Постанова № 21695841, 01.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-16257/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"01" лютого 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді

суддів

при секретарі

за участю:

представників позивачаБорисюк Л.П.,

Ісаєнко Ю.А., Собківа Я.М.

Рижковій Ю.О.

Шкуліпи О.П., Шерстюк Г.М розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український фінансовий альянс»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 серпня 2011 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український фінансовий альянс»до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання ліцензій, -

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2010 року ПАТ «Страхова компанія «Український фінансовий альянс»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України в якому просило скасувати рішення відповідача від 29.10.2010 № 79-л про анулювання дії всіх ліцензій на здійснення страхової діяльності позивача схваленого Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 04.11.2010 № 816.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 серпня 2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно зясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в звязку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Страхова компанія «Український фінансовий альянс»є юридичною особою, зареєстрованою Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією 07.03.2003 (ідентифікаційний код 32374372).

04.10.2010 відповідачем було проведено планову перевірку позивача з питань додержання вимог чинного законодавства у сфері фінансових послуг, за результатами, якої встановлено порушення позивачем вимог ст. 16, 31 Закону, вимог п.2.18 розділу 2 Ліцензійних умов провадження страхової діяльності, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 40 від 28.08.2003, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.09.2003 за № 805/8126; вимог ст. 14 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»; вимог п. 2.1. Порядку складання звітних даних страховиків, затвердженого Розпорядженням Держфінпослуг № 39 від 03.02.2004, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.04.2004 № 517/9116, у редакції розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 15.09.2005 № 4619; вимог п. 2.20 розділу 2 Ліцензійних умов провадження страхової діяльності, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 23.08.2003 № 40, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.09.2003 № 805/8126; вимог п. 2.2 розділу 2, п. 6.12 розділу 6 Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 13.11.2003 № 125, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.12.2003 № 1115/8436.

За результатами проведеної перевірки було складено Акт № 1057/42/5-1 від 04.10.2010, на підставі якого, відповідачем винесено припис СК № 431/10-328 від 29.10.2010, яким приписано усунути виявлені порушення вимог законодавства і повідомити про виконання припису відповідача до 02.12.2010.

29.10.2010 відповідачем було винесено рішення № 79-л про анулювання дії всіх виданих Позивачу ліцензій на здійснення страхової діяльності.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Рішення № 79-л від 29.10.2010 є таким, що відповідає вимогам законодавства, оскільки прийнято уповноваженою особою директором департаменту тимчасового адміністрування фінансово-кредитних установ, містить всі необхідні реквізити та схвалене Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 04.11.2010 № 816 та на момент прийняття оскаржуваного рішення припис № СК-421/09-805 від 20.07.2009 та рішення Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України «Про зупинення дії всіх ліцензій на здійснення страхової діяльності, виданий ЗАТ «Страхова компанія «Український фінансовий альянс»від 28.09.2009 № 1043-л не були скасовані.

З таким висновком суду колегія суддів не може погодитися, виходячи з наступного.

Закон України «Про страхування»від 7 березня 1996 року № 85/96-ВР регулює відносини у сфері страхування і спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про страхування», державний нагляд за страховою діяльністю здійснюється з метою дотримання вимог законодавства України про страхування, ефективного розвитку страхових послуг, запобігання неплатоспроможності страховиків та захисту інтересів страхувальників, Державний нагляд за страховою діяльністю на території України здійснюється уповноваженим органом та його органами на місцях.

Згідно ст. ст. 39, 40 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»від 12.07.2001 № 2664-ІІІ, у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, Уповноважений орган застосовує заходи впливу відповідно до закону.

Уповноважений орган обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів. Уповноважений орган може застосовувати заходи впливу, зокрема, зобовязати порушника вжити заходів для усунення порушення.

Відповідно до п. 3 ст. 37 Закону України «Про страхування», уповноважений орган має право видавати приписи страховикам про усунення виявлених порушень вимог законодавства про страхову діяльність, а у разі їх невиконання зупиняти чи обмежувати дію ліцензій цих страховиків до усунення виявлених порушень або приймати рішення про відкликання ліцензій та виключення з державного реєстру.

Пунктом 6.12 розділу 6 Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 13.11.2003 № 125 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.12.2003 за № 1115/8436 встановлено, що рішення про застосування заходів впливу після набрання ним чинності є обов'язковими до виконання Особами.

У разі невиконання Держфінпослуг вживає заходів щодо виконання рішення у порядку, визначеному законодавством.

Пунктом 2.5 Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу встановлено, що анулювання (відкликання) ліцензії - це рішення уповноваженої особи Держфінпослуг про заборону укладати договори щодо зазначеного в рішенні виду (видів) фінансових послуг без права подальшого поновлення дії такої ліцензії. Заборона не розповсюджується на виконання зобов'язань за вже укладеними договорами.

У рішенні мають бути зазначені:

1) найменування Особи, до якої застосовано захід впливу;

2) місцезнаходження Особи;

3) код за ЄДРПОУ;

4) зміст установленого посадовою особою Держфінпослуг порушення;

5) норма законодавства про фінансові послуги, яку порушено;

6) дата та номер акта, у якому зафіксовано порушення;

7) дата та номер рішення;

8) посада, прізвище та підпис уповноваженої особи;

9) відбиток печатки;

10) строк набрання чинності рішенням.

Рішення уповноваженої особи прозупинення(обмеження) дії ліцензії або її анулювання (відкликання), прийняте відповідно до її компетенції, має бути схвалене Держфінпослуг як колегіальним органом (далі - Комісія) протягом десяти робочих днів. У разі якщо таке рішення уповноваженої особи не будесхваленеКомісією у визначений строк, воно підлягає скасуванню, а по Справі в місячний строк уповноваженою особою Держфінпослуг приймається нове рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.07.2009 Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України було складено Акт № 481 про порушення законодавства в сфері страхування, яким встановлено порушення ч. 2 ст. 6 Закону України «Про страхування»щодо навязування страхувальнику реалізації інших правовідносин, як однією з умов договору добровільного страхування; ч. 3 ст. 26 Закону України «Про страхування»в частині прийняття страховиком рішення про відмову у страховій виплаті у строк більший, ніж строк, передбачений правилами страхування; аб.1, 2 пп. 3.5.3 Ліцензійних умов провадження страхової діяльності, затверджених розпорядженням Держфінпослуг від 28.08.2003 № 40 в частині допущення страховиком у тексті договору страхування та правил страхування протиріч та неузгодженостей між пунктами, в частині застосування у договорі речень (фраз, фразеологічних зворотів), що призводить до неоднозначного розуміння змісту.

20.07.2009 відповідачем на підставі вказаного Акту винесено припис № СК-421/09-805 про усунення виявлених порушень вимог законодавства про фінансові послуги у термін до 17.08.2009

28.09.2009 відповідачем прийнято рішення № 1043-л «Про зупинення дії всіх ліцензій на здійснення страхової діяльності, виданих ЗАТ «Страхова компанія «Український фінансовий альянс», у звязку з невиконанням вимог припису про усунення порушень від 20.07.2009 № СК-421/09-805.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 лютого 2010 року скасовано припис Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 20.07.2009 № СК-421/09-805 в частині встановлення порушення вимог ч. 2 ст. 6 Закону України «Про страхування»щодо навязування страховиком обовязкової передумови при реалізації страхувальником інших правовідносин.

Вказане рішення було скасоване постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2011 року та ухвалено нове рішення, яким скасовано припис Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 20.07.2009 № СК-421/09-805.

Крім цього, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 6 квітня 2011 року визнано протиправним та скасовано рішення відповідача від 28.09.2009 № 1043-л «Про зупинення дії всіх ліцензій на здійснення страхової діяльності, виданих ЗАТ «Страхова компанія «Український фінансовий альянс».

Вказані рішення суду набрали законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сил, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається зі змісту рішення відповідача від 29.10.2010 № 79-л про анулювання дії всіх ліцензій на здійснення страхової діяльності позивача схваленого Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 04.11.2010 № 816, суть встановленого порушення полягає в тому, що позивачем станом на 04.10.2010 не виконуються вимоги рішення від 28.09.2009 № 1043-л «Про зупинення дії всіх ліцензій на здійснення страхової діяльності, виданих ЗАТ «Страхова компанія «Український фінансовий альянс», яке було схвалено розпорядженням комісії від 01.10.2009 № 705 (протокол від 01.10.2009 № 513).

Оскільки, рішення від 29.10.2010 № 79-л було прийняте внаслідок невиконання вимог, зазначених у рішенні від 28.09.2009 № 1043-л, який було скасовано постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 6 квітня 2011 року, його слід також вважати протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Крім цього, при вирішенні питання щодо рішення відповідача № 79-л, суд першої інстанції не врахував, що скасоване рішення № 1043-л не створює правових наслідків і не може бути підставою для прийняття інших рішень.

Слід також відмітити, що позивач звертається до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування рішення. Водночас, такий спосіб захисту (вимога про визнання акта нечинним), як випливає з системного аналізу статей 105, 162, 171 КАС України, може стосуватися лише випадків оскарження нормативно-правових актів. Відмінність між встановленою судом незаконністю (протиправністю) актів індивідуальних та нормативно-правових є істотною і полягає, зокрема в моменті втрати чинності такими актами. У разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим є підстави для її скасування з ухваленням нової постанови про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український фінансовий альянс»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 серпня 2011 року задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 серпня 2011 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український фінансовий альянс»задовольнити.

Скасувати рішення Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 29.10.2010 № 79-л про анулювання дії всіх ліцензій на здійснення страхової діяльності позивача схваленого Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 04.11.2010 № 816

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Собків Я.М.