Ухвала суду № 21703407, 12.01.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" січня 2012 р.                               м. Київ                                        К-18583/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Карася О.В., Нечитайла О.М., Островича С.Е., Усенко Є.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від02 квітня 2009 року

у справі №АС12/377-08 (22-а-671/09)

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Буринський цукровий завод» (надалі –позивач, ВАТ «Буринський цукровий завод»)

до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області (надалі –відповідач, Конотопська МДПІ Сумської області)

за участюПрокурора Сумської області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У червні 2008 року позивач звернувся до Господарського суду Сумської області з адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення –рішення Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області №0000312303/3 від 07.05.2008 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що при здійсненні операцій купівлі-продажу між ВАТ «Буринський цукровий завод»та продавцем ТОВ «Енергохолдінг»оригінали податкових накладних від продавця позивачу були надані належним чином і на момент укладення договору та здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Енергохолдінг»останнє було зареєстровано в органах Державної податкової адміністрації України як платник ПДВ; свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Енергохолдінг»було анульовано лише в 2007 році, тому у позивача були всі підстави включення сум ПДВ до податкового кредиту.

Постановою Господарського суду Сумської області від 11.08.2008 року в задоволенні позову відмовлено.

Мотивуючи рішення про відмову в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь яких витрат зі сплати податку, що не підтверджені податковими накладними, а податкові накладні, що були видані ТОВ «Енергохолдінг», не надають право позивачу відносити суми податку на додану вартість по даним податковим накладним, до складу податкового кредиту.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2009 року рішення суду першої інстанції було скасовано та прийнято у справі нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Скасовано податкове повідомлення–рішення Конотопської МДПІ у Сумській області №0000312303/3 від 07.05.2008 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2009 року, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі постанову господарського суду Сумської області від 11 серпня 2008 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що контролюючим органом було проведено планову документальну перевірку ТОВ «Сумиагроцукор»з питань взаємовідносин з ТОВ «Енергохолдінг»та було виявлено, що відповідно до договорів поруки, які укладалися між ТОВ «Енергохолдінг» (кредитором) та ТОВ «Сумиагроцукор»(поручителем), одним із боржників являвся ВАТ «Буринський цукровий завод».

З матеріалів справи вбачається, що 26.08.2004 року був укладений договір поруки №1-пор, відповідно до якого ТОВ «Сумиагроцукор»(поручитель) зобов'язаний відповідати перед ТОВ «Енергохолдінг»(кредитором) за належне виконання зобов'язань ВАТ «Буринський цукровий завод»(боржником) за договором № 22-09-04 від 25.08.2004 року про постачання природного газу, з врахуванням наступних додатків до нього.

Отже, на виконання договору № 22-09-04 від 25.08.2004 року і додаткових угод №1 від 22.10.2004 року та №2 від 25.11.2004 року, ТОВ «Енергохолдінг» здійснило поставку природного газу і виписало податкові накладні: №356 від 30.11.2004р. на загальну суму 1050856,87грн., в т.ч. ПДВ - 175142,81грн. та №395 від 30.12.2004р. на загальну суму 22198,95 грн., в т.ч. ПДВ - 3699,82грн.

Зазначені податкові накладні були включені ВАТ "Буринський цукровий завод" до податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за листопад та грудень 2004 року.

Відповідачем було здійснено позапланову невиїзну документальну перевірку ВАТ «Буринський цукровий завод» за період з 14.11.2004 року по 31.12.2004 року, в результаті чого складено акт №22/23-3/00372931 від 16.11.2007 року.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем підпунктів 7.2.З., 7.2.4., 7.4.5 пунктів 712. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження за листопад та грудень 2004 року податку на додану вартість на загальну суму –178843,00грн.

На підставі акту перевірки Конотопською МДПІ Сумської області прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №0000312303/3 від 07.05.2008 року, у якому визначено суму податкового зобов»язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 268264,50грн., яке підприємство отримало 14.05.2008 року.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Камінь - Каширського районного суду Волинської області від 17.04.2007 року, яка набрала законної сили 30.04.2007 року, по справі №2-а-22/2007 визнано недійсними установчі документи Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергохолдінг», а саме: статут, з дати державної реєстрації, тобто з 25.09.2003 року, реєстрацію даного товариства платником податку на додану вартість, свідоцтво №02385599 з дати його реєстрації, тобто з 29.09.2003 року, реєстрацію товариства як платника податків з дати його реєстрації в податковому органі - з 26.09.2003 року. На підставі зазначеної постанови суду складено акт №3 від 12.06.2007р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - ТОВ «Енергохолдінг» з 26.09.2003 року.

Згідно з довідкою Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «Енергохолдинг»судове рішення щодо припинення юридичної особи внесено 16.05.2007 року.

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 зазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З акту перевірки, який міститься в матеріалах справи вбачається, що ВАТ «Буринський цукровий завод»виконало вимоги п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», сплативши податок на додану вартість в ціні товару, придбаного у ТОВ «Енергохолдінг», яке, в свою чергу, виконало вимоги п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»- видало покупцеві, яким є ВАТ «Буринський цукровий завод», належним чином оформлені податкові накладні на визначені та сплачені покупцем суми податку.

Отже, право платника податку на податковий кредит виникає у відповідності з дати здійснення першої з подій: або дати списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Відповідно до доказів, які містяться в матеріалах справи позивач в листопаді –грудні 2004 року отримав від свого контрагента товарно-матеріальні цінності та сплатив їх вартість на розрахунковий рахунок ТОВ «Енергохолдінг», в тому числі ПДВ (відповідно до умов договору купівлі-продажу №22-09-04 від 25.08.2004 року).

З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні, видані позивачу ТОВ «Енергохолдинг», мають всі необхідні реквізити та з приводу їх оформлення у відповідача зауважень не виникало.

Згідно із п.1.3. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»платником податку на додану вартість вважається особа, яка зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем. Пункт 9.8 ст. 9 зазначеного Закону говорить про те, що реєстрація платника ПДВ діє до дати її анулювання.

Отже, акт №3 від 12.06.2007 року про анулювання реєстрації платника ТОВ «Енергохолдинг»складено в 2007 році, а тому відповідно до п.9.8 ст.9 Закону «Про податок на додану вартість», підприємство на час здійснення господарських операцій було платником ПДВ та значилось в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У відповідності до ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не заперечує, що позивачем повністю сплачено ПДВ в ціні товарів продавцю, а тому суд приходить до висновку, що обов'язок доказування правомірності винесених спірних рішень відповідачем не було виконано.

Доводами касаційної скарги зазначені висновки суду не спростовані.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області –залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2009 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав та в порядку передбаченому ст.ст.236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:                                                   ____Н.Є. Маринчак

Судді:                                                             ____О.В. Карась

                                        ____О.М. Нечитайло

                                        ____С.Е. Острович

                                        ____Є.А. Усенко

Суддя Н.Є. Маринчак