Постанова № 21694935, 02.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а/2570/2278/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Житняк Л.О. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"02" лютого 2012 р. м. Київ

колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Земляної Г.В.

суддів Мацедонської В.Е., Петрика І.Й.

за участю секретаря Юрко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києва апеляційну скаргу Ніжинської обєднаної державної податкової інспекції Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 травня 2011 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства “Ніжинський завод сільськогосподарського машинобудування” до Ніжинської обєднаної державної податкової інспекції Чернігівської області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач Відкрите акціонерне товариство «Ніжинський завод сільськогосподарського машинобудування»(скорочена назва-ВАТ«Завод«Ніжинсільмаш») звернулося до суду з адміністративним позовом до Ніжинської обєднаної державної податкової інспекції та з урахуванням уточнених позовних вимог просило визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішень від13.04.2011: №0000322301, №0000332301 та №0000352301, якими відповідно: збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 125006,26грн., (ут.ч. за основним платежем 100005грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 25001,26грн.); збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 49384,30грн., (ут.ч. за основним платежем 39507,44грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 9876,86грн.); зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 29707,39грн. у лютому 2010року; на 16822,63грн. у березні 2010року; на 16822,63грн. у квітні 2010року.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 травня 2011 року позовні вимоги задоволені. Визнано недійсними та скасовано податкові повідомлення-рішень від13.04.2011: №0000322301, №0000332301 та №0000352301.

Не погоджуючись з судовим рішенням Ніжинська обєднана державна податкова інспекція Чернігівської області подала апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на її думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необєктивність рішення суду, неповне зясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що зявились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.

Згідно зі п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ВАТ«Завод«Ніжинсільмаш»як юридична особа зареєстровано 05.10.1999 виконавчим комітетом Ніжинської міської ради, внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за ідентифікаційнимкодом14311643 і взято на облік до НіжинськоїОДПІ як платник податку на додану вартість 10.11.1999.

Наказом НіжинськоїОДПІ від08.02.2011 №103 було призначено проведення планової виїзної перевірки ВАТ«Завод«Ніжинсільмаш».

Перевірка проводилась в період з 21.02.2011 по 21.03.2011.

За результатами перевірки складено Акт НіжинськоїОДПІ від 04 квітня 2011 року №370/23-14311643 «Про результати планової виїзної перевірки ВАТ«Завод«Ніжинсільмаш»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2010 по 31.12.2010, 13.04.2011.

Згідно вказаного Акту, посадовими особами контролюючого органу встановлено порушення Позивачем пп.5.3.9 п.5.3 та п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого було занижено податок на прибуток на загальну суму 100005грн., в тому числі за ІVквартал2010року на суму 100005грн., та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2010рік на 646854грн.; пп.7.4.3 та пп.7.4.4 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого було занижено податок на додану вартість на загальну суму 69213,83грн. в тому числі за січень2010року 22717,21грн., лютий2010року 29706,39грн., травень2010року 10995,23грн., серпень2010року 5795,00грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту на загальну суму 80704,25грн. в тому числі за лютий2010року 29706,39грн., березень2010року 16822,63грн., квітень2010року 16790,23грн., травень2010року 5795,00грн., червень2010року 5795,00грн., липень2010року 5795,00грн.; пп.4.2.1 п.4.2, пп.4.3.36 п.4.3 ст.4, пп.7.1 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що призвело до заниження нарахування та не виплати податку з доходів фізичних осіб в 2010році в сумі 238,40грн.

Враховуючи вищезазначені порушення, відповідачем прийнято наступні податкові повідомлення-рішення, які є предметом даного спору:

-податкове повідомлення-рішення №0000322301 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток в сумі 125006,26грн., у тому числі, за основним платежем податок на прибуток 100005грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 25001,26грн.;

-податкове повідомлення-рішення №0000332301 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 49384,30грн., у тому числі, за основним платежем податок на додану вартість 39507,44грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 9876,86грн.;

-податкове повідомлення-рішення №0000352301 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 29706,39грн. у лютому 2010року, на 16822,63грн. у березні2010року, на 16822,63грн. у квітні2010року.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, прийшов до висновку, що так як позивач фактично використовував приміщення в цілому, правових підстав для відокремлення витрат на опалення немає.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне. п.5.1 ст.5 Закону України від22.05.1997 №283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», станом на момент виникнення спірних правовідносин - валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Також визначено пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 цього ж Закону те, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, згідно пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 цього ж Закону.

При цьому п.7.5.1 ст.7 Закону України від03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», станом на момент виникнення спірних правовідносин датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Так пп.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначає поняття податкового кредиту, а пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього пункту).

Сукупний аналіз вищезазначених норм Закону України «Про податок на додану вартість»свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях.

З матеріалів справи збачається, 01 січня 2010 року між ВАТ«Завод«Ніжинсільмаш»та ТОВ«Укравтозапчастина» було укладено договір №1 тимчасової матеріальної поворотної допомоги, згідно вищезазначеного договору ВАТ«Завод«Ніжинсільмаш»були передані основні засоби, в тому числі, корпус №1 площею 5000 кв.м. при загальній площі 22952,6 кв.м., корпус №2 площею 3000 кв.м. при загальній площі 13223,8 кв.м., корпус №5 площею 8000 кв.м. при загальній площі 28558,2 кв.м, разом 18847 кв.м., на яких позивач фактично здійснював виробничу діяльність

За результатами перевірки перевіряючими органими було встановлено по послугам за опалення, одержаних від ТОВ«НіжинТеплоМережі», валові витрати завищено на 429791,58грн. за опалення будівель, які належать ТОВ«Укрзапчастина»і не використовувалось позивачем.

Перевіркою встановлено, відповідно по послугам за опалення одержаного від ТОВ«НіжинТеплоМережі»податковий кредит завищено у сумі 86036,46грн., в тому числі: січень2010року 22717,21грн., лютий2010року 29706,39грн., березень2010року 16822,63грн., квітень2010року 16790,23грн. за опалення будівель, які належать ТОВ«Укравтозапчастина»(за якими складено повідомлення-рішення від13.04.2011 №0000332301 та №0000352301).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком контролюючого органу, що позивачем порушенно пп.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»за включення сум, які не стосуються господарської діяльності, а саме: ВАТ«Завод«Ніжинсільмаш»до складу податкового кредиту віднесені витрати за опалення не власних будівель, а будівель, що належать ТОВ«Укравтозапчастина».

Разом з тим з матеріалів справи вбачається, 04 квітня 2011 року, після проведення перевірки, між ВАТ«Завод«Ніжинсільмаш»та ТОВ«Укравтозапчастина»було укладено додаткову угоду до Договору від01.01.2010 №1 про тимчасову матеріальну поворотну допомогу на всю площу на яку витрачались послуги за тепло - 80960,5 кв.м.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку, що зміни передбачені умовами додаткової угоди від 04 квітня 2011 року чинні з моменту укладання Договору №1 від01.01.2010 та діють впродовж усього строку дії першого договору, та зазначає наступне.

Договір №1 тимчасової матеріальної поворотної допомоги був укладений 01 січня 2010 року та діяв до 30 липня 2010 року, визначені у вказаному договорі основні засоби були передані саме загальною площею 18847 кв.м., передача саме такої площі основних засобів визначена в актах приймання передачі майна до тимчасової матеріальної поворотної допомоги на передачу від 01 січня 2010 року та на повернення від 30 липня 2010 року.

Відповідно до ст. 631 ЦКУ, строком дії договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права і виконувати свої обовязки відповідно до договору.

Відповідно до ст. 599 ЦКУ зобовязання припиняються виконанням, проведених належним чином, в даному випадку, майно, що є предметом договору повернуто власнику.

З урахуванням вимог п. 3 ст. 653 ЦКУ у разі зміни договору зобовязання змінюються з моменту досягнення домовленості про зміну.

Таким чином, судом першої інстанці помилково прийшов до висновку, що зміни передбачені умовами додаткової угоди від 04 квітня 2011 року чинні з 01 січня 2010 року, оскільки при укладенні додаткової угоди, були змінені вже припинені зобовязання.

Отже, відповідачем правомірно було встановлено, що валові витрати по ВАТ «Завод Ніжинсільмаш»завищено на 429791,00 грн..

На порушення п.п.7.4.3, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями товариством включені суми, які не стосуються господарської діяльності, а саме:

ВАТ "Завод Ніжинсільмаш" до складу податкового кредиту віднесені витрати за опалення не власних будівель, що належать ТОВ «Укравтозапчастина»код ЄДРПОУ 30722204. ВАТ «Завод Ніжинсільмаш»згідно Договору № 1 від 01.01.2010 року одержало від ТОВ «Укрзапчастина»в тимчасову матеріальну поворотну допомогу лише частину будівель загальною площею 18847 кв. м., а не всю площу на яку витрачались послуги за тепло ( 80960,5 кв.м.) в тому числі:

Корпус №1 площею 5000 кв.м. при загальній площі 22952,6 кв.м., Корпус № 2 площею 3000 кв.м. при загальній площі 13223,8 кв.м.,

Таким чином, відповідач при проведення перевірки діяв відповідно до вимог законодавства в межах та у спосіб передбачений законом.

Доводи представника позивача, що ним фактично у цілях виробництва використовувались усі приміщення колегія суддів не приймає до уваги, оскільки в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем не надано документів в підтвердження цих обставин.

Разом з тим, відповідачем надані дані зі звіту 1-ПФ про задіяність працівників у виробничому процесі з 01.01.2010 по 31.08.2010 року, згідно з яким кількість працівників, які працювали неповний робочий час за цей період збільшувалась з 20 відсотків до 100 відсотків.

Тобто, в липні 2010 року 511 працівників з 561 працювали неповний робочий день, що підтверджено також звітом з праці Державного статистичного спостереження.

Крім того, згідно звіту про виробництво промислової продукції Державного статистичного спостереження за 2010 рік вартість виробленої продукції збільшилась тільки в грудня 2010 року

Відповідно до ст. 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про відмову у задоволенні позову.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Таким чином вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню.

Керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Ніжинської обєднаної державної податкової інспекції Чернігівської області задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 травня 2011 року скасувати.

В задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства “Ніжинський завод сільськогосподарського машинобудування” до Ніжинської обєднаної державної податкової інспекції Чернігівської області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 07 лютого 2012 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Мацедонська В.Е.

Петрик І.Й.