Постанова № 21702022, 06.12.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2011 р.Справа № 2-а-95/09/2114 Категорія:10.3.3Головуючий в 1 інстанції: Прохоренко В.В. Судова колегія Одеського апеляційного

адміністративного суду у складі:

головуючого суддіКоваля М.П.

суддів Потапчука В.О.

Семенюка Г.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління праці та соціального захисту населення Херсонської обласної державної адміністрації на постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 09 червня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління праці та соціального захисту населення Херсонської обласної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та виплату державної допомоги,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо призначення, нарахування, перерахування та виплати їй державної допомоги при народженні дитинки в сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей у віці до 6 років, встановленого на день народження дитини, а також державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі не менше, ніж прожитковий мінімум, встановлений для дітей у віці до 6 років; зобовязати відповідача призначити їй відповідно до ст. 12 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми»допомогу при народженні дитини у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей у віці до 6 років, встановленого на день народження її дитини у сумі 10 622 грн.; зобовязати відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену допомогу при народженні дитини у розмірі 2 122 грн., яка обчислена з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст.. 62 «Про державний бюджет України на 2007 рік; зобовязати відповідача призначити їй відповідно до ст.. 15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми»щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірах, які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років, починаючи з 01.12.2007 р. по 01.01.2008 р. 470 грн., з 01.01.2008 р. по 01.04.2008 р. 526 грн., з 01.04.2008 р. по 01.07.2008 р. 538 грн., з 01.07.2008 р. по 01.10.2008 р. 540 грн., з 01.10.2008 р. по 01.12.2008 р. 557 грн. з наступним підвищенням виплат відповідно до прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку; зобовязати відповідача нарахувати та виплатити їй щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.12.2007 року по 01.12.2008 р. у розмірі 4 836 грн.

Постановою Комсомольського районного суду м. Херсона від 09 червня 2009 року позов задоволений частково. Визнано неправомірною бездіяльність Головного управління праці та соціального захисту населення Херсонської обласної державної адміністрації щодо невиплати позивачу належної допомоги при народженні та по догляду за дитиною у 2007-2008рр. Зобовязано Головне управління праці та соціального захисту населення Херсонської обласної державної адміністрації здійснити нарахування та виплату на користь позивача недоотриманої державної допомоги по догляду за дитиною відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми»від 21.11.1992 року № 2811-ХІІ у розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років з 01.12.2007 року по 01.12.2008 рік та одноразову допомогу при народженні дитини відповідно до ст. 12 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми»в межах його компетенції по виплаті допомоги. В задоволенні решти вимог відмолено.

Не погоджуючись із зазначеним вище судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції, в якій просить скасувати вищевказану постанову та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та зважаючи на правомірність своїх дій.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 198 та п.4 ч.1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач має дитину віком до 3-х років, перебуває на обліку в Головному управління праці та соціального захисту населення Херсонської обласної державної адміністрації та отримує відповідну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку.

Як вбачається із змісту позовних вимог, предметом спору є розмір відповідної допомоги, який, на думку позивача, не сплачувався належним чином.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції припустився помилки задовольняючи позов та стягуючи на користь позивача відповідні кошти за вказаний період з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся за судовим захистом 10 грудня 2009 року. При цьому, правовідносини, які виникли між сторонами та звернення до судового захисту відбулися в період їх регулювання КАС України № 2747 VI- від 6 липня 2005 року (з послідуючими змінами та доповненнями згідно закону України від 18.02.2010), тому суд вважає за можливе застосувати до спірних відносин саме положення попередньої редакції КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України № 2747 VI, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод або законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 100 КАС України № 2747 VI, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволені адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач особисто наголосив на факті пропуску строку звернення до суду заявляючи вимогу про його поновлення, в той же час позивач не обґрунтував поважність причини пропуску цього строку, що в свою чергу робить зазначену вимогу про поновлення безпідставною. У зв'язку із цим, враховуючи річний строк звернення та фактичну дату звернення позивача до суду, до розгляду підлягають позовні вимоги лише за період з 10 грудня 2008 року.

Згідно з п. 23 Розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року № 107, який набрав чинності з 01.01.2008 року були внесені зміни до частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», відповідно до яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановлених для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сімї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Колегія суддів вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідно до приписів абз.1 п. 18 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою КМ України від 27.12.2001 року № 1751, позивачу у 2008 році нараховувалась та виплачувалась допомога, в розмірі передбаченому ст.15 ч.1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»з урахуванням Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік».

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про державну допомогу сімкам з дітьми»в редакції Закону №107-17 від 28.12.2007р. встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 01 січня 2008 року - 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім"ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Таким чином, відповідачем була призначена та виплачена відповідна допомоги позивачу у відповідності до норм законодавства чинних на момент здійснення виплат.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року, прийнятим у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України окремих положень статті 65 розділу І, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу ПІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про знесення змін до деяких законодавчих актів України», а також за поданням 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу І, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»(справа щодо предмета та змісту Закону про Державний бюджет України), яким визнав неконституційними окремі положення цього Закону.

Отже, питання конституційності п.23 Розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»не було предметом розгляду у вищевказаній справі і, відповідно, викладена у цьому пункті редакція Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» була чинною у 2008 році.

Таким чином згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»(в редакції п.23 Розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України») передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Згідно з приписами пункту 22 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою КМ України від 27.12.2001 року № 1751 встановлено, що відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці: з 01 січня 2008 року - 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.

Колегія суддів, проаналізувавши викладені вище положення та дослідивши матеріали справи, дійшла висновку про те, що оскільки позивачу протягом 2008 року зазначена допомога виплачувалась у розмірі 130,00 грн. щомісячно, - дії відповідача щодо нарахування та виплати відповідають вимогам Закону.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови, якою слід в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Крім того, відповідно до чинного на момент звернення позивача до суду п. «з»ч.1 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»ставка державного мита із апеляційних скарг на рішення судів складає 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що при подачі апеляційної скарги апелянтом не оплачено державне мито, а в даному випадку орган соціального забезпечення від сплати державного мита не звільняється, судова колегія вважає за необхідне стягнути з апелянта судовий збір у встановленому законодавством розмірі.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління праці та соціального захисту населення Херсонської обласної державної адміністрації на постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 09 червня 2009 року - задовольнити.

Постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 09 червня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління праці та соціального захисту населення Херсонської обласної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та виплату державної допомоги, скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_2 до Головного управління праці та соціального захисту населення Херсонської обласної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та виплату державної допомоги - відмовити.

Стягнути з Головного управління праці та соціального захисту населення Херсонської обласної державної адміністрації судовий збір в розмірі 1,70 гривень (одну гривню 70 коп.) за подачу апеляційної скарги на рахунок № 31114095700008, код бюджетної класифікації 22090200, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк отримувач: ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011.

Постанова апеляційного суду набирає чинності через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання чинності безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: / М.П. Коваль/

Суддя: / В.О. Потапчук/

Суддя: / Г.В. Семенюк/