Ухвала суду № 21704438, 06.02.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2012 року м. КиївК-9666/09

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11.11.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.01.2009

у справі № 2-а-12880/08

за позовом Дочірнього підприємства «Техноскрап»Товариства з обмеженою відповідальністю «Скрап»

до 1) Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька, 2) Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області

про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11.11.2008, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.01.2009, позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ДП «Техноскрап»ТОВ «Скрап»шляхом перерахування на розрахунковий рахунок бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за липень, серпень 2005 року в сумі 128922 грн., а також судові витрати в розмірі 3,40 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача-1, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові в повному обсязі, з підстав порушення норм матеріального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем 19.08.2005 подано до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за липень 2005 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за липень 2005 року. В рядку 25 податкової декларації позивачем відображено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню 69266 грн. 20.09.2005 податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2005 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за серпень 2005 року. В рядку 25 податкової декларації позивачем відображено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню 59656 грн.

Відповідачем проведена виїзна позапланова тематична перевірка з питання правомірності відшкодування позивачем з бюджету сум податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень, серпень 2005 року. Достовірність нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень, серпень 2005 року на загальну суму 128922 грн. підтверджена довідкою №/23-6/20364201 від 31.10.2005.

Суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшли висновку, що позивач виконав передбачені статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість»вимоги спрямовані на отримання бюджетного відшкодування за податковими деклараціями за липень-серпень 2005 року та має всі підстави для отримання невідшкодованої суми податку на додану вартість в розмірі 128922 грн.

За відсутності заперечень відповідача-1, щодо наявності у позивача невідшкодованої суми податку на додану вартість в розмірі 128922 грн. за податковими деклараціями за липень-серпень 2005 року, судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо доводів відповідача про не підтвердження факту надмірної сплати податку на додану вартість у бюджет результатами зустрічних перевірок по ланцюгу до товаровиробника, то проведення документальних перевірок на підтвердження заявлених до відшкодування сум податку на додану вартість випливає з норми п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»та не може бути правовою підставою для відмови позивачеві у бюджетному відшкодуванні.

Обов'язковість проведення зустрічних перевірок визначається податковими органами самостійно. Строки проведення таких перевірок для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування встановленні пп.7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Визначене законодавством право податкової служби на проведення перевірок має реалізовуватись без порушення приписів цього Закону.

Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим субєктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований податок на додану вартість, що включений платником податку до податкового кредиту.

Вимога пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»щодо надмірної сплати податку на додану вартість як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платникові стосується саме цього платника і сплати ним податку у ціні придбання товарів (послуг) їх постачальникам.

Якщо контрагент не виконав свого зобовязання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій свідчать про правильне застосування норм матеріального права.

Підстав для скасування судових рішень, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька відхилити, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11.11.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.01.2009 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук

Суддя Л.В. Ланченко