписка ПАТ «Банк Форум»за 21.09.2010 р.) (призначення платежу змінено на підставі листа відповідача вихідний № 438 від 21.09.2010 р.).

Таким чином, заборгованість замовника по п. 3.2. Договору складає 101 021,30 грн.

Пунктом 3.3. Договору встановлено, що замовник протягом 5 банківських днів після підписання акту виконаних робіт по проектуванню та програмуванню перераховує виконавцю оплату в розмірі 10% від ціни Договору, що становить 39635,66 грн. з урахуванням ПДВ.

Акт здачі-приймання робіт № 1 від 07.07.2010 р. на суму 57 136,03 грн. з урахуванням ПДВ на підтвердження виконання робіт з проектування та програмування було підписано сторонами 07.07.2010 р.

Оплата, відповідно до п. 3.3. Договору, замовником не внесена, таким чином, заборгованість по п.3.3. договору складає 39635,66 грн.

Пунктом 3.4. Договору було встановлено, що замовник протягом 5 банківських днів після підписання акту виконаних монтажних робіт перераховує виконавцю оплату в розмірі 10% від ціни Договору, що становить 39635,66 грн. з урахуванням ПДВ.

Акт здачі-приймання робіт № 2 від 05.10.2010 на суму 17140,54 грн. з урахуванням ПДВ на підтвердження виконання монтажних робіт було підписано сторонами 05.10.2010 р.

Оплата за виконані монтажні роботи не внесена відповідачем. Таким чином, заборгованість замовника по п. 3.4. Договору складає 39635,66 грн.

Пунктом 3.5. Договору було встановлено, що замовник протягом 5 банківських днів після підписання акту виконаних пусконалагоджувальних робіт та введення обладнання в експлуатацію перераховує виконавцю оплату в розмірі 10 % від ціни Договору, що становить 39635,66 грн. з урахуванням ПДВ.

Акт здачі-приймання робіт № 3 від 05.09.2011 на суму 35466,01 грн. з урахуванням ПДВ на підтвердження виконання пусконалагоджувальних робіт та введення обладнання в експлуатацію було підписано сторонами 05.09.2011 року.

Оплата за виконання пусконалагоджувальних робіт та введення обладнання в експлуатацію від замовника не надійшла. Таким чином, заборгованість замовника по п. 3.5. Договору складає 39635,66 грн.

Пунктом 3.6. Договору було встановлено, що замовник протягом 20 днів після спливу гарантійного строку сплачує виконавцю оплату в розмірі 10% від ціни Договору, що становить 39635,66 грн. з урахуванням ПДВ.

Гарантійний строк експлуатації був встановлений п. 11.5. Договору, відповідно до якого, строк гарантій на виконані роботи та обладнання становить 12 місяців з моменту введення обладнання в експлуатацію, але не більше ніж 18 місяців з дати поставки.

Обладнання та матеріали постачалися двома партіями 21.06.2010 р. та 07.07.2010 р., тобто максимальний 18-ти місячний гарантійний строк сплив 07.01.2012 р., оскільки на цю дату сплили 18 місяців з дати постачання останньої партії обладнання та матеріалів по Договору, а отже строк оплати по п. 3.6 Договору 27.01.2012 р.

Таким чином, заборгованість замовника по п. 3.6. Договору складає 39635,66 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач свої зобовязання за договором виконав не належним чином. Відповідачем сума вартості послуг у розмірі 259563,93 грн. не була вчасно сплачена позивачу. Позивачем було відправлено відповідачу лист (вих. № 11-659 від 25.10.2011 р.) про необхідність оплатити суму заборгованості, яка станом на 24.10.2011 складала 219928,28, відповідачем вказаний лист залишено без реагування та без задоволення.

Відповідачем визнано суму заборгованості, про що свідчить двосторонньо підписаний акти звірки взаємних розрахунків за період 01.10.2011 01.12.2011 на суму 259563,93 грн.

Оцінивши надані докази, господарський суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 259563,93 грн. основного боргу підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

У статті 712 ЦК України законодавцем визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу. Якщо інше не встановлене договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобовязання, та факт несплати у визначений зобовязанням термін вартості виконаних робіт у сумі 259563,93 грн., позивачем документально підтверджений.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 259563,93 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Також позивач просив суд (згідно розрахунку, доданого до уточненої позовної заяви) стягнути з відповідача:

- пеню в загальній сумі 215,12 грн.: по другому етапу оплати за період з 14.07.2010 р. по 21.09.2010 р. 44,96 грн., з 22.09.2010 р. по 12.01.2011 р. 62,00 грн., по третьому етапу оплати за період з 14.07.2010 р. по 14.01.2011 р. 39,31 грн., по четвертому етапу оплати за період з 19.10.2010 р. по 19.04.2011 р. - 39,31 грн., по пятому етапу оплати за період з 12.09.2011 р. по 26.10.2011 р. 29,54 грн.;

- суму 3 % річних: по другому етапу оплати за період з 14.07.2010 р. по 21.09.2010 р. 677,77 грн. та з 22.09.2010 р. по 09.02.2012 р. - 4000,44 грн., по третьому етапу оплати за період з 14.07.2010 р. по 09.02.2012 р. 1795,50 грн., по четвертому етапу оплати за період з 19.10.2010 р. по 09.02.2012 р. 1486,34 грн., по пятому етапу оплати за період з 12.09.2011 р. по 09.02.2012 р. 404,28 грн., а всього 8364,33 грн.;

- інфляційні втрати в сумі 17910,17 грн.: по другому етапу оплати за період з 14.07.2010 р. по 21.09.2010 р. та з 22.09.2010 р. по 09.02.2012 р. 10840,92 грн., по третьому етапу оплати за період з 14.07.2010 р. по 09.02.2012 р. 4354,19 грн., по четвертому етапу оплати за період з 19.10.2010 р. по 09.02.2012 р. 2651,13 грн., по пятому етапу оплати за період з 12.09.2011 р. по 24.10.2011 р. 63,93 грн. В той же час позивачем заявлено до стягнення (згідно резолютивної частини позову і резолютивної частини уточненої позовної заяви) 7910,17 грн. інфляційних втрат.

