Рішення № 21706208, 01.03.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2012 р.

Справа № 5004/95/12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія управління активами"Інвестиційна група"Глобус", м. Луцьк

до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Луцьк

про стягнення 16598,62грн.

Суддя Слободян П. Р.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - представник (дов. №1 від 05.01.12р.)

від відповідача: н/з.

Суть спору: позивач товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія управління активами "Інвестиційна група "Глобус", м. Луцьк звернувся в господарський суд з позовною заявою до підприємця, ОСОБА_1, м. Луцьк, в якій просить стягнути 57668,89 грн заборгованості, з яких 12035,26 грн. - сума основного боргу, 45633,63 грн. відсотки за користування чужими грошовими коштами, згідно договору суборенди нежитлового приміщення №285-09 КУА від 30.09.2009 року.

До початку розляду справи по суті від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог №04 від 30.01.12р., в якій позивач просить суд стягнути з відповідача підприємця ОСОБА_1 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інвестиційна група «Глобус»12035,26 грн. основного боргу, 4563,36 грн. відсотки за користування чужими грошовими коштами. В частині стягнення 41070,27 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, заявлених в позовній заяві позивач відмовляється.

Отже, з врахуванням вищезазначеного і відповідно до п 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду Укарїни №18 від 26.12.11р., предметом спору залишається вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі, а саме 16598,62грн.

В судовому засіданні представник позивача зменшенні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позові.

Відповідач, письмових пояснень не подав, суми позову не оспорив, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки не навів.

Ухвала суду від 03.02.2012р. направлена підприємцю ОСОБА_1. за адресою вказаною в позовній заяві (АДРЕСА_1 повернулась без вручення адресату з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання»та «адресат відсутній».

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Повернення кореспонденції органами звязку з позначкою «за закінченням терміну зберігання» та «адресат відсутній»з урахуванням конкретних обставин даної справи є належним доказом виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, а тому, суд вважає за можливе розглянути даний спір за наявними у справі матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

30 вересня 2009 року між позивачем товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія управління активами "Інвестиційна група "Глобус" та відповідачем - підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір суборенди нежитлового приміщення №285-09 КУА (далі - договір).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобовязання виникли з договору №285-09 КУА від 30.09.2009 року.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (ст. 283 ГК України).

Згідно п. п. 1.1, 2, 4.1, 4.2 договору №285-09 КУА, позивач зобовязувався надати відповідачу в строкове платне користування нежитлове приміщення, для торгівлі меблями, загальною площею 144,00кв.м., що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Єршова, 11, 3-й поверх, а відповідач вносити орендну плату, та інші платежі, передбачені умовами договору, у безготівковій або, за згодою сторін, в іншій (у тому числі вексельній) формі на поточний рахунок позивача, вказаний у договорі в гривнях України, тобто відповідач зобовязувався щомісячно вносити до двадцятого числа місяця, що передує розрахунковому орендну плату у розмірі 6350,00грн., у тому числі ПДВ (20 %) за перший місяць оренди. Оплата за наступні місяці повинна була здійснюватися із врахуванням індексу інфляціїї згідно даних Держкомстату, з наростаючим підсумком від першого до кожного наступного місяця оренди.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 ЦК України кредитор вправі вимагати виконання обовязку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобовязань.

Відповідно п.5.2 договору передача обєкта оренди у володіння відповідача була оформлена актом приймання-передачі частини нежитлового приміщення від 01.10.09р. (є в матеріалах справи). Пунктом 3.2 зазначеного договору сторонами визначено, що договір укладено строком з 30 вересня 2009року по 31 грудня 2010 року, включно.

Позивач на виконання умов договору №285-09 КУА від 30.09.09р. передав в строкове користування відповідачу нежитлове приміщення, проте в порушення взятих на себе зобовязань, відповідач частково ухиляється від сплати орендної плати, а саме відповідач частково оплатив рахунки №172 від 31.01.2010р. заборгованість по якому становить 52,34грн. та №547 від 17.03.2010р. заборгованість по якому становить 4914,93грн. (11.11.2009 року відповідачем здійснено цільовий платіж в розмірі 2000,00грн. у відповідності до п.4.5. Договору за останній місяць оренди). Повністю неоплаченими є рахунки № 332 від 15.02.2010р. на суму 6786,00грн., №426 від 26.02.2010р. на суму 139,68 грн., №654 від 31.03.2010р. на суму 142,31грн. (рахунки та виписки по особовому рахунку відповідача, наявні в матеріалах справи).

Таким чином, станом на дату звернення з позовом в суд, сума основної заборгованості становить 12035,26грн., підтверджена матеріалами справи, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до п. 7.10. Договору у випадку прострочення виконання відповідачем грошових зобовязань за договором №285-09 КУА, відповідач повинен сплатити за час прострочення один відсоток в день із простроченої суми за неправомірне користування чужими коштами. Так, відповідно до Договору та розрахунків позивача сума відсотків за користування чужими грошовими коштами, нарахованих відповідачу за період прострочки платежів становить 45633,63 грн. Проте, представником позивача було подано заяву про зменшення позовних вимог №04 від 30.01.12р., в якій позивач просить стягнути лише 10% від нарахованої раніше суми відсотків за користування чужими грошовими коштами, а саме 4563,36грн.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог. Суд не приймає зменшення розміру позовних вимог, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Враховуючи, вищезазначене, суд дійшов висновку, що зменшення позовних вимог в частині відсотків за користування чужими грошовими коштами є правом позивача, не суперечить законодавству і не порушує прав та охоронюваних інтересів будь-кого, тому сума відсотків за користування чужими грошовими коштами, яка підлягає стягненню становить 4563,36грн.

Таким чином, сума основного боргу за договором №285-09 КУА від 30.09.09р. складає 12035,26грн. та 4563,36грн. відсотки за користування чужими грошовими коштами, що разом становить 16598,62грн.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та необхідність його задоволення.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50грн відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», ст. 49 ГПК України, необхідно покласти на останнього.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 509, 526, 625 ЦК україни, 173, 174, 193, 283 ГК України, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інвестиційна група «Глобус»(43000, м. Луцьк, пров. Макарова, 5, код ЄДРПОУ 35867786) 16598,62грн., з них 12035,26грн. сума основного боргу, 4563,36грн. відсотки за користування чужими грошовими коштами та 1609,50грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

Суддя П. Р. Слободян

Повний текст рішення

складено та підписано

01.03.12