Ухвала суду № 21698394, 24.01.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2012 р.Справа № 2-а-10407/09/2170 Категорія: 8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В.

судді - Потапчук В.О.

судді - Коваль М.П.

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства "Армавір" на Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 року по справі за позовом приватного підприємства "Армавір" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановиЛА:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі ДПІ), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні від 04.12.2008 року № 0005972301/0 в частині визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 222100,01 грн., з яких 148066,67 грн. - основний платіж та 74033, 34 грн. - штрафні санкції.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити його позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що реєстрацію ТОВ «Висконс М»в якості платника податку на додану вартість з 11.04.2008 року анульовано ДПІ у м. Херсоні Актом № 33 від 07.08.2008 року, а отже на момент видачі податкових накладних № 300414 від 30.04.08 р., № 310502 від 31.05.08 р., № 300616 від 30.06.08 р.,ТОВ «Висконс М»було належним чином зареєстровано в якості платника ПДВ та мало право на нарахування податку та складання податкових накладних.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне підприємство "Армавір" є юридичною особою, платником податків, в тому числі податку на додану вартість.

При проведенні в листопаді 2008 року планової виїзної перевірки даного підприємства з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період діяльності 01.04.07 по 30.06.08 (акт перевірки від 28.11.08 № 3632/23-5/31918339) фахівцями ДПІ у м. Херсоні було виявлено порушення пп. 7.2.1, пп. 7.2.3, пп. 7.2.4, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп.7.4.1 п. 7.4 ст. 7, пп. б п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 153010 грн. 24 коп., в т.ч.:

- в липні 2007 року на суму 882,46 грн.,

- в серпні 2007 року - 969,09 грн.,

- в жовтні 2007 року - 74,26 грн.,

- в грудні 2007 року - 776,71 грн.,

- в січні 2008 року - 1185,60 грн.,

- в лютому 2008 року 575 грн.,

- в квітні 2008 року 50000 грн.,

- в травні 2008 року - 51666,67 грн.,

- в червні 2008 року - 46880,45 грн.

За умовами договору № 02/03-2007 від 01.03.07 року, укладеного позивачем з ТОВ "Висконс М" позивач повинен був здійснити попередню оплату до 31.12.08, поставка шлакопортландцементу повинна відбутись з 01.03.09 по 01.07.09 (в подальшому строк подовжений).

В акті перевірки від 28.11.08 № 3632/23-5/31918339 зазначено, що позивачем включено до податкового кредиту суми ПДВ з попередньої оплати за товар згідно з договором купівлі-продажу № 02/03-2007 від 01.03.07 на придбання будівельних матеріалів на підставі податкових накладних ТОВ "Висконс М" від 30.04.08 № 300414, від 31.05.08 № 310502, від 30.06.08 № 300616. Відповідно до інформаційної бази ДПС у ТОВ "Висконс М" анульовано свідоцтво платника ПДВ 11.04.08 року.

Не зареєстроване платником ПДВ підприємство не має права видавати податкову накладну відповідно до пп. 7.2.3, 7.2.4, 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ.

За наслідками перевірки ДПІ у м. Херсоні прийняла податкове повідомлення-рішення від 04.12.08 № 0005972301/0 про визначення позивачу податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 153010,24 грн. та застосування 76505,12 грн. штрафних санкцій.

Не погодившись з вказаним вище податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та його скасування в частині визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 222100,01 грн., з яких 148066,67 грн. - основний платіж та 74033, 34 грн. - штрафні санкції.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне:

Згідно підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість", який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, - об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податків з поставки товарів (робіт, послуг).

Платник податку - це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснити отримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем (п. 1.3 статті 1).

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Пунктами 7.1, 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що особа-продавець зареєстрована як платник ПДВ, зобов'язана на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг) нарахувати покупцю ПДВ та скласти і передати йому податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми ПДВ до податкового кредиту.

Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97 передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість.

Виходячи із змісту п.п. 7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не дозволяється включення до податкового кредиту, згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону, будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

В зв'язку з анулюванням з 11.04.08 свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ "Висконс М" в якості платника ПДВ, останній не має права з цієї дати видавати податкові накладні, а у випадку їх видання такі податкові накладні не є підставою для включення сум ПДВ за ними покупцем до податкового кредиту. Податкова накладна, видана особою, яка не має статусу платника ПДВ, не є підставою для віднесення сум за нею до податкового кредиту з ПДВ.

Підставою анулювання реєстрації платником ПДВ за актом ДПІ від 07.08.08 № 33 став факт припинення юридичної особи ТОВ "Висконс М" за рішенням постійно діючого третейського суду від 31.03.08 № ДР-60-43/07.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 ЦК України, - з моменту призначення комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Комісія виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Згідно з п. 3 резолютивної частини рішенням постійно діючого третейського суду від 31.03.08 № ДР-60-43/07 головою ліквідаційної комісії призначено ОСОБА_4 (а.с. 37).

Разом з тим, спірні податкові накладні № 300414 від 30.04.08 р., № 310502 від 31.05.08 р., № 300616 від 30.06.08 р. складені та підписані ОСОБА_5, а не головою ліквідаційної комісії.

Та обставина, що ТОВ "Висконс М" не виключено з Єдиного державного реєстру підприємств, не впливає на відсутність у нього права видавати податкові накладні.

Пунктом 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 165, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пункт 5 вказаного вище Порядку зазначає, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку. Визначення законодавцем юридичного значення податкової накладної, встановлення порядку видачі та вимог щодо її формального змісту дає підстави для висновку, що дотримання платником податку зазначеного порядку і форми податкової накладної є обов'язковою умовою для набуття податковою накладною юридичного значення, а отже, і підстави, з якою підпункт 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" пов'язує право платника податку на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку.

Наслідки порушення податкового законодавства повинні застосовуватися незалежно від того, чи є вина позивача у використанні вищевказаних податкових накладних, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства застосовується без врахування наявності вини або її форми.

Суд не розглядає обґрунтованість та правомірність анулювання реєстрації платником ПДВ ТОВ "Висконс М", оскільки по даному питанню є судове рішення, яке набрало законної сили - постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.03.11 по справі № 2а-6494/08/2170.

Враховуючи викладене, позивачем неправомірно включено до складу податкового кредиту квітня-червня 2008 року суми ПДВ на підставі отриманих від ТОВ "Висконс М" податкових накладних, за умови, що реєстрація останнього в якості платника податку на додану вартість анульована з 11.04.08.

Отже, враховуючи фактичні обставини справи та норми чинного законодавства, позовні вимоги є необґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Армавір" на Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 року, - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 року по справі за позовом приватного підприємства "Армавір" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

ГоловуючийсуддяГ.В. Семенюк

суддяВ.О. Потапчук

суддяМ.П. Коваль