Судом перевірені надані позивачем розрахунки, додані до уточненої позовної заяви, та встановлені численні помилки у них (недотримані арифметичні правила підрахунку кількості банківських та календарних днів для виконання зобовязання та підрахунку кількості днів прострочення виконання грошового зобовязання відповідачем, тобто порушені правила ст.ст. 251-255 ЦК України, також позивачем недотримано Рекомендацій Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, що викладені в листі ВСУ № 62-97р від 03.04.1997 р.):

-по другому етапу оплати: період стягнення санкцій починає свій перебіг з 15.07.2010р., а не з 14.07.2010 р., як зазначено позивачем, оскільки 14.07.2010 р. відповідач ще міг розрахуватися відповідно до умов договору; інфляційні втрати стягуються за липень 2010 р. вересень 2010 р. на всю суму боргу та з жовтня 2010 р. по січень 2012 р. на залишок боргу;

-по третьому етапу оплати: період стягнення санкцій починає свій перебіг з 15.07.2010р., а не з 14.07.2010 р., як зазначено позивачем, оскільки 14.07.2010 р. відповідач ще міг розрахуватися відповідно до умов договору; інфляційні втрати стягуються за липень 2010 р. січень 2012 р.;

-по четвертому етапу оплати: період стягнення санкцій починає свій перебіг з 13.10.2010 р., а не з 19.10.2010 р., як зазначено позивачем, оскільки акт № 2 підписаний 05.10.2010 р., а не 12.10.2010 р., як зазначено у позові/уточненні позивачем; відповідно і термін нарахування пені обмежується не 19.04.2011 р., а 13.04.2011 р.; інфляційні втрати (оскільки заявлений період з 19.10.2010 р.) стягуються за листопад 2010 р. січень 2012 р.;

-по пятому етапу оплати: період стягнення санкцій починає свій перебіг з 16.09.2011р., а не з 12.09.2011 р., як зазначено позивачем, оскільки акт № 3 підписаний 05.09.2011 р. і етап робіт мав бути оплачений через 10 календарних днів; інфляційні втрати стягуються тільки за жовтень 2010 р., де індекс склав 100,0%, тобто втрати дорівнюють 0,00 грн. (нуль грн.).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність нарахування трьох відсотків річних та втрат від інфляційних процесів та встановлено, що стягненню підлягає 3% річних у сумі 8360,91 грн. та 17403,89 грн. інфляційних втрат. Однак суд не має права виходити за межі заявлених позовних вимог, тому стягненню підлягає 7910,17 грн. інфляційних втрат, тобто сума інфляційних втрат, заявлена у позовних вимогах. В частині стягнення 3,42 грн. 3% річних, суд відмовляє в задоволенні позову, в частині стягнення 8360,91 грн. 3% річних позов задовольняється.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Сторони у п. 7.2. договору обумовили, що в разі прострочення платежів, вказаних у розділі 3 цього договору, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,2% від недоплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше 10 % від недоплаченої суми.

Суд зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. (ст. 549 ЦК України).

Згідно з положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання. Згідно з п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Наданий позивачем розрахунок пені є невірним, за умови здійснення вірного розрахунку, стягненню з відповідача підлягає 15267,47 грн. пені, однак позивачем до стягнення, за вказаний ним період, заявлено лише 215,12 грн. пені, що є правом позивача і не суперечить діючому законодавству та умовам Договору сторін. Отже судом задовольняється вимога про стягнення з відповідача пені в сумі 215,12 грн. за загальний період часу з 15.07.2010 р. по 26.10.2011 р.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не надав суду доказів, які б спростували позицію позивача.

В цілому позов задовольняється частково.

Судовий збір, відповідно до статті 49 ГПК України, покладається на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Екотехінжиніринг»(юридична адреса: 69057 м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 92-А; поштова адреса: 69035 м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 31, код ЄДРПОУ 33701077, р/р 26001131634600 в ПАТ «УкрСиббанк»м. Харків, МФО 351005) на користь приватного акціонерного товариства «Елакс»(юридична адреса: 61070 м. Харків, вул. Ак. Проскури, буд. 1 корп. 12; поштова адреса: 61085 м. Харків, а/с 2849, код ЄДРПОУ 22648813, п/р 26003300000059 в ПАТ «Банк Форум», МФО 350772) 259563,93 грн. (двісті пятдесят девять тисяч пятсот шістдесят три грн. 93 коп.) основного боргу, 215,12 грн. (двісті пятнадцять грн. 12 коп.) пені, 8360,91 грн. (вісім тисяч триста шістдесят грн. 91 коп.) 3 % річних, 7910,17 грн. (сім тисяч девятсот десять грн. 17 коп.) інфляційних втрат, 5521,00 грн. (пять тисяч пятсот двадцять одну грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.

3. В іншій частині позову - відмовити.

Суддя В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст.84 ГПК України, 27.02.2012 р.