Ухвала суду № 21702906, 28.12.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" грудня 2011 р. м. КиївК-6913/08

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддівБившевої Л.І.

Ланченко Л.В.

Лосєва А.М.

Нечитайла О.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

на постанову Господарського суду Полтавської області від 02.10.2007

та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 01.04.2008

у справі № 9/61

за позовом Приватного підприємства "Бумеранг"

до Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Полтавської області від 02.10.2007, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2008, позов про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Кременчуцької ОДПІ № 0001222301/2/2643 від 16.11.2006 та № 0001222301/3/82 від 18.01.2007, за якими ПП "Бумеранг" визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 16 236, 00 грн. та 8 118,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, задоволено частково. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № 0001222301/2/2643 від 16.11.2006 та № 0001222301/3/82 від 18.01.2007 в частині донарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 12 230,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6 115,00 грн. В іншій частині провадження у справі закрито, у звязку з прийняттям відмови від позовних вимог.

Кременчуцька ОДПІ подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову у позові повністю. Посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: п.п. 7.2.6, 7.4.1, 7.4.5 Закону України «Про податок на додану вартість», наголошує на тому, що податкові накладні ПП "Південно-українська торгівельна група" не можуть бути підставою для включення позивачем суми ПДВ до податкового кредиту, оскільки виписано з порушенням п. 7.2.6 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини.

Податкове повідомлення-рішення №0001222301/0/1583 від 07.06.2006 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 51456,00грн. та у сумі 25728,00 грн. штрафних санкцій, прийнято на підставі акту перевірки ПП "Бумеранг" № 311/23-120/32860683 від 25.05.2007 за період з 23.02.2004 по 31.12.2005, яким зафіксовано порушення позивачем вимог п.п. 7.2.1, пп.7.4.1 та п.п. 7.5.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість за грудень 2005 року. Податковий орган вважає, що позивач не має права на податковий кредит на підставі податкових накладних, виданих ПП «Південнно-українська торгівельна група», провести зустрічну перевірку щодо якого неможливо через відсутність останнього за юридичною адресою.

Інших правових та фактичних підстав для невідшкодування позивачеві суми бюджетного відшкодування податковою інспекцією не наведено.

Податкове повідомлення-рішення № 0001222301/1/2058 від 19.08.206 про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 18584,00 грн. та 9292,00 грн. штрафних санкцій, прийнято за результатами адміністративного оскарження.

На підставі рішення Державної податкової адміністрації у Полтавській області, про результати розгляду скарги винесено нове податкове повідомлення-рішення №0001222301/2/2643 від 16.11.206 про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 16236,00 грн. та 8118,00 грн. штрафних санкцій.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального права, на які посилається податкова інспекція у касаційній скарзі, та вважає, що суди повно встановили обставини у справі, надали їм правильну правову оцінку на підставі законодавства, що врегульовує спірні відносини.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ПП "Бумеранг" та ПП "Південно-українська торгівельна група" укладено договір транспортно-експедиційного обслуговування № 30/09/5 від 30.09.2005. На виконання даного договору ПП "Південно-українська торгівельна група" виписано ПП "Бумеранг" замовнику транспортно-експлуатаційних послуг податкові накладні. Суму податку на додану вартість сплачено позивачем, що підтверджується платіжними дорученнями та виписками з банківського рахунку.

Порядок та підстави формування платником податку податкового кредиту регламентується приписами п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, чинній на час його формування позивачем), яких платник податків зобовязаний дотримуватися, і за умови порушення яких, формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.

Право платника податку на податковий кредит виникає у відповідності з п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" - з дати здійснення першої з подій: або дати списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чеку) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Інших обмежень щодо включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість законодавчо не встановлено.

У разі невиконання контрагентом платника податків зобовязань по сплаті податку до бюджету, негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування і має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Враховуючи наведене, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржених судових рішень не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції у м. Полтавській області залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Полтавської області від 02.10.2007 та ухвалу Харківського апеляційного адмінітративного суду від 01.04.2008 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданої через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

СуддіЛ.І. Бившева

Л.В. Ланченко

А.М. Лосєв

О.М. Нечитайло