Рішення № 21706544, 13.02.2012, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.02.2012 Справа № 5008/1776/2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТОК", м. Ужгород

до сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Дерценський", с.Дерцен Мукачівського району

про стягнення 116 886,00 грн.

Суддя Г.Й. Бобрик

Представники:

від позивача - ОСОБА_1 - представник по довіреності від 20.12.2011.

від відповідача - не з"явився

СУТЬ СПОРУ : товариство з обмеженою відповідальністю "РОСТОК", м. Ужгород подало позов, яким просить суд стягнути з сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Дерценський", с.Дерцен Мукачівського району, 70 257,35 грн. 5 % відсотків за користування чужими коштами та 423,50 грн. штрафу .

Суть спору викладена з урахуванням заяви позивача від 01.02.2012 року, про зменшення позовних вимог у звязку з погашенням відповідачем основного боргу.

Присутня в засіданні по розгляду справи представник позивача, просить суд задоволити позов в частині стягнення 70 257,35 грн. 5 % відсотків за користування чужими коштами та 423,50 грн. штраф за несвоєчасне виконання грошового зобов"язання.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в черговий раз не надав на вимогу суду письмових пояснень по суті позовних вимог та документів на їх підтвердження.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

12 жовтня 2011 р. ТОВ „Росток ” - позивач та СОК „Дерценський” - відповідач уклали Договір поставки нафтопродуктів № 074 (далі - договір).

Відповідно до предмету договору, позивач (постачальник за договором) взяв на себе зобовязання передати у встановлені строки товар у власність відповідача (покупець за договором), а відповідач зобовязався прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Сторони визначили, що товаром за даним договором є світлі нафтопродукти, в тому числі : бензин марки А-98, марки А-95, марки А-92, марки А-76/80, дизельне паливо.

Відповідно до п. 2.1 Договору кількість та асортимент визначається згідно заявки Покупця та можливостей Постачальника здійснити поставку товару необхідної кількості та асортименту. Кількість та асортимент товару по кожній поставці встановлюється Додатком до даного Договору, який являється невідємною частиною Договору.

Пунктами 4.1.3, 4.1.5 договору сторони встановили, що дані про вид нафтопродукту по кожній окремій поставці, кількість поставленого нафтопродукту, ціна за один літр, загальна сума кожної конкретної поставки фіксується у видатково-прибутковій накладній.

Відповідно до п. 5.3 договору покупець оплачує товар на умовах предоплати або з відстрочкою оплати з вказаною в додатках до даного договору по кожній поставці окремо.

Додатком № 074-001 від 2.10.11 до договору поставки нафтопродуктів № 074 від 12.10.2011сторони погодили умови поставки: вид нафтопродукту -дизпаливо, ціну 8, 75, умови поставки СРТ - франко склад покупця, кількість 4 840 л., відстрочка оплати 10.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач на виконання умов договору, згідно товарно транспортної накладної № НБ 11147 від 13.10.2011р. поставив відповідачу 4 840 л. дизпалива на загальну суму 42350, 00 грн.

Відповідач отримав товар (дизпаливо) через свого представника, уповноваженого довіреністю серії ЗКЛ № 007581 від 14.10.2011.

В порушення умов договору поставки нафтопродуктів № 074 від 12.10.2011 та Додатку до нього, відповідач протягом 10 днів не оплатив вартість отриманого дизпалива.

07.11.2011 р. позивач з метою досудового врегулювання спору надіслав на адресу відповідача претензію № 187 про сплату заборгованості за поставлений товар в сумі 42350, 00 грн., штрафу та відсотків за користування чужими грошовими коштами .

Однак, відповідач відповідь на претензію не надіслав, заборгованість в повному обсязі не сплатив. На підставі наведеного позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Приймаючи до уваги, що після порушення провадження у справі, позивач сплатив суму боргу 46205, 15 грн., суд припиняє провадження у в цій частині позову на підставі п. 1.1. ст. 80 ГПК України.

Пунктом 6.2.1 договору сторони передбачили, за несвоєчасне проведення оплати за товар або за не оплату Товару у відповідності до умов даного договору або Додатку до даного Договору сплату неустойки (штраф) в розмірі 1,0 % від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання. У випадку неоплати або не оплати в повному обсязі за Товар, з моменту спливу строку оплати, на суму заборгованості нараховуються відсотки за користування чужими коштами, в розмірі 5 ( пять ) відсотків від суми заборгованості за кожен день невиконання зобовязання.

З огляду на це позивач просить суд стягнути з відповідача 70 257,35 грн. плати за користування чужими коштами в період з 26.10.11 по 29.11.11 та 423,50 грн. штрафу за неналежне виконання умов договору.

Частиною другою статті 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною третьою статті 692 ЦК України встановлено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплату процентів за користування чужими грошовими коштами.

Отже, зазначена норма встановлює право продавця (постачальника) у разі несвоєчасної оплати товару покупцем вимагати від останнього оплати товару та процентів за користування чужими грошовими коштами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (частина друга статті 536 ЦК України).

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто стаття 625 ЦК України, між іншим, надає можливість кредитору боржника, який прострочив виконання грошового зобовязання, встановити інший ніж 3% річних розмір процентів за користування чужими грошовими коштами, який і було визначено сторонами у пункті 6.2.1. договору поставки в розмірі 5% від суми заборгованості за кожен день невиконання зобовязання.

Оскільки п. 6.2. договору сторонами передбачена відповідальність за прострочення виконання грошового зобов'язання у формі сплати штрафу та 5 % відсотків за користування чужими грошовими коштами, то заявлена позивачем вимога про стягнення, за розрахунками позивача суми 70 257,35 грн. відсотків та 423,50 грн. штрафу, відповідає ст. ст. 526, 536, 625, 692 Цивільного кодексу України, та підлягає задоволенню.

Судові витрати суд покладає на відповідача, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, по вині якого спір доведено до вирішення в судовому порядку.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 536, 549, 610, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 231, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33-34, 43, 44, 49, 75, п.1,1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов, з урахуванням заяви позивача від 01.02.2012, про зменшення позовних вимог, задоволити повністю.

2. Стягнути з сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Дерценський" ( вул. Ракоці, 2-А, с.Дерцен, Мукачівського району, Закарпатської області код ЄДРПОУ 36415030) , на користь товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТОК" (вул. Боженка, 2-4, м. Ужгород, Закарпатської області, код ЄДРПОУ 32890880), суму 70 257,35 грн. 5 % відсотків за користування чужими коштами, суму 423,50 грн. штрафу та суму 2 337,70 грн. на відшкодування судового збору.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 46205, 15 грн. на підставі п. 1.1. ст. 80 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та підлягає оскарженню в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошено 13.02.12.

Суддя Бобрик Г.Й.