Рішення № 21706187, 29.02.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" лютого 2012 р.

Справа № 5004/81/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваврик і компанія" ЛТД

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Віва"

про стягнення 44 089 грн. 14 коп.

Суддя: Кравчук А. М.

за участю представників сторін:

від позивача: н/з

від відповідача: н/з

Суть спору: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Ваврик і компанія" ЛТД просить стягнути з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Віва» 44 089 грн. 14 коп., в тому числі: 43 200 грн. 00 коп. основного боргу згідно договору від 15.03.2011 року №81/11-Д, 145 грн. 24 коп. річних, 743 грн. 90 коп. пені та 1 609 грн. 50 коп. в повернення витрат по сплаті судового збору.

Позивач у клопотанні від 03.02.2012 року №75/02 повідомив про сплату відповідачем 6 000 грн. 00 коп. боргу після звернення позивача з позовом до суду, тому просить стягнути з останнього 37 200 грн. 00 коп. основного боргу, 743 грн. 90 коп. пені та 1 609 грн. 50 коп. в повернення витрат по сплаті судового збору. Справу просить розглядати без його участі.

Зменшення позовних вимог в частині стягнення основного боргу та відмова від позовних вимог в частині стягнення річних не порушує чиїх – небудь прав і охоронюваних законом інтересів, приймається судом.

Відповідач у поясненні по суті позовних вимог від 27.02.2012 року №127 суму основного боргу – 37 200 грн. 00 коп. та 743 грн. 90 коп. пені визнає, додає платіжні доручення про часткову оплату боргу на суму 6 000 грн. 00 коп.; справу просить розглядати без участі його представника.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

15 березня 2011 року між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Ваврик і компанія" ЛТД та відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю «Віва» був укладений дистриб’юторський договір №81/11-Д (далі договір, а. с. 10-14).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов’язання виникли з договору від 15.03.2011 року №81/11-Д.

Згідно п. п. 2.1, 2.2, 4.2, 6.3 договору позивач зобов’язувався постачати відповідачу товар, право власності на який переходить до відповідача у момент передачі товару, а відповідач – оплачувати його вартість на протязі 21 календарних днів з моменту отримання товару. За несвоєчасну оплату товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу. Згідно п. 12.4 договору він набирає чинності з моменту його підписання та діє на протязі одного року, але в будь – якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар (вафельні трубочки) на загальну суму 43 200 грн. 00 коп., що стверджується накладною від 24.11.2011 року №ВН-100421, довіреністю від 24.11.2011 року №530 (а. с. 15-16).

В порушення умов договору відповідач отриманий товар не оплатив.

Проте, в період розгляду справи відповідач частково сплатив борг на суму 6 000 грн. 00 коп., що стверджується платіжними дорученнями від 26.01.2012 року №118, від 02.02.2012 року №169.

Заборгованість відповідача згідно уточнених позовних вимог на день розгляду справи становить 37 200 грн. 00 коп., підтверджена матеріалами справи, визнана відповідачем, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Згідно пункту 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 N 01-8/2351 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в першому півріччі 2006 року" в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за

несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (штрафу, пені). В силу п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Згідно п. 6.3 договору за несвоєчасну оплату товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення платежу.

Нарахована позивачем пеня в сумі 743 грн. 90 коп. за період з 16.12.2011 року по 25.01.2012 року у розмірі подвійної облікової ставки НБУ підставна та підлягає до стягнення в силу ст. 232 ГК України, п. 6.3 договору.

Згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову.

Відповідно до ст.78, п.4 ст.80 ГПК України позивач має право відмовитись від позову, а господарський суд у випадку прийняття такої відмови припиняє провадження у справі.

Позивач у клопотанні від 03.02.2012 року №75/02, що підписане директором ТОВ «Ваврик і Компанія» ЛТД О.В. Вавриком, просить стягнути основний борг та пеню, отже, від стягнення 145 грн. 4 коп. річних відмовляється.

За таких обставин, провадження у справі на суму 145 грн. 24 коп. річних підлягає припиненню на підставі п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, основний борг частково сплачений ним після звернення позивача з позовом до суду, то витрати пропорційно до задоволених позовних вимог по сплаті судового збору в сумі 1 604 грн. 18 коп. відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на нього.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 44, 49, п. 4 ст. 80, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Віва", смт. Колки Маневицького району Волинської області, вул. Грушевського, 9, код 32649823, р/р 26008167642 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ваврик і компанія" ЛТД, м. Чортків Тернопільської області, вул. Гранична, 14а, код 21154931, р/р 26008000258129 в ПАТ «Укрсоцбанк» в м. Київ, МФО 300023

- 37 200 грн. 00 коп. основного боргу, 743 грн. 90 коп. пені, 1 604 грн. 18 коп. в повернення витрат по сплаті судового збору, а всього: 39 548 грн. 08 коп. (тридцять дев’ять тисяч п’ятсот сорок вісім грн. 08 коп.).

3. Провадження у справі на суму 145 грн. 24 коп. припинити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя А. М. Кравчук

Повний текст рішення

складено та підписано

29.02.12