Ухвала суду № 21706032, 14.02.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" лютого 2012 р. м. КиївК-23931/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого судді -Черпіцької Л.Т.

Суддів -Васильченко Н.В.

Розваляєвої Т.С.

при секретарі -Стасюк Р.О.

за участю представника:ЗАТ "Новокраматорський машинобудівний завод"

- Стрілкова Н.В.

Державної інспекції з енергозбереження

- Аксьонова І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргоюДержавної інспекції з енергозбереження

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28.01.2009р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.04.2009р.

у справі№2-а-32793/08/0570

за позовомЗакритого акціонерного товариства "Новокраматорський машинобудівний завод"

доДержавної інспекції з енергозбереження

проскасування постанови ВСТАНОВИЛА:

Закрите акціонерне товариство "Новокраматорський машинобудівний завод" звернулось до Державної інспекції з енергозбереження з позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просило визнати протиправним та скасувати припис від 28.03.2008 року до акту комплексної перевірки використання ПЕР № 18-6/08-17-017 КП від 28 березня 2008 року, та постанову начальника територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області Кириченка О.С. № 18-6/08-22-017 КП 11ЕС від 01.04.2008 року про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані документи є неправомірні, оскільки прийняті з порушенням норм діючого законодавства.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28.01.2009р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.04.2009р., позов задоволено. Визнано недійсними пункти 6, 7 припису від 28.03.2008 року до акту комплексної перевірки використання ПЕР № 18-6/08-17-017 КП від 28.03.2008 року. Визнано недійсною постанову начальника територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області № 18-6/08-17-017 КП ПЕС від 01.04.2008 року про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів.

Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій Державна інспекція з енергозбереження звернулась з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та закрити провадження у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28 березня 2008 року територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області було складено акт № 18-6/08-17-017 КП за результатами проведення комплексної перевірки використання паливно-енергетичних ресурсів на ЗАТ «НКМЗ». За висновками акту за результатами перевірки встановлено, що стан енергозбереження на підприємстві не в повній мірі відповідає діючим вимогам з енергозбереження, у тому числі наявні факти недостатньої теплоізоляції футерівки котла ДКВР-6,5/13 СТ № 5 котельні № 1 ГПСЦ та ін.

За цим актом складено припис від 28 березня 2008 року, в якому ЗАТ «Новокраматорський машинобудівний завод»було зобовязано усунути порушення вимог з енергозбереження, виявлені за результатами перевірки і визначено строк виконання - серпень 2008 року.

1 квітня 2008 року на підставі акту перевірки та ст. 11 Закону України «Про енергозбереження», постанови Кабінету Міністрів України від 2.09.1993р. № 699 «Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві»начальником територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області було винесено Постанову № 18-6/08-22-017 КП ПЕС про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів, за якою до ЗАТ «НКМЗ»застосовано підвищену плату за: перевитрати природного газу-1,24 тисяч кубічних метрів; перевитрати електроенергії -1174,359 тисяч кВт.год./рік. на суму 651 282,44 грн. Нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів встановлено за результатами перевірки у вигляді перевитрат природного газу через недостатню теплову ізоляцію футерівки котла ДКВР-6,5/13 ст. № 5 котельні № 1 газопаросилового цеху (Ввтр. = 1,24 тис.мЗ/рік); перевитрат електроенергії через відхилення значення (Евтр. - 1174,359 тис.кВт.год./рік), що є порушенням п. 1.2 СНиП 2.04.14-88 «Тепловая изоляция оборудования и трубопроводов», Наказ Мінпаливенерго України від 17.01.02р. № 19.

Наказом Державного комітету України з енергозбереження № 64 від 04.08.200-іл зареєстрованим у Мін'юсті України 25 вересня 2000 р. за № 653/4874, затверджено Порядок проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання.

Відповідно до п. 15 вищевказаного Порядку рішення про сплату підвищеної плати за неефективне використання енергоресурсів приймається відповідно до законодавства України на підставі акту перевірки підприємства, складеного інспектором і оформлюється постановою про сплату підвищеної плати. Перший примірник постанови залишається в Інспекції, а другий примірник у триденний термін після оформлення постанови надсилається (видається повноважному представнику) підприємству для сплати ним підвищеної плати.

Пунктами 6, 7 припису до Акту комплексної перевірки використання ПЕР № 18-6/08-17-017 КП від 28 березня 2008 року, які є предметом оскарження, позивачу приписано виконати достатню теплову ізоляцію футерівки котла ДКВР-6,5/13 СТ № 5 котельні № 1 ГПСЦ та довести коефіцієнт потужності підприємства до нормативного значення з метою зменшення втрат активної електроенергії, зумовлених перетіканням реактивної потужності. Зазначені вимоги припису є обов'язковими для виконання підприємством у відповідності до п. 12 Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, тобто мають для позивача певні правові наслідки.

Відповідач в обґрунтування п. 6 оскаржуваного Припису посилається на п.6.1.7, 7.1.14 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Мінпаливенерго України № 71 від 14.02.07 року та зареєстрованих в Мінюсті за № 197/13464 від 05.03.2007 року, п.13.1 СНиП П-35-76 «Котельные установки», згідно з якими нормативна температура футерівки котла повинна становити не більше 45 градусів за шкалою Цельсія.

Разом з тим, відповідачем не враховано, що зазначений котел був придбаний позивачем в ЗАТ «Укркотлосервіс»та був виготовлений за певною технологією. Так, листом ЗАТ «Укркотлосервіс»(а.с.25) підтверджено, що розрахунок температури зовнішньої обмурівки котла ДКВР-6,5/13 виконаний позивачем правильно, тобто температура становить 80 градусів за шкалою Цельсія. Обмурівка цього котла виконана відповідно до креслення 13-49-05 ТМ.ТИ/235412 Українського Державного інституту з проектування заводів важкого машинобудування «Укргіпротяжмаш»м. Харків.

Обґрунтовуючи п. 7 припису, відповідач посилається на п. д ст. 3. п. а ст. 27 Закону України „Про енергозбереження", Наказ Мінпаливенерго України від 17.01.2002р. № 19, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.02.2002р. за № 93/6381, п. 11.2 Правил користування електричною енергією.

Згідно з п. а ст. 27 Закону України „Про енергозбереження" відповідальність за порушення законодавства про енергозбереження несуть особи, винні у невиконанні вимог щодо підтримання та підвищення технічного рівня енерговикористовуючого обладнання та систем енергопостачання.

Так, у акті перевірки відповідач зазначає, що відхилення коефіцієнту реактивної потужності підприємства від нормативного веде до втрат активної електроенергії в розмірі 1174,359 тис. кВт.год/рік. Розраховуючи зазначений розмір втрат Інспекцією застосовувалося значення коефіцієнту потужності соsц = 0,97 з огляду на положення Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії, затвердженої наказом Мінпаливенерго від 17.01.2002р. № 19, у якій це значення визначається як гранична довідникова величина при розрахунках за спожиту реактивну енергію.

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про енергозбереження»стандартизація у сфер: енергозбереження проводиться для встановлення комплексу обов'язкових норм, правил, вимог щодо раціонального використання та економії паливно-енергетичних ресурсів. Стандарти у сфері енергозбереження є основою для застосування економічних санкцій за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів, виробництво енергетично неефективного обладнання та матеріалів.

Статтею 19 цього Закону передбачено, що державні енергетичні стандарти є обов'язковими для виконання. Вони визначають основні терміни та поняття, організаційно-методичні основи енергозбереження, раціональні питомі витрати паливно-енергетичних ресурсів, методи визначення потреб в енергії, сертифікації об'єктів відповідно до вимог енергозбереження, методи збирання та обробки інформації про витрати паливно-енергетичних ресурсів, вимоги до енергозберігаючих технологій і енергозберігаючого обладнання, вимоги до вторинних енергетичних ресурсів, нетрадиційних і поновлюваних джерел енергії.

Таким чином, суди дійшли вірного висновку, що значення коефіцієнту потужності для визначення розміру втрат активної електроенергії встановлюється державними стандартами, а не Методикою, якою керується відповідач.

Є безпідставним і посилання відповідача на Методику визначення нераціонального (неефективного) використання паливно-енергетичних ресурсів М-00013184.0.022-01, затверджену Наказом Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів від 13.12.2006р. № 89, оскільки вказана Методика не зареєстрована у Міністерстві юстиції України, тобто не є нормативно-правовим актом у розумінні ст. 117 Конституції України.

З урахуванням наведеного суди дійшли вірного висновку стосовно того, що з вищенаведених норм вбачається відсутність складу зазначеного правопорушення внаслідок відсутності дій позивача, які спричинили марнотратне витрачання ПЕР, оскільки обов'язок щодо сплати споживачем підвищеної вартості електричної енергії виникає безпосередньо в силу закону при наявності факту недодержання режиму енергозбереження, який не доведений актом перевірки та під час судового розгляду справи.

Внаслідок наведеного та відповідно до пункту "є" статті 11 вказаного Закону економічні заходи для забезпечення енергозбереження, які передбачають, зокрема, введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами у спірних відносинах застосовані безпідставно.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної інспекції з енергозбереження залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28.01.2009р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.04.2009р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді:

Суддя Л.Т. Черпіцька