Рішення № 21706169, 27.02.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2012 р.

Справа № 2/160-50 за позовом Публічного акціонерного товариства “Креді Агріколь Банк”в особі Центрального відділення ПАТ “Креді Агріколь Банк”в м. Луцьку. (в минулому Публічне акціонерне товариство “Індустріально-експортний банк” в особі Центрального відділення філії “Львівське регіональне управління”ПАТ “Індустріально-експортний банк”в м. Луцьку)

до відповідача 1 Приватного підприємства “Борошно-зернова компанія”, с. Тарасове Луцького району

до відповідача 2 Приватного підприємства “Зерно-зберігальна компанія”, с. Тарасове Луцького району

до відповідача 3 Приватного підприємства “Торговий дім Провіант”, м. Луцьк

до відповідача 4 Підприємця ОСОБА_2, с. Липини Луцького району

до відповідача 5 Підприємця ОСОБА_3, м. Луцьк

до відповідача 6 Приватного підприємства “Імпалс”, м. Луцьк

до відповідача 7 Приватного підприємства “Макаронна компанія”, с. Тарасове Луцького району

до відповідача 8 Підприємця ОСОБА_4, м. Луцьк

до відповідача 9 Підприємця ОСОБА_5, м. Луцьк

до відповідача 10 Товариства з обмеженою відповідальністю “Агровіта”, м. Луцьк

про стягнення 18446864,74 грн.

Суддя Черняк Л.О.

При секретарі Хомич О.В.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: ОСОБА_6 представник (дов. №10200/202 від 04.04.2011 року),

від відповідачів: н/з

Оскільки представник позивача не заявив клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81 1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України розяснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст.ст. 22, 29 ГПК України розяснено процесуальні права та обовязки сторін.

Суть спору: позивач ПАТ “Креді Агріколь Банк”в особі Центрального відділення ПАТ “Креді Агріколь Банк”в м. Луцьку в позовній заяві просив стягнути солідарно 19046737,85 грн., в т.ч. 15648759,10 грн. заборгованості згідно з кредитним договором №56/06 від 27.09.2006 року, 2255715,37 грн. заборгованості по несплачених відсотках, 1142263,38 грн. пені з відповідачів ПП “Імпалс”, ПП “Макаронна компанія”, ПП “Борошно-зернова компанія”, ПП “Зерно-зберігальна компанія”, ПП “Торговий дім Провіант”, підприємця ОСОБА_2, підприємця ОСОБА_4, підприємця ОСОБА_5, підприємця ОСОБА_3, ТзОВ “Агровіта”. Також просить стягнути солідарно судові витрати по справі: 25500,00 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. в повернення витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Представник позивача через канцелярію суду подав заяву від 20.02.2012 року, де зменшив розмір пені до 542390,27грн. внаслідок чого загальна сума боргу склала 18446864,74грн. з них: 15648759,10 грн. заборгованості згідно з кредитним договором №56/06 від 27.09.2006 року, 2255715,37 грн. заборгованості по несплачених відсотках, 542390,27грн. пені.

Згідно абзацу 4 статті 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Отже, судом ухвалено прийняти заяву представника позивача про уточнення позовних вимог та спір розглядається в межах зменшеної суми позовних вимог.

На день та час судового розгляду справи відповідачі компетентних представників в засідання суду не направили, про причини неявки не повідомили, відповідачі: підприємці ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ПП “Макаронна компанія” про день, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення від 27.01.2012р., від 30.01.2012 року, від 31.01.2012 року, від 01.02.2012 року, а.с. 46-50). Ухвали направлені на адреси, зазначенні у витягах з ЄДРПОУ, відповідачів: ПП“Імпалс”, ПП “Борошно-зернова компанія”, ПП “Зерно-зберігальна компанія”, ПП “Торговий дім Провіант”, підприємця ОСОБА_5 та ТзОВ “Агровіта” повернуті суду поштовим органом з відмітками «адресат відсутній», «за закінченням терміну зберігання».

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Ухвалою суду явка представників відповідачів у судове засідання обовязковою не визнавалась, витребувані ухвалою суду докази не потребували тривалої підготовки, письмові докази відповідачі могли відправити поштою, проте останні не навели не лише поважних, але й жодних причин неможливості виконання вимог ухвали суду до судового засідання, для чого їм був наданий достатній час.

Відповідно до ст.. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

27 вересня 2006 року між публічним акціонерним товариством "ІНДУСТРІАЛЬНО- ЕКСПОРТНИЙ БАНК" (надалі позивач, банк) та приватним підприємством «Імпалс»(надалі позичальник) було укладено кредитний договір № 56/06 (надалі - кредитний договір, а.с.26-28).

Відповідно до п. 1.1. договору, банк відкрив ПП «Імпалс»відзивну кредитну лінію у розмірі 2 700 000,00 доларів США в рамках якої банк надає позичальнику кредит. Кожне надання суми кредиту в межах кредитної лінії супроводжується клопотанням про її надання. Строк функціонування кредитної лінії: з 27 вересня 2006 року до 26 вересня 2011 року (п. 1.2. кредитного договору). Відсоткова ставка встановлювалась в розмірі 14% річних. 22 листопада 2007 р. між сторонами укладена додаткова угода № 4 до кредитного договору, відповідно до якої підвищена відсоткова ставка і становила 15 % річних. Дана процентна ставка діяла до 29.08.2008 р. - відповідно до додаткової угоди № 5 від 29.08.2008 р. процентна ставка знову була встановлена в розмірі 14% річних.

Відповідно до п. 1.3. кредитного договору кредитні кошти позичальнику надавалися на поповнення обігових коштів та купівлю основних засобів.

Згідно п. 2.2 кредитного договору, кредит надавався шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ПП «Імпалс», відкритий в філії банку. Отримання кредитних коштів свідчить виписка по рахунку (а.с. 64-72). Кожне надання коштів супроводжувалося клопотаннями позичальника. Так, згідно клопотання від 27.09.2006 р. № 431, ПП «Імпалс»було надано 1160000,00 дол. США; 02.10.2006 р. - 465900,00 дол. США (клопотання від 02.10.2006 р. № 440); 05.10.2006 р. - 305700,00 дол. США (клопотання від 05.10.2006 р. № 443/01); 13.10.2006 р. - 316190,00 дол. США (клопотання від 13.10.2006 р. № 453); 17.10.2006 р. - 452 210,00 дол. США (клопотання від 17.10.2006 р. № 461)(а.с. 60,62,64,66,68). Таким чином, станом на 17.10.2006 р. - позичальник отримав 2 700 000,00 дол. США кредитних коштів, що підтверджується розпорядженням бухгалтерії (а.с. 59,61,63,65,67). Станом на 22.11.2007 р. по зазначеному кредитному договору було погашено 1037000,00 дол. США. 22 листопада 2007 р. підприємство „Імпалс" звернулося до банку з клопотання від 22.11.2007 року № 400 про видачу кредитних коштів в сумі 860 000,00 дол. США.(а.с. 58). Відповідно до додаткової угоди № 3 від 22.11.2007 р. банком було надано позичальнику суму траншу - 860 000,00 дол. США, що підтверджується розпорядженням бухгалтерії від 22.11.2007 року (а.с. 57).

Згідно п. 2.9. кредитного договору товариство взяло на себе зобов'язання щомісячно, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця та разом з повним погашенням кредиту, погашати відсотки за користування кредитом.

Однак, позичальником неналежно виконувались умови кредитного договору про, що свідчить розрахунок заборгованості позивача.

Згідно ст.ст. 526, 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 1054 ЦК України - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

06 лютого 2009 року банк звернувся до ПП «Імпалс»з листом-вимогою № 11-573 щодо погашення заборгованості по кредитному договору, однак вона залишилася без належного реагування.

Станом на 13.11.2009 року заборгованість позичальника за кредитним договором згідно розрахунку заборгованості поданого банком (а.с. 6) становить 1957000доларів США (еквівалент - 5648759,10грн.) заборгованість за кредитом, 282094,89доларів США (еквівалент - 2255715,37грн.) заборгованість за відсотками. Дана заборгованість підтверджена матеріалами справи, стороною не оспорюється, підставна і підлягає до стягнення, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається.

Крім того, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів 542390,27 пені за період прострочки з 06.02.2009 року по 06.08.2009 року.

Пунктом 4.1. кредитного договору передбачено, що у випадку несвоєчасного погашення заборгованості за кредитом та/або відсотків за користування кредитом та/або плати за обслуговування кредиту, позичальник сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на дату виникнення простроченої заборгованості, від суми відповідного непогашеного платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нараховані позивачем 542390,27 пені за період прострочки з 06.02.2009 року по 06.08.2009 року підставні і підлягають до стягнення в силу ст.ст.230, 232 ГК України., п. 4.1 договору.

У відповідності до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Порушення боржником, взятих на себе зобов'язань призводить до настання певних правових наслідків, які полягають у застосуванні встановлених законом та договором мір відповідальності (ст. 611 ЦК України).

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (п.1 ст.549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

На виконання зобов'язань ПП «Імпалс»по вищезгаданому договору, позивачем укладено наступні договори поруки № 56/06-пЗ від 27.09.2006 р. із ПП «Борошно-зернова компанія»(відповідач 1); № 56/06-п4 від 27.09.2006 р. із ПП «Зерно-зберігальна компанія»(відповідач 2); № 56/06-п5 від 27.09.2006 р. із ПП «Торговий дім Провіант»(Відповідач 3); № 56/06-п6 від 27.09.2006 р. із підприємцем ОСОБА_2 (відповідач 4); № 56/06-п9 від 27.09.2006 р. із підприємцем ОСОБА_3 (відповідач 5), №56/06-п8 від 27.09.2006р. із підприємцем ОСОБА_4.(відповідач 8), №56/06-п8 від 27.09.2006р. із підприємцем ОСОБА_5, (відповідач 9), №1 від 17.10.2008р. із ТзОВ «Агровіта»(відповідач 10) (а.с. 41-54).

Згідно ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до п. 1.1. договорів поруки сторони договору встановлюють, що поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання солідарно відповідати перед кредитором по зобов'язанням позичальника, які виникають в останнього з умов кредитного договору № 56/06 від 27 вересня 2006 р. щодо повернення в повному обсязі наданого позичальнику кредиту, сплати відсотків та інших платежів (в тому числі пені, штрафів), передбачених кредитним договором..

Статтею 554 зазначеного Закону, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Згідно п. 2.2.1 договорів поруки у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором та/або в разі виникнення у кредитора права вимагати обов'язкового дострокового виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором, поручитель зобов'язаний погасити, без будь-яких заперечень, наданий позичальнику кредит у розмірі його зобов'язань за кредитним договором, сплатити відсотки та інші платежі, передбачені кредитним договором, не пізніше, ніж в термін, зазначений у відповідному повідомленні кредитора, і на рахунок кредитора, який буде зазначений в такому повідомленні.

Відповідно до п. 2.2.2 договорів поруки у випадку невиконання або неналежного виконання поручителем свого зобов'язання перед кредитором за цим договором, поручитель сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (яка діяла на дату виникнення зобов'язання поручителя за цим договором) від суми простроченого платежу за кожний день прострочки, а також відшкодовує всі збитки, заподіяні кредитору в зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням свого зобов'язання за цим договором. Сплата пені не звільняє поручителя від виконання зобов'язання перед кредитором за цим договором.

На виконання вище вказаних вимог, відповідачам було надіслано 06 лютого 2009 року лист-вимогу № 11-573 щодо погашення заборгованості по кредитному договору, однак вона залишилася без належного реагування.

В заяві про уточнення позовних вимог від 13.01.2012 року № 52100-2533 позивач просить припинити провадження у справі відносно: ПП “Імпалс”, ПП “Макаронна компанія”, ТзОВ “Агровіта”, подану заяву мотивує тим, що 22.09.2010 р. ухвалою господарського суду Волинської області було затверджено вимоги ПАТ «Індекс-Банк»до ПП «Імпалс»в повному обсязі у справі про відновлення платоспроможності - боржника або визнання його банкрутом. Ухвалою господарського суду Волинської області від 01.11.2010 р.у справі про банкрутство ТзОВ «Агровіта», було визнано грошові вимоги ПАТ «Креді Агріколь Банк»до підприємства в повному обсязі. Ухвалою господарського суду Волинської області від 28.12.2010 р. по справі № 1/65-Б було порушено провадження про банкрутство ПП «Макаронна компанія».

У заяві від 20.02.2012 року позивач відмовився від позову про стягнення солідарно суму боргу 18446864,74грн. з відповідачів: підприємця ОСОБА_4, підприємця ОСОБА_5.

Ухвалою господарського суду від 18.03.2010 року порушено провадження у справі №1-65-Б про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом відносно ПП «Макаронна компанія». Згідно заяви ПАТ “Креді Агріколь Банк” (в минулому Публічне акціонерне товариство “Індустріально-експортний банк”) від 07.02.2011 року №52100-158 Банк звернувся до господарського суду з вимогою до боржника ПП «Макаронна компанія»на суму 1151790,78грн. заборгованості по договору про надання овердрафту № 015/21/08-о. Докази про те, що Банк звертався до суду з майновими вимогами до ПП «Макаронна компанія» в яку входить сума заборгованості 18446864,74грн. по договору поруки №56/06-п2 від 27.09.2006 року банком відсутні та не подано таких обґрунтувань із заявою про припинення провадження у справі щодо ПП «Макаронна компанія». Відповідно до рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 4 червня 2004 року № 04-5/1193 якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації з заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову на підставі частини 2 статті 14 Закону. Відповідно до частини 2 статті 14 Закону (в редакції Закону від 07.03.2002 N 3088-III) вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр кредиторів. Таким чином в позові до ПП «Макаронна компанія»- необхідно відмовити.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 22.09.2010 року у справі №1/106/52-Б за заявою фермерського господарства "Бауер-плюс" до ПП «Імпалс»визнано грошову вимогу ПАТ "Індустріально-експортний банк" в особі Центрального відділення філії "Львівське регіональне управління" АТ "Індустріально-експортний банк" в м. Луцьк в сумі 35 484 505,38 грн.(а.с. 23).

Ухвалою господарського суду Волинської області від 12.04.2011 року у справі №7/86-Б за заявою ПАТ «Кредобанк»до ТзОВ «Агровіта»визнано грошову вимогу ПАТ “Індустріально-експортний банк” на суму 77971 484,04 грн.

Відповідно до п.1-1, п. 4 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору та позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Суд вважає, що заява БАнку підставна і підлягає до задоволення,отже в частині стягнення солідарно боргу в сумі 18446864,74грн. з підприємців ОСОБА_4 та ОСОБА_5 провадження у справі в цій частині позову необхідно припинити по п. 4 ст. 80 ГПК України.

В частині позовних вимог про стягнення солідарно боргу з ТзОВ «Агровіта»та ПП «Імпалс», провадження у справі необхідно припинити по п.1-1 ст. 80 ГПК України.

На підставі викладеного позовні вимоги позивача про стягнення солідарно з відповідачів ПП “Борошно-зернова компанія”, ПП “Зерно-зберігальна компанія”, ПП “Торговий дім Провіант”, підприємця ОСОБА_2, підприємця ОСОБА_3 18446864,74 грн., в т.ч. 15648759,10 грн. заборгованості згідно з кредитним договором №56/06 від 27.09.2006 року, 2255715,37 грн. заборгованості по несплачених відсотках, 542390,27 пені за період прострочки з 06.02.2009 року по 06.08.2009 року обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідачів, то витрати по сплаті державного мита в сумі 25500 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на них.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 44, 49, п.1-1, 4 ст. 80 ст. ст. 82-85 ГПК України, ст.ст. 509, 525, 526, 536, 541, 543, 546, 554, 589, 590, 527 ЦК України, ст.ст. 193, 216, 230, 232, 233, 1054 ГК України, -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Приватного підприємства “Борошно-зернова компанія”(Волинська область, Луцький р-н, с. Тарасове, вул. Жовтнева, 2, код 33417055), Приватного підприємства “Зерно-зберігальна компанія” (Волинська область, Луцький р-н, с. Тарасове, вул. Жовтнева, 2, код 33755274), Приватного підприємства “Торговий дім Провіант”(Волинська область, Луцький р-н, с. Тарасове, вул. Жовтнева, 2, код 33318234), підприємця ОСОБА_2(АДРЕСА_1, код НОМЕР_1), підприємця ОСОБА_3 АДРЕСА_2, код НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства “ Креді Агріколь Банк ” (м. Київ, вул. Пушкіна, 42/4, код 14361575)

18446864,74 грн., в т.ч. 15648759,10 грн. заборгованості згідно з кредитним договором №56/06 від 27.09.2006 року, 2255715,37 грн. заборгованості по несплачених відсотках, 542390,27 пені та 25500 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. в повернення витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. В стягненні з Приватного підприємства «Макаронна компанія»солідарно боргу в сумі 18446864,74грн., відмовити.

4. Провадження у справі в частині стягнення солідарно боргу в сумі 18446864,74грн. з підприємців ОСОБА_4, ОСОБА_5, Приватного підприємства “Імпалс”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Агровіта”, припинити.

Суддя Л. О. Черняк

Повний текст рішення

складено та підписано

27.02.12