Ухвала суду № 21694585, 31.01.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5606/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С.

Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"31" січня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Безименної Н.В.,

суддів: Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.,

при секретарі: Проценко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 6 травня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про скасування рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2011 року позивач звернувся в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000122305 від 29.03.2011 року, скасувати рішення відповідача про опис майна у податкову заставу.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 6 травня 2011 року позов задоволено. Рішення суду вмотивовано тим, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обгрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що ДПІ у Дніпровському районі м. Києва правомірно винесло податкове повідомлення-рішення № 0000122305 від 29.03.2011 року в розмірі 1122875, 00 грн. та рішення № 883 від 11.04.2011 року, оскільки позивачем здійснювались операції без мети реального настання передбачених наслідків виключно з метою заниження обєкту оподаткування шляхом штучного формування податкового кредиту собі та іншим підприємствам для несплати податку на додану вартість, в звязку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін. Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову залишити без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову.

З таким висновком не можливо не погодитися, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 14.03.2011 за результатами документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ«Хімагромаркетинг»ДПІ у Дніпровському районі міста Києва було складено Акт №560/23-522-30262667, яким, зокрема, встановлено порушення позивачем пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та, як наслідок, заниження податкових зобовязань з податку на додану вартість у розмірі 898300,00грн.

29.03.2011 на підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000122305, яким у звязку з порушенням пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 1122875,00грн., в тому числі штрафні санкції 224575, 00 грн.

В подальшому, ДПІ у Дніпровському районі міста Києва направлено позивачу податкову вимогу №883 від 11.04.2011 про сплату податкових зобовязань з ПДВ у розмірі 889702,37 грн. та з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 53977,10 грн., а також прийнято рішення №883 від 11.04.2011 про опис майна ТОВ«Хімагромаркетинг»у податкову заставу.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а у разі імпорту робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

При цьому в пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до змісту пп. 7.2.3 та 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між позивачем та ТОВ НВП «Віон-Фінанс»(свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100145232) було укладено договір поставки №10/08-2010П від 10.08.2010 (далі - Договір), на виконання якого ТОВНВП «Віон-Фінанс»поставило ТОВ«Хімагромаркетинг»товари загальною вартістю 5389800,00 грн. (в тому числі ПДВ -898300,00 грн.), що підтверджується належним чином оформленими актом прийому-передачі від 16.08.2010, видатковою накладною №16/08-10 від 16.08.2010 та податковою накладною №0816 від 16.08.2010. З банківських виписок, копії яких залучені до матеріалів справи, видно, що останній поставлені товари оплатив повністю, в тому числі сплативши в їх ціні податок на додану вартість.

На момент складання відповідної податкової накладної ТОВ НВП «Віон-Фінанс»було зареєстроване платником податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства, тому, суд першої інстанції дійшов до обгрунтованого висновку про наявність у нього права на складання податкових накладних. При цьому, реальність господарських операцій між ТОВ«Хімагромаркетинг»та ТОВ НВП «Віон-Фінанс»також підтверджується наявними в матеріалах справи договорами поставки №04/11-210 від 04.11.2010 між ТОВ«Хімагромаркетинг»та ТОВ «Велес», №05/12-2010 від 05.12.2010 ТОВ«Хімагромаркетинг»та ТОВ «Лотос 2010», а також видатковими та податковими накладними, складеними під час подальшої реалізації позивачем товарів, поставлених ТОВНВП «Віон-Фінанс».

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що Договір між ТОВ«Хімагромаркетинг»та ТОВНВП«Віон-Фінанс»був укладений з метою здійснення передбаченої законодавством підприємницької діяльності. При цьому, наявність у ТОВ«Хімагромаркетинг»та ТОВНВП «Віон-Фінанс»умислу на укладення вказаних Договорів з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, відповідачем не доведено, а тому вказані правочини не можуть розглядатись як нікчемні з мотивів їх завідомої суперечності інтересам держави і суспільства відповідно до ст.228 ЦК України.

Також, суд першої інстанції дійшов до обгрунтованого висновку про скасування рішення відповідача № 883 від 11.04.2011 року про опис майна позивача у податкову заставу.

Так, відповідно до п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно з п. 56.15 ст. 15 Податкового кодексу України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Матеріалами справи підтверджується, що 05.04.2011 позивач звернувся зі скаргою до ДПА у м.Києві на податкове повідомлення-рішення №0000122305/0 від 29.03.2011, що підтверджується відміткою про отримання. Доводи апелянта про відсутність у ДПІ у Дніпровському районі міста Києва інформації про оскарження повідомлення-рішення №0000122305/0 від 29.03.2011 не відповідає матеріалам справи та спростовується повідомленням №222 від 04.04.2011 з відміткою ДПІ у Дніпровському районі міста Києва про його отримання 05.04.2011.

Тобто, суд першої інстанції дійшов до обгрунтованого висновку про неузгодженість податкових зобовязань, визначених вищевказаним рішенням, що свідчить про відсутність у відповідача підстав для направлення позивачу податкової вимоги № 883 від 11.04.2011 року та прийняття рішення № 883 від 11.04.2011 року про опис майна ТОВ «Хімагромаркетинг»у податкову заставу.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 6 травня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Бєлова Л.В. Кучма А.Ю.