Ухвала суду № 21702060, 14.12.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2011 р.Справа № 2-а-5660/10/1570 Категорія:8.2.6Головуючий в 1 інстанції: Бойко В.П. Колегія суддів Одеського апеляційного

адміністративного суду у складі:

головуючого судді Коваля М.П.,

суддів Потапчука В.О.,

Семенюка Г.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна продовольча компанія»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2010 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна продовольча компанія»до Березівської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області про скасування другої податкової вимоги,

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати другу податкову вимогу від 06 травня 2010 року № 2/48 Березівської МДПІ Одеської області про стягнення податкового боргу в сумі 93365,76 гривень.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2010 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, відповідно до якої просить вищезазначену постанову скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції в результаті хибного тлумачення постанови Вищого адміністративного суду України від 06 серпня 2009 року № К-16162/08 та його наслідків щодо прав та обовязків учасників адміністративного провадження за позовом підприємства про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000111707/1 від 23 квітня 2007 року призвело до незаконного рішення. На думку апелянта, вищезазначене податкове повідомлення-рішення є неузгодженим, оскільки підприємством оскаржено у судовому порядку. При цьому, наявність рішення Вищого адміністративного суду України не впливає на узгодженість податкового зобовязання за цим рішенням, так як судом не розглянуто по суті вимога щодо скасування даного податкового повідомлення-рішення.

Сторони були сповіщені належним чином про час і місце судового засідання: ТОВ «Універсальна продовольча компанія»була сповіщена згідно поштових повідомлень про вручення (а.с.189 та 190), до суду не прибули та причини неявки суду не повідомили; Березівська МДПІ була сповіщена згідно поштового повідомлення про вручення (а.с.188), до суду не прибула та причини неявки суду не повідомила.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів, з огляду на зазначене, а також враховуючи те що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, - дійшла висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198 та ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами проведеної Березівською МДПІ Одеської області перевірки ТОВ «Універсальна продовольча компанія»з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб зафіксовано порушення ст. ст. 4, 8, 9, 16 Закону України № 809-IV від 22.05.2003р. «Про податок з доходів фізичних осіб». На підставі складеного за результатами зазначеної перевірки акту № 00003/1701/32096830 від 27.01.2007 року податковою інспекцією винесені податкове повідомлення-рішення №№ 0000111701/1, 0000042356/1, 0000032356/1 від 23.04.2007 року, які були оскаржені підприємством до суду.

Постановою господарського суду Одеської області від 19 вересня 2007 року, залишеної без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2008 року, вищевказані податкові повідомлення-рішення скасовані.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 06 серпня 2009 року № К-16162/08 вищезазначені судові рішення першої та другої інстанцій частково скасовані та змінені в частині скасування податкового повідомлення-рішення № 0000111701/1

від 23 квітня 2007 року, на підставі якого позивачу були направлені перша та друга податкові вимоги № 1/31 від 30.03.2010 року та №2/48 від 06.05.2010 року, що й зумовило позивача звернутись за судовим захистом.

Пунктом 2.10 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого Наказом ДПА України від 21.06.2001 р. № 253, передбачено, що податкове зобовязання платника податків, нараховане податковим органом (якщо такий платник податків у встановлені Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12. 2000р. № 2181-III терміни розпочинає процедуру апеляційного узгодження), вважається узгодженим у день закінчення процедури адміністративного оскарження або у день прийняття судом рішення по суті, а в разі оскарження платником податків рішення суду в апеляційному порядку (за умови прийняття апеляційної скарги апеляційним господарським судом до провадження) у день прийняття відповідної постанови апеляційним господарським судом.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що податкове зобовязання за податковим повідомленням-рішенням № 0000111701/1 від 23 квітня 2007 року є узгодженим, оскільки судом вищої інстанції прийнято рішення по суті.

Судова колегія критично оцінює доводи апелянта про те, що податкове зобовязання з податку з доходів фізичних осіб за податковим повідомленням-рішенням № 0000111701/1 від 23 квітня 2007 року є неузгодженим з огляду на факт його оскарження в судовому порядку та у зв'язку із тим, що Вищим адміністративним судом України не розглянуто по суті позовні вимоги про скасування цього податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч.1 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу

Згідно зі ст.225 КАС України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

За змістом ст.254 КАС України рішення Вищого адміністративного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.

Скасувавши судові рішення попередніх інстанцій в частині скасування податкового повідомлення-рішення № 0000111701/1 від 23 квітня 2007 року, Вищий адміністративний суд України визнав правомірність даного оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, чим розглянув по суті вимоги позивача.

Отже, відповідно до п.2.10 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого Наказом ДПА України від 21.06.2001 р. № 253, податкове зобовязання за податковим повідомленням-рішенням № 0000111701/1 від 23 квітня 2007 року вважається узгодженим в день прийняття Вищим адміністративним судом України постанови - 06 серпня 2009 року.

Судова колегія відхиляє решту доводів апелянта, оскільки в їх основу покладені припущення та хибне тлумачення законодавства, що не впливає на висновок колегії щодо правомірності постанови суду першої інстанції.

Постанова суду першої інстанції викладена повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законодавства та відповідають положенням, що регулюють спірні правовідносини. За таких обставин, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно вирішив спір.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна продовольча компанія»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2010 року залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2010 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна продовольча компанія»до Березівської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області про скасування другої податкової вимоги залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через пять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з моменту набрання законної сили.

Головуючий суддя: /М.П. Коваль/

Суддя: /В.О. Потапчук/

Суддя: /Г.В. Семенюк